Рішення № 99721982, 08.09.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/16399/20

Провадження № 2/638/39/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

08.09.2021 Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Штих Т.В.

за участю секретаря Овчаренко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Харківобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення суми нарахувань по акту про порушення ПРРЕЕ, -

встановив:

Позивач АТ «Харківобленерго» звернулося до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути з відповідача суму нарахувань по акту про порушення ПРРЕЕ № 211526 від 04.01.2018 в розмірі 16669,50 грн., а також суму судового збору у розмірі 2102,00 грн..

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 04.01.2018 при перевірці дотримання Правил при споживанні електричної енергії в квартирі АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , встановлено факт монтажу перемички, що шунтує струмове коло приладу обліку № 302445. Перемичку підключено безпосередньо в приладі обліку № 302445 (між першою і другою клемою приладу обліку № 302445). Перемичку виконано в місці, виявити представники постачальника під час проведення контролю огляду не мали можливості, про що складено відповідний акт. На теперішній час відповідачем сума нарахувань за актом не сплачена.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі. Крім того, зазначив, що не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки в судове засідання відповідач не сповістив, тому суд виходить з того, що його неявка відбулась за неповажних причин. Заяв про перенесення розгляду справи відповідач до суду не подавав.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

У відповідності до ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Суд, дослідивши наявні докази у матеріалах справи вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес і саме воно є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 ЦК України.

Статтями 10, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно договору про користування електричною енергією укладеного між ОСОБА_1 та АК «Харківобленерго» енергопостачальник бере на себе зобов`язання надійно постачати споживачеві електричну енергію, а останній зобов`язується оплачувати одержану електричну енергію за обумовленими тарифами. У терміни, передбачені договором.

Актом про порушення № 211526 від 04.01.2018 року встановлено порушення п.42 ПКЕЕн. Підключення виконано в місці, яке виявити представники постачальника під час проведення контрольного огляду не мали можливості. Пункт порушення ПКЕЕн, зафіксований в акті №211526, відповідає підпункту 3.1 «Методики розрахунку об`єму електроенергії, недоотриманої внаслідок порушення споживачем - фізичною особою ПКЕЕн».

Відповідно до частин першої, четвертої статті 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з положенням частини другої статті 27 зазначеного Закону України відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику, визначено, що правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, є: крадіжка електричної енергії.

За положенням пункту 3.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою Постановою НКРЕ від 14.10.10 № 1338 (далі Методика), вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕН, та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕН, зокрема, самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку.

Пунктом 48 Правил користування електричною енергією для населення передбачено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромережі споживання електричної енергії без приладів обліку.

Відповідно до ч.1 п. 53 вищезазначених Правил, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення побутовим споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем чи представником побутового споживача (особою, яка є співвласником об`єкта або має право користуватися цим об`єктом відповідно до договору). Один примірник акта вручається побутовому споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Побутовий споживач має право внести до акта свої зауваження.

Обсяги та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення, розраховуються на підставі акта про виявлення порушень даних Правил з «Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією», яка затверджена постановою НКРЕ від 04.05.2006 року №562 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 року за №782/12656.

Обсяги та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією розраховувались на підставі Акту про виявлення порушень даних Правил за «Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією».

З протоколу №732 від 12.02.2018 вбачається, що обсяг недоврахованої електроенергії становить 10870 кВтч.

В силу ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, позивачем доведено належними та допустимими доказами факт порушення відповідачем правил користування електричною енергією, а саме: розкрадання електричної енергії шляхом самовільного підключення до електромереж, споживання електричної енергії поза приладом обліку, що є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача коштів за недораховану електричну енергію

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача належить також стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102,00 грн..

На підставі викладеного, ст.ст. 22, 526, 1166 ЦК України, Кодексом газорозподільних систем і керуючись ст.ст. 4, 10, 76-82, 133, 141, 263-265, 268, 273, 280-282, 289, 352, 353 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовні вимоги акціонерного товариства «Харківобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення суми нарахувань по акту про порушення ПРРЕЕ – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь акціонерного товариства «Харківобленерго» (рахунок № НОМЕР_3 в АТ «Мегабанк», МФО 351629, код ЄДРПОУ 00131954, адреса: м. Харків, вул. Плеханівська, 149) суму нарахувань по Акту про порушення ПРРЕЕ № 211526 від 04.01.2018 в розмірі 16 669,50 (шістнадцять тисяч шістсот шістдесят дев`ять грн. 50 коп.) грн..

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь акціонерного товариства «Харківобленерго» (р/р: НОМЕР_4 в ПАТ «Мегабанк», МФО 351629, код ЄДРПОУ 00131954, адреса: м. Харків, вул. Плеханівська, 149) сплачений судовий збір в розмірі 2102,00 (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) грн..

Повний текст рішення складений 18.09.2021.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз`яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: суддя Т.В. Штих