Постанова № 99726103, 08.09.2021, Голопристанський районний суд Херсонської області

Справа № 654/1570/21

Провадження №2-а/654/9/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2021 року Голопристанський районний суд Херсонської області в складі

головуючого судді Сіянко В.М.

за участю:

секретаря Петришак В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції Марченка Андрія Сергійовича, Департамента патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову серії ДП 18 № 263425 від 03 червня 2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 140 ч.1 КУпАП та накладення штрафу. Свої вимоги обґрунтував тим, що 03.06.2021 інспектором Марченком А.С. на автодорозі Р57 винесено оскаржувану постанову, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 140 ч.1 та накладено штраф у розмірі 1020 грн за те, що ОСОБА_1 , як голова Бехтерської сільської ради, будучи посадовою особою, відповідальною за утримання вулиць в с. Залізний Порт не забезпечив встановлення дорожніх знаків та наявність дорожньої розмітки на перехрестях в с. Залізний Порт. Позивач вважає дану постанову незаконною, оскільки голова сільської ради не є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КУпАП. Інспектором не надано жодних належних та допустимих доказів, які підтверджували б факт вчинення даного правопорушення, а також при винесенні постанови допущено процесуальні порушення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надіслав відзив, в якому зазначив, що інспектором ВБДР УПП в Херсонській області ДПП Марченком А.С. було складено постанову відносно голови Бехтерської сільської ради Скадовського (Голопристанського) району Херсонської області ОСОБА_1 , який будучи посадовою особою відповідальною за належне утримання вулично-шляхової мережі с. З.Порт вул.Шкільна, вул. Морська, перехрестя, не вжив своєчасних заходів з встановлення дорожніх знаків 2.1, 5.35.1 (г), 2.3, чим допустив порушення п. 1.5 ПДР України, ст.12 Закону України «Про дорожній рух», п3.1.1. ДСТ 3587-97, п. 3.11 ПКМУ №198-1994, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 140 КУпАП. Постанову винесено уповноваженою особою з дотриманням вимог чинного законодавства, тому підстави для скасування постанови ДП18 №263425 від 03.06.2021 відсутні.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вивчивши та оцінивши надані сторонами докази, суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП18 № 263425 від 03.06.2021 ОСОБА_1 , як посадову особу, відповідальну за утримання вулично-шляхової мережі с.З.Порт притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1ст.140 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 грн.

З постанови вбачається, що ОСОБА_1 , будучи посадовою особою відповідальною за належне утримання вулично-шляхової мережі с. З.Порт вул.Шкільна, вул. Морська, перехрестя, не вжив своєчасних заходів з установлення дорожніх знаків 2.1, 5.35.1 (г), 2.3, чим допустив порушення п. 1.5 ПДР України, ст.12 Закону України «Про дорожній рух», п3.1.1. ДСТ 3587-97, п. 3.11 ПКМУ №198-1994, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 с. 140 КУпАП.

Позивач, не погодився з даною постановою та звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.

Відповідно до пункту 1.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

Згідно з пунктом 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 14 КУпАП встановлено, що посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 140 КУпАП порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 12 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII (далі - Закон № 3353-XII) обов`язок забезпечувати утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, покладено на посадових осіб, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування таких.

Відповідно до положень статті 24 Закону № 3353-XII власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні. При виконанні робіт по ремонту і утриманню автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів дорожньо-експлуатаційні організації у першочерговому порядку повинні здійснювати заходи щодо безпеки дорожнього руху на основі обліку і аналізу дорожньо-транспортних пригод, результатів обстежень і огляду автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, і передусім на аварійних і небезпечних ділянках та у місцях концентрації дорожньо-транспортних пригод.

Правові, економічні, організаційні та соціальні засади забезпечення функціонування автомобільних доріг, їх будівництва, реконструкції, ремонту та утримання в інтересах держави і користувачів автомобільних доріг визначено Законом України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 № 2862-IV (далі - Закон № 2862-IV) відповідно до статті 16 якого вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.

Управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться (стаття 17 Закону № 2862-IV).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», вулично-дорожня мережа - призначена для руху транспортних засобів і пішоходів мережа вулиць, доріг, внутрішньоквартальні та інші проїзди, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, набережні, майдани, площі, а також автомобільні стоянки та майданчики для паркування транспортних засобів з інженерними та допоміжними спорудами, технічними засобами організації дорожнього руху.

Згідно з ст. 21 вказаного закону, елементами (частинами) об`єктів благоустрою є: покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів.

Розділом 3 Державного стандарту України 3587-97 «Безпека дорожнього руху, автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану», затвердженого і введеного в дію Наказом Держстандарту України від 31 липня 1997 року №441, (далі - ДСТУ 3587-97) передбачено, що автомобільні дороги, вулиці і дороги населених пунктів та залізничні переїзди повинні на період їх експлуатації підтримуватися у справному стані і забезпечувати безпеку руху транспортних засобів та пішоходів.

Згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 розділу 3 ДСТУ 3587-97 покриття проїзної частини не повинно мати осідань, вибоїн, напливів чи інших деформацій, що утруднюють рух транспортних засобів. Стан покриття проїзної частини та інших елементів дороги повинні перевірятися організаціями, які їх експлуатують, - щодекадно.

Пункт 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених Постановою Кабінетом Міністрів України від 30 березня 1994 року №198 передбачає, що власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов`язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об`єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об`єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з Державтоінспекцією оперативно вносити зміни до порядку організації дорожнього руху; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.

Наказом Міністерства Внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі відповідно до пункту 3 розділу ІІ якої при складанні постанови у справі про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою - третьою статті 140 КУпАП (коли протокол не складається), до них необхідно долучати акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі (додаток 2) з відповідними замірами та схемою про: 1) пошкодження шляхів, залізничних переїздів, інших шляхових споруд, трамвайних колій чи технічних засобів регулювання дорожнього руху; 2) самовільне знімання, закриття чи встановлення технічних засобів регулювання дорожнього руху; 3)перешкоду для дорожнього руху, у тому числі забруднення шляхового покриття; 4)пошкодження асфальтобетонного покриття доріг унаслідок руху машин на гусеничному ходу; 5) умови та стан шляху, які загрожують безпеці дорожнього руху; 6) порушення нормативів щодо обладнання на дорогах місць проведення ремонтних робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій; 7) порушення або невиконання правил на підприємствах, в установах та організаціях під час розроблення та виготовлення транспортних засобів і деталей до них або інших предметів їх додаткового обладнання, під час проектування, реконструкції та ремонту шляхів, залізничних переїздів, інших шляхових споруд.

Аналіз наведених норм свідчить, що об`єктом правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 140 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Об`єктивна сторона цих правопорушень полягає у недодержанні правил, норм і стандартів при утриманні шляхів та невжитті заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт. Суб`єктивна сторона правопорушень, передбачених цією статтею, характеризується наявністю як умислу, так і необережності. Суб`єктами правопорушень, передбачених, зокрема частиною 1 статті 140 КУпАП, можуть бути лише посадові особи, до компетенції яких належить додержання правил, норм і стандартів при утриманні шляхів, вжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт.

Таким чином, для вирішення питання правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до частини 1 статті 140 КУпАП встановленню підлягають наступні обставини: чи вчинені особою відповідні дії (бездіяльність), що становлять об`єктивну сторону вказаного правопорушення та стали підставою для прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності, та чи є особа, виходячи із норми зазначеної статті, суб`єктом даного правопорушення.

Судом встановлено, що позивач на час винесення оскаржуваної постанови перебував на посаді голови Бехтерської сільської ради.

До протоколу про адміністративне правопорушення відповідачем надано Акт обстеження автомобільної дороги О-220809 Круглоозерка-Приморське (1км+200м), Акт обстеження автомобільної дороги О-220808 Залізний Порт – Круглоозерка (1км-6км+300м), Акт обстеження ВШМ с. Круглоозерка, Акт обстеження ВШМ с. Залізний Порт, згідно з яким комісією обстежено автомобільна дорога О-220808 Залізний Порт-Круглоозерка (1км – 6 км +300 м).

Відповідачем не додано доказів про те, що саме на позивача покладений обов`язок вживати заходів щодо усунення недоліків в утриманні автомобільної дороги О-220808, вулично-шляхової мережі с. Залізний Порт.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

При цьому, Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Тобто, після виявлення факту вчинення правопорушення працівник поліції зобов`язаний зібрати належні та допустимі докази такого правопорушення.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Проте, до суду відповідачем не подано жодних доказів, які свідчать про склад скоєного позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140КУпАП, зокрема, відеозапис або фотознімки із зображенням пошкодженої проїзної частини та відомості щодо місцезнаходження такої ділянки, акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі (додаток 2 до Інструкції № 1395) з відповідними замірами та схемою тощо.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд вважає, що факт порушення позивачем п. 1.5 ПДР України не знайшов свого підтвердження.

За вищевикладених обставин, суд вважає притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності незаконним у зв`язку з чим, винесена відносно нього постанова серії ДП 18 № 263425 від 03 червня 2021 року підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 77, 139, 241-246, 255, 286 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Постанову серії ДП 18 № 263425 від 03 червня 2021 у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 140 КУпАП – скасувати, та направити справу на новий розгляд до Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду безпосередньо або через Голопристанський районний суд протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 16 вересня 2021 року.

СуддяВ. М. Сіянко