Рішення № 99743694, 21.09.2021, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/6000/21 Провадження № 2-а/0274/80/21 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2021 м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області БольшаковаТ.Б. (далі-Суд), за участю секретаря судового засідання Лободи В.Л.,

представників позивача - Паламарчук Н.М., Галіцької-Плисак А.М.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін справу за адміністративним позовом Бердичівського районного відділу Управління державної міграційної служби України в Житомирській області до ОСОБА_1 про примусове видворення за межі території України та його затримання,

ВСТАНОВИВ :

І. СУТЬ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

20.09.2021 Бердичівський районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 в поряду статей 288 та 289 Кодексу адміністративного судочинства України, в якому просив:

-примусово видворити громадянина Республіки Грузія ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , за межі території України в країну громадянської належності - Республіку Грузія, звернувши його до негайного виконання.

-затримати громадянина Республіки Грузія ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) з метою забезпечення видворення останнього за межі території України з поміщенням до пункту тимчасовогоперебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на 6 (шість) місяців.

В обгрунтування позову зазначено, що громадянин Республіки Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) проживає в Україні без документів на право проживання в ній, та ухиляється від виїзду з України після закінчення терміну перебування , строк якого закінчився у листопаді 2013 року; до територіальних органів або підрозділів ДМС за місцем перебування із заявою про продовження строку перебування на території України не звертався, чим порушив будь-які строки перебування іноземців на території України, у зв`язку з чим є необхідність затримання з метою забезпечення видворення за межі території України.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

20.09.2021 ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області відкрито провадження у справі №274/6000/21.

21.09.2021 представник позивача Галіцька-Плисак А.М. у судовому засіданні підтримала позов, з викладених в ньому обставин та просила його задовольнити. Додатково пояснила, що до відповідача вже двічі приймалися рішення про примусове його повернення в країну громадянської належності. Крім того зазначила, що ОСОБА_1 не записаний батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в підтвердження чого долучила повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження. Звернула увагу, що наявність сім`ї у громадянина іноземної держави, яка незаконно перебуває на території України, не є підставою, що дає такій особі право перебувати на території України.

21.09.2021 відповідач у судовому засіданні позов визнав у частині примусового його видворення за межі території України в країну громадянської належності - Республіку Грузія, звернувши його до негайного виконання. Додатково пояснив, що дійсно перебуває на території України без законних на те підстав, до будь-яких компетентних органів за отриманням документів, які давали б йому право проживання не території України, не звертався. Проти вимоги про його затримання з метою забезпечення видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасовогоперебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на 6 (шість) місяців заперечує з тих підстав, що бажає відведений для затримання час перебувати в сім`ї з дитиною.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

Працівниками Бердичівського РВ 07.08.2018 виявлений громадянин Республіки Грузія ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , який прибув в Україну 26.09.2013 та перебував на території України незаконно, тобто останній перебуває на території України після закінчення відповідного терміну, чим грубо порушує правила перебування іноземних громадян в Україні.

Особа громадянина ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) встановлена та підтверджується паспортом громадянина Республіки Грузія № НОМЕР_1 , виданим 07.08.2012, ( а.с. 7)

З метою забезпечення вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, відповідно до ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі - Закон) в.о.начальника Бердичівського PB УДМС України в Житомирській області 07.08.2018 затверджено рішення про примусове повернення відповідача з України.

Вказаним рішенням відповідача зобов`язано залишити територію України в строк до 31.08.2018.

Відповідачу було оголошено текст рішення, роз`яснено його зміст та порядок його оскарження, про що ознайомлено останнього під підпис та надано другий екземпляр рішення (а.с. 5-6)

Рішення від 07.08.2018 №12 про примусове повернення доведено до відома іноземця під розпис. Відповідач зобов`язався покинути територію України не пізніше 31.08.2018 (а.с.6). Станом на день розгляду справи в суді вказане рішення відповідач не виконав.

Також встановлено, що 06.09.2018 вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 309 , ч. 1 ст. 310, ч. 1 ст. 70 КК України та позбавлено волі строком на 2 роки з випробуванням протягом 1 року іспитового строку ( а.с. 10-12).

05.01.2021 відповідача Бердичівським міськрайонним судом визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.І ст.173-2 КУпАП (Вчинення насильства в сім`ї, невиконання захисного припису або непроходження корекційної програми) з накладенням стягнення у виді штрафу (а.с. 13-16).

Встановлено, що на день розгляду справи в суді до територіальних органів (підрозділів) ДМС щодо оформлення документів на проживання не звертався.

З цього слідує, що вищевказаний іноземець після закінчення дозволеного строку перебування не виїхав за межі України. Підстав для продовження терміну перебування в Україні станом на сьогодні в останнього немає.

ІV. НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України встановлює Закон України № 3773-VI від 22 вересня 2011 року «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі - Закон № 3773-VI).

