Рішення № 99728783, 15.09.2021, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/3659/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2021 року смт. Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Панасенка Є.М.,

за участю секретаря судового засідання Степанової Н.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу № 509/3659/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватний виконавець Виконавчого округу Одеської області Качурка В`ячеслав Вікторович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2021 року представник позивача адвокат Ляшук Є.В. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до Овідіопольського районного суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець Виконавчого округу Одеської області Качурка В`ячеслав Вікторович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в якій просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 24836, вчинений 29.04.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (Код ЄДРПОУ: 40966896, місцезнаходження юридичної особи: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 313) заборгованості в сумі 25 134,00 грн.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що під час ознайомлення з матеріалами ВП № 65757474, ОСОБА_1 стало відомо, що у приватного виконавця на примусовому виконанні знаходиться виконавчий напис нотаріуса № 24836, виданий 29.04.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ»заборгованості в сумі 25 134,00 грн.

Представник позивача зазначає, що ніякої постанови про відкриття виконавчого провадження у зв`язку з примусовим виконанням виконавчого напису від 29.04.2021 року № 24836, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., про стягнення з неї на користь ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ»заборгованості у розмірі 25 134,00 гривень, а ні за місцем роботи, а ні за зареєстрованим місцем проживанням: АДРЕСА_1 , не отримувала, як і не отримувала жодних документів та інформації щодо виникнення у неї реального обов`язку перед ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ».

Позивач вважає, що Виконавчий напис № 24836 виданий 29.04.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем є незаконним та таким, що не підлягає виконання і оскільки його видано нотаріусом з порушенням законодавства та її прав, так як покладає на неї протиправний та безпідставний обов`язок по сплаті грошових коштів ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», які вона від Товариства не отримувала і жодних правовідносин з даним Товариством не має, жодних правочинів з Товариством не укладала.

Вважає, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. було вчинено виконавчий напис № 24836 від 29.04.2021 року без отримання від ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» оригіналу нотаріально посвідченого договору, чим порушено вимоги Переліку № 1172, що є також порушенням вимог статей 87, 88 Закону «Про нотаріат», а нотаріус, в свою чергу, при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності заборгованості, що підлягає стягненню за написом, та безспірності характеру правовідносин сторін. Крім того, на адресу Позивача ні ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», ні приватним нотаріусом не було направлено письмового повідомлення про наявність в неї заборгованості та про необхідність відповідно її сплати.

Отже дані обставини, на думку Позивача, свідчать, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису належним чином не переконався у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим припустився порушень вимог Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.

Ухвалою судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 21.07.2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 21.07.2021 року задоволено заяву представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову та зупинено стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 29.04.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, зареєстрованого в реєстрі за № 24836, що здійснюється приватним виконавцем Виконавчого округу Одеської області Качуркою В`ячеславом Вікторовичем в межах виконавчого провадження ВП № 65757474 у рамках зведеного виконавчого провадження № 65766777, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» заборгованості в сумі 25 134,00 грн.

Позивач ОСОБА_1 про час та місце судового засідання повідомлена належним чином, у судове засідання не з`явилася, однак 15.09.2021 року її представник адвокат Ляшук Є.В. надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу за відсутності позивача та її представника, а також зазначив, що заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просив суд їх задовольнити у повному обсязі, проти заочного рішення не заперечував.

Представник відповідача ТОВ «Українські фінансові операції» повторно у судове засідання не з`явився, про місце та час слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Заяви про розгляд справи за його відсутності не надходило. Відзиву від відповідачів по справі до суду не надходило.

Треті особи: приватний виконавець Виконавчого округу Одеської області Качурка В`ячеслав Вікторович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович до суду не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином. Доказів на спростування доводів позивача, відповідачем та третіми особами до суду не надано, тому суд розглядає справу за наявними матеріалами. При цьому суд враховує пасивну процесуальну поведінку відповідача, щодо спростування доводів позивача.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача та відповідача, на підставі наявних у справі даних і доказів.

Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Згідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

За результатами аналізу норм Закону "Про нотаріат", Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року N 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за N 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок), постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» (постанова Кабінету Міністрів України № 1172) та іншими законодавчими актами можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати та бути безспірною заборгованість боржника перед стягувачем.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд перевіряє доводи боржника в повному обсязі й встановлює та зазначає в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Із матеріалів справи судом встановлено, що 29.04.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем на кредитному договорі № 343060 від 11.06.2019 року було вчинено виконавчий напис за реєстровим номером 24836 із стягнення на користь ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» заборгованості, що виникла по кредитному договору № 343060 від 11.06.2019 року, який було укладено між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДЖОБЕР», правонаступником якого є ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», та ОСОБА_1 .

Як вбачається з пояснень позивача та обґрунтувань позову, про існування зазначеного виконавчого напису позивачу стало відомо під час ознайомлення з матеріалами ВП № 65757474 у приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Качурки В`ячеслава Вікторовича.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Судом встановлено, що підставою для вчинення виконавчого напису є кредитний договір № 343060 від 11.06.2019 року (Пропозиція укласти договір про надання коштів у позику, в тмоу числі і на умовах фінансового кредиту (оферта) № 343060 від 11.06.2019 року), укладений між позивачем та ТОВ «ФК «ДЖОБЕР».

Пунктом 3 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999р. № 1172.

Пунктом 286 Інструкції передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи надано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» (далі - Перелік) для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Пунктом 2 зазначеного Переліку встановлено, що для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Пунктом 2 Розділу "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Разом із цим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017 р., залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Згідно з пунктом 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Київський апеляційний адміністративний суд, взявши до уваги зазначений пункт 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, з моменту її прийняття.

З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001, тобто в редакції, яка діяла до моменту доповнення Переліку п. 2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у своїй Постанові по справі 910/13233/17 від 29 січня 2019 року.

Пунктом 1 зазначеного Переліку в редакції від 29.11.2001 передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Отже, на час вчинення спірного виконавчого напису нотаріуса чинне законодавство передбачало можливість вчинення виконавчого напису лише за умови подання оригіналу нотаріально посвідченого договору. Вчинення виконавчого напису на підставі оригіналу кредитного договору, нотаріально не посвідченого, чинним законодавством не передбачалось.

Таким чином, у нотаріуса були відсутні повноваження на вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який не був нотаріально посвідчений та не відносився до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

З наведеного вбачається, що відповідачем, всупереч вимог закону не було надано документів, які б підтверджували право його вимоги до позивача за Кредитним договором, а нотаріус помилково, всупереч вимог закону, не перевірив зміст договорів на які відповідач посилався як на підставу виникнення у нього права вимоги до позивача за Кредитним договором, та стягнув спірну заборгованість.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат").

Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів договорів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Також, згідно з пунктом 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі - Інструкція) вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.

У відповідності до п.2.3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій (в редакції на час вчинення спірного виконавчого напису), вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Отже, оскільки вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання. Такий висновок зазначено в Постанові Верховного Суду в Постанові по спарві 759/6167/18 від 17 вересня 2020 року.

Позивачем заперечується факт отримання письмової вимоги ТОВ «ФК «ДЖОБЕР» та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» про усунення порушень, а відповідачем на спростування доводів позивача та належних доказів відправлення такого повідомлення позивачу, а також отриманні його позивачем, суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За положеннями ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Із врахуванням наведеного, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки відсутні докази безспірності заборгованості, а тому він виконанню не підлягає.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908,00 грн. за подання позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 1, 4, 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 17-19, 28, 76-82, 89, 95, 133, 141, ч.4 ст. 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 24836, вчинений 29.04.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (код ЄДРПОУ 40966896, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд 15, офіс 313) заборгованості в сумі 25 134 (двадцять п`ять тисяч сто тридцять чотири) грн 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (код ЄДРПОУ 40966896, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд 15, офіс 313) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) сплачений нею судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім ) грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі якщо повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, строк на подання заяви про його перегляд може бути поновлено, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити рішення суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду безпосередньо або через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення суду складено 20.09.2021 року.

Головуючий: Є. М. Панасенко