Постанова № 99732877, 20.09.2021, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/2020/21

Провадження № 1-кс/309/705/21

У Х В А Л А

20 вересня 2021 року м. Хуст

Слідчий суддя Хустського районного суду Закарпатської області Сідей Я.Я., з участю секретаря судового засідання Губаль Г.І., розглянувши клопотання слідчого СВ Хустського РУП ГУ НП України в Закарпатській області Цьока М,М., за погодженням прокурора Хустської окружної прокуратури Філоненко О.В. у кримінальному провадженні № 12021071050000182 від 11.06.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України про накладення арешту, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Хустського РУП ГУ НП України в Закарпатській області Цьока М.М. за погодженням прокурора Хустської окружної прокуратури Філоненко О.В. звернувся в суд з клопотанням про накладення арешту на момент проведення комп`ютерно-технічної експертизи на: 8 системних блоків марки «НР», та відеореєстратор марки «HIT VISION».

З клопотання вбачається, що 17.09.2021 ході проведення огляду місця події в АДРЕСА_1 за добровільною згодою ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_2 було виявлено та вилучено: 8 системних блоків марки «НР», та відео реєстратор марки «HIT VISION».

Частиною 1 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України передбачено обов`язок слідчого, прокурора вжиття необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, а саме майна, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину і відповідає критеріям зазначених у статті 98 КПК України, та майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 962 Кримінального кодексу України

Згідно ч. 2 арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Враховуючи те, що арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна, а тому вище вказані виявлені та вилучені речі, які є речовими доказами по даному кримінальному провадженню по яким необхідно провести судову комп`ютерно-технічну експертизу, а тому з метою унеможливити розпорядитися ними до надходження висновку судової комп`ютерно-технічної експертизи по цьому кримінальному провадженні, необхідно накласти на них арешт.

В судове засідання слідчий Цьока М.М. не з`явився. Подав суду заяву про розгляд клопотання у його відсутності. Клопотання підтримує повністю.

Клопотання про арешт майна проводилося без виклику підозрюваного, іншого власника майна в порядку ч.2 ст.172 КПК України.

Дослідивши додані до клопотання документи, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: а) правову підставу для арешту майна; б) достовірність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; в) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; г) наслідки арешту майна для інших осіб; д) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження (ч.2 ст.173 КПК).

Клопотання слідчого, яке надійшло до суду відповідає вимогам КПК України.

Враховуючи те, що вище вказані виявлені та вилучені речі, які є речовими доказами по даному кримінальному провадженню по яким необхідно провести судову комп`ютерно-технічну експертизу, а тому з метою унеможливити розпорядитися ними до надходження висновку судової комп`ютерно-технічної експертизи по цьому кримінальному провадженні, приходжу до висновку про обґрунтованість внесеного клопотання.

Фіксація процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею не здійснювалася в порядку ч. 4 ст.107 КПК України.

Керуючись ст.ст. 170-173, 175 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на момент проведення комп`ютерно-технічної експертизи на вісім системних блоків марки «НР», та відеореєстратор марки «HIT VISION».

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту оголошення. Подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.

Виконання ухвали покласти на слідчих слідчої групи у даному кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя

Хустського районного суду: Сідей Я.Я.