Рішення № 99738588, 08.09.2021, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/215/21

Справа №754/10671/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2021 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Лісовської О.В.

за участю секретаря - Грей О.П.

представника позивача Савенка Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови, мотивуючи свої вимоги тим, що 29.05.2021 року інспектором 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у м. Києві Пильгуном А.В. винесено постанову серії ЕАН № 4279420 про застосування відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510, 00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Відповідно до змісту постанови 29.05.2021 року 23 год. 24 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом по вул. Русанівська Набережна, 8/14, проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений «жовтий» сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3.ґ. ПДР та здійснив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Позивач не погоджується із зазначеною постановою та вважає, що постанова є протиправною та підлягає скасуванню, виходячи з наступного. 29.05.2021 року патрульний поліцейський Пильгун А.В. зупинив транспортний засіб, яким керував позивач та повідомив, що причиною зупинки є порушення 8.7.3.ґ. ПДР. Після нетривалої бесіди поліцейський виніс оскаржувану постанову. Доказів правопорушення не надано, свідків не опитано, тобто факт порушення оснований на припущеннях, що є порушенням закону. На підставі викладеного позивач звертається до суду з даним позовом, в якому просить скасувати постанову серії ЕАН № 4279420 від 29.05.2021 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КпАП України у вигляді штрафу у розмірі 510, 00 грн. та стягнути судовий збір.

Відповідно до вимог ст. 19, 257 КАС України справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

20.08.2021 року від представника відповідача до суду надійшов Відзив на позов. Заперечуючи проти задоволення позову, представник вказує про те, що викладені в позовній заяві твердження позивача не відповідають дійсності, а позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом, виходячи з наступного. Відповідно до Постанови о 23 год. 28 хв. у м. Києві, по вул. Русаніська Набережна, 8/14, водій, керуючи транспортним засобом «АUDI А5», номерний знак НОМЕР_1 , проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив пункт 8.7.3(ґ) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. № 1306 (порушення проїзду на заборонний жовтий сигнал, що забороняє рух і попереджає зміну сигналів), чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Інспектор діяв відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026, та відповідно до ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію". Таким чином зафіксовано розгляд справи про адміністративне правопорушення. Також скоєння адміністративного правопорушення зафіксовано системою відеоспостереження «Безпечне місто» Kyiv Smart City, а саме камерами №10.32.8.25, №10.9.59.69, що знаходяться за адресою Русанівський бульвар, 1. Відповідно даних камер вбачається, що позивач проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений жовтий сигнал світлофора. Таким чином, позивач вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП, у зв`язку з чим до останнього було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. Враховуючи викладене, оскаржувана постанова винесена у межах повноважень відповідача в порядку та у спосіб, визначений КУпАП, із дотриманням встановленої процедури та з урахуванням усіх обставин у справі, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

У судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника відповідача, за наявних у справі матеріалів.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Судом встановлено, що 29.05.2021 року інспектором 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у м. Києві Пильгуном А.В. винесено постанову серії ЕАН № 4279420 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 510, 00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

У постанові зазначено про те, що 29.05.2021 року о 23 год. 24 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом по вул. Русанівська Набережна, 8/14, проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений «жовтий» сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3.ґ. ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Статтею 283 КпАП України встановлено, що, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Згідно пункту 5 Розділу IV Розділу Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу XIII цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

Відповідно до ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено.

Копія постанови в той самий строк вручається або надсилається потерпілому на його прохання. Копія постанови вручається під підпис. У разі якщо копія постанови надсилається, про це робиться відповідна відмітка у справі

Відповідно до пункту 6 IV Розділу Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі постанова набирає законної сили після її вручення особі, або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова) особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно із ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При винесенні постанови інспектором патрульної служби повинно бути з`ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, але встановлені при розгляді справи обставини свідчать про неналежне з`ясування всіх обставин інспектором, що призвело до прийняття неправильного рішення по справі.

Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та вважає, що відповідачем та представником відповідача не надано достатніх доказів які вказували б на вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КпАП України.

Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом.

Частинами 1, 2 ст. 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та вважає, що відповідачем та представником відповідача не надано достатніх доказів які вказували б на вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КпАП України.

Частиною 3 ст. 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

В якості обґрунтування правомірності та законності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та винесення оскаржуваної постанови, відповідачем надано суду диск відеофіксації правопорушення, що зафіксовано системою відеоспостереження «Безпечне місто» Kyiv Smart City, а саме камерами №10.32.8.25, №10.9.59.69.

Суд, оглядаючи вказаний доказ, виявив, що позивач проїхав регульоване перехрестя на жовтий заборонений сигнал світлофора.

Відтак, враховуючи доведеність відповідачем вини позивача вказаної у постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4279420 від 29.05.2021 року, враховуючи відсутність доказів, які обґрунтовують порушення процедури розгляду адміністративної справи та відсутність доказів, що прийняттяи рішення суб`єкта владних повноважень порушуються права позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Що стосується тверджень представника позивача про те, що на відео неможливо встановити марку та державний номер автомобіля, то суд їх до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються дослідженими судом належними та підставними доказами.

На підставі викладеного, керуючись ст. 6, 8, 9, 19, 77, 241-247 Кодексу адміністративного судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Департамент патрульної поліції Національної поліції України, адреса: м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3.

Повний текст рішення виготовлений 20 вересня 2021 року.

Суддя О.В.Лісовська