Рішення № 99744211, 07.09.2021, Ржищевський міський суд Київської області

Головуючий суддя в суді

І інстанції Козіна С.М.

Єдиний унікальний № 374/115/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2021 року Ржищівський міський суд Київської області в складі : головуючої судді- Козіної С.М.,

за участі:

секретаря- Маламан Я.О.,

позивачки - ОСОБА_1 (не з`явилась),

представника позивачки - ОСОБА_2 (не з`явився),

представника відповідача - (не з`явився),

представників третіх осіб - (не з`явились),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ржищів Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Юрій Анатолійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

20 квітня 2021 року позивачка подала до суду вищезазначений позов, який остання мотивувала тим, що 5 березня 2021 року вона отримала постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельника Ю.А., з яких дізналася, що на виконанні перебуває виконавчий напис № 2314 від 19.02.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною щодо звернення стягнення з неї на користь TOB «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 175 089,48 грн. Зокрема, 02.03.2021 приватним виконавцем Мельником Ю.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64670572 на підставі зазначеного вище виконавчого напису щодо стягнення з позивачки на користь TOB «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 175089,48 грн. Відповідно до пункту 7 цієї постанови слідує, що зазначена вище заборгованість виникла за договором № 500503491 від 23.07.2014, укладеним між позивачкою та Акціонерним товариством «Альфа-Банк». Крім того, в рамках даного виконавчого провадження, цього ж дня, приватним виконавцем Мельником Ю.А. винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 17 508,95 грн. та постанову про розмір мінімальних витрат на загальну суму 669,00 грн. 15.03.2021 приватним виконавцем Мельником Ю.А. винесено постанову по виконавчому провадженню № 646705 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та направлено її за місцем моєї роботи, згідно якої зобов`язано роботодавця - TOB «Побутові технології» здійснювати відрахування у розмірі 20 % із всіх доходів позивачки. Згідно звіту TOB «Побутові технології» про здійсненні відрахування та виплати за зазначеною вище постановою приватного виконавця з позивачки за період з 01.03.2021 по 31.03.2021 даним підприємством утримано із заробітної плати та перераховано на користь відповідача кошти у сумі 967,65 грн. Аналогічні постанови були направлені приватним виконавцем Мельником Ю.А. до Кагарлицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про утримання коштів із пенсії позивачки. Позивачка вважає, що виконавчий напис № 2314 від 19.02.2021, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, є протиправним та не підлягає виконанню, виходячи з наступного.

Згідно статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом. Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. За приписами статті 88 цього Закону, нотаріуси вчиняють виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Також позивачка зауважила про те, що в порушення п.2.3. Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, будь-якої вимоги про усунення порушень по кредитному договору не менше, як за 30 днів до вчинення виконавчого напису, вона не отримувала, чим була позбавлена права оскаржити вимоги у судовому порядку або виставити письмові заперечення кредитору. Нотаріус не повідомляла позивачку про те, що до неї звернулися з заявою про вчинення виконавчого напису, що створює ситуацію коли боржник не міг ніяким чином заперечувати проти незаконно нарахованих сум і відповідно нотаріус не мала вчиняти виконавчий напис, оскільки нею не була перевірена безспірність вимог кредитора.

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів. Згідно з пунктом 3.1 вказаної Глави, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Відповідно до пункту 3.2 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Відповідно до пункту 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та в Порядку вчинення нотаріальних дій. Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувана на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувана на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувана раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувану можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість бо інша відповідальність боржника перед стягувачем. Всупереч зазначеному вище, приватний нотаріус вчинив спірний виконавчий напис поза межами встановлених законом строків та не перевіривши існування у стягувача на момент звернення права, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, постільки рішенням Ржищівського міського суду від 05 травня 2016 року у цивільній справі № 374/423/15-ц був розглянутий спір відносно стягнення з позивачки на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованості, що виникла за кредитним договором № 500503491 від 23.07.2014. За даним рішенням, кредитний договір № 500503491 від 23.07.2014, укладений між позивачкою та Акціонерним товариством «Альфа-Банк» визнано недійсним.

Таким чином, виконавчий напис № 2314 від 19.02.2021, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною щодо звернення стягнення з позивачки на користь TOB «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 175 089,48 грн. є протиправним та підлягає скасуванню. Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має доба, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти. В позовній заяві позивачка просила визнати виконавчий напис № 2314 від 19.02.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною щодо звернення стягнення з неї на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 175089,48 грн., таким, що не підлягає виконанню. Стягнути з ТОВ «Вердикт Капітал» на користь позивачки судові витрати в розмірі 7812,00 грн., з них: 908,00 грн. сплаченого судового збору за подання позовної заяви; 454,00 грн. за подання заяви про забезпечення позову та 6450,00 грн. сплачених коштів за надання правової допомоги адвокатом.

