Вирок № 99721745, 20.09.2021, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 431/4532/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2021 року , м.Сватове

Колегія суддів Сватівського районного суду Луганської області у складі:

головуючого - судді Реки А.С.,

суддів - Скрипника С.М., Бабічевої Л.П.,

за участю секретаря судового засідання Філіпенко А.С.,

прокурора Самойленко Т.О.,

представника потерпілої ОСОБА_1 - адвоката Кузнєцової Т.А.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

захисника обвинуваченого - адвоката Заїки В.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Сватове Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Половинкине, Старобільського району, Луганської області, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, одруженого, має неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засудженого вироком Старобільського районного суду Луганської області від 15 вересня 2020 року за ч.1 ст. 162 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, ч.1 ст. 185 КК України до шести місяців арешту, покарання виконуються самостійно,

за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України,-

Встановила:

14 травня 2018 року, в денний час доби, ОСОБА_2 , знаходячись в посадці біля річки Айдар, поблизу вулиці Комарова, с. Титарівка, Старобільського району Луганської області, вживав алкогольні напої спільно з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Під час вживання алкогольних напоїв між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 стався словесний конфлікт на ґрунті раптово виниклих суперечок між ними, під час якого у ОСОБА_2 виник раптовий злочинний умисел направлений на вбивство ОСОБА_4 , тобто умисне протиправне заподіяння йому смерті. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 безпосередньо перед вчиненням злочину взяв до своєї правої руки розкладний ніж, та використовуючи його в якості знаряддя вчинення злочину, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, підійшов зі сторони спини до ОСОБА_4 та притримуючи лівою рукою голову останнього, наніс йому поріз ножем посередині його шиї, в результаті чого заподіяв йому тілесні ушкодження згідно висновку судово-медичного експерта у виді різаних ран шиї, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

У зв`язку з цим, ОСОБА_2 виконав усі дії, які вважав необхідними для умисного вбивства ОСОБА_4 , але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_2 скоїв злочин, передбачений ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України, а саме закінчений замах на вбивство (умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині).

Також, 31 січня 2020 року, у денний час доби, ОСОБА_2 разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , знаходячись за місцем мешкання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , вживали спиртні напої.

Під час розпиття спиртних напоїв, в період з 22 години 00 хвилин до 23 години 00 хвилин, більш точний час встановити не надалось можливим, між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 відбувся словесний конфлікт на ґрунті раптово виниклих суперечок, під час якого у ОСОБА_2 раптово виник злочинний умисел, направлений на умисне вбивство ОСОБА_7 , тобто умисне протиправне заподіяння йому смерті.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 , будучи особою, яка раніше вчинила закінчений замах на умисне вбивство, знаходячись у кухонній кімнаті будинку, почав наносити кулаком лівої руки множинні удари в область голови ОСОБА_7 , нанісши не менше 13 ударів, та заподіявши тілесні ушкодження вигляді: садна в лобній області праворуч у проекції лобного бугра, у центрі лобної області, в лобній області ліворуч, в лобно-тім`яній області ліворуч, у потиличній області ліворуч, на спинці ока у верхній третині, на спинці носа у верхній третині, у величній області ліворуч, у проекції тіла лівої верхньої щелепи; синців на верхньому повіці лівого ока; на нижньому повіці правого ока, на лівій вушній мушлі, у лобній області праворуч, у лівій виличній області, на лівій щоці; забійної рана перехідної кайми нижньої губи праворуч у проекції 1-3 зубів; крововиливів у слизову оболонку губ; крововиливів у м`які покрови голови, у потиличній області ліворуч та лівий скроневий м`яз, які згідно висновку судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_7 № 19 від 01 лютого 2020 року мають ознаки легких тілесних ушкоджень, стосовно живої особи.

Після того як ОСОБА_7 від нанесених йому ударів впав на підлогу та перестав чинити опір, ОСОБА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, усвідомлюючи, що від здавлення шиї руками може настати смерть ОСОБА_7 та бажаючи настання таких наслідків, умисно почав здавлювати ОСОБА_7 шию руками і не відпускав їх доки ОСОБА_7 не перестав подавати ознак життя.

Згідно висновку судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_7 № 19 від 01 лютого 2020 року на трупі встановлені наступні тілесні ушкодження - садна на передній поверхні шиї праворуч від умовної серединної лінії в середній третині, крововиливи у кінчик язика та у м`які тканини кореня язика та гортані, повний поперечний перелам лівого верхнього ріжка щитоподібного хряща, які утворилися від дії тупого твердого предмету безпосередньо перед настанням смерті та в момент її настання, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення і знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті. Причиною смерті ОСОБА_7 явилася механічна асфіксія від здавлення органів шиї.

Після цього, ОСОБА_2 покинув місце вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, своїми умисними, протиправними діями, що виразилися в умисному вбивстві, тобто в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчиненому особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що 14 травня 2018 року з 09-00 до 10-00 години він їхав з с. Котлерівка в м. Старобільськ щоб купити ліки для дочки. По дорозі зустрів ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , підвіз їх до с. Половинкине та залишив там, а сам поїхав до м. Старобільська, де придбав ліки. На зворотньому шляху знову зустрів ОСОБА_5 з ОСОБА_8 , довіз їх до річки Айдар, вони запропонували йому приєднатися до них для вживання спиртних напоїв. Після чого він залишив ОСОБА_5 з ОСОБА_8 , а сам поїхав додому, де віддав ліки дружині та пішов до річки, де були ОСОБА_5 та ОСОБА_8 . Вони усі разом вживали алкогольні напої, ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_4 , та останній приєднався до них. Потім вони разом із ОСОБА_9 поїхали до с. Половинкине, де придбали алкоголь, воду та продукти харчування, після чого повернулися до річки, пішли до столику, де усі разом продовжили вживати спиртні напої. У нього з ОСОБА_4 виникла словесна суперечка щодо служби в АТО, він взяв із стола ніж, підійшов до ОСОБА_4 ззаду та притримавши його голову, почав різати ножем по шиї. Чому він так вчинив не розуміє, оскільки був у стані сильного алкогольного сп`яніння. Ніж тримав у правій руці та наносив поріз зліва направо. У цей час ОСОБА_5 спав біля дерева, а ОСОБА_8 сидів за столом навпроти. ОСОБА_8 , коли побачив, що він наносить ОСОБА_4 поріз, закричав, запитав, що він робить. Він не знав, що робити далі та пішов з місця події, а потім поїхав до кума у с. Половинкине. Через деякий час його затримали працівники поліції. Вказав, що провину визнає часткове, оскільки не мав умислу на вбивство ОСОБА_4 , хотів налякати останнього.

Щодо обставин обвинувачення по другому епізоду, обвинувачений ОСОБА_2 провину не визнав та пояснив, що 31 січня 2020 року близько 14-15 години вони разом із ОСОБА_10 стояли біля будинку на вулиці в с. Половинкине та спілкувалися. До них підійшли ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , які хотіли здати металобрухт до пункту прийому, де працює ОСОБА_10 . ОСОБА_6 пішов здавати металобрухт, а він разом із ОСОБА_7 стояли біля двору, курили та ОСОБА_7 запропонував випити із ними. Пізніше ОСОБА_7 купив пляшку горілки та вони разом із ОСОБА_7 та ОСОБА_6 пішли додому до ОСОБА_6 з метою вживання алкогольних напоїв. Після виживання спиртних напоїв ОСОБА_6 пішов спати до іншої кімнати, а вони із ОСОБА_7 залишилися на кухні та продовжили вживати алкогольні напої. ОСОБА_6 періодично заходив до них у кухню. Близько 24-00 години він пішов додому, ОСОБА_7 залишився у кухні, жодних тілесних ушкоджень він йому не наносив та того вечора був майже тверезим. Вранці наступного дня його затримали співробітники поліції та сказали, що він вбив ОСОБА_7 . З ОСОБА_7 у нього були товариські відносини, хоча між ними раніше і виникали конфлікти, але вони вирішували їх словесно, без бійок. З ОСОБА_6 у нього добрі стосунки, але вважає, що ОСОБА_6 умисно його оговорює для того, щоб уникнути відповідальності. Щодо плям крові, що знайшли на його одязі пояснив, що це його кров від пошкодження руки, яке він отримав по-дорозі додому.

Незважаючи на часткове визнання ОСОБА_2 своєї провини у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст.115 КК України, його винуватість повністю підтверджується сукупністю безпосередньо досліджених судом таких доказів.

По Епізоду 1:

показаннями потерпілого ОСОБА_4 , який пояснив, що з ОСОБА_2 вони знайомі близько 6-7 років. 14 травня 2018 року він разом із ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , знаходячись у посадці в с. Титарівка, Старобільського району вживали спиртні напої. Під час спілкування між ним та ОСОБА_2 виникли словесні суперечки з приводу участі останнього в АТО. Потім ОСОБА_2 взяв ніж, який лежав на столику, несподівано підійшов до нього зі спини та притримуючи рукою його голову, ножем, який тримав у руці, наніс йому поріз по шиї. У цей час ОСОБА_5 спав під деревом біля річки, а ОСОБА_8 сидів за столом навпроти та одразу після нанесення ОСОБА_2 йому поранення, почав кричати на ОСОБА_2 , а потім викликав швидку допомогу;

показаннями свідка ОСОБА_8 , який пояснив, що 14 травня 2018 року вони разом із ОСОБА_5 поїхали до с. Половинкине для того, щоб придбати спиртне. По дорозі нахад вони зустріли ОСОБА_2 , який був на автомобілі. Він відвіз їх до моста та поїхав додому, а вони з ОСОБА_5 пішли до річки, де почали розпивати спиртні напої. Приблизно через 15 хвилин до них приєднався ОСОБА_2 , вони поїхали до магазину в с. Половинкине, де купили продукти та спиртні напої (близько 1,5 літри) та повернулися до мосту, на інший бік річки. Раніше вони зателефонували ОСОБА_4 та запропонували до них приєднатися. ОСОБА_4 прийшов до них, приніс із собою продукти харчування, у нього був ніж, яким нарізали продукти. Вони сиділи за столиком та вживали спиртні напої, розмовляли, конфлікту як такого, не було. ОСОБА_5 заснув біля дерева, ОСОБА_4 також дрімав за столом, він сидів навпроти ОСОБА_4 . ОСОБА_2 стояв біля столу, потім у взяв ніж, який лежав на столі, підійшов до ОСОБА_4 ззаду та притримуючи голову ОСОБА_4 , почав різати йому горло зліва направо. Коли він це побачив, то одразу закричав на ОСОБА_2 , останній почав кидатися на нього. Від шуму прокинувся ОСОБА_5 , ОСОБА_2 відірвав від лавки дошку та почав нею замахуватися на ОСОБА_5 . Потім він зателефонував до швидкої допомоги та вони з ОСОБА_4 поїхали до лікарні;

показаннями свідка ОСОБА_5 , який суду пояснив, що на весні 2018 року він разом із ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 пішли до річки, сіли там за столик та почали вживати спиртні напої. Вони були сильно напідпитку та він пішов спати, потім його розбудив ОСОБА_8 та повідомив, що ОСОБА_2 наніс ОСОБА_4 поріз. Він побачив поріз на горлі ОСОБА_4 та закрив його рукою, а ОСОБА_8 викликав швидку допомогу. ОСОБА_4 у цей час був у свідомості, а ОСОБА_2 стояв поряд із ними. По приїзду швидкої допомоги, він відвів ОСОБА_4 до машини та ОСОБА_8 разом із ОСОБА_4 поїхали до лікарні;

рапортом помічника чергового Старобільського ВП ГУНП в Луганській області про отримання заяви медсестри Старобільського РТМО № 1998 від 14 травня 2018 року про те, що 14.05.2018 року до приймального відділення Старобільського РТМО було доставлено гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з наявними у нього тілесними ушкодженнями (т.1 мат. крим. пров, а.с. 2-4);

протоколом огляду місця події від 14 травня 2018 року, проведеного у посадці біля річки Айдар поблизу вул. Комарова, с. Титарівна, Старобільського району Луганської області, в ході якого з допомогою марлевого бинта було зроблено змив речовини бурого кольору з плями на поверхні столу. Марлевий бинт зі змивами РБК було поміщено до паперового конверту, та фототаблицю до протоколу (т.1 мат. крим. пров., а.с. 4-21);

протоколом медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп`яніння від 14 травня 2018 року, згідно якого ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп`яніння (т. 1 мат. крим. пров, а.с. 25);

протоколом медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп`яніння від 14 травня 2018 року, згідно якого ОСОБА_4 перебував у стані алкогольного сп`яніння (т. 1 мат. крим. пров, а.с. 26);

протоколом огляду місця події від 14 травня 2018 року, проведеного за адресою: АДРЕСА_3 , в ході якого виявлено та вилучено брюки темно зеленого кольору, капці чорного кольору, шкарпетки чорного кольору, мобільний телефон Nokia, ніж розкидний з рукояттю білого кольору (т 1. мат. крим. пров, а.с. 27-28), дані предмети було оглянуто у службовому кабінеті № 24 Старобільського ВП ГУНП в Луганській області (т. 1 мат. крим. пров, а.с. 17-130);

протоколом освідування ОСОБА_2 від 15 травня 2018 року, проведеного у приміщенні службового кабінету Старобільського ВП ГУНП в Луганській області, в ході якого були здійснені змиви з кистей лівої і правої руки на марлеві тампони (т. 1 мат. крим. пров., а.с. 132-133);

протоколом слідчого експерименту від 04 червня 2018 року, проведеного за участі потерпілого ОСОБА_4 , в ході якого потерпілий ОСОБА_4 надав детальні пояснення про події злочину та відтворив їх на місці вчинення злочину та фототаблицю до нього (т.1 мат. крим. пров, а.с. 172-210);

висновоком судово-медичної експертизи № 32, розпочатої 14 червня 2018 року та закінченої 25 червня 2018 року, згідно якого у ОСОБА_4 встановлено наявність рваних ран, забитої рани верхньої губи. Різані рани утворилися від впливу дії тупого твердого предмету, у даному випадку від удару таким. Тілесні ушкодження встановлені у ОСОБА_4 могли утворитися при обставинах, вказаних ним 04 червня 2018 року під час проведення слідчого експерименту. По ступеню тяжкості різані рани шиї відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я, забита рана верхньої губи відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень. Можливе нанесення тілесних пошкоджень ОСОБА_4 ножем, вилученим під час огляду місця події та наданим на експертизу в якості речового доказу (т. 1 мат. крим. пров, а.с. 221-222);

висновоком імунологічної експертизи № 135, розпочатої 23 липня 2018 та закінченої 30 липня 2018 року, згідно якого в змиві з поверхні столу в посадці знайдена кров людини, при встановленні групової належності якої були виявлені антигени В і Н і ізогемаглютинин анти-А. Кров могла походити від особи з групою В з ізогемаглютинином анти-А і супутнім антигеном Н, якою міг бути ОСОБА_4 . Присутність крові гр. ОСОБА_2 можлива лише у якості домішки до крові ОСОБА_4 (т. 1 мат. крим. пров., а.с. 252-253);

висновоком імунологічної експертизи № 136, розпочатої 23 липня 2018 року та закінченої 31 липня 2018 року, згідно якої на джемпері спортивному, штанах спортивних гр. ОСОБА_2 знайдена кров людини, при встановленні групової належності якої були виявлені антигени В і Н. Кров могла походити від особи з групою В з ізогематиглютинином анти-А і супутнім антигеном Н, якою міг бути ОСОБА_4 . Присутність крові гр. ОСОБА_2 можлива лише у якості домішки до крові гр. ОСОБА_4 (т. 1 мат. крим. пров, а.с. 257-259).

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 111, проведеної 29 травня 2018 року, ОСОБА_2 у період час у з 11-00 год. до 15-00 год. 14 травня 2018 року, під час скоєння ним закінченого замаху на умисне вбивство ОСОБА_4 , хронічним психічним захворюванням, слабоумством, іншим хворобливим станом психіки не страждав, у тимчасово хворобливому стані не знаходився, виявляв ознаки ушкодження головного мозку травматичного ґенезу з легким когнітивним розладом та розладами особистості, обумовленими органічною етіологією на тлі простого алкогольного сп`яніння, що не позбавляло його здатності усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними (т.1 мат. крим. пров, а.с. 165-171).

Такж, незважаючи на невизнання ОСОБА_2 своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого п. 13 ч. 2 ст.115 КК України, його винуватість повністю підтверджується сукупністю безпосередньо досліджених судом таких доказів.

По Епізоду 2.

показаннями потерпілої ОСОБА_1 , яка пояснила, що 31 січня 2020 року, близько 12 години 00 хвилин її син - ОСОБА_7 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 пішли у гості до останнього, який проживав на АДРЕСА_2 . Про смерть сина вона дізналася від дільничного офіцера. Додатково повідомила, що у її сина та ОСОБА_2 були неприязні відносини, ОСОБА_2 одного разу приходив до них додому, вчиняв сварки та намагався побитися із її сином;

показаннями свідока ОСОБА_11 , який пояснив, що у січні 2020 року, більш точної дати він не пам`ятає, ОСОБА_2 допомагав йому по господарству, та напередодні вбивства ОСОБА_7 він бачив як ОСОБА_2 зустрівся та спілкувався з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , які прийшли здавати металобрухт до пункту прийому, де він працює. Він розрахувався за прийнятий металобрухт та куди потім пішли ОСОБА_7 та ОСОБА_6 він не знає;

показаннями свідока ОСОБА_6 , який пояснив, що ОСОБА_7 є його однокласником. Взимку 2020 року він зайшов додому до ОСОБА_7 , поспілкувавшись, вони вирішили здати металобрухт до пункту прийому для того, щоб у них були кошти для вжиття спиртних напоїв. Близько 16-00 години того ж дня вони зустріли ОСОБА_2 біля пункту прийому металобрухту та запропонували останьому приєднатися до них. Після вони купили 1,25 літри алкогольних напоїв (самогону) та цигарки. Потім всі разом пішли до нього додому, де вживали спиртні напої приблизно до 20-00 години, розмовляли про АТО, не сварилися. О 20-00 годині він пішов спати до іншої кімнати, а ОСОБА_2 з ОСОБА_7 залишися сидіти за столом на кухні, де ще залишалося спритне. Близько 22-00 години він прокинувся від шуму, побачив як ОСОБА_7 та ОСОБА_2 катаються по підлозі, тобто ОСОБА_7 лежав на спині, а ОСОБА_2 був зверху нього та наносив йому удари кулаком лівої руки в область обличчя, ударів було не менше трьох. Він схопив ОСОБА_2 за тулуб та почав відтягати від ОСОБА_7 . Потім ОСОБА_2 піднявся, був агресивний та він побоявся до нього підходити. ОСОБА_2 повідомив, що ОСОБА_7 мертвий та почав йому погрожувати. Він запитав ОСОБА_2 , навіщо той це зробив та намагався заспокоїти ОСОБА_2 , тому що боявся і за своє життя, оскільки він знає ОСОБА_2 як агресивну особу. Потім ОСОБА_2 пішов з будинку. ОСОБА_6 підійшов до ОСОБА_7 та побачив на його обличчі синці біля очей, сильно розпухлі губи та перевірив його пульс. Оскільки у нього не було телефону, він намагався самостійно надати ОСОБА_7 першу медичну допомогу, але ознак життя останній не подавав. Він був у шоковому стані та пішов із дому, ходив по селу до ранку. Наступного дня, зранку, він був затриманий співробітниками поліції;

показаннями свідока ОСОБА_12 , яка пояснила, що 31 січня 2020 року вона була на роботі, та коли близько 07-00 години повернулася додому, її сина ОСОБА_6 вдома не було. Побачила, що у будинку був безлад, на шпалерах та підлозі було багато крові. На підлозі обличчям догори лежав ОСОБА_7 , його обличчя було у саднах, а волосся, шия та обличчя - у крові. Вона торкнулася ОСОБА_7 та відчула, що він був холодним, після цього вона одразу викликала поліцію. Співробітники поліції приїхали близько 08-30 години та затримали її сина, на його одязі слідів крові вона не бачила;

показаннями свідка ОСОБА_13 , яка у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_2 є її сусідом та раніше служив в АТО, жодних конфліктів особисто у неї із ОСОБА_2 не було. На початку лютого 2020 року до неї додому прийшов дільничний та запросив бути понятою під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 . У її присутності у будинку, де проживав ОСОБА_2 було виявлено та вилучено його особисті речі: джинси, червону куртку та підодіяльник (підковдру), на яких були коричневі плями. Усі речі було запаковано у поліетиленовий пакет, після чого співробітниками поліції було складено протоколи, які вона та понятий ОСОБА_14 підписали;

показаннями свідка ОСОБА_14 , який надав пояснення, аналогічні поясненням свідка ОСОБА_13 .

Потерпіла ОСОБА_1 в наступні судові засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, просила призначити обвинуваченому ОСОБА_2 суворе покарання, наполягала на задоволенні цивільного позову (т.3, а.с.200).

Потерпіла ОСОБА_15 в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, просила призначити обвинуваченому ОСОБА_2 суворе покарання ( т.2, а