Постанова № 99735880, 02.09.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.09.2021 Справа №607/13137/21

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Дзюбича В.Л.

за участі секретаря Комінярської О.М.

представника позивача Кантелюка Т.-Т. Ю.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Закарпатській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Управління патрульної поліції у Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, у якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №118941 від 15 липня 2021 року, якою його визнано винним за частиною першою статті 140 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 020 грн.

Позов обґрунтовано тим, що згідно спірної постанови позивачу інкримінують наступне: 13 липня 2021 року о 22 год. 35 хв. на а/д «Київ-Чоп» 793 км+85м будучи посадовою особою, відповідальною за експлуатаційний стан, не вжив заходів щодо ліквідації напливів довжиною 1,90 м., шириною 0,2 м. та висотою 0,35 м. чим порушив правила, норми та стандарти утримання автодоріг, п. 3.1.2 ДСТУ 3587- 97, cm. 12 ЗУ «Про дорожній рух» та п.п. 1.5. ПДР України. Однак посилання працівника поліції є помилковим, оскільки його ствердження викладені у постанові не підкріпленні жодними обгрунтованими доказами, оскільки експлуатаційне утримання вказаної у постанові ділянки автомобільної догори М- 06 Київ-Чоп перебуває на утриманні субпідрядної організації - ТОВ «ШБУ-77» 41412376 на підставі договору субпідряду №ШБУ-1120 від 25 січня 2021 року укладеного із Генпідрядником ТОВ «ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР». Натомість до посадових обов`язків позивача, як начальника відділу експлуатаційного утримання доріг ТОВ «ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР», зокрема входить контроль за роботою з ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг, будівництва та ремонту елементів їх облаштування, благоустрою та озеленення на вулично-шляховій мережі, що знаходиться на експлуатаційному утриманні Товариства та забезпечення організації контрольних функцій з питань усунення пошкоджень дорожньої інфраструктури та технічних засобів регулювання дорожнього руху, що виникають в процесі експлуатації автомобільних доріг на них. У безпосередньому підпорядкування позивача знаходяться начальники дільниць експлуатаційного утримання доріг, шляхові майстри та бригадири. тобто працівники ТОВ «ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР». Враховуючи викладене постанова містить обставини, які не відповідають дійсності, а саме те, що ОСОБА_1 не є посадовою особою відповідальною за експлуатаційне утримання ділянки дороги зазначеної у постанові. Постанова в справі про адміністративне правопорушення винесена незаконно, з порушенням положень КУпАП, за відсутності події та складу правопорушення та доказів вчинення правопорушення тому підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Ухвалою судді від 02 серпня 2021 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Закарпатській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та вказано, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання.

Представник позивача Кантелюк Т.-Т. Ю. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав передбачених у позовній заяві.

Представник відповідача Управління патрульної поліції у Закарпатській області Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з`явився, та не повідомив суд про причини своєї неявки, хоча належним чином був повідомлений про час дату судового засідання, оскільки в суд повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, відзиву на позов не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши думку сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних міркувань.

Судом встановлено, що постановою т.в.о. начальника ВБДР УПП в Закарпатській області старшим лейтенантом поліції Стеблюк Юрієм Юрійовичем винесено постанову серії БАА №118941 від 15 липня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 1020 грн. 00 коп.

Із вказаної постанови вбачається, що 13 липня 2021 року о 22 год. 35 хв. на а/д «Київ-Чоп» 793 км+85м ОСОБА_1 будучи посадовою особою, відповідальною за експлуатаційний стан, не вжив заходів щодо ліквідації напливів довжиною 1,90 м., шириною 0,2 м. та висотою 0,35 м. чим порушив правила, норми та стандарти утримання автодоріг, п. 3.1.2 ДСТУ 3587- 97, cт. 12 ЗУ «Про дорожній рух» та п.п. 1.5. ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 140 КУпАП.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права

Відповідно до ч.3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.

У практиці Європейського Суду з прав людини прослідковується тенденція до поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії», «Адольф проти Австрії» та інші). Отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою в особі уповноважених на те посадових осіб, а тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не зобов`язана доводити свою невинуватість.