Позивачка та представник позивачки ОСОБА_3 у судове засідання не з`явились, подавши заяву про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримували у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду повідомлений належним чином.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у судове засідання не з`явились.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України та ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що постановою від 2 березня 2021 року приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельником Ю.А. відкрито виконавче провадження № 64670572 про примусове виконання виконавчого напису № 2314 вчиненого 19 лютого 2021 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 175 089,48 грн. (а.с. 9).

Згідно статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Умови вчинення виконавчих написів визначені Порядком вчинення виконавчих дій нотаріусами України, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2 Переліку документів для одержання виконавчого напису, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік), за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, для одержання виконавчого напису за кредитним договором додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.

Відповідно до п. 3.5 Глави 16 Порядку, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку.

За змістом статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Як встановлено судом, нотаріус при вчиненні виконавчого напису не пересвідчився у безспірності заборгованості позивача перед відповідачем.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50 ,87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису (постанова Верховного Суду № 310/9293/15ц від 23.01.2018)

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-887цс17.

В Постанові КЦС ВС від 23.01.2018 в справі № 310/9293/15ц зазначено, що вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

З матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед ТОВ "Вердикт Капітал", зазначений у написі є безспірним.

Крім того, рішенням Ржищівського міського суду Київської області від 05 травня 2016 року, ухваленим у справі № 374/423/15-ц та яке набрало законної сили, у задоволенні позовних вимог ПАТ "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 500503491 від 23.07.2014 відмовлено. Задоволено зустрічний позов ОСОБА_1 до ПАТ "Альфа-Банк", ОСОБА_6 про визнання недійсним кредитного договору, визнано недійсним кредитний договір № 500503491 від 23.07.2014 (а.с. 15).

Наведені обставини також вказують на те, що розмір кредитної заборгованості, зазначений нотаріусом в оспорюваному виконавчому написі, не є безспірним, оскільки позивачка звернулася до суду щодо стягнення з неї такої заборгованості, заперечила наявність боргу, кредитний договір визнано недійсним, це є достатньою правовою підставою для визнання даного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи викладене, у нотаріуса було відсутнє право на вчинення виконавчого напису.

На підставі викладеного, повно та всебічно здійснивши аналіз наявних у справі доказів, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачкою позовних вимог та задоволення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Юрій Анатолійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивачки сплачений при подачі позову та при подачі заяви про забезпечення позову судовий збір, а також витрати на правничу допомогу.

Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

За змістом ч.1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує обставини, визначені ст. 137 ЦПК України, зокрема й те, що зменшення розміру витрат на правничу допомогу відбувається за клопотанням сторони.

18 червня 2021 року до суду надійшло клопотання генерального директора ТОВ "Вердикт Капітал" Іжаковського О.В. про зменшення витрат на правову допомогу, в якому останній просив відмовити ОСОБА_1 у стягненні витрат на правничу допомогу, оскільки до позовної заяви не додано належних та допустимих документів, які б підтверджували оплату правничої допомоги, в тому числі документів, які б підтверджували перерахунок коштів адвокату. Суд не може прийняти до уваги зазначене клопотання представника відповідача з огляду на нижчезазначене.

Відповідно до постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суд Верховного Суду від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19 за умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

У рішення ЄСПЛ, ухваленому в справі "Бєлоусов проти України", констатовано, що навіть у разі не сплати заявником адвокатського гонорару на час розгляду справи, витрати за цим гонораром є "фактично понесеними", оскільки заявник має сплатити його згідно із договірними зобов`язаннями.

Позивачкою підтверджено витрати на правову допомогу та надано на їх підтвердження письмові докази: договір про надання правової допомоги № 04/04 від 14 квітня 2021 року (а.с. 14), попередній розрахунок суми судових витрат (а.с. 16), акт передачі-приймання виконаних робіт № 7 (а.с. 17), квитанція до прибуткового касового ордеру № 7 від 27 квітня 2021 року (а.с. 18).

Керуючись ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. 2, 4, 12, 81, 82, 141, 142, 198, 200, 206, 223, 247, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Юрій Анатолійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати виконавчий напис № 2314 від 19 лютого 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною щодо звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 175 089,48 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з ТОВ «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 7 812 (сім тисяч вісімсот дванадцять) грн 00 коп., з них: 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп. судового збору за подання позовної заяви; 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп. за подання заяви про забезпечення позову та 6 450 (шість тисяч чотириста п`ятдесят) грн 00 коп. витрат на правову допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 15.12.2017) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Ржищівський міський суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя