
Справа № 263/5831/21
Провадження № 2/263/1809/2021
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 вересня 2021 року місто Маріуполь
Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Музики О.М.,
за участю секретаря Налісної Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області 13 травня 2021 року надійшла позовна заява АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 25 червня 2010 року № б/н станом на 12 квітня 2021 року у розмірі 19 043 грн. 14 коп., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5 514 грн. 95 коп., заборгованості за простроченими відсотками - 12 988 грн. 19 коп., нарахованої пені - 540 грн., а також сплачений судовий збір.
На обґрунтування вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву б/н від 25 червня 2010 року. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Копії умов та правил надання банківських послуг додаються до позовної заяви. Підписання цього договору є прямою та безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 2.1.1.2.3 Умов та правил надання банківських послуг. Банк взяті на себе зобов`язання щодо надання кредиту виконав у повному обсязі. Відповідач умови договору належним чином не виконала, у зв`язку із чим у неї утворилася заборгованість перед банком, яка станом на 12 квітня 2021 року становить 20 103 грн. 59 коп. та складається із: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5 514 грн. 95 коп., заборгованості за простроченими відсотками - 12 988 грн. 19 коп., нарахованої пені - 1600 грн. 45 коп.
У зв`язку із чим, керуючись положеннями ст. ст. 509, 525, 526, 527, 530, ч. 1 ст. 598, ст. ст. 599, 610, ч. 2 ст. 615, ст. ст. 629, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 5, 14 Закону України «Про захист персональних даних», ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», банк просить стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 19 043 грн. 14 коп. та сплачений судовий збір.
Відповідач ОСОБА_1 , не погоджуючись із заявленими вимогами, через свого представника - адвоката Васильєву Н.В., подала відзив на позов, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що вона не укладала жодних договорів та не вступала в інші правовідносини із позивачем, а до позову навіть не надана копія договору, про який зазначено у позові. На адресу відповідача банком не направлялася претензія перед зверненням до суду з указаним позовом. З долученого до позову розрахунку заборгованості за договором від 25 червня 2010 року № б/н не вбачається звідки взялися нарахування заборгованості. Також відповідач посилається на пропуск позивачем строку позовної давності на 8 років. До позовної заяви додана анкета-заява про приєднання до Умови та правил надання банківських послуг від імені відповідача, яку вона не підписувала.
Також від представника позивача - адвоката Васильєвої Н.В. - до суду надійшла заява про застосування позовної давності, на обґрунтування якої зазначено, що початок перебігу розовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов. АТ КБ «ПриватБанк» у позові посилається на те, що відповідач нібито підписав заяву від 25 червня 2010 року № б/н з метою отримання банківських послуг. Тобто з дня підписання заяви до подачі указаного позову пройшло 11 років, тому, на думку сторони відповідача, строк позовної давності сплив 25 червня 2013 року.
Від АТ КБ «ПриватБанк» до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив про те, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг та підписала заяву б/н від 25 червня 2010 року. На підтвердження факту укладення кредитного договору та наявності кредитних зобов`язань банком надано суду: копію кредитного договору, розрахунок заборгованості, копію паспорта відповідача, виписку по рахунку, довідки. Договір між фізичною особою та банком не є господарським договором, а є цивільно-правовою угодою. Заходи досудового врегулювання спору позивачем не проводилися, оскільки законом не передбачена їх обов`язковість для спірних правовідносин, а посилання відповідача на положення ГК України є необґрунтованими. Позивачем представлені формули нарахування процентів на прострочену заборгованість, які діяли до квітня 2014 року та після, а також указано, що ОСОБА_1 розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-бухгалтерська експертиза для з`ясування питання наявності або відсутності заборгованості відповідача за даним договором не проводилася, тому відсутні підстави вважати такий розрахунок неналежним доказом. Пунктом 1.1.7.31 Умов договору строк позовної давності за кредитним договором щодо вимог про проведення кредиту, відсотків, винагороди, неустойки (пені та штрафів) збільшений до 50 років. За вказаним договором відкрито картковий рахунок, встановлено кредитний ліміт на картку, видано картку, а сума обов`язкового мінімального щомісячного платежу залежить від суми використаного кредитного ліміту. Кредитна картка є поповню вальною кредитною лінією, тобто це кредит, що надається банком клієнту в межах встановленого ліміту заборгованості, який використовується повністю або частинами і поновлюється в міру погашення раніше виданого кредиту. У постановах Верховного Суду України від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14 та від 18 червня 2014 року у справі № 6-61цс14 зазначено, що за договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту у повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки, а не закінченням строку договору. Строк перевипущеної картки відповідача - до останнього дня червня 2016 року, а позивач звернувся до суду з указаним позовом 24 квітня 2021 року, тобто до спливу позовної давності. З виписки по рахунку вбачається, що відповідач до певного часу належним чином виконувала свої зобов`язання за кредитом, що свідчить про її обізнаність про умови кредитування та визнання зобов`язань за договором. У зв`язку з викладеним, позивач просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представником позивача - Гребенюк О.М. - у позовній заяві заявлене клопотання про розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі, у разі відсутності у судовому засідання відповідача, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з`явилася, надіслала на адресу суду заяву про проведення судового засідання, призначеного на 15 вересня 2021 року, за її відсутності.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Рух справи.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 15 червня 2021 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін. Роз`яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.
