Рішення № 99725298, 20.09.2021, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/4605/20

Провадження № 2/487/465/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2021 року місто Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого судді Темнікової А.О., за участю секретаря судового засідання Демиденко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія», Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, зобов`язання вчинити пені дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася 14.08.2020 року до Заводського районного суду міста Миколаєва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія», Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, зобов`язання вчинити пені дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва від 18.08.2020 року позов було залишено без руху з наданням позивачу часу для подання до суду позовної заяви, викладеної державною (українською) мовою.

13.10.2020 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 викладена державною (українською) мовою. У поданому позові позивачка просила: встановити, що до розпочатого відповідачами бардаку споживач був сумлінним платником; зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк», виправити її ім`я в полі «Платник» документа: платіжному дорученні №0.0.1256988449.1 від 01.02.2019 року; зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» виправити її ім`я в примітках після прийменника «від» у дорученні №0.0.1256988449.1 від 01.02.2019 року; зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» надати позивачці можливість платити від свого імені або імені вказаної нею особи; зобов`язати відповідачів переукласти договір, що порушує її права; зобов`язати ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» переоформити особовий рахунок № НОМЕР_1 на позивачку; стягнути з відповідачів компенсацію матеріальної шкоди, завданої їх протиправними діями – оплата комісії банкам за відправку платежів (31,25 грн) та поштових витрат на відправку позову (55 грн); стягнути з відповідачів компенсацію моральної шкоди, завданої їх протиправними діями, у розмірі 200 гривень, відповідно до вини в порушенні прав позивачки.

Ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва від 16.10.2020 року позов було залишено без руху з наданням позивачу часу для подання до суду позовної заяви із зазначенням: обґрунтованого розрахунку сум, що позивачка просить стягнути; змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів, які не суперечать закону і які позивачка просить суд визначити у рішенні; викладу обставин, якими позивачка обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

10.11.2020 року до суду надійшла уточнена позовна заява ОСОБА_1 в якій позивачка просила керуючись пунктами 1 та 3 статті 294 та пунктом 2 статті 1090 Цивільного кодексу України, пунктами 1.19 та 2.3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої 21.01.2004 року Постановою НБУ №22 та додатком 9 до неї: встановити ступінь вини кожного з відповідачів у фальсифікації платіжних доручень за електрику, а саме: у відправці їх не від імені позивачки (згідно Інструкції), а від імені покійниці; зобов`язати переукласти договір («банківського рахунку», «про прийом платежів» або щось таке) між ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» та АТ КБ «Приватбанк», що порушує Інструкцію та право на ім`я позивачки; зобов`язати Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»: виправити ім`я позивачки в полі «платник» та в примітках після прийменника «від» у дорученні №0.0.1256988440.1 від 01.02.2019 року; надати позивачці можливість платити від свого імені бо імені вказаної нею особи, як це передбачено Інструкцією; зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» переоформити особовий рахунок № НОМЕР_1 на позивачку; стягнути з відповідачів 303 гривень 25 копійок відповідно до ступеня вини кожного з них в порушенні прав позивачки: компенсацію матеріальної шкоди, завданої їх протиправними діями – оплата комісії іншим банкам за відправку платежів (31 гривня 25 копійок) та поштових витрат на відправку позову (72 гривні); компенсацію моральної шкоди, завданої їх протиправними діями, у розмірі 200 (двохсот) гривень.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 користується електроенергією та сплачує за її постачання до квартири АДРЕСА_1 з 2008 року. З жовтня 2010 року проживає у вказаній квартирі з дочкою, а з вересня 2015 року втрьох з двома дітьми. Оплата за електроенергію провадилася щомісяця в перших числах з рахунку АТ КБ «ПриватБанк». Споживач була сумлінним платником. 01.09.2029 року з`явилося ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія». 01.02.2019 року через Інтернет-банкінг «Приват24» була сформована як звичайно платіжка з усіма необхідними реквізитами, в тому числі зазначенням « ОСОБА_2 » в полі «платник». Відправлений платіж відобразився в «корзине платежей» з правильною сумою, але без вказівки одержувача, замість якого зазначено «коммунальные платежи». Не маючи можливості контролю цей платіж був відправлений в обробку. Через декілька днів, переглядаючи архів платежів, виявилося банківське підроблення: в офіційному платіжному документі без відома споживача був підмінений основний реквізит №9 платежу – в полі «платник» АТ КБ «ПриватБанк» було здійснено спотворення імені позивачки, замість введеного « ОСОБА_2 » було « ОСОБА_3 ». Згідно вказівок щодо заповнення реквізитів розрахункових документів і реєстрів (додаток 9 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті), пункту 2.1 глави 2 у полі №9 «платник» зазначається прізвище, ім`я по батькові платника, що відповідає прізвищу, іменні, по батькові платника, яке містить паспорт громадянина України (або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів). ОСОБА_3 не має паспорта, у 2008 році оформлено свідоцтво про її смерть, за яким угоди укладати не можна. Поява в платіжці ОСОБА_3 свідчить про те, що ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» уклало договір з покійною, яка не є співвласником та не проживає у квартирі з моменту смерті. ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія», ігноруючи рішення Міжвідомчої комісії про проживання позивачки з дітьми у квартирі АДРЕСА_1 та надаючи позивачці пільги, не уклало договір з нею, фальсифікує в змові з АТ КБ «ПриватБанк» платежі за електрику, підробляючи їх від чужого імені. Звернення до служби техпідтримки АТ КБ «ПриватБанк», кол-центр та скарги на сайт АТ КБ «ПриватБанк» нічого не дали, крім інформації про якийсь зв`язок з договором АТ КБ «ПриватБанк» з одержувачем платежу. Всі звернення до ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» проігноровано. Востаннє через АТ КБ «ПриватБанк» вдалося заплатити 19.04.2019 року, сформувавши прямий платіж, в подальшому, при введенні ГКПО або розрахункового рахунку ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія», програма рекомендувала заплатити через некоректно працюючий розділ «коммунальные платежи». АТ КБ «ПриватБанк» та ПАТ «Державний ощадний банк України» не вказують у платіжках платника, автоматично підставляючи в полі «платник» ПІБ небіжчиці. Через неприйнятність для позивачки таких «платіжних документів» деякий час оплату не було можливості провести вчасно, витрачаючи час на пошуки установи, яка вказує в платіжному документі саме прізвище позивачки, бажано з мінімальною комісією. Вдалося заплатити за електрику три рази з відділень зв`язку АТ «Укрпошта», але з серпня 2020 року і там почали спотворювати ім`я платника. Довелося заплатити через «СберБанк» з ще більшою комісією, але ця боротьба за своє невід`ємне право на ім`я позивачці набридла. Спотворення імені позивачки відповідачами створило їй як матеріальні проблеми, так і завдало моральних страждань (обзивання позивачки покійницею, примус до пошуку інших установ та витрат грошей на проїзд і комісію).

Ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва від 11.11.2020 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва від 24.02.2021 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У жодне із призначених судових засідань позивачка не з`явилась, надала заяви про розгляд справи за її відсутності.

Відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» 18.12.2020 року було подано відзив на позову заяву, згідно якого ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» позовні вимоги не визнало та заперечувало проти їх задоволення. В обґрунтування заперечень вказано, що з 01.01.2019 року постачальником універсальних послуг на території Миколаївської області є ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія». Таким чином, з 01.01.2019 року відповідач здійснює постачання електричної енергії для населення (побутових споживачів) Миколаївської області. Постачальник універсальних послуг отримав всі персональні дані споживачів від оператора системи розподілу (AT «Миколаївобленерго»), в тому числі і інформацію щодо побутового споживача за особовим рахунком № НОМЕР_1 . Укладення договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за адресою: АДРЕСА_2 , відбулось на підставі фактичного споживання електричної енергії та здійсненням оплати рахунків, що узгоджується із умовами пункту 8 Постанови. Отже, твердження позивача, що відповідач уклав договір з покійною ОСОБА_4 є хибним. Вимоги Позивача щодо переоформлення особового рахунку № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 в судовому порядку є необґрунтованими. У відповіді на електронний лист позивача від 13.07.2020 відповідач пропонував ОСОБА_1 укласти договір про постачання електричної енергії переоформити особовий рахунок. Однак позивач з питання укладення договору до відповідача не зверталася, тому факти, зазначені в позовній заяві, щодо ігнорування ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» її звернень не відповідають дійсності. Доказів цих звернень позивачем не додано до позовної заяви. Отже, позовні вимоги щодо здійснення переоформлення особового рахунку суперечать положенням чинного законодавства, оскільки позивач в першу чергу нехтує своїми обов`язками щодо користування електричною енергією виключно на підставі договорів, які визначені п. 5.5.5 ПРРЕЕ. Виключно після укладення позивачем передбачених Правилами договорів можливе вирішення питання, порушеного позивачем в позові, щодо зазначення ПІБ позивача в платіжних документах, в особовому рахунку. Тому позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними, а позов - передчасним. З огляду на зміст заявлених позовних вимог, позивачем не доведено, що дії відповідача є неправомірними. Вимоги позивача щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди з відповідача є необґрунтованими оскільки позивачем не надано жодного доказу, який свідчить про порушення відповідачем прав позивача, не надано доказів вини відповідача та заподіяння матеріальної та моральної шкоди.

У судове засідання представник відповідача ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» не з`явився, про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений у встановленому законом порядку, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачем Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» 14.05.2021 року надано до суду письмові пояснення, згідно яких АТ КБ «ПриватБанк» позовні вимоги не визнало та заперечувало проти їх задоволення. В обґрунтування своєї позиції АТ КБ «ПриватБанк» зазначило, що ОСОБА_1 не надала доказів обставин заявлених позовних вимог. Клієнт банка самостійно формує дані платника в платіжному документі, вказане підтверджується наданими позивачем копіями квитанцій від 02.01.2019 року на суму 45 гривень, від 19.04.2019 року, від 14.10.2020 року. Згідно п.1.19 та 2.3. Постанови НБУ від 21.01.2014 року «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» банк не несе відповідальності за достовірність змісту платіжного доручення, оформленого клієнтом, а також за повноту і своєчасність сплати клієнтом податків, єдиного внеску та загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Відповідальність за достовірність інформації, зазначеної в платіжному доручення, суті операції, за якою здійснюється переказ, несе платник, який, у разі її невідповідності, має відшкодувати банку завдану внаслідок цього шкоду. Відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей умент і подала до обслуговуючого банку.

У судове засідання представник відповідача АТ КБ «ПриватБанк» не з`явився, про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений у встановленому законом порядку, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ст.263 ЦПК України).

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (ст. 264 ЦПК України).

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 разом з сином ОСОБА_5 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади міста Миколаєва 13.23-222441-2021 від 15.09.2021 року.

За адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрована донька позивачки ОСОБА_6 (витяг з реєстру територіальної громади міста Миколаєва 13.23-222439-2021 від 15.09.2021 року).

Отже, позивач ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , не зареєстрована та має інше зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 , квартира.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна що об`єкта нерухомості №256431524 від 14.05.2021 року, квартира АДРЕСА_2 на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_7 (розмір частки 49/96); ОСОБА_8 (розмір частки 1/3), ОСОБА_4 (розмір частки 1/3), ОСОБА_9 (розмір частки 1/12), ОСОБА_10 (розмір частки 1/12), ОСОБА_11 (розмір частки 1/12), ОСОБА_12 (розмір частки 1/12).

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції здійснено запис акту про смерть №5231 від 11.11.008 року та видано свідоцтво серія НОМЕР_2 .

Згідно рішення комісії про надання пільг по оплаті житлово-комунальних послуг, послуг зв`язку, за адресою фактичного проживання, управління соціальних виплат і компенсацій Заводського району департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради №9 від 30.10.2015 року, комісія, розглянувши заяву ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 зі своїм сином ОСОБА_5 та проживають за адресою: АДРЕСА_1 , власником житла є мати померлого чоловіка ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , з 18.03.2004 року з правом на площу проживає зареєстрована неповнолітня донька ОСОБА_1 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (онука померлої), вирішила: відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги» від 26.01.2003 року №117 та постанови Кабінету Міністрів України «Про доповнення пункту 2 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги» від 17.07.2009 року №729, продовжити надання пільг (зміна складу сім`ї) по оплаті житлово-комунальних послуг, послуг зв`язку (за бажанням заявника та відповідно до законодавства) ОСОБА_1 , як особі ЧАЕС ІІ категорії та дітям ОСОБА_6 , 2004 року народження та ОСОБА_5 , 2015 року народження за адресою фактичного проживання: АДРЕСА_1 , з 06.10.2015 року.

З 01.01.2019 року постачальником універсальних послуг на території Миколаївської області є ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія». Таким чином, з 01.01.2019 року відповідач здійснює постачання електричної енергії для населення (побутових споживачів) Миколаївської області.

Пунктом 1.2.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКГІ № 312 від 14 березня 2018 (далі - Правила, ПРРЕЕ) роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу. постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі Кодексу системи розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Діяльність з розподілу/передачі електричної енергії здійснює AT «Миколаївобленерго». як оператор системи розподілу (ОСР).

Відповідно пункту 14 Розділу XVII Прикінцеві та перехідні положення Закону «Про ринок електричної енергії» передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.

Отже, постачальник універсальних послуг отримав всі персональні дані споживачів від оператора системи розподілу (AT «Миколаївобленерго»), в тому числі і інформацію, щодо побутового споживача за особовим рахунком № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_4 .

Згідно з пунктом 2 Постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018, укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил, здійснюється до 01 грудня 2018 року шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Відповідно до пункту 8 вказаної Постанови, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви.

Отже, враховуючи положення статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України, укладення договору про постачання електричної енергії між постачальником та побутовим споживачем відбувається шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та Постачальника та не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.

Враховуючи викладене, укладення договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за адресою: АДРЕСА_2 , відбулось на підставі фактичного споживання електричної енергії та здійсненням оплати рахунків, що узгоджується із умовами пункту 8 Постанови. Отже, твердження позивача про укладення договору з покійною ОСОБА_4 є хибним.

Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП № 312 від 14 березня 2018, визначено порядок укладення договору при зміні споживача. По-перше, Споживачу необхідно укласти договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з оператором системи розподілу АТ «Миколаївобленерго». Відповідно до п. 2.1.3 Правил ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки є споживач.

Пунктом 2.1.8 визначено, що для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії заявник у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки має надати оператору системи такі документи: заяву про укладення відповідного договору із зазначенням місцезнаходження об`єкта та реквізитів заявника та наявності паспорта точки розподілу/передачі; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера або реєстраційного номера картки платника податків або копію паспорта; копію документа, яким визначено право власності чи користування на об`єкт (приміщення) та інші документи за необхідності.

Після укладення договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з оператором системи розподілу - АТ «Миколаївобленерго» споживачі звертаються до ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» для укладення договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Відповідно до п. 3.2.5 Правил укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи-платника податків реєстраційний номер картки платника податків, або копію паспорта; документа, яким визначено право власності чи користування (оренда, позивачка управління тощо) на об`єкт (приміщення); документи, що підтверджують наявність договору, укладеного з операторам системи на послуги розподілу (передачі електричної енергії (паспорт точки розподілу (передачі), інформацію про присвоєний ЕІС-код) та інші документи за необхідності.

Таким чином, тільки на підставі укладення вищезазначених договорів відповідач набуде законних підстави внести зміни в особовий рахунок.

Доказів звернення ОСОБА_1 з питання укладення договору до ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» позивачкою не надано. Відповідачем ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» вказаний факт заперечується.

Відповідно до підпунктів 6, 20 пункту 5.5.1. ПРРЕЕ споживачі електричної енергії мають право отримувати якісні послуги з розподілу (передачі), постачання комерційного обліку електричної енергії, а також право на відшкодування збитків, які виникли через дії чи бездіяльність субспоживача, електропоетачальника, власника мереж, оператора малої системи розподілу, оператора системи, постачальника ; комерційного обліку.

Законодавством передбачені підстави та умови відшкодування споживачам шкоди, завданої, зокрема, при наданні послуг з розподілу електричної енергії та постачанні електричної енергії.

Споживачі відповідно до пункту 5 частини 1 статті 4 Закону України захист прав споживачів» під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Частина 2 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає що при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

В силу пункту 5.2.4. ПРРЕЕ постачальник електричної енергії несе відповідальність у порядку, передбаченому законодавством України, за завдані споживачу та/або оператору системи збитки внаслідок порушення ним умов договору та цих Правил.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

В свою чергу за умовами ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК Позивач має довести такі факти: а) неправомірність поведінки особи. При цьому неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо особа, що завдала шкоди не була уповноважена на такі дії; б)наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо); в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки особи, що завдала шкоди; г) вину особи, що завдала шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Окрім того, відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

З аналізу положень статей 22, 23 ЦК України можна дійти висновку, що підставою для відшкодування особі як майнової, так і моральної шкоди є факт завдання такої шкоди внаслідок порушення прав цієї особи.

Відповідно до п.5 Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 №4 обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіянні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, мають значення для вирішення спору.

Згідно п.1.19 та 2.3. Постанови НБУ від 21.01.2014 року «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» банк не несе відповідальності за достовірність змісту платіжного доручення, оформленого клієнтом. Відповідальність за відповідність інформації, зазначеної в платіжному дорученні, суті операції, за якою здійснюється переказ, несе платник, який у разі її невідповідності має відшкодовувати банку завдану внаслідок цього шкоду. Платники й отримувачі коштів здійснюють контроль за своєчасним проведенням розрахунків та розглядають претензії, що виникли, без участі банку. Відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала до обслуговуючого банку.

З огляду на викладене, з урахуванням встановлених обставин, наявних у справі доказів, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , недоведеність доводів позивачки належними та допустимими доказами, та відсутності підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 5, 12, 13, 76-81, 141, 211, 259, 263-265, 268, 353 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія», Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, зобов`язання вчинити пені дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія», адреса: місто Миколаїв, вулиця Погранична, 39/1, ЄДРПОУ 42129888.

Відповідач: Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», адреса: місто Київ, вулиця Грушевського, 1-ДЄДРПОУ 14360570.

Суддя А.О. Темнікова