Ухвала суду № 99725521, 20.09.2021, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа 484/770/18

Провадження № 6/484/61/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2021 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі : головуючого судді – Літвіненко Т.Я.

секретар судового засідання – Шаповалова В.О.

за участю представників відповідача – Хабловської О.В., Кравчук Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Первомайську заяву Миколаївського обласного центру зайнятості про поворот виконання судового рішення по справі № 484/770/18 за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського обласного центру зайнятості про зобов`язання продовжити дію безстрокового трудового договору

В С Т А Н О В И В:

15.06.2021р. до суду надійшла заява Миколаївського обласного центру зайнятості про поворот виконання судового рішення по справі № 484/770/18 за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського обласного центру зайнятості про зобов`язання продовжити дію безстрокового трудового договору.

Мотивуючи свої вимоги представник відповідача (заявника) вказав, що постановою Миколаївського апеляційного суду від 06.11.2018 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Зобов`язано Миколаївський обласний центр зайнятості (далі – Миколаївський ОЦЗ) перевести ОСОБА_2 з посади директора Первомайського міськрайонного центру зайнятості на посаду директора Первомайської міськрайонної філії Миколаївського обласного центру зайнятості на підставі його заяви від 20 січня 2018 року, що і було зроблено Наказом Миколаївського ОЦЗ від 18.02.2019 року № 61-К. Постановою Верховного Суду від 19.02.2020 року рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20.07.2018 року та постанову Миколаївського апеляційного суду

від 06.11.2018 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 19.06.2020 року, залишене без змін постановою Миколаївського апеляційного суду та постановою Верховного Суду, в задоволенні позову ОСОБА_2 до Миколаївського ОЦЗ про визнання укладеним з 15.11.2017 року трудового договору між ОСОБА_1 та Миколаївським обласним центром зайнятості про роботу на посаді директора Первомайської філії Миколаївського обласного центру зайнятості, допущення до роботи на посаді директора Первомайської філії Миколаївського обласного центру зайнятості відмовлено. Однак, питання повороту виконання рішення суду Верховним Судом при винесенні рішення по суті справи вирішено не було.

20.07.2021 року представник відповідача (заявника) уточнив свою заяву про поворот виконання судового рішення та просив: «Допустити поворот виконання постанови Миколаївського апеляційного суду від 06.11.2018 по справі №484/770/18 за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського обласного центру зайнятості про зобов`язання продовжити дію безстрокового трудового договору шляхом зобов`язання Миколаївського обласного центру зайнятості скасувати наказ Миколаївського обласного центру зайнятості від 18.02.2019 № 61-к «Про переведення ОСОБА_1 ». Визнати ОСОБА_1 таким, що працює на посаді директора Первомайського міськрайонного центру зайнятості.»

В судовому засіданні представники відповідача (заявника) підтримали свою заяву в повному обсязі та просили її задовольнити.

Позивач, ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явився, хоча про місце, день та час розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, надав суду відзив та відзив на уточнену заяву в яких просив відмовити в задоволенні заяви Миколаївського обласного центру зайнятості про поворот виконання судового рішення вказуючи, що Миколаївський ОЦЗ у заяві від 14.06.2021 року та уточненій заяві від 16.07.2021 року ставить питання про поворот судового рішення де предметом спору були немайнові права, поза межами строку позовної давності та ставить вимоги, які не охоплюються змістом інституту повороту виконання рішення і не вирішуються в порядку повороту виконання рішення суду.

Згідно ч. 10 ст. 444 ЦПК України заява про поворот виконання розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду, а тому суд вважає за можливе розглянути заяву без участі позивача.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20.07.2018 року позов ОСОБА_1 до Миколаївського ОЦЗ про зобов`язання продовжити дію безстрокового трудового договору задоволено частково. Визнано відмову Миколаївського ОЦЗ від 27.02.2018р. ОСОБА_1 у переводі з посади директора Первомайського міськрайонного центру зайнятості на посаду директора Первомайської міськрайонної філії Миколаївського обласного центру зайнятості незаконною. В задоволенні позовної вимоги про зобов`язання продовжити дію безстрокового трудового договору відмовлено.(а.с.4-7)

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 06.11.2018 року рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20.07.2018 року змінено та викладено резолютивну частину рішення в частині позовних вимог в наступній редакції: позов ОСОБА_2 задоволено частково. Зобов`язано Миколаївський обласний центр зайнятості (далі – Миколаївський ОЦЗ) перевести ОСОБА_2 з посади директора Первомайського міськрайонного центру зайнятості на посаду директора Первомайської міськрайонної філії Миколаївського обласного центру зайнятості на підставі його заяви від 20 січня 2018 року.(а.с.8-12)

На виконання зазначеного рішення, наказом Миколаївського ОЦЗ від 18.02.2019 року № 61-К ОСОБА_1 переведено на посаду директора Первомайської міськрайонної філії Миколаївського обласного центру зайнятості з 19.02.2019 року.(а.с.18)

Постановою Верховного Суду від 19.02.2020 року касаційну скаргу Миколаївського ОЦЗ задоволено частково. Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20.07.2018 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 06.11.2018 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. (а.с.13-17)

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 19.06.2020 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до Миколаївського ОЦЗ про визнання укладеним з 15.11.2017 року трудового договору між ОСОБА_1 та Миколаївським обласним центром зайнятості про роботу на посаді директора Первомайської філії Миколаївського обласного центру зайнятості, допущення до роботи на посаді директора Первомайської філії Миколаївського обласного центру зайнятості відмовлено.(а.с.19-22)

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 04.11.2020р. та постановою Верховного Суду від 17.03.2021 року, рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 19.06.2020 року залишено без змін.(а.с.23-32)

Відповідно до ч. 1 ст. 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Згідно ч. 9 ст. 444 ЦПК України якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

У відзиві ОСОБА_1 вказує, що Миколаївський ОЦЗ у своїй заяві від 14.06.2021 року року просить вирішити питання щодо судового рішення від 06.11.2018 року, тобто після спливу 2,6 років (більше ніж 1 рік) з дня набуття ним законної сили, а тому строк звернення Миколаївського ОЦЗ із заявою про поворот виконання судового рішення пропущено.

Однак, дане твердження позивача не відповідає дійсності та є наслідком невірного тлумачення норм права виходячи з наступного.

Згідно ч. 10 ст. 444 ЦПК України заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи.

Тобто, враховуючи, що постановою Верховного суду від 19.02.2020 року рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20.07.2018 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 06.11.2018 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції, строк на звернення із заявою про поворот виконання повинен обчислюватися з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи.

Так, рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 19.06.2020 року про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 до Миколаївського ОЦЗ про визнання укладеним з 15.11.2017 року трудового договору між ОСОБА_1 та Миколаївським обласним центром зайнятості про роботу на посаді директора Первомайської філії Миколаївського обласного центру зайнятості, допущення до роботи на посаді директора Первомайської філії Миколаївського обласного центру зайнятості ухвалено 19.06.2020 року, а тому строк для звернення до суду із заявою про поворот виконання спливає 19.06.2021 року.

При цьому, заяву про поворот судового рішення Миколаївським ОЦЗ подано до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області 14.06.2021 року, тобто в межах встановленого законом строку.

Разом з тим, у відзиві позивач вказував, що предметом спору у справі № 484/770/18 були немайнові вимоги: при первісному розгляді - продовження дії безстрокового трудового договору; за новим розглядом - визнання укладеним з 15 листопада 2017 року його трудовий договір з Миколаївським ОЦЗ про роботу на посаді директора Первомайської філії. При цьому, Миколаївський ОЦЗ ставить питання про поворот судового рішення де предметом спору були немайнові права, однак поворот виконання рішення є способом захисту майнових прав сторони, який не може бути застосований у справах, де предметом спору є немайнові права.

Дане твердження ОСОБА_1 є слушним та заслуговує на увагу виходячи з наступного.

У Рішенні Конституційного Суду України від 2 листопада 2011 року № 13-рп/2011 по справі № 1-25/2011 за конституційним зверненням військової частини А 1080 щодо офіційного тлумачення положення пункту 28 частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв`язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України, яке є обов`язковим для застосування на всій території України, роз`яснено, що особливістю ухвал суду щодо повороту виконання рішення є те, що вони приймаються на стадіях виконання судового рішення і оскаржити їх одночасно з рішенням суду неможливо. Згідно зі ст. 380 ЦПК України питання про поворот виконання вирішує також суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши рішення, він закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав, у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Зі змісту узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.09.2015 року «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах», з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 02.11.2011 р. № 13-рп/2011, вбачається, що вирішуючи питання про те, чи можуть бути предметом повороту виконання рішення суду дії, які не мають майнового характеру, судді мають враховувати роз`яснення, що містяться в ухвалі ВССУ від 19 листопада 2014 року N 6-29750, згідно яких поворот виконання рішення є способом захисту майнових прав сторони, який не може бути застосований у справах, де предметом спору є немайнові права.

Крім того, поворот виконання рішення можливий за будь-якими справами, але за наявності таких умов: 1) щоб позивач отримав від відповідача в порядку виконання рішення майно чи гроші; 2) щоб виконане рішення було скасовано вищестоящим судом повністю чи змінено із задоволенням позовних вимог у меншому розмірі. В усіх інших випадках розгляд питань про повернення стягненого в порядку цивільного судочинства відбуватися не може.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23 січня 2018 року у справі № 203/2612/13-ц, яка є обов`язковою для судів.

З матеріалів справи вбачається, що предметом первісного позову у даній справі є зобов`язання продовження дії безстрокового трудового договору, а під час нового розгляду - визнання укладеним з 15.11.2017 року трудового договору між ОСОБА_1 та Миколаївським обласним центром зайнятості про роботу на посаді директора Первомайської філії Миколаївського обласного центру зайнятості, допущення до роботи на посаді директора Первомайської філії Миколаївського обласного центру зайнятості, тобто немайнові права, а тому, в даному випадку, поворот виконання рішення не може бути застосований.

Твердження представника відповідача (заявника) стосовно того, що поряд з вищенаведеними роз`ясненнями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дещо інша позиція була викладена у п. 13 узагальнень практики вирішення процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах за 2013-2014 рр., що були підготовлені Апеляційним судом Тернопільської області, згідно якої предметом повороту виконання може бути як майно, так і дії, що не мають майнового характеру, не заслуговують на увагу, оскільки узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.09.2015 року, в порівнянні з узагальненням Апеляційного суду Тернопільської області, є наслідком засідання пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних, мать вищу юридичну силу, та рекомендовані до застосування судами на всій території України.

Крім того, узагальнення Апеляційного суду Тернопільської області, у частині повороту виконання рішення, суперечить Рішенню Конституційного Суду України від 2 листопада 2011 року № 13-рп/2011 по справі № 1-25/2011, тоді як узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.09.2015 року прямо вказує, що судам слід брати до уваги роз`яснення, що містяться у даному рішенні Конституційного Суду України.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заява не обґрунтована та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 258-261, 423, 429 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви Миколаївського обласного центру зайнятості про поворот виконання судового рішення по справі № 484/770/18 за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського обласного центру зайнятості про зобов`язання продовжити дію безстрокового трудового договору відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею (суддями).

Відповідно до п. 14 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

СУДДЯ: Т.Я. Літвіненко