При цьому, відповідно до Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Грузії про взаємне скасування візових вимог, затвердженої Постановою КМУ №1048 від 12.12.2018, громадяни держави однієї Сторони в`їжджають, виїжджають, прямують транзитом та перебувають на території держави іншої Сторони без віз за умови, що тривалість їх перебування не перевищує 90 (дев`яноста) днів протягом 180 (ста вісімдесяти) днів, використовуючи пункти пропуску через кордон, відкриті для міжнародного сполучення, на підставі дійсних проїзних документів перелік яких наведено в Додатку до цієї Угоди.

За правилами пункту 2 «Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України», затвердженого Постановою КМ України від 15 лютого 2012 р. № 150 (далі - Порядок) іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в`їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в`їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України. Порядок обчислення зазначеного строку встановлюється МВС.

Відповідно до п. 6, 8 Порядку строк перебування іноземців та осіб без громадянства на території України продовжується у разі, коли вони прибули з держав з безвізовим порядком в`їзду за наявності обґрунтованих підстав (лікування, вагітність чи пологи, догляд за хворим членом родини, оформлення спадщини, подання заяви про отримання дозволу на імміграцію чи набуття громадянства України тощо) та за умови подання підтверджувальних документів - на період існування таких підстав, але не більш як 180 днів з дати останнього в`їзду в Україну. Заяви про продовження строку перебування на території України подаються іноземцями та особами без громадянства і приймаючою стороною не раніше ніж за десять та не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення такого строку до територіальних органів або підрозділів ДМС за місцем проживання.

Відповідно до частини п`ятою статті 26 Закону № 3773- VI іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.

Частиною першою статті 30 Закону № 3773-VI визначено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

Відповідно до частини 1 статті 31 Закону № 3773-VI, іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворені або видані чи передані до країн: де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань; де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання; де їх життю або здоров`ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя; де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки. Забороняється колективне примусове видворення іноземців та осіб без громадянства.

Частинами 3, 4 ст. 30 Закону визначено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора розміщує іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першої цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України. Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Відповідно до пункту 4 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №360 ДМС України приймає рішення про продовження (скорочення) строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, про добровільне повернення або примусове повернення іноземців та осіб без громадянства до країн їх громадянської належності або країн походження, звертається до судів з позовами про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства, здійснює заходи, пов`язані з примусовим видворенням іноземців та осіб без громадянства з України.

Згідно пункту 7 цього Положення ДМС України здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи та територіальні підрозділи.

Нормами частини 1 статті 289 КАС України визначено, що за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів серед яких: 1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.

Частинами 1, 2, 4 статті 189 КАС України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.

V. МОТИВИ та ОЦІНКА СУДУ

З матеріалів справи вбачається, що 07.08.2018 в.о.начальника Бердичівського PB УДМС України в Житомирській області затверджено рішення про примусове повернення громадянина Республіки Грузія ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , за межі території Україниз забороною в`їзду на територію України на три роки та зобов`язано його покинути територію України у термін до 31.08.2018.

В судовому засіданні відповідач позов визнав в частині примусового його видворення за межі території України в країну громадянської належності - Республіку Грузія, звернувши його до негайного виконання і таке визнання позову не суперечить закону та не порушує чиїх-небудь прав, свобод або інтересів, натомість суд не приймає доводи відповідача в заперечення проти вимоги про його затримання з метою забезпечення видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на 6 (шість) місяців, оскільки такі не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи. Натомість, Суд зазначає, що оскільки на даний час процедуру видворення відповідача за межі території України не закінчено, а підстави для його подальшого легального перебування на території Україні відсутні, вимоги позивача про затримання відповідача з метою забезпечення його примусового видворення за межі території України є обґрунтованими.

Враховуючи наведене, адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

VI. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Згідно вимог частини 5 статті 288 Кодексу адміністративного судочинства України за подання до адміністративного суду позовних заяв та апеляційних скарг у справах, визначених цією статтею, судовий збір не сплачується.

Керуючись статтями 19, 72-77, 241-246, 268-271, 288, 289 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ :

Адміністратиний позов задовольнити.

Примусово видворити громадянина Республіки Грузія ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , за межі території України в країну громадянської належності - Республіку Грузія, звернувши його до негайного виконання.

Затримати громадянина Республіки Грузія ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення видворення останнього за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на 6 (шість) місяців.

Рішення суду підлягає негайному виконанню та відповідно до частини шостої статті 288 та частини шістнадцятої статті 289 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів із дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:

Бердичівський районний відділ Управління державної міграційної служби України в Житомирській області, місцезнаходження за адресою:13312, м. Бердичів, вул. Героїв України, 67

Код ЄДРПОУ 37808497.

Відповідач:

ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце перебування: АДРЕСА_1

Cуддя Т.Б. Большакова