Рішення № 99724723, 09.09.2021, Крижопільський районний суд Вінницької області

Справа № 134/892/21

2/134/232/2021

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09 вересня 2021 року смт. Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючої судді Кантонистої О.О.

за участю секретаря судового засідання Отіча В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Крижопіль Вінницької області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,

встановив:

У травні 2021 року адвокат Лукавський І.А., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Крижопільської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно.

Позовна заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача - ОСОБА_3 . Після її смерті залишилося спадкове майно, до складу якого входить житловий будинок АДРЕСА_1 .

Житловий будинок має загальну площу 73,0 кв.м., житлову площу 33,8 кв.м. і складається з наступних будівель: А – житловий будинок, а – веранда, а1 – тамбур, Б – літня кухня, В – погріб з шиєю, Т – туалет, 1-3 огорожа.

Житловий будинок належав ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок № НОМЕР_1 від 10 червня 1996 року, виданого на підставі рішення виконкому Крижопільської районної ради № 122 від 21 квітня 1987 року.

За життя ОСОБА_3 склала заповіт на користь свого сина (рідного дядька позивача) ОСОБА_2 .

Вказує, що позивач не звертався до нотаріуса з приводу оформлення спадкових прав після смерті баби, оскільки вважав, що спадкоємець за заповітом прийняв спадщину та оформив її, а коли дізнався, що спадкові права на майно ОСОБА_3 ніхто не оформляв, звернувся до свого дядька ОСОБА_2 з проханням надати йому оригінали технічного паспорта та свідоцтва про право власності на житловий будинок, на що останній відмовив.

Відсутність оригіналу правовстановлюючого документу позбавляє позивача, який є спадкоємцем за законом п`ятої черги, можливості оформити спадкові права на житловий будинок після смерті баби ОСОБА_3 .

Ухвалою судді Крижопільського районного суду від 25 травня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 14 червня 2021 року за клопотанням представника позивача – адвоката Лукавського І.А. у даній справі замінено первісного відповідача Крижопільську селищну раду на належного відповідача ОСОБА_2

11 серпня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшла нотаріально засвідчена заява, в якій він просив розглянути справу без його участі та вказав, що не заперечує проти задоволення позову.

Згідно з частиною третьою статті 211 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі не подання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селищі Пригороднє Обоянського району Курської області померла ОСОБА_3 , яка була бабою позивача ОСОБА_1 . До складу спадкового майна після смерті ОСОБА_3 увійшов житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким усе належне їй на день смерті майно заповіла ОСОБА_2 .

Вказані обставини підтверджуються: копіями свідоцтва про смерть ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 від 16 жовтня 2015 року, свідоцтва про народження позивача ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 , повторно виданого 02 вересня 2015 року, свідоцтва про народження матері позивача – ОСОБА_4 серії НОМЕР_4 від 24 грудня 1951 року, свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 від 12 березня 1972 року, з якого вбачається, що мати позивача ОСОБА_1 в зв`язку з одруженням змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », заповіту ОСОБА_3 , посвідченого секретарем Шарапанівської сільської ради Л.М. Швець 15 серпня 2002 року за р.№ 30, свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок АДРЕСА_2 , виданого виконкомом Шарапанівської сільради народних депутатів 10 червня 1996 року на підставі рішення виконкому Крижопільської районної ради народних депутатів № 122 від 21 квітня 1987 року, довідки Крижопільської селищної ради Вінницької області від 16 квітня 2021 року № 166 про те, що АДРЕСА_1 перейменована на вулицю Ясенову.

Відповідно до ст. ст. 1216-1218 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту спадкоємці за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

У п`яту чергу спадкоємців за законом включаються інші родичі спадкодавця, крім тих, які спадкують в попередніх чотирьох чергах, а також утриманці, які одержують право на спадкування нарівні з родичами спадкодавця, які закликаються до спадкування.

При цьому особливістю п`ятої черги є встановлення всередині її своєрідних «підчерг»: родичі подальших ступені споріднення закликаються до спадкування за відсутності родичів попередніх ступенів. При цьому наявність у таких родичів права на спадкування за правом представлення згідно ст. 1266 ЦК України не означає відсутність у них права на спадкування за ст. 1265 ЦК України.

Таким чином, у п`яту чергу спадкують наступні родичі спадкодавця: онуки (другий ступінь споріднення); правнуки, прабаба, прадід, племінники (третій ступінь споріднення); двоюрідні брати та сестри, двоюрідні онуки; двоюрідні діди та бабки, двоюрідні брати та сестри (четвертий ступінь споріднення); двоюрідні правнуки, двоюрідні прадіди та прабабки, двоюрідні племінники, двоюрідні дядьки та тітки, троюрідні брати та сестри (п`ятий ступінь споріднення); троюрідні правнуки, троюрідні прадіди та прабабки, троюрідні племінники, троюрідні дядьки та тітки, чотириюрідні брати та сестри (шостий ступінь споріднення).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Згідно чинного на час відкриття спадщини законодавства, спадкоємцем, що прийняв спадщину, вважається особа, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, ця особа не заявила про відмову від спадщини, а також спадкоємцем, що прийняв спадщину, є особа, яка на час відкриття спадщини не проживала постійно із спадкодавцем, однак у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Як вбачається з повідомлення Крижопільської державної нотаріальної контори від 16 липня 2021 року № 71/01-16, спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 не заводилася.

Приватним нотаріусом Крижопільського районного нотаріального округу Питель М.С. позивача повідомлено про відсутність можливості оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_1 через відсутність правовстановлюючого документу на житловий будинок (довідка від 20 травня 2021 року № 01-16/46).

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до роз`яснень, даних в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Досліджені судом докази вказують на те, що житловий будинок з господарчими будівлями по АДРЕСА_1 був набутий за життя ОСОБА_3 у встановленому законом порядку, її право власності на це майно підтверджується свідоцтвом на право особистої власності на жилий будинок № НОМЕР_1 від 10 червня 1996 року, копія якого наявна в матеріалах справи, однак враховуючи, що оригінал правовстановлюючого документу у позивача відсутній, а також враховуючи позицію відповідача, який, будучи спадкоємцем за заповітом, спадщину не прийняв, свої спадкові права не оформив та не заперечував щодо позовних вимог ОСОБА_1 , суд вважає, що є всі підстави для визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності на вищезазначене будинковолодіння.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом після смерті баби ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 (загальна площа 73,0 кв.м., житлова площа 33,8 кв.м., А – житловий будинок, а – веранда, а1 – тамбур, Б – літня кухня, В – погріб з шиєю, Т – туалет, 1-3 огорожа) з господарчими будівлями в АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, або ж через суд першої інстанції, яким ухвалено оскаржуване судове рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .

Суддя