Рішення № 99725369, 14.09.2021, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/1999/20

Провадження № 2/488/423/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14.09.2021 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючої по справі судді - Чернявської Я.А.,

за участю секретаря судового засідання - Маснюк М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі засідань суду справу за правилами загального позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , де третьою особою виступає Орган опіки та піклування Корабельного району м. Миколаєва Миколаївської міської Ради про усунення перешкод у вихованні, спілкуванні з дитиною шляхом визначення способу участі у вихованні, спілкуванні з дитиною,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся в Корабельний районний суд м. Миколаєва. Свої вимоги мотивував тим, що з 16 березня 2016 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, проте рішенням суду від 20.05.2020 року їх шлюб був розірваний.

У вказаному шлюбі у ним народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У свідоцтві про народження він записаний її батьком.

Вказав, що доки їхні взаємовідносини з відповідачем не погіршилися та не призвели до остаточного розлучення, вони з дитиною разом проживали у його будинку. Потім відповідач забрала дитину та переїхала проживати до своїх батьків.

Судовим наказом, виданим Корабельним районним судом м. Миколаєва від 22.01.2020 року, по справі № 488/4753/19 з нього стягнуто на користь відповідача на утримання доньки аліменти в розмірі 1/4 частини його доходів. Заборгованості по аліментам не має, кошти сплачує справно.

З часу, коли відповідач переїхала до батьків проживати, дитину він майже не бачить, оскільки відповідач чинить перешкоди його побачення з донькою, не дає можливості йому приймати участь у вихованні дитини.

Зазначив, що він звертався з відповідною заявою до Служби у справах дітей адміністрації Корабельного району м. Миколаєва, де з ним та відповідачем була проведена співбесіда та ОСОБА_2 особисто попереджена про недопустимість вчинення дій, які спрямовані на створення перешкод його побачення з донькою, на що відповідач погодилась. Однак, в подальшому відповідач продовжує ігнорувати його звернення на побачення з дитиною, у зв`язку з чим він вимушений був звернутися до суду.

Крім того, при вирішенні спору позивач просив зобов`язати відповідача не чинити перешкод у спілкування з донькою та визначити наступні способи участі у вихованні дитини: побачення з дитиною у будь-який робочий день в період з 16:00 до 19:00 після відвідування дитиною навчального закладу; побачення з дитиною другої та четвертої суботи кожного місяця в період з 11:00 до 1 8:00 годин. По досягненню дитиною 6 років: побачення з дитиною з 10:00 годин першої та третьої суботи кожного місяця із 10:00 до 17:00 наступного дня за місцем проживання або перебування батька (з ночівлею) без присутності матері; спільний щорічний відпочинок протягом 10-ти календарних днів влітку за домовленістю з матір ю дитини, з обов`язковим здійсненням батьком супроводу дитини з місця її проживання на відпочинок та повернення дитини за місцем її проживання; з 12-00 до 16-00 години кожен рік - без присутності матері в день його народження; побачення щороку 2, 3 та 7 січня з 10:00 год. до 17:00 год. з обов`язковим здійсненням батьком супроводу дитини з місця її проживання/навчання на побачення та повернення дитини за місцем її проживання.

29.12.2020 р. на адресу суду від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання позовні вимоги визнала частково та просила суд визначити способи участі позивача ОСОБА_1 у вихованні доньки ОСОБА_3 у формі: побачення з дитиною за попередньою домовленістю з матір`ю, за умови здоров`я та бажання самої дитини, в один з будь-яких робочих днів посеред тижня в період з 16:30 год. До 19:30 год., після повернення дитини додому після відвідування дитиною навчального закладу та додаткових занять; побачення з дитиною за умови здоров`я та бажання самої дитини, кожної першої та третьої суботи кожного місяця в період з 11:00 год. до 18:00 год.; побачення з дитиною за умови здоров`я та бажання самої дитини з 12:00 год. до 16:00 год. кожен рік в день народження позивача без присутності матері; побачення щороку за попередньою домовленістю з матір`ю, за умови здоров`я та бажання самої дитини 2, 3 та 7 січня з 10:00 год. до 17:00 год. У випадку неможливості побачень позивача з дитиною y будь-яку дату з числа 2, 3 та 7 січня календарного року y зв`язку з тим, що дитина самостійно тa/або разом з матір`ю буде знаходитися поза межами місця постійного проживання (відвідування родичів, оздоровчі поїздки та ін.), матір зобов`язується надати батьку можливість побачень з дитиною в iншi календарні дні січня, які припадають на офіційні вихідні, неробочі днi в період з 10:00 год. до 17:00 год., пропорційно до кількості днів, y якi батько не зміг зустрітися з донською по визначеній причині.