Європейський суд з прав людини у п.34 і п. 35 постанови в справі «Абрамян проти Росії» від 9 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (див. рішення від 19 грудня 1989 року у справі «Камасінскі проти Австрії», № 9783/82, п. 79). Крім того, суд нагадує, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (див.: рішення від 25 березня 1999 року у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» [ВП], № 25444/94, п. 52; рішення від 25 липня 2000 року у справі «Матточіа проти Італії», № 23969/94, п. 58; рішення від 20 квітня 2006 року у справі «І.Н. та інші проти Австрії», № 42780/98, п. 34). Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (див. рішення від 1 березня 2001 року у справі «Даллос проти Угорщини», № 29082/95, п. 47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (див. зазначені рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п. 47).

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, дії позивача були кваліфіковані відповідачем за ч. 1 ст. 140 КУпАП.

При цьому, адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 140 КУпАП настає за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху.

У той же час, відповідно до п. 1.5 Правил дорожнього руху, на порушення позивачем якого вказано в оскаржуваній постанові, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

Згідно із п.3.1.1. ДСТУ 3587-97 покриття проїзної частини не повинно мати осідань, вибоїн, напливів чи інших деформацій, що утруднюють рух транспортних засобів. Гранично допустимі пошкодження площі покриття, а також терміни ліквідації з моменту їх виявлення повинні відповідати наведеним у таблиці 1. Примітка: стан покриття проїзної частини та інших елементів дороги повинні перевірятися організаціями, які їх експлуатують, - щодекадно.

Відповідно до п.3.1.2. ДСТУ 3587-97 гранична глибина окремих осідань, вибоїн не повинна перевищувати 4 см для доріг І - III категорій і груп А, Б вулиць і доріг населених пунктів; 6 см - для решти категорій і груп. Гранична висота напливів не повинна перевищувати 2 см для доріг І - III категорій і груп А, Б і В вулиць і доріг населених пунктів; 4 см - для решти категорій і груп. У разі перевищення зазначених розмірів окремих осідань, ям, вибоїн, напливів терміни їх ліквідації не повинні перевищувати зазначені в таблиці 1.

У той же час, із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивач обвинувачується у тому, що він на а/д «Київ-Чоп» 793 км + 18м будучи посадовою особою, відповідальною за експлуатаційний стан, не вжив заходів щодо ліквідації напливів довжиною 1,90 м, шириною 0,2 м та висотою 0,35 м.

Як вбачається зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, посадова особа, яка виносила спірну постанову, описуючи обставини, встановлені під час розгляду справи, вдалася лише до формальної констатації наявності напливів на певній ділянці а/д «Київ-Чоп», посилаючись у постанові на докази, а саме схему місця та акт обстеження ділянки

Однак в ході судового розгляду вказані докази стороною відповідачем для їх досліджені під час розгляду справи надані не були.

А відтак належні докази на підставі яких були встановлені обставини, що свідчили про вчинення саме позивачем правопорушення, за яке на нього було накладено адміністративне стягнення відсутні.

При цьому, суд не має права самостійно відшукувати докази винності особи у вчиненні певного правопорушення, адже діючи таким чином суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Судом також враховано, що відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У абз. 1 і 2 ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За таких обставин, саме відповідач у справі зобов`язаний довести правомірність своїх дій під час складання оскаржуваної постанови та наявність у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення, передбаченого саме ч. 1 ст. 140 КУпАП.

При цьому, відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних та допустимих доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у встановлений судом строк не було надано до суду жодних доказів, які б підтверджували факт порушення позивачем саме вимог пп.1.5 ПДР України, ст.12 Закону України «Про дорожній рух», п.3.1.2 ДСТУ 3587-97 та, як наслідок, підтверджували б факт скоєння саме ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП.

Наявність вказаних обставин свідчить про недоведеність факту порушення позивачем приписів пп.1.5 ПДР України, ст.12 Закону України «Про дорожній рух», п.3.1.2 ДСТУ 3587-97, що, в свою чергу, має наслідком безпідставність притягнення його до адміністративної відповідальності.

Згідно Переліку автомобільних доріг загального користування державного значення затвердженого Постановою КМУ №55 від 30 січня 2019 року автомобільна дорога Київ-Чоп М-06 належить до автомобільних доріг загального користування державного значення.

Як вбачається зі ст. 10 Закону України «Про автомобільні дороги», органами, що здійснюють управління автомобільними дорогами загального користування, є: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення; Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні та Севастопольська міська державні адміністрації.

Положеннями ст. 14 КУпАП передбачено, що посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Отже, з урахуванням норм ст. 14 та ч. 1 ст. 140 КУпАП, суб`єктами даного правопорушення є посадові особи, до компетенції яких належить додержання правил, норм і стандартів при утриманні шляхів, вжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць проведення робіт.

У той же час, судом встановлено, що відповідно до Посадової інструкції начальника відділу експлуатаційного утримання доріг затвердженої наказом директора ТОВ «Техно-буд-центр» №27-06-3-од від 27 червня 2019 року, зокрема входить контроль за роботою з ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг, будівництва та ремонту елементів їх облаштування, благоустрою та озеленення на вулично-шляховій мережі, що знаходиться на експлуатаційному утриманні Товариства та забезпечення організації контрольних функцій з питань усунення пошкоджень дорожньої інфраструктури та технічних засобів регулювання дорожнього руху, що виникають в процесі експлуатації автомобільних доріг на них.

Разом з цим 25 січня 2021 року між ТОВ «Техно-буд-центр» (далі-Генпідрядник) та ТОВ «ШБУ-77» (далі - Субпідрядник) укладено договір субпідряду №ШБУ-1120.

Згідно п. 1.1. Договору Субпідрядник зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим Договором, своїми силами і засобами на власний ризик надати послуги з експлуатаційного утримання автомобільної дороги державного значення Закарпатської області М-06 Київ-Чоп, згідно Переліку №1 загальною протяжністю 57,7 км (км 774+000 - км 831+711), ДК 021:2015'.

Згідно п. 1.5. та 1.6. Договору Субпідрядник приймає на себе зобов`язання на надання послуг із експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення (згідно переліку) у Закарпатській області, Технічних засобі організації дорожнього руху, об`єктів дорожнього сервісу, інженерних споруд та придорожніх насаджень на них, що знаходяться на балансі Служби автомобільних доріг у Закарпатській області, у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про дорожній рух». На період дії договору та протягом гарантійного терміну, Субпідрядник відповідно до Закону України «Про дорожній рух», Закону України «Про автомобільний транспорт» та норм Глави 82 Цивільного кодексу України, в повній мірі відповідає за належне утримання доріг, забезпечення умов безпеки руху і несе повну безумовну майнову та іншу юридичну відповідальність в частині відшкодування майнової (матеріальної) і немайнової (в т.ч. моральної) шкоди та компенсації витрат власникам транспортних засобів, іншим учасникам дорожнього руху якщо дорожньо-транспортна пригода сталася з причини незадовільного експлуатаційного утримання, допущених з вини Субпідрядника.

Тобто, з наведеного вбачається, що автомобільна дорога М-06 Київ-Чоп не відноситься до сфери відання начальника відділу експлуатаційного утримання доріг ТОВ «Техно-буд-центр» Крушанського Т.М.

При цьому, суд зазначає, що відповідачем не було надано жодних доказів того, що начальник відділу експлуатаційного утримання доріг ТОВ «Техно-буд-центр» Крушанський Т.М. є посадовою особою, на яку будь-яким актом покладена відповідальність за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільної дороги М-06 Київ-Чоп та, зокрема, на зазначеній у постанові ділянці дороги.

Згідно із ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин як, зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Тому, керуючись приписами наведених норм законодавства, оцінивши надані сторонами до матеріалів справи докази, враховуючи, що у матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують вину позивача, що в свою чергу свідчить про відсутність правових підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо складання оскаржуваної постанови, та вважає, що постанова підлягає скасуванню, а справа – закриттю.

В силу вимог частини першої статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 908 грн. підлягає стягненню на користь позивача з Управління патрульної поліції у Закарпатській області Департаменту патрульної поліції за рахунок їх бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, Правилами дорожнього руху України, затверджених постановою КМ України № 1306 від 10.10.2001 року суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Закарпатській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №118941 від 15 липня 2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 140 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1 020 грн. - скасувати, а провадження у справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Закарпатській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати щодо сплати судового збору в розмірі 908 грн.

Копію рішення направити сторонам у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Управління патрульної поліції у Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: вул. Кошового, 2, м. Ужгород, 88006.

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич