Рішення № 99733442, 20.09.2021, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

20.09.2021

ЄУН 337/1643/21

Провадження №2/337/1129/2021

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2021року Хортицький районний суд м.Запоріжжя

в складі : головуючого судді Гнатик Г.Є.

за участю секретаря Побережної О.В.

розглянувши у м.Запоріжжі у порядку спрощеного позовного у відритому судовому засіданні провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування,

в с т а н о в и в:

У березні 2021 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» звернулось до суду з вказаним позовом який мотивує тим, що 20.11.2018 року сталося дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Volkswagen», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час цієї пригоди було заподіяно матеріальну шкоду автомобілю марки «МАN», номерний знак НОМЕР_2 .

На момент настання ДТП діяв договір добровільного страхування наземного транспорту №28-0401-00001/1 від 10.07.2018 року, укладеного ПрАТ «СК «УСГ», щодо автомобіля марки «МАN», номерний знак НОМЕР_2 , тому позивач прийняв на себе зобов`язання по відшкодуванню матеріальної шкоди заподіяної вищенаведеному транспортному засобу.

Постановою Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 11.12.2018 року, справа №337/5417/18, яка набрала законної сили 22.12.2018 року, ОСОБА_1 був визнаний виним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

21.11.2018 року страхувальник за договором добровільного страхування наземного транспорту № 28-0401-00001/1 від 10.07.2018 звернувся до позивача з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, та на підставі акту огляду пошкодженого транспортного засобу від 21.11.2018 року, рахунок № НОМЕР_3 від 03.12.2018 року, акту виконаних робіт № DP - 1802931 від 20.02.2019 року, страхового акту № ССКА-5267 від 23.01.2019 року та розрахунку суми страхового відшкодування , позивач відповідно до договору страхування наземного транспорту № 28-0401-00001/1 від 10.07.2018 року, здійснив виплату страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль марки «МАN», номерний знак НОМЕР_2 в розмірі 313738 грн. 19 коп. (копія платіжного доручення № 1508 від 23.01.2019 року).

Згідно листа МТСБУ № 8.3-03/28478 від 04.09.2019 року було встановлено про відсутність страхового покриття на транспортний засіб «Volkswagen», номерний знак НОМЕР_1 , на території України на дату ДТП.

Просив стягнути з відповідача суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 313738 грн. 19 коп. та судовий збір 4706 грн. 07 коп.

Ухвалою від 20.04.2021 року було відкрито провадження по справі та визначено про розгляд справи у загальному порґядку, призначено підготовче провадження.

Згідно ухвали, відповідачу був наданий строк для подачі відзиву на позовну заяву, але він не скористався своїм правом та відзив на позов суду не надав.

Ухвалою суду від 13.05.2021 року підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду.

У судове засідання представник позивача не з`явився , подав клопотання про розгляд справи у його відсутність, просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, поважну причину не явки суду не повідомив, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

Як вбачається з довідки департаменту реєстраційних послуг ЗМР, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 26.04.2021 року реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 відсутня(а.с. 34), а тому суд повідомляв ОСОБА_1 про розгляд справи відповідно до вимоги ч.11 ст.128 ЦПК України.

Відповідно до ст. 280 ч.1 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1)відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Беручи до уваги ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача, шляхом постановлення заочного рішення.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що відповідачі не з`явилися до суду без поважних причин, відзив на позовну заяву суду не надали, тому, при відсутності заперечень зі сторони представника позивача, суд вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів і ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, розглянувши подані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у сукупності, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 20.11.2018 року сталася ДТП, учасниками якої були транспортний засіб «Volkswagen», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 та «МАN», номерний знак НОМЕР_2 .

Згідно Постанови Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 11.12.2018 року, справа №337/5417/18, яка набрала законної сили 22.12.2018 року, ОСОБА_1 був визнаний виним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

10.07.2018 року між ПрАТ «СК «Українська страхова група» та ПП «Транс Логістік» було укладено договір № 28-0401-00001/1 добровільного страхування транспортного засобу «МАN», номерний знак НОМЕР_2 (а.с. 7-16).

21.11.2018 року ПП «Транс Логістік» звернувся до ПрАТ «СК «Українська страхова група» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування (а.с. 17), та надав: рахунок № НОМЕР_3 від 03.12.2018 року (а.с. 19-20), акт виконаних робіт № DP - 1802931 від 20.02.2019 року (а.с. 21-23), страховий акт № ССКА-5267 від 23.01.2019 року (а.с. 24); розрахунку суми страхового відшкодування (а.с. 24 зворотна сторона).

Згідно розпорядження про виплату страхового відшкодування від 23.01.2019 року (а.с. 25) позивач відповідно до договору страхування наземного транспорту № 28-0401-00001/1 від 10.07.2018 року, здійснив виплату страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль марки «МАN», номерний знак НОМЕР_2 в розмірі 313738 грн. 19 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1508 від 23.01.2019 року (а.с. 26).

Відповідно до листа МТСБ України про порядок врегулювання вимоги, встановлено відсутність страховика відповідальності на дату ДТП на транспортний засіб «Volkswagen», номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 28).

Відповідно до ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. Способами захисту є в т. ч. відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної шкоди.

Частина 1ст.22ЦК України передбачає, що особа, який завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Відповідно до положень частини 2ст. 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Положення ст. 1191 ЦК України передбачають, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо іншій розмір не встановлений законом.

Згідно до вимог ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи , відповідальної за завданні збитки.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" від 07.03.1996 року за № 85/96 встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем ПрАТ «СК «Українська страхова група» правомірно заявлено вимогу до відповідача ОСОБА_1 з приводу відшкодування завданої матеріальної шкоди у сумі 313738 грн. 19 коп., що є сумою страхового відшкодування, сплаченою позивачем за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, та яка підлягає стягненню в порядку регресу з відповідача, як особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, право вимоги до якої є абсолютним, що відповідає правовій позиції, наданій Верховним Судом України у постанові від 20.01.2016 року справа № 2808 цс 15.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов ПрАТ «СК «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди в порядку регресу підлягає задоволенню у повному обсязі.

В порядкуст.141 ЦПК України, з урахуванням повного задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 4706 грн. 07 коп., сплачений позивачем під час звернення з даним позовом до суду.

Керуючись ст.15,16,1161,1187,1191 ЦК України, ст.22,38,41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.2,4,5,12,13,76-82,141,259,263-265,280,282 ЦПК України,суд-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватна акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» ЄДРПОУ 30859524, м.Київ, вул.Івана Федорова, 32-а п/р НОМЕР_4 в АБ «Укргазбанк» МФО 320478 суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 313738 грн. 19 коп. та витрати сплаченого судового збору 4706 грн. 07 коп., всього 318444 грн. 26 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Г.Є.Гнатик