Ухвала суду № 99735496, 15.09.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/27336/21

Провадження № 1-кс/947/12400/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2021 року

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Чаплицький В.В., при секретарі судового засідання Нечитайло Є.О., за участю прокурора Левицького О.А., захисника підозрюваного – адвоката Мельниченка В.С., підозрюваної ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СВ Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області Самокиш М.П., погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м.Одеси Левицьким О.А. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №42020160000000150 від 11.02.2020 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

підозрюваної у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст.307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання слідчого СВ Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області Самокиш М.П., погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси Левицьким О.А. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №42020160000000150 від 11.02.2020 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обставини вчинення кримінального правопорушення викладені слідчим письмово в клопотанні.

Слідчий звертається з клопотанням обґрунтовуючи його тим, що ризики передбачені п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, які були встановлені слідчим суддею Київського районного суду міста Одеси під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час не сплили та продовжують існувати.

В судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання та просив суд задовольнити його, посилаючись на викладені доводи.

Захисник підозрюваної заперечував щодо клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просив зменшити розмір застави, так як визначений розмір застави при обрані запобіжного заходу є занадто великим для підозрюваної.

Підозрювана підтримала думку свого захисника.

Вивчивши клопотання та матеріали, якими клопотання обґрунтовується, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст.197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

При розгляді клопотання слідчого, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчий суддя застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).

Згідно п.32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, та відповідно до п.219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («Nechiporukand Yonkalo v.Ukraine») від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема п.48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.07 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п.84 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі «Харченко проти України», п.4 ст.5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви» (Butkeviciusv. Lithuania) № 48297/99, п. 43, ЄКПЛ 2002-ІІ).

Крім того, Європейський суд з прав людини у п.п. 68-69 Рішення від 17.10.2013 року у справі «Таран проти України» зазначив, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, не достатньо того, щоб цей захід здійснювався відповідно до національного законодавства; він також має бути необхідним за конкретних обставин (див. рішення від 27 лютого 2007 року у справі «Нештяк проти Словаччини» (Neљќбk v. Slovakia), заява № 65559/01, п. 74). На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 5 Конвенції має втілювати вимогу пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, яким здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення (див. рішення у справі «Ладент проти Польщі» (Ladent v. Poland), заява № 11036/03, п. 55, ECHR 2008-... (витяги), і від 14 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), заява № 38717/04, п. 86).

Суд також постановив, що пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає, що обґрунтування будь-якого строку тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є, має бути переконливо продемонстроване владою. Аргументи «за» і «проти» звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування можливості переховування обвинуваченим, або доведуть, що така можливість є настільки невеликою, що вона не може обґрунтовувати досудове ув`язнення (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчєв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пункти 56 і 59, з подальшими посиланнями).

Відповідно до ч.3 ст.197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Як встановлено в судовому засіданні, 19.07.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307, ч.2 ст.307 КК України.

21.07.2021 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси відносно підозрюваної ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 16.09.2021 року, із можливістю внесення застави у розмірі 181 600 гривень та у разі внесення заставі, покласти на підозрювану ОСОБА_1 наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: - прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право для виїзду за кордон; носити електронний засіб контролю.

13.09.2021 року постановою Керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси Радоловим А.К. в рамках кримінального провадження №42020160000000150 від 11.02.2020 року продовжено строк досудового розслідування до 19.10.2021 року.

Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п.175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні прокурором наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307, ч.2 ст.307 КК України.

Враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307, ч.2 ст.307 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, беручи до уваги, що ризики передбачені п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України які були наявні та встановлені під час обрання запобіжного заходу не сплили та продовжують існувати, свідчить про наявність правових підстав для продовження строку тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_1 .

В частині визначеного розміру застави, слідчий суддя, з огляду на майновий та сімейний стан підозрюваної, встановлені в судовому засіданні ризики, обставини інкримінованих підозрюваній кримінальних правопорушень, визначений розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваної, під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечити виконання покладених на підозрювану процесуальних обов`язків, у випадку її внесення, а тому такий розмір застави зміні не підлягає.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення про продовження підозрюваній ОСОБА_1 строку тримання під вартою підлягає задоволенню, так як є пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого залишилися з огляду на серйозний характер загрози для суспільного порядку протиправних діянь, його тяжкості з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, та може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків , що не зможе бути забезпечено застосуванням іншого, більш м`якого запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 197, 199, 309 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області Самокиш М.П., погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м.Одеси Левицьким О.А. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №42020160000000150 від 11.02.2020 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , з відповідним визначеним слідчим суддею Київського районного суду міста Одеси від 21.07.2021 року розміром застави у вигляді 80 розмірів прожиткового мінімуму працездатних осіб, що складає 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень, до 19.10.2021 року, в межах строку досудового розслідування, з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Чаплицький В. В.