Судом досліджуються саме представлені письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилався позивач, інших суду не представлено та про їх витребування перед судом не порушувалося клопотань.
Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з такого.
Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у «ПриватБанку», яку підписала ОСОБА_1 25 червня 2010 року, містить розділ про те, що особа, ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами ПриватБанка, виявляє бажання оформити на своє ім`я послугу з нижче перелічених: «Платіжна карта кредитка «Універсальна», «Пенсійна карта», «Дебетова особиста картка», «Карта Gold», «Ідентифікація з паспортом», «Зберкнижка «Депозит», «Зарплатна карта».
У вказаній заяві встановлена відмітка про те, що ОСОБА_1 бажала оформити на своє ім`я дебетову особисту картку.
Також в анкеті-заяві зазначено, що відповідач ознайомлена та згодна з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, а також надала згоду на те, що ця заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку становить між нею та банком договір про надання банківських послуг.
Згідно з розрахунком, наданим позивачем, у зв`язку з порушенням ОСОБА_1 зобов`язань за вказаним договором виникла заборгованість перед банком, яка станом на 12 квітня 2021 року становить 20 103 грн. 59 коп. та складається із: заборгованості за тлом кредиту у розмірі 5 514 грн. 95 коп., заборгованості за простроченими відсотками - 12 988 грн. 19 коп., нарахованої пені - 1600 грн. 45 коп.
Відповідно до довідки розмір кредитного ліміту за кредитною карткою, оформленою на ОСОБА_1 , змінювався: 11 липня 2012 - кредитний ліміт встановлений у розмірі 300 грн., 11 липня 2012 року - збільшення кредитного ліміту до 5 000 грн., 27 серпня 2012 року - збільшення кредитного ліміту до 5 500 грн., 15 січня 2020 року - зменшення кредитного ліміту: 0.
Також позивачем надана довідка на підтвердження видачі відповідачу кредитних карт на підставі договору № б/н, а саме: № НОМЕР_1 , дата відкриття 11 липня 2012 року, термін дії 05/16; № НОМЕР_2 , дата відкриття 15 серпня 2012 року, термін дії 06/16.
АТ КБ «ПриватБанк» надав суду витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» із зазначенням тарифів щодо карт: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна Contract», «Універсальна Gold».
З виписки з особового рахунку ОСОБА_1 , відкритого за договором б/н, вбачається здійснення грошових переказів та оплата за покупки.
Мотиви суду.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Згідно із частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1 статті 12 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У позовній заяві позивач вказує про отримання відповідачем кредитної картки, номер та строк дії якої зазначений у довідці, кредитний ліміт за якою збільшувався до 5 500 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування.
Проте, підписана відповідачем анкета-заява жодних даних про видачу кредитної картки та розмір кредитного ліміту не містить, а стосується лише видачі дебетової картки.
Дебетова картка є різновидом банківської платіжної картки. Вона призначена для отримання готівки та виконання інших операцій, доступних в меню банкомату та касах відділень банків, для купівлі товарів та послуг з оплатою через електронні термінали, для здійснення операцій за допомогою інтернет-банкінгу. Картка дозволяє використовувати кошти доступного залишку на депозитному рахунку, до якого вона прив`язана (якщо умовами договору обслуговування картки не зазначено інше).
Різновидами платіжних (дебетових) карток є: зарплатна картка, студентська та учнівська картка, пенсійна або соціальна картка.
Анкета-заява взагалі не містить даних про отримання відповідачем кредитної карти і можливого кредитного ліміту, а сама дебетова карта дозволяє використовувати кошти доступного залишку на депозитному рахунку, а не кошти надані як кредит.
Також анкета-заява не передбачає жодних істотних умов договору, а саме: суми кредитування, даних про видачу кредитної картки, строку дії, умов щодо процентної ставки і її нарахування, а також не передбачає відповідальності у вигляді пені та штрафів за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, порядку нарахування.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги за кредитним договором б/н від 25 червня 2010 року, посилався на витяг з Умов та правил надання банківських послуг, Правила користування платіжною карткою та Тарифи Банку, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua і є, за доводами позивача, частиною спірного договору.
Додані до позову Умови та Правила надання банківських послуг не містять підпису відповідача. Належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови та Правила є складовою частиною укладеного між сторонами договору і що саме ці Умови та Правила мала на увазі і розуміла відповідач, підписуючи анкету-заяву, та відповідно, чи брала на себе викладені у них зобов`язання, позивачем суду не надано.
Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, яка відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України врахована судом при ухваленні рішення.
Доводи позивача про те, що ним надано достатньо доказів на підтвердження видачі відповідачці кредитних коштів та користування ними, а саме: розрахунок заборгованості за невідомим кредитним договором та виписку по рахунку, є безпідставними, оскільки жодних доказів на підтвердження отримання відповідачем картки з кредитним лімітом до суду не надано, що є процесуальним обов`язком позивача відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України.
Крім того, заява-анкета про видачу дебетової картки підписана відповідачем 25 червня 2010 року, виписка по рахунку містить інформацію про операції, починаючи лише з липня 2012 року, а відповідно до довідок про видачу кредитної картки та про зміну умов кредитування кредитну карту позивачу видано та кредитний ліміт на неї встановлено також у липні 2012 року, тобто через два роки після підписання анкети-заяви на отримання дебетової картки, що може свідчити про видачу кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту у межах іншого кредитного договору.
Також, суд зауважує, що довідка про видачу кредитної картки не містить підпису відповідача на підтвердження отримання нею кредитних карток, які зазначені у такій довідці.
Наданий суду витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» про загальні умови кредитування у ПриватБанк з обслуговування кредитних карток «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна contract» та «Універсальна gold» не містить дати, інформації про договір, до якого такий витяг є додатком, підпису відповідача про ознайомлення з його умовами та відмітки, за яким саме тарифом здійснювалося нарахування відсотків, а тому не є належним та допустимим доказом у розумінні ст. ст. 77, 78 ЦПК України.
Отже, вказані довідка і виписка по рахунку не є доказами отримання відповідачем кредиту за договором від 25 червня 2010 року, а свідчать про можливі взаємовідносини за іншим договором, про який позивач не вказує суду та не просить стягнути борг за ним, а в позові посилається на договір від 25 червня 2010 року, який стосується оформлення дебетової картки, яка за своєю суттю надає право клієнту банку використовувати депозитні кошти, що не є тотожним з кредитними коштами.
Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив би покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту договору.
На підставі викладеного, враховуючи, що позивачем не доведено факту укладення з відповідачем кредитного договору з дотриманням передбаченої законом форми, оскільки надані позивачем копія довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна» не містить даних про отримання відповідачем кредиту, а анкета-заява від 25 червня 2010 року не містить відомостей про оформлення відповідачем кредитного договору в розмірі та на умовах, зазначених у позовній заяві та свідчить про отримання ОСОБА_1 дебетової картки, а не кредитної, необхідно дійти висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Щодо заяви відповідача про застосування позовної давності та наслідків його спливу.
Так, відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Строк позовної давності застосовується лише до обґрунтованих позовних вимог. Відповідно до роз`яснень, які містяться в пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», суд, встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.
З огляду на положення вищенаведених норм права, установлених судом обставин, враховуючи висновки суду про недоведеність позовних вимог, що є самостійною підставою для відмови у позові, необхідно дійти висновку про відсутність підстав для вирішення питання про застосування позовної давності.
Щодо судових витрат.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України сплачений позивачем судовий збір покладається на позивача, у зв`язку із відсутністю підстав для задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 207, 509, 526, 544, 612, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 141, 206, 263-265, 280 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ :
У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів або безпосередньо до апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали рішення виготовлений 20 вересня 2021 року.
Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про сторін у справі:
Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, юридична адреса: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя О.М. Музика
Судове рішення № 99732009, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя) було прийнято 15.09.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 263/5831/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: