Рішення № 99734492, 20.09.2021, Новоушицький районний суд Хмельницької області

НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 680/454/21

2/680/267/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2021 року смт.Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Олійник А.О.,

з участю секретаря судового засідання Максимчука С.М.,

учасники справи:

позивач - АТ «Державний ощадний банк України»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

В липні 2021 року Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»(далі – АТ «Державний ощадний банк України») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що 14 січня 2020 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) шляхом підписання заяви про приєднання до Договору в редакції, яка на день підписання Заяви розміщена на інтернет-сторінці Банку.

На підставі вказаної заяви відповідач отримав кредит шляхом встановлення кредитної лінії в розмірі 15 000 грн зі сплатою відсотків за користування коштами, щомісячною винагородою за обслуговування кредиту, обов`язковим щомісячним платежем.

ОСОБА_1 свої зобов`язання за вищевказаним кредитним договором не виконував, внаслідок чого станом на 28 квітня 2021 року утворилася заборгованість у розмірі 16 696,24 грн, з яких: заборгованість по основному боргу – 14 244,06 грн, заборгованість по сплаті процентів та комісії за користування кредитом – 1978,89 грн, комісія за розрахунково-касове обслуговування – 408,37 грн, заборгованість по пені – 0,00 грн, сума 3% річних від простроченої суми заборгованості по основному боргу – 41,61 грн, сума 3% річних від простроченої суми заборгованості по процентах -12,83 грн, сума інфляційних втрат від простроченої суми заборгованості по основному боргу – 0,00 грн, сума інфляційних втрат від простроченої заборгованості по процентах – 10,48 грн.

З урахуванням викладеного, АТ «Державний ощадний банк України»просило стягнути з ОСОБА_1 вказану суму заборгованості за кредитним договором, а також судові витрати.

Представник позивача АТ КБ «Державний ощадний банк України»у судове засідання не з`явився, однак у матеріалах справи міститься заява про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує (арк.спр. 42).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов, заяви про розгляд справи у його відсутності чи відкладення розгляду справи суду не подав.

Про дату, час та місце судового розгляду повідомлений шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання – АДРЕСА_1 та на повідомлену відповідачем адресу електронної пошти. Судові повістки вручені (арк.спр.48,54).

Враховуючи наявність підстав для ухвалення заочного рішення, суд вважав за можливе провести заочний розгляд справи.

Процесуальні дії у справі

08 липня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

02 серпня 2021 року розгляд справи відкладено у зв`язку із неявкою відповідача.

20 вересня 2021 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

У зв`язку неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України, здійснює розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

14 січня 2020 року ОСОБА_1 підписав заяву №488078011/040919 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної карти) (далі - Заява) (арк.спр.7-8).

У Заяві зазначено, що її підписанням відповідач беззастережно приєднався до Договору в редакції, яка на день підписання цієї Заяви на приєднання розміщена на інтернет-сторінці Банку та уклав з Банком Договір, складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку (п. 3.1 Заяви).

Відповідно до п.п.3.4.1- 3.4.2 Заяви, Банк відкрив поточний рахунок відповідачу № № НОМЕР_1 в гривнях України, код банку 322669 та надав клієнту платіжну карту типу «Моя карта» Visa rewards та ІПН.

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за договором станом на 28 квітня 2021 року становить 16 696,24 грн, з яких: заборгованість за основним боргом (кредитом) – 14 244,06 грн, проценти за користування кредитом – 1978,89 грн, комісія – 408,37 грн, заборгованість по пені – 0,00 грн, 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) – 41,61 грн, 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом -12,83 грн, сума інфляційних втрат за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) – 0,00 грн, сума інфляційних втрат за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом – 10,48 грн.

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, є фінансовою послугою (п.6 ч.1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 року №2664-ІІІ (далі - Закон №2664-ІІІ)).

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону №2664-ІІІ фінансові послуги надаються суб`єктами підприємницької діяльності на підставі договору. Договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити: 1) назву документа; 2) назву, адресу та реквізити суб`єкта підприємницької діяльності; 3) прізвище, ім`я і по батькові фізичної особи, яка отримує фінансові послуги, та її адресу; 4) найменування, місцезнаходження юридичної особи; 5) найменування фінансової операції; 6) розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків; 7) строк дії договору; 8) порядок зміни і припинення дії договору; 9) права та обов`язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; 10) інші умови за згодою сторін; 11) підписи сторін.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути з відповідача заборгованість за процентами за користування кредитом. При цьому, обґрунтовуючи їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилався на Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, розміщений на сайті: www.oschadbank.ua. як на невід`ємну частину заяви про приєднання.

Однак, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву №488078011/040919, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів та комісії за користування кредитними коштами, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, що міститься у матеріалах справи, Умови користування кредитного лінією, Правила користування платіжними картками не містять підпису відповідача, а тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 14 січня 2020 року шляхом підписання Заяви №488078011/040919.

Суд вважає, що у даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України.

Умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений, чого суд в ході судового розгляду справи не встановив.

Такі висновки суду, відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131 цс 19.

У Заяві про приєднання позичальника від 14 січня 2020 року процентна ставка та порядок сплати комісії не зазначені (арк. спр. 7-8).

Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, та такою комісії.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_1 3% річних від простроченої суми заборгованості по основному боргу, 3% від простроченої суми заборгованості по процентам, інфляційних втрат від простроченої суми заборгованості по основному боргу та по процентам, то в цій частині позову слід відмовити з наступних підстав.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З правового висновку Великої Палати Верховного Суду, що викладений у постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12, слідує, що відповідно до ч.1 ст. 1048 та ч.1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Враховуючи те, що доказів закінчення строку дії спірного кредитного договору чи пред`явлення до відповідача вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України суду не надано, відсутні підстави для стягнення інфляційний втрат та 3 % річних, отже в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Водночас дані виписки по рахунку позичальника свідчать про те, що відповідач використовував кредитні кошти, а також вносив кошти на погашення заборгованості.

Тому, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ «Державний ощадний банк України» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав відповідачем, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за основною сумою кредиту у розмірі 14 244,06 грн, розмір якої підтверджено розрахунком банку та банківськими виписками по картковому рахунку і не спростовані відповідачем, оскільки банк має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання боржника до виконання обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки на користь банку підлягає стягненню 14 244,06 грн кредитної заборгованості, що є 85,3% від суми пред`явленого позову (16 696,24 грн), то з ОСОБА_1 на користь АТ «Державний ощадний банк України» підлягає стягненню 1936,31 грн судового збору.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостізадовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії – Головне управління по м. Києві та Київській області АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 09322277) заборгованість за кредитним договором в сумі 14 244 (чотирнадцять тисяч двісті сорок чотири) гривні 06 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»(код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії – Головне управління по м. Києві та Київській області АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 09322277) 1936(одну тисячу дев`ятсот тридцять шість) гривень 31 коп. сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»,адреса місцезнаходження: вул. Володимирська, 27, м. Київ, код ЄДРПОУ - 00032129.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Суддя А. О. Олійник