Також просила визначити місцем передачі дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для спілкування з позивачем - фактичне місце проживання ОСОБА_2

14 вересня 2021 року до суду надійшов висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради про усунення перешкод батькові ОСОБА_1 у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні, спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визначили за доцільне надати позивачу можливість спілкування з дитиною один робочий день посеред тижня з 16:30 до 19:30 після навчального процесу; другу та четверту суботу тижня з 11:00 до 18:00; у день народження батька з 12:00 до 16:00 без присутності матері; щороку 2, 3 та 7 січня з 10:00 до 17:00 (у разі неможливості зустрічей у визначені дні, надати батькові можливість побачень з дитиною у інші календарні дні січня, на які припадають офіційні вихідні чи неробочі дні); 10 днів спільного відпочинку влітку за домовленістю з матір`ю, враховуючи інтереси та бажання дитини.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Позивач надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.

Відповідач надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги не визнала, просила прийняти рішення з урахуванням висновку органу опіки та піклування.

Представник третьої особи надав суду заяву про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги не підтримав, просив ухвалити рішення відповідно до наданого висновку органу опіки та піклування.

Дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" від 12.06.2009 року № 2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Згідно з ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 СК України сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, між матір`ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання врегульовано Сімейним кодексом України.

Згідно з ч. 6 ст. 7 СК України жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України.

Статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвитку дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

При розгляді справи судом встановлено, що батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20.05.2020 року, справа № 488/4754/19, шлюб між сторонами розірваний. За судовим наказом від 22.01.2020 р. з ОСОБА_1 стягувалися аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно довідки Корабельного відділу ДВС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 15.06.2020 р. № 47220/108-37/14 заборгованість по аліментам відсутня.

Після розірвання шлюбу дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом із матір`ю - відповідачем ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

З пояснень сторін та матеріалів справи встановлено, що дитина проживає разом з матір`ю ОСОБА_2 , між батьками дитини останнім часом склались напружені відносини щодо участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Конвенції про права дитини, дитина, яка не проживає з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини. Метою законодавчого закріплення права батьків на спілкування з дитиною і є насамперед захист інтересів дитини. Здійснення батьками своїх прав і виконання обов`язків повинно ґрунтуватися на повазі до прав дитини і її людської гідності.

Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Разом з тим орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Статтею 153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене.

Згідно з положеннями ст. 15 Закону України "Про охорону дитинства" дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів; батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Відповідно до ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Статтею 158 СК України встановлено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання.

За змістом ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Одним із принципових положень, закріплених у Декларації прав дитини, проголошеної 20.11.1959 року Генеральною Асамблеєю ООН, є те, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст. ст. 3, 18 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з пунктом 1 статті 3 Конвенції дитина наділяється правом на те, щоб її найкращі інтереси оцінювалися і бралися до уваги в якості першочергового міркування при прийнятті в її відношенні будь-яких дій або рішень як в державній, так і в приватній сфері. Більш того, в ньому втілений один з фундаментальних принципів Конвенції.

Метою законодавчого закріплення права батьків на спілкування з дитиною і є насамперед захист інтересів дитини. Здійснення батьками своїх прав і виконання обов`язків повинно ґрунтуватися на повазі до прав дитини і її людської гідності.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради про усунення перешкод батькові ОСОБА_1 у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні, спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за № 1598/02.02.01-22/25/14/21 від 15.03.2021 р., орган опіки та піклування вважав за доцільне надати позивачу можливість спілкування з дитиною один робочий день посеред тижня з 16:30 до 19:30 після навчального процесу; другу та четверту суботу тижня з 11:00 до 18:00; у день народження батька з 12:00 до 16:00 без присутності матері; щороку 2, 3 та 7 січня з 10:00 до 17:00 (у разі неможливості зустрічей у визначені дні, надати батькові можливість побачень з дитиною у інші календарні дні січня, на які припадають офіційні вихідні чи неробочі дні); 10 днів спільного відпочинку влітку за домовленістю з матір`ю, враховуючи інтереси та бажання дитини. Визначили, що час та порядок графіку зустрічей може змінюватись за взаємною домовленістю між батьками.

Суд звертає увагу на те, що позивач виявляє бажання спілкуватись та зустрічатись із дитиною, та в ході розгляду справи відповідачем, зокрема, не було заявлено клопотання про проведення судової психологічної експертизи стану дитини та встановлення негативного впливу позивача, його родини на дитину, а відтак у суду відсутні підстави для обмеження позивача від спілкування з дитиною.

Крім того, довідки Центру первинної медико-санітарної допомоги № 7 Управління охорони здоров`я Миколаївської міської ради від 18.05.2020 р. ОСОБА_1 : "самотично здоров".

Суд вважає, що сторонам слід налагодити відносини між собою в частині досягнення належного спільного виховання дитини та знайти спільні мирні шляхи вирішення питання щодо можливості спілкування позивача з дитиною, а позивачу слід дослухатись до побажань матері дитини щодо необхідності як фізичного, так і духовного розвитку дитину, спільно приймати рішення щодо всіх питань, що в першу чергу матиме позитивний приклад для дитини, її розвитку, впевненості та спокою.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що судом встановлено, що сторони на даний час не можуть дійти спільної згоди, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та законними, у зв`язку з чим підлягають задоволенню частково, а саме в частині встановленні певного графіку побачень дитини з батьком.

В ході розгляду справи судом не було встановлено обставин, які б свідчили про те, що спілкування позивача з дитиною буде перешкоджати нормальному її розвитку, у зв`язку з чим, суд приходить до переконання, що спілкування позивача із дитиною буде сприяти повноцінному вихованню, її розвитку, задоволенню життєво - важливих потреб, зростанню під опікою і відповідальністю обох батьків, що забезпечить її виховання в атмосфері моральної та матеріальної забезпеченості.

Суд вважає, що безпосередня участь батька у вихованні дитини, регулярне спілкування між ними не лише забезпечить виконання, зокрема, батьківських прав позивача, а насамперед, буде повністю відповідати інтересам дитини.

Проте, вимоги позивача щодо встановлення способів участі його, як батька малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по досягненню дитиною 6 років суд вважає передчасними.

Суд звертає увагу на те, що сторони по справі, як батьки малолітньої дитини бажають забезпечити її належне виховання, однак, в той же час, належного компромісу щодо часу проведення батька з дитиною досягнуто не було, конфліктні ситуації спричинені виключно на ґрунті неприязних стосунків батьків між собою.

Суд вважає за необхідне зазначити про те, що саме батьки, як матір, так і батько, несуть відповідальність по відношенню до малолітньої дитини, та саме вони повинні докласти усіх зусиль для того, щоб у їх дітей виникало прагнення бути як із мамою, так і з татом.

При цьому, варто відзначити, що на обох батьках лежить відповідальність за збереження психічної рівноваги дитини, що досягається шляхом уникнення конфліктних, напружених стосунків між батьками, та в родині в цілому, оскільки, саме це в подальшому може бути причиною початку емоційних розладів у дитини. Важливо підтримувати позитивні, неконфліктні взаємини, зберігати незгоду між собою у таємниці від дитини, досягти співробітництва в інтересах дитини.

З урахуванням вищевикладеного, на підставі зібраних доказів, приймаючи до уваги те, що в добровільному порядку сторони не дійшли згоди щодо визначення порядку спілкування позивача з дитиною, суд дійшов висновку про необхідність встановити графік спілкування з дитиною відповідно до графіку, визначеного у поданому висновку органу опіки та піклування, а саме: надати позивачу можливість спілкування з дитиною один робочий день посеред тижня з 16:30 до 19:30 після навчального процесу; другу та четверту суботу тижня з 11:00 до 18:00; у день народження батька з 12:00 до 16:00 без присутності матері; щороку 2, 3 та 7 січня з 10:00 до 17:00 (у разі неможливості зустрічей у визначені дні, надати батькові можливість побачень з дитиною у інші календарні дні січня, на які припадають офіційні вихідні чи неробочі дні); 10 днів спільного відпочинку влітку за домовленістю з матір`ю, враховуючи інтереси та бажання дитини. Визначити, що час та порядок графіку зустрічей може змінюватись за взаємною домовленістю між батьками.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України "Про виконання рішеньта застосування практики Європейського суду з прав людини", відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 258-259, 263 - 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , де третьою особою виступає Орган опіки та піклування Корабельного району м. Миколаєва Миколаївської міської Ради про усунення перешкод у вихованні, спілкуванні з дитиною шляхом визначення способу участі у вихованні, спілкуванні з дитиною - задовольнити частково.

Визначити порядок участі ОСОБА_1 у вихованні доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до такого графіку:

- один робочий день посеред тижня з 16:30 до 19:30 після навчального процесу;

- другу та четверту суботу тижня з 11:00 до 18:00;

- у день народження батька з 12:00 до 16:00 без присутності матері;

- щороку 2, 3 та 7 січня з 10:00 до 17:00 (у разі неможливості зустрічей у визначені дні, надати батькові можливість побачень з дитиною у інші календарні дні січня, на які припадають офіційні вихідні чи неробочі дні);

- 10 днів спільного відпочинку влітку за домовленістю з матір`ю, враховуючи інтереси та бажання дитини.

Визначити, що місце зустрічей, час та порядок графіку зустрічей може змінюватись за взаємною домовленістю між батьками: ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторони по справі:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ;

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Третя особа - Орган опіки та піклування Корабельного району м. Миколаєва Миколаївської міської Ради, код ЄДРПОУ: 23086665, адреса: м. Миколаїв, пр. Богоявленський, 314).

Суддя Я.А. Чернявська