Ухвала суду № 99730279, 20.09.2021, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/6078/21

Справа № 754/12715/21

У Х В А Л А

Іменем України

20 вересня 2021 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б., перевіривши виконання вимог ст.ст. 175-177 ЦПК України при поданні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Позов підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а саме позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно інформації Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м.Києві та Київській області відповідач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Із наданої копії свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_2 вбачається,що ОСОБА_1 набула права власності на вказане майно 21.08.2010 року. Однак у відповідності з Реєстром територіальної громади м.Києва за вказаною адресою зареєстрований громадянин ОСОБА_2 , але останній не залучений до участі у справі, а матеріали позову не містять інформації щодо нього. Зважаючи на викладене, а також на той факт, що єдиним доказом належності квартири відповідачу є свідоцтво про право власності,видане 21.08.2010, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів належності ОСОБА_1 на праві власності квартири за адресою: АДРЕСА_3 з приводу утримання якої виник спір станом на дату звернення до суду, та чи є відповідач одноособовим власником вказаної квартири, чи є інші співвласники квартири, чи є відповідач наймачем квартири.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб та строк їх усунення.

Вище викладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків протягом трьох днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складено 20.09.2021.

Суддя О.Б. Саламон