Рішення № 99722328, 10.09.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/20625/20

Провадження № 2/643/2306/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2021 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Семенової Я.Ю.,

за участю секретаря судового засідання – Степанюк Д.Р.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

третя особа – Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, в якому просила позбавити відповідача батьківських прав стосовно сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , також просила стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання сина у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття сина.

В обґрунтування пред`явлених позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначила, що з відповідачем ОСОБА_2 перебувала у фактичних шлюбних відносинах з 2009 року. ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народився син ОСОБА_3 , якого відповідач визнав своїм. Коли синові виповнилося 2 роки, у зв`язку із погіршенням відносин сторін, позивач змушена була залишити ОСОБА_2 та переїхати проживати до своїх батьків за адресою: АДРЕСА_1 . Посилалася, що відповідач ніде не працював, зловживав алкогольними напоями, перебуваючи у нетверезому стані постійно влаштовував безпричинні сварки та скандали у присутності дитини, маючи агресивний та непередбачуваний характер, дозволяв собі насильство фізичного характеру стосовно неї. Зазначила, що відповідач працював неофіційно, усі зароблені кошти витрачав на свої потреби, у тому числі, на придбавання алкогольних напоїв, коли їх з відповідачем син потрапив до лікарні, ОСОБА_2 , не зважаючи на прохання дитини, грошей на лікування не давав. Упродовж нетривалого часу після уходу позивача, відповідач зрідка дзвонив, проявляючи інтерес до сина, супроводжуючи дзвінки лайкою, потім спілкування припинилося і відповідач перестав виходити на будь-який зв`язок. Посилалася, що відповідач жодним чином не був позбавлений інформації стосовно міста перебування позивача та дитини, а з боку позивача ніколи не створювалися перешкоди у спілкуванні сина з відповідачем та прийманні участі відповідача у вихованні дитини. Вказані вище обставини свідчать про фактичну можливість побачень відповідача з сином і, в той же час, вольове бажання виконувати стосовно дитини батьківські обов`язки, покладені на відповідача законом. Зауважила, що нехтування батьківськими обов`язками з боку відповідача принижує гідність дитини. Відповідач не цікавиться ані долею, ані станом здоров`я дитини. Звертала увагу, що відповідач відбував покарання у виді 11 років позбавлення волі за скоєння вбивства, після відбуття покарання звільнився у 2007 році, тому вважала, що моральні та чоловічі якості ОСОБА_2 мають велике значення для визначення його впливу на дитину у майбутньому, що не може не турбувати позивача. Відповідач повністю самоусунувся від виконання батьківських обов`язків стосовно сина, що послугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 04 січня 2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено проведення підготовчого засідання.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 25 лютого 2021 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова ід 07 червня 2021 року підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні пред`явлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, про обставини, які послугували підставою для звернення до суду з даним позовом, пояснила, як про це зазначено у позовній заяві. Пояснила, що батько сина у справі повністю самоусунувся від виховання сина, не піклується про нього, не цікавиться його успіхами, не спілкуються з ним, про матеріальне забезпечення сина не турбується, ставиться до сина байдужо, тим самим покладених на нього законом батьківських обов`язків не виконує, усі питання щодо виховання сина вирішується нею самостійно без участі та підтримки з боку відповідача. Зазначила, що матеріально утримувати сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у теперішніх складних економічних умовах, працюючи касиром в ТОВ Артеміда Схід» та отримуючи дохід, що становить 5 000 гривень на місяць, дуже важко, оскільки цього не достатньо для створення якісних умов життя дитини. Враховуючи викладене, позивач просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, позбавити батьківських прав відповідача стосовно сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягувати з відповідача аліменти на утримання сина у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи належним чином в порядку, передбаченому ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача, про що в матеріалах справи маються відповідні докази, про причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило. Правом на подачу відзиву на позовну заяву відповідач ОСОБА_2 не скористався.

Представник третьої особи - Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, до суду надійшло клопотання за підписом представника Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради Федоровської О.С. про долучення до матеріалів справи висновку органу опіки та піклування та про розгляд справи за відсутності представника третьої особи.

Ураховуючи повторну неявку належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача в судове засідання, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України суд, за згодою позивача вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, заслухавши вступне слово позивача, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у фактичних шлюбних відносинах.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , батьками якого записані: батько – ОСОБА_2 , мати – ОСОБА_1 , що знаходить своє підтвердження повторно виданою копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим 07 червня 2019 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 3119.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю – ОСОБА_1 перебуває на реєстраційному обліку за адресою: АДРЕСА_1 .

Зі змісту довідки № 1014 від 04.12.2020, виданою головним лікарем Комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча поліклініка № 7» Харківської міської ради вбачається, що малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває під наглядом лікарів поліклініки з 12.10.2012, за інформацією лікаря педіатра ОСОБА_4 за період з 12.10.2012 року по теперішній час супроводжувала дитину до фахівців поліклініки для проведення профілактичних медичних оглядів, піклувалася про стан здоров`я хлопчика його мати - ОСОБА_1 . Батько дитини – ОСОБА_2 , до лікаря педіатра за інформацією про стан здоров`я дитини не звертався.

Згідно з характеристикою, виданою за підписом директором Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 31 Харківської міської ради Харківської області Товстолуг В.М. та класного керівника ОСОБА_5 , ОСОБА_6 навчається у школі з першого класу. Зарекомендував себе старанним, дисциплінованим, здібним учнем. Протягом навчання ніколи не порушував правила поведінки школяра. ОСОБА_7 проживає разом з мамою, бабусею і дідусем. Мати з бабусею приділяють увагу вихованню і навчанню дитини, охоче співпрацюють з класним керівником. Батько до школи жодного разу не приходив, батьківські збори не відвідував, участі в житті класу та школи не приймав.

Як убачається з довідки від 07.12.2020 № AR000000002, виданою директором ТОВ «Артеміда Схід» Чернюк А.В., ОСОБА_1 працює в ТОВ «Артеміда Схід» з 29.07.2020 на посаді касира торгівельного залу, її дохід за період с 29.07.2020 по 30.11.2020 становить 18 551,39 гривень.

Частиною 4 ст. 19 СК України визначено, що при розгляді судом спорів зокрема щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що до суду надано відповідний висновок №320 від 26 травня 2021 року.

Як пояснила в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , позивач ОСОБА_1 є її дочкою, а ОСОБА_6 – її онуком. Коли її онуку та сину позивача з відповідачем ОСОБА_9 виповнилося приблизно 2 роки, дочка з онуком переїхали проживати до неї, оскільки батько дитини зловживав алкогольними напоями, внаслідок чого поводився агресивно, зовсім не піклувався про матеріальне забезпечення сім`ї. З того часу ОСОБА_10 жодним чином не цікавиться життям, розвитком та інтересами дитини, матеріальної допомоги та утримання сина не надає, не телефонує синові, не поздоровляє його ані з днем народження, ані з іншими святами.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснила, що з ОСОБА_1 дуже давно знайома, оскільки вони є сусідами по будинку з раннього дитинства. Зазначила, що ОСОБА_1 є дуже хорошою матір`ю, вона сама виховує та піклується про сина - ОСОБА_3 , батька дитини вона дуже давно не бачила, востаннє – коли ОСОБА_7 було приблизно 2 роки. За декілька разів, коли вона бачила ОСОБА_10 – батька ОСОБА_7 , він перебував у стані алкогольного сп`яніння, поводився агресивно стосовно ОСОБА_1 .

ОСОБА_12 , яка була допитана судом в якості свідка, пояснила, що давно знайома з ОСОБА_1 , знає її як хорошу маму, яка піклується про свого сина ОСОБА_7 . Зазначила, що ОСОБА_13 – батько ОСОБА_7 , майже не піклувався про свою сім`ю, зловживав алкогольними напоями, за присутності дитини поводився агресивно стосовно ОСОБА_1 . Коли сину виповнилося 2 роки, ОСОБА_1 разом з сином переїхала від ОСОБА_2 проживати до своїх батьків, з того часу батько дитини жодної участі у вихованні та матеріальному забезпеченні сина не приймає.

Згідно з ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 СК мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

За правилами ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до приписів ст. 150 Сімейного кодексу України на батьків покладено обов`язок виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї, своєї Батьківщини, також покладено обов`язок піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, батьки зобов`язані поважати дитину, забезпечити здобуття дитиною загальної освіти, готувати дитину до самостійного життя.

Доводи позивача, про те, що відповідачі матеріальної допомоги на утримання дітей не надають, життям дочки та сина не цікавляться, турботи про їх виховання та розвиток не проявляють, відповідачами під час судового розгляду не оспорювалися та не спростовувалися.

Оцінивши обставини справи, суд, враховуючи насамперед інтереси дитини, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вважає, що відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток сина, підготовку до самостійного життя, не надає грошової допомоги, що свідчить про ухилення від виховання дитини, а тому вважає позовні вимоги ОСОБА_3 такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги обставини справи, враховуючи свідоме нехтування відповідача своїми батьківськими обов`язками по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд дійшов висновку, що відповідач систематично, протягом тривалого часу не виконує батьківських обов`язків, передбачених ст. ст. 150, 153, 180 Сімейного Кодексу України, по відношенню до сина, а тому позбавлення батьківських прав відповідача є єдиним можливим засобом забезпечення дитині належного життя та розвитку.

Відповідно до преамбули Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою ВР України № 789- ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння. Статті 9, 18 вказаної Конвенції також визначають, що держави - учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. 3 метою гарантування і сприяння здійсненню прав, викладених у цій Конвенції, Держави-учасниці надають батькам і законним опікунам належну допомогу у виконанні ними своїх обов`язків по вихованню дітей та забезпечують розвиток мережі дитячих установ.

З приводу вимог позивача про стягнення аліментів на утримання дитини суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Частиною 3 статті 166 СК України передбачено, що при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ч. 3 ст. ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Позивач визначив спосіб стягнення аліментів з відповідачів шляхом стягнення їх у частці від доходу батьків дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Частинами 1, 2 ст.182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідачем не надано суду доказів щодо наявності на його утриманні інших неповнолітніх та малолітніх дітей, непрацездатних батьків та інших осіб, а також будь-яких доказів щодо стану його здоров`я. Докази, які свідчать про наявність підстав для звільнення відповідача від обов`язку утримувати дитину в матеріалах справи відсутні, заперечень щодо стягнення з нього аліментів на утримання сина, а також щодо розміру аліментів від відповідача також не надходило.

Ураховуючи всі наведені вище обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав стосовно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнення з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліментів на утриманні сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 28 грудня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття, підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 840 гривень 80 копійок.

Також підлягає стягненню з відповідача у дохід держави судовий збір за позовними вимогами про стягнення аліментів в розмірі 908 гривень 00 копійок.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 200, 206, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини - задовольнити повністю.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , позбавити батьківських прав стосовно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 28 грудня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 аліментів у межах суми виплати за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок в дохід держави.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Московський районний суд м. Харкова.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , виданий 03.07.2019, орган видачі 6317, зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , виданий Московським РВХМУ ГУМВС України в Харківській області 21.02.2021, зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 .

Третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 26489104, місцезнаходження – м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 55.

Повне судове рішення складено 20 вересня 2021 року.

Суддя: Я.Ю. Семенова