Ухвала суду № 99722319, 20.09.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/13477/20

Провадження № 2-во/643/265/21

УХВАЛА

20.09.2021 м. Харків

Суддя Московського районного суду м. Харкова Новіченко Н.В., розглянувши

заяву Комунального підприємства «Харківські теплові мережі»

про виправлення описи у заочному рішенні Московського районного суду м. Харкова від 28.04.2021 у справі № 643/13477/20

за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі»

до ОСОБА_1

про стягнення 35 422, 07 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 28.04.2021 позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення 35 422, 07 грн. задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість в сумі 33 115 (тридцять три тисячі сто п`ятнадцять) грн. 68 коп., 3 % річних в сумі 859 (вісімсот п`ятдесят дев`ять) грн. 08 коп., інфляційні втрати у сумі 1 447 (одна тисяча чотириста сорок сім) грн. 31 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

14.09.2021 року стягувач звернувся до суду із заявою про виправлення описки у судовому рішенні.

В обґрунтування зазначеної заяви вказує, що у резолютивній частині заочного рішення Московського районного суду м. Харкова від 28.04.2021 у справі № 643/13477/20 судом допущено описки, а саме: вказані однакові рахунки перерахування суми заборгованості, 3 % річних та інфляційних втрат, замість різних. Також зазначив, що для повноцінного, коректного направлення коштів на виконання рішення Московського районного суду м. Харкова від 28.04.2021 у справі № 643/13477/20 у резолютивній частини рішення необхідно вказати різні рахунки позивача.

Розглянувши заяву про виправлення описки у заочному рішенні Московського районного суду м. Харкова від 28.04.2021 у справі № 643/13477/20, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, враховуючи наступне.

Частинами 1 та 2 статті 269 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

З аналізу вищевказаних положень процесуального закону вбачається, що призначення судового засідання для вирішення питання про виправлення описки є ініціативою суду.

За таких обставин, суд вважає можливим вирішити питання про виправлення описки поза межами судового засідання та без повідомлення учасників справи, оскільки допущена описка не впливає на суть ухваленого судового рішення та для її виправлення не встановлено необхідності заслуховування доводів учасників справи.

Описки це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (мимовільний, випадковий пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адреса, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Не є описками граматичні помилки, які не спростовують текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприймання: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів.

Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер.

Відповідно до пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Виходячи з позиції Верховного Суду України (ухвала Верховного Суду України у справі № 643/7595/17 від 22.02.2017), суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився.

Судом встановлено, що резолютивна частина заочного рішення Московського районного суду м. Харкова від 28.04.2021 у справі № 643/13477/20 не містить рахунків позивача, у зв`язку з чим твердження стягувача, що у резолютивній частині заочного рішення Московського районного суду м. Харкова від 28.04.2021 у справі № 643/13477/20 вказані однакові рахунки перерахування суми заборгованості, 3 % річних та інфляційних втрат, замість різних є безпідставним.

Зміст резолютивної частини заочного рішення Московського районного суду м. Харкова від 28.04.2021 у справі № 643/13477/20 відповідає вимогам викладеним у ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України, описки відсутні.

У зв`язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про виправлення описки у заочному рішенні Московського районного суду м. Харкова від 28.04.2021 у справі № 643/13477/20, слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 260, 269 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволені заяви Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про виправлення описки у заочному рішенні Московського районного суду м. Харкова від 28.04.2021 року у справі № 643/13477/20 відмовити.

2. Відповідно до статті 261 Цивільного процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання, та може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її підписання шляхом подання у відповідності до п. 15.5. ч. 1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Цивільного процесуального кодексу України апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду або через Московський районний суд м. Харкова.

Суддя Н.В. Новіченко