Вирок № 99732946, 20.09.2021, Василівський районний суд Запорізької області

Справа №311/2851/21

Провадження №1-кп/311/348/2021

20.09.21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2021 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Задорожка Д.А.

за участі секретаря судового засідання Осінцевої Л.А.

прокурора Мітленка С.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Маячка Василівського району Запорізької області, українця, громадянина України, має середню спеціальну освіту, працюючого у ПрАТ «ЗЗРК», шахта «Прохідницька», машиністом електровоза підземної дільниці внутрішньошахтного транспорту, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 190 та ч.4 ст. 358 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Приблизно в середині березня 2020, в денний час доби, знаходячись на території Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат», розташованого за адресою: Запорізька область, Василівський район, с. Мала Білозерка-4, та займаючи посаду машиніста електровоза підземної дільниці внутрішньошахтного транспорту шахти «Прохідницька», вказаного товариства, ОСОБА_1 , діючи з прямим умислом, направленим на використання завідомо підробленого документа, з метою збереження свого робочого місця (посади), як працівнику, який залучався до виконання обов`язків, передбачених Законами України «Про військовий обов`язок і військову службу» і «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», достовірно знаючи, що відомості у повістці на його ім`я про пропозиції йому з`явитись 24.02.2020 до Василівського районного військового комісаріату за адресою: Запорізька область, м. Василівка, вул. Соборна, 18, а також в період часу з 24.02.2020 по 10.03.2020 включно не відповідають дійсності, надав за місцем роботи відповідальній посадовій особі ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат» вказану повістку, тим самим використав завідомо підроблені документи, якими підтвердив поважність причини не виходу ним на роботу у період часу з 24.02.2020 до 10.03.2020 включно.

Крім цього, на початку березня 2020 року, в денний час доби, знаходячись на території Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат», розташованого за адресою: Запорізька область, Василівський район, с. Мала Білозірка-4, та займаючи посаду машиніста електровоза підземної дільниці внутрішньошахтного транспорту шахти «Прохідницька», вказаного товариства, ОСОБА_1 , діючи з корисливих мотивів, з прямим умислом та з метою заволодіння чужим майном у вигляді отримання матеріального забезпечення у розмірі середнього заробітку, як працівнику, який залучався до виконання обов`язків, передбачених Законами України «Про військовий обов`язок і військову службу» і «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», надав за місцем роботи відповідальній посадовій особі ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат» завідомо підроблений документ, а саме повістку на своє ім`я, з пропозицією з`явитись 24.02.2020 до Василівського районного військового комісаріату за адресою: Запорізька область, м. Василівка, вул. Соборна, 18, а також в період часу з 24.02.2020 до 10.03.2020 включно, що не відповідало дійсності, внаслідок чого, ОСОБА_1 нараховано та виплачено грошові кошти в 8 818 гривень 26 копійок, в рахунок матеріального забезпечення у зв`язку із виконанням ним державних обов`язків у робочий час за 10 робочих днів 24.02.2020, 25.02.2020, 27.02.2020, 28.02.2020, 01.03.2020, 02.03.2020, 03.03.2020, 05.03.2020, 06.03.2020 та 07.03.2020, чим завдано матеріальних збитків на вказану суму.

Цивільним позивачем заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого 8 818 грн. 26 коп. в якості матеріальної шкоди.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, від дачі пояснень відмовився. Цивільний позов визнав в повному обсязі. У вчиненому щиросердно розкаявся та просив суд його суворо не карати, а також визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вважає можливим визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого. При цьому, судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, їх позиції є добровільними, а також роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч.4 ст.358 КК України, як використання завідомо підробленого документа та за ч.1 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману(шахрайство).

При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обвинувачений вину визнав повністю, щиросердно розкаявся у вчиненому, сприяв встановленню істини в ході судового розгляду, визнав повністю цивільний позов, що суд відносить до обставин, які пом`якшують покарання, працює, маючи стабільний дохід, одружений, що свідчить про наявність сталих соціальних зв`язків.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

З урахуванням тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особи обвинуваченого, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 покарання за ч.4 ст. 358 КК України у виді штрафу в мінімальному розмірі та за ч.1 ст. 190 КК України у виді виправних робіт за місцем роботи в мінімальному розмірі.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до статті 100 КПК України.

Цивільний позов підлягає задоволенню, оскільки він визнаний обвинуваченим та підтверджений матеріалами справи.

Керуючись ст.ст.366-371, 373-376, 395, 532, КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.358 та ч.1 ст.190 КК України, призначивши йому покарання:

-за ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі 30-ти (тридцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян (510) гривень в дохід держави;

-за ч.1 ст.190 КК України у виді 6-ти (шести) місяців виправних робіт із відрахуванням в дохід держави десяти відсотків із суми заробітку ОСОБА_1 .

На підставі ч.3 ст.72 КК України, покарання, призначене ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі 30-ти (тридцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян (510) гривень в дохід держави, виконувати самостійно.

Цивільний позов задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» 8 818 (вісім тисяч вісімсот вісімнадцять) грн. 26 коп. в якості матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Речові докази у провадженні, а саме, оригінал повістки на ім`я ОСОБА_1 зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які перебувають під вартою - протягом тридцяти днів з моменту вручення їм копії вироку. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області Д.А. Задорожко