Рішення № 99742241, 21.09.2021, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/6763/21

Провадження № 2/750/1725/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2021 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

судді Карапута Л.В.,

секретаря Лось А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, треті особи - виконавчий комітет Чернігівської міської ради, Комунальне підприємство «Деснянське» Чернігівської міської ради,

в с т а н о в и в :

23.06.2021 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання таким, що втратив право на користування житловим приміщенням та просить усунути перешкоди у здійсненні позивачем права користування квартирою АДРЕСА_1 шляхом визнання ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Чернігові, таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує.

Відповідач через канцелярію суду подав заяву про визнання позову.

Фіксування судового засідання технічним записом не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що у відповідності до пункту 6.1. рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 19 червня 1995 року № 134, сім`ї у складі ОСОБА_1 (наймач), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , 26 червня 1995 року було видано ордер на жиле приміщення № 201 серія «Д» на право зайняття квартири АДРЕСА_1 . Вказана квартира була заселена сім`єю у передбаченому законом порядку, з подальшою реєстрацією місця проживання всіх перелічених осіб за зазначеною адресою (а.с. 5).

Після розірвання шлюбу із ОСОБА_1 на підставі рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 січня 2009 року у справі № 2-395/09, ОСОБА_3 припинила спільне проживання із позивачем та самостійно вчинила необхідні дії щодо реєстрації зміни власного місця проживання (а.с.6).

Відповідно до довідки Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради від 31.05.2021 року № 2912 за адресою по АДРЕСА_1 зареєстровано місце проживання позивача, ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (а.с. 7).

Актом про не проживання особи за місцем реєстрації від 02.06.2021 року підтверджується факт того, що ОСОБА_2 за адресою по АДРЕСА_1 не проживає з 2014 року (а.с.8).

Згідно статті 4 Житлового кодексу УРСР (надалі - ЖК УРСР), жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української PCP, утворюють житловий фонд. Житловий фонд, зокрема, включає жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд).

Статтею 5 ЖК УРСР визначено, що державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих Рад народних депутатів (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд).

Частиною 1 статті 63 ЖК УРСР передбачено, що предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.

Згідно статті 379 ЦК України, житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них. Частиною 1 статті 382 ЦК України передбачено, що квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.

Згідно ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності без поважних причин наймача або членів його сім"ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

За таких обставин, позовна вимога про визнання відповідача таким, що втратив право на користування житловим приміщенням з підстав, передбачених ст.71 ЖК України підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи, що відповідач позов визнав, то з нього на користь позивача підлягає стягненню 454 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позовні вимоги задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 454 грн. 00 коп.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50% судового збору в сумі 454 грн. 00 коп., сплаченого при поданні позову.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.В. Карапута