Рішення № 99737508, 20.09.2021, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/934/21

провадження №: 2/398/1066/21

РІШЕННЯ

Іменем України

"20" вересня 2021 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Авраменка О.В.,

з участю секретаря судових засідань Міщенко С.А.,

представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Горбунова Р.В.,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Олександрії в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько – ОСОБА_3 . Його батькові був виданий сертифікат на право на земельну частку (пай) серії «КР» №0239213 від 26 січня 1998 року. Відповідно до довідок Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області та Улянівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області сільської ради ОСОБА_3 виділена в натурі земельна частка (пай), загальною площею 6,0310 га, розташована на території Улянівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3520386800:02:000:0380. Однак, за життя ОСОБА_3 не отримав державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку. Крім того, за життя ОСОБА_3 склав заповіт, відповідно до якого земельну ділянку, загальною площею 5,13 га, кадастровий номер 3523484799:02:000:0237, яка розташована на території Петрокорбівської сільської ради та земельну ділянку, яка йому належить на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії «КР» №0239213 від 26 січня 1998 року, заповів відповідачу – ОСОБА_2 . Оскільки позивач на час смерті батька був неповнолітнім, то має право на обов`язкову частку. Позивач та відповідач отримали свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, загальною площею 5,13 га, кадастровий номер3523484799:02:000:0237, яка розташована на території Петрокорбівської сільської ради, по 1/2 частці кожному. В той же час, нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, яка належала батьку на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії «КР» №0239213 від 26 січня 1998 року, оскільки спадкоємцями не було надано оригіналу зазначеного сертифікату. Так як оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай) серії «КР» №0239213 від 26 січня 1998 року втрачено, то з урахуванням уточнень до позовної заяви, позивач просив визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частку земельної ділянки кадастровий номер 3520386800:02:000:0380, загальною площею 6,0310 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Улянівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, яка належала його батьку ОСОБА_3 на підставі вищезазначеного сертифікату.

В підготовчому судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Горбунов Р.В. підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов. Крім того, просив не стягувати з відповідача судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову.

В підготовчому судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 повідомила, що визнає позовні вимоги в повному обсязі, наслідки визнання позову їй відомі та зрозумілі, про що подала суду відповідну письмову заяву.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про його народження.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть. Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно, в т.ч. на дві земельні ділянки.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1217 та ст. 1218 ЦК України).

Згідно з ст. ст. 1233, 1235, 1236 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

За приписами ст. ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України спадкоємець за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою – четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За змістом ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка). Розмір обов`язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення. До обов`язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов`язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця. Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов`язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов`язкову частку.

З матеріалів спадкової справи №2 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 вбачається, що спадщину після смерті останнього прийняли позивач та відповідач. Позивач прийняв спадщину в силу ч. 4 ст. 1268 ЦК України, оскільки на момент смерті батька був малолітнім, а відповідач, яка є рідною сестрою померлого – прийняла спадщину шляхом подання відповідної заяви в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 1269 та ч. 1 ст. 1270 ЦК України.

Крім того, з матеріалів спадкової справи вбачається, що ОСОБА_3 за життя склав заповіт, відповідно до якого земельну ділянку, загальною площею 5,13 га, кадастровий номер 3523484799:02:000:0237, яка розташована на території Петрокорбівської сільської ради та земельну ділянку, яка йому належить на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії «КР» №0239213 від 26 січня 1998 року, заповів відповідачу – ОСОБА_2 .

При цьому, позивач в силу ст. 1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги та відповідно до ст. 1241 ЦК України незалежно від змісту заповіту, спадкує половину частки, яка належала б йому у разі спадкування за законом (обов`язкова частка). Тобто, у разі спадкування за законом, позивач успадкував би все майно померлого батька, однак у зв`язку із наявністю заповіту на ім`я відповідача, позивач спадкує 1/2 частку майна померлого.

Із спадкової справи встановлено, що сторони частково оформили свої спадкові права шляхом отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину за законом та відповідачем свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, загальною площею 5,13 га, кадастровий номер 3523484799:02:000:0237, яка розташована на території Петрокорбівської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області, на 1/2 частку за кожним.

В той же час, постановою нотаріуса від 27 січня 2021 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку земельної ділянки, яка належала померлому ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії «КР» №0239213 від 26 січня 1998 року, оскільки спадкоємцем не було надано оригіналу зазначеного сертифікату.

З копії сертифікату на право на земельну частку (пай) серії «КР» №0239213, виданого 26 січня 1998 року головою Олександрійської районної адміністрації, вбачається, що ОСОБА_3 належало право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності ВАТ «Більшовик» розміром 7,21 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Зазначене також підтверджується і листом ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 30 листопада 2020 року. Крім того, у зазначеному листі також вказано, що станом на 01 січня 2013 року громадянином ОСОБА_3 земельна ділянка на праві приватної власності не зареєстрована.

Згідно з п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно з листом Улянівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області №124 від 09 вересня 2020 року у громадянина ОСОБА_3 на території Улянівської сільської ради знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером №3520386800:02:000:0380, загальною площею 6,0310 га, згідно з сертифікатом серії «КР» №0239213.

Відповідно до ст. ст. 328, 392 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом (ст. 328 ЦК України) та власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який посвідчує право власності.

Згідно з ч. 1 ст. ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Оскільки, позивач в іншій спосіб, крім звернутися з позовом до суду про визнання права власності на земельну ділянку, захистити свої порушені права не може через відсутність оригіналу сертифікату на право на земельну частку (пай) серії «КР» №0239213 та враховуючи, що відповідач визнала позов в повному обсязі та визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, то суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Так як в судовому засіданні представник позивача просив не стягувати з відповідача судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову, то суд залишає судові витрати по фактично понесеним.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76 – 81, 200, 206, 258, 259, 263 – 265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 право власності на 1/2 (одну другу) частку земельної ділянки загальною площею 6,0310 га, кадастровий номер 3520386800:02:000:0380, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Улянівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, яка належала ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії «КР» №0239213 від 26 січня 1998 року.

Судові витрати залишити по фактично понесеним.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 21 вересня 2021 року.

Суддя О.В.Авраменко