Рішення № 99738266, 16.09.2021, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 711/7799/20

номер провадження 2-а/695/42/21

16 вересня 2021 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді – Середи Л.В.,

за участю: секретаря судового засідання – Біліченко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – інспектор СРПП № 1 Золотоніського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області Худоба О.М. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, –

ВСТАНОВИВ:

До Придніпровського районного суду м. Черкаси 06.11.2020 звернувся ОСОБА_1 (далі – позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі – відповідач), в якому просить:

- скасувати постанову інспектора СРПП № 1 Золотоніського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області Худоби О.М. серія АПО18 № 896803 від 25.11.2020 у справі про адміністративне правопорушення про накладення на позивача штрафу за ст. 183 КУпАП в сумі 119 грн 00 коп.;

- визнати протиправними дії інспектора СРПП № 1 Золотоніського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області Худоби О.М. щодо складання 25.10.2020 відносно позивача адміністративних матеріалів за ст. 183 КУпАП та винесення постанови серія АПО18 № 896803 від 25.11.2020 у справі про адміністративне правопорушення;

- закрити провадження у справі у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувана постанова винесена усупереч норм Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), оскільки в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відповідно до оскаржуваної постанови відсутні докази вчинення позивачем правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 183 КУпАП. Також у позові вказано, що під час складання оскаржуваної постанови інспектор СРПП № 1 Золотоніського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області Худоба О.М. не надав позивачу можливості викласти ґрунтовно письмові пояснення з долученням відеозаписів конфлікту на виборчій дільниці та ґрунтовно не роз`яснив процесуальні права, які передбачені ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст. 63 Конституції України.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09.11.2020 відкрито провадження в адміністративній справі № 711/7799/20 на підставі даного позову.

У подальшому ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.12.2020 на підставі клопотання представника позивача дану справу передано за підсудністю до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області.

Матеріали адміністративної справи № 711/7799/20 18.01.2021 надійшли до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області та шляхом автоматизованого розподілу передані на розгляд головуючому судді Середі Л.В.

Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Середи Л.В. від 19.01.2021 дану справу прийнято до свого провадження, та залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, встановлено позивачу строк на усунення недоліків відповідно до ч. 13 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

У подальшому ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 29.01.2020, у зв`язку із усуненням позивачем недоліків позовної заяви, продовжено розгляд справи № 711/7799/20.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 23.02.2021 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача інспектора СРПП № 1 Золотоніського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області Худобу О.М.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, 24.02.2021 відповідачем подано до суду відзив, в якому вказує про безпідставність позовних вимог, оскільки факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується встановленими на місці вчинення правопорушення доказами. Зокрема відповідно до відібраних пояснень ОСОБА_2 встановлено, що комісія в складі трьох осіб отримала бюлетені в територіальній виборчій комісії № 4 і при прибутті на засідання членів дільничної виборчої комісії невідкладно проставили печатки і поклали в сейф опечатаний. У день голосування, а саме – 25.10.2020 сейф було відкрито у присутності членів виборчої комісії та спостерігачів. Враховуючи викладене, на думку відповідача, постанова по справі про адміністративне правопорушення від 25.10.2020 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є законною та обґрунтованою, а позов є безпідставним. Також у відзиві зазначено, що при винесенні спірної постанови інспектором було дотримано вимоги ст. 268, 278, 279 КУпАП.

У судове засідання, призначене на 16.09.2021, позивач не прибув, явку свого представника у судове засідання не забезпечив. Згідно з наданим перед початком судового засідання представником позивача клопотанням, останній просить відкласти розгляд справи, у зв`язку з участю в іншому судовому засіданні.

Відповідач явку свого представника у судове засідання також не забезпечив.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – інспектор СРПП № 1 Золотоніського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області Худоба О.М., належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що розгляд даної справи проводиться з особливостями визначеними параграфом 2 глави 11 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суд зауважує, що відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

А тому, з огляду на скорочені строки розгляду даної категорії справ та положення Кодексу адміністративного судочинства України, якими врегульовані особливості розгляду справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, суд висновує про розгляд даної справи за відсутності представника позивача, представника відповідача, та третьої особи.

Згідно з ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до рапорта помічника чергового Золотоніського відділу поліції ГУНП в Черкаській області від 25.10.2020, 25.10.2020 о 08 год 28 хв від ОСОБА_1 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 25.10.2020 за адресою: АДРЕСА_1 з приміщення виборчої дільниці було виставлено спостерігача від кандидата в мери ОСОБА_3 , на думку заявника для проведення неправомірних дій. Особисті данні та контакти спостерігачів надати не може.

У ході проведеної перевірки за вказаним зверненням співробітниками Золотоніського відділу поліції ГУНП в Черкаській області згідно з пояснень ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , акта про виявлення правопорушення спостерігачем ОСОБА_9 і представником від кандидата на посаду голови міста Зототоніської ОТГ, складеним членами ДВК № 710190 (с. Хвильово-Сорочин) встановлено, що під час голосування ОСОБА_9 фотографувала скриньки для голосування та бюлетені. На зауваження та прохання заступника голови ДВК видалити фото, не реагувала. У подальшому ОСОБА_9 залишила телефон на столі голови ДВК та зайшла до кабінки для голосування. Після голосування ОСОБА_9 попросили залишити приміщення та вийти на вулицю, оскільки в умовах карантинних обмежень, площа приміщення дільниці не дозволяє присутність більше двох спостерігачів. ОСОБА_9 залишила приміщення самостійно, без примусу. Порушень громадського порядку не було.

Відповідно до рапорту складеному за результатами проведеної перевірки, встановлено відсутність ознак кримінального правопорушення та підстав для внесення відомостей до ЄРДР.

Також згідно з рапортом помічника чергового Золотоніського відділу поліції ГУНП в Черкаській області від 25.10.2020, 25.10.2020 о 14 год 06 хв від довіреної особи від кандидата в мери ОСОБА_3 . ОСОБА_1 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 25.10.2020 о 14 год 05 хв за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Деньги, вул. Невідома, що останній, перебуваючи в сільському клубі, виявив три скриньки для бюлетенів, які не опломбовані відповідною печаткою. Заявник вважає даний факт порушенням виборчого законодавства.

У ході проведеної перевірки за вказаним фактом співробітниками Золотоніського відділу поліції ГУНП в Черкаській області згідно з пояснень ОСОБА_1 , голови дільничної виборчої комісії № 710189 (с. Деньги) Скляр О.М. встановлено, що виборчі скриньки було оглянуто у присутності спостерігачів та членами ДВК опущено до них контрольні листи, підписані спостерігачами та членами ДВК і опечатано печатками.

Відповідно до рапорту складеному за результатами проведеної перевірки, встановлено відсутність ознак кримінального правопорушення та підстав для внесення відомостей до ЄРДР.

Також згідно з рапортом помічника чергового Золотоніського відділу поліції ГУНП в Черкаській області від 25.10.2020, 25.10.2020 о 15 год 28 хв, від довіреної особи від кандидата в мери ОСОБА_3 . ОСОБА_1 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 25.10.2020 о 15 год 26 хв за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Коробівка, вул. Центральна на виборчій дільниці (приміщення сільської ради) одна скринька не опломбована, крім того бюлетені в двох пластикових ящиках не опломбовані, їх походження не відоме.

Крім того, згідно з рапортом помічника чергового Золотоніського відділу поліції ГУНП в Черкаській області від 25.10.2020, 25.10.2020 о 16 год 25 хв від довіреної особи від кандидата в мери ОСОБА_3 . ОСОБА_1 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 25.10.2020 о 16 год 24 хв за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Коробівка, вул. Центральна на виборчій дільниці (приміщення сільської ради) виявлено порушення щодо незаконного оформлення урн, відсутнє опечатування.

У ході проведеної перевірки за вказаними фактами співробітниками Золотоніського відділу поліції ГУНП в Черкаській області згідно з пояснень ОСОБА_1 , голови дільничної виборчої комісії № 710204 (с. Коробівка) Видриган М.Г. встановлено, що виборчі скриньки було опечатано печатками.

Відповідно до рапорту, складеного за результатами проведеної перевірки за даними фактами, встановлено відсутність ознак кримінального правопорушення та підстав для внесення відомостей до ЄРДР.

Також згідно з рапортом помічника чергового Золотоніського відділу поліції ГУНП в Черкаській області від 25.10.2020, 25.10.2020 о 19 год 27 хв від довіреної особи від кандидата в мери ОСОБА_3 . ОСОБА_1 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 25.10.2020 о 19 год 26 хв за адресою: АДРЕСА_2 , що дільнична комісія не приймає складений ним акт про порушення виборчого законодавства (не опечатані скриньки та ін.).

В матеріалах довідки перевірки по вказаному факту наявні пояснення ОСОБА_1 , зміст яких тотожний повідомленню на службу 102, а також заява останнього про припинення розгляду цього звернення, оскільки акт був підписаний, претензій ні до кого не має.

Крім того, згідно з рапортом помічника чергового Золотоніського відділу поліції ГУНП в Черкаській області від 25.10.2020, 25.10.2020 о 16 год 44 хв від довіреної особи від кандидата в мери ОСОБА_3 . ОСОБА_1 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 25.10.2020 о 16 год 44 хв за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Кедина Гора, вул. Невідома, виборча дільниця № 710205, на виборчих бюлетенях повністю відсутні печатки.

У ході проведеної перевірки за вказаним фактом співробітниками Золотоніського відділу поліції ГУНП в Черкаській області згідно з пояснень секретаря дільничної виборчої комісії № 710205 (с. Кедина Гора) ОСОБА_2 встановлено, що 23.10.2020 комісія у складі трьох осіб отримала бюлетені в ТВК № 4 і при прибутті на засідання членів ДВК перерахували вголос кількість бюлетенів, невідкладно після прибуття проставили печатку і поклали в сейф, позначили стрічку з підписами членів ДВК. У день голосування 25.10.2020 сейф був відкритий у присутності членів ДВК, ОСОБА_10 , старшого слідчого Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області, спостерігачів. 25.10.2020 виборчі скриньки у кількості 4 штук для голосування були опломбовані.

Відповідно до рапорту, складеному за результатами проведеної перевірки, встановлено відсутність ознак кримінального правопорушення та підстав для внесення відомостей до ЄРДР.

У зв`язку з тим, що повідомлена ОСОБА_1 інформація не підтвердилась 25.10.2020 на заявника було складно постанову про адміністративне правопорушення серія АПО 18 № 896803 за ст. 183 КУпАП та проведено змістовну профілактичну бесіду щодо недопущення в подальшому подібних випадків.

Згідно з наданими ОСОБА_1 поясненнями під час складання постанови про адміністративне правопорушення, 25.10.2020 ним було зафіксовано в акті про порушення виборчого законодавства цілий ряд порушень виборчого законодавства, зокрема відсутність інформації про кандидата ОСОБА_3 на виборчому стенді дільничної комісії № 710205, с. Кедина Гора, відсутність печаток на виборчих урнах та ін. Про вказані порушення ОСОБА_11 повідомив поліцію на лінію «102» та письмовою заявою. Відповідно до своїх пояснень ОСОБА_1 вважає, що питання зазначені ним в повідомленнях має вирішувати комісія або суд. Відтак, на думку ОСОБА_1 , складена відносно нього постанова про адміністративне правопорушення є адміністративним тиском на кандидата та його довірену особу. Пояснення надані ОСОБА_1 власноручно та особисто, що стверджується його підписом.

Відповідно до постанови про адміністративне правопорушення серія АПО 18 № 896803 від 25.10.2020 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 119 грн 00 коп.

Згідно з вказаною постановою позивач 25.10.2020 о 16 год 44 хв здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, а саме – зателефонував на спецлінію «102» та повідомив, що на виборчих бюлетенях повністю відсутні печатки, а саме на дільниці № 710205, с. Кедина Гора, хоча цього факту не було, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП.

Вважаючи, що оскаржувана постанова винесена протиправно, підлягає скасуванню, а провадження з у справі підлягає закриттю, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зауважує, що доказів оскарження до суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України рішень, дій чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу за фактами, про які було повідомлено позивачем органи поліції на спецлінію «102», сторони суду не назвали та не надали.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч.6 ст. 55 Конституції України закріплено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Згідно із ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції, поміж іншого, розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею183 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.

Статтею 183 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежної охорони, поліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб у вигляді накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Диспозиція ст. 183 КУпАП передбачає об`єктивну сторону правопорушення – виклик представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

З матеріалів справи встановлено, що 25.10.2020 позивач неодноразово телефонував на спецлінію «102» та здійснював виклики поліції, у зв`язку порушеннями на виборчих дільницях.

Однак за результатами проведених перевірок за вказаними позивачем фактами, жодного разу не було підтверджено такі порушення.

Суд наголошує, що після повідомлення позивачем на лінію «102» 25.10.2020 о 16 год 44 хв про відсутність печаток на виборчих бюлетенях на виборчій дільниці №710205, с. Кедина Гора, поліцейськими здійснено виїзд на місце цієї події, де було відібрано пояснення в секретаря дільничної виборчої комісії № 710205 (с. Кедина Гора) Лінкової В.І., з яких вбачається, що виборчі бюлетені було опечатано.

Крім того з довідки про результати розгляду звернення ОСОБА_1 вбачається, що сейф на виборчій дільниці було відкрито у присутності старшого слідчого Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області. У ході перевірки по факту звернення встановлено відсутність даних, які б підтверджували повідомлену заявником інформацію.

Більш того, доказів оскарження до суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України рішень, дій чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу за фактами, про які було повідомлено позивачем органи поліції на спецлінію «102», сторони суду не назвали та не надали.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що позивача обґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 183 КУпАП, у зв`язку наявністю об`єктивної та суб`єктивної сторони правопорушення.

Щодо посилання позивача на порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача, суд зазначає, що згідно з правовою позицією Верховного Суду у справі № 820/4810/2018, процедурні порушення, допущені суб`єктом владних повноважень під час розгляду справи про адміністративні правопорушення не можуть бути обставиною, яка звільняє від відповідальності, у разі підтвердження факту правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП не можливий на місці вчинення правопорушення за спрощеною процедурою.

Надаючи правову оцінку наведеним доводам позивача, суд зауважує, що позивач знав, що у відношенні нього складається протокол про адміністративне правопорушення, йому було запропоновано надати пояснення та ознайомитись з протоколом, роз`яснено його права та обов`язки, він надав власноручно написані письмові пояснення, отримав примірник оскаржуваної постанови, що підтверджується матеріалами справи.

Щодо посилання позивача на порушення його права користуватися юридичною допомогою адвоката під час розгляду матеріалів, суд зауважує, що як вбачається з матеріалів справи, позивачу при складанні протоколу та постанови роз`яснено його права і обов`язки, та запропоновано надати письмові пояснення, що не перешкоджало позивачу заявити відповідне клопотання про відкладення розгляду матеріалів, у зв`язку із необхідністю залучення до участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення захисника.

Крім того, позивач не заявив про відкладення розгляду справи з метою надання додаткових пояснень, необхідністю залучення до участі захисника, оскаржувана постанова винесена в присутності позивача.

Твердження позивача щодо інших можливих порушень, які на його думку, були допущеними в ході винесення відповідачем оспорюваної постанови є необґрунтованими, оскільки не підтверджені належними і допустимими доказами.

У постанові Верховного Суду у справі № 825/2328/16 від 22.05.2020 викладений висновок про те, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок .процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultraviresaction - invalidact).

Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Суд наголошує, що, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі № 813/1790/18.

Таким чином, на підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому у задоволенні позову належить відмовити повністю.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову належить відмовити повністю.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено повністю, витрати позивача зі сплати судового збору належить віднести на його рахунок.

Керуючись ст.ст. 2,5,9,72, 73, 77, 78, 139, 241-246, 250, 255, 268-272, 286, 295, 297 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – інспектор СРПП № 1 Золотоніського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області Худоба О.М. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Середа Л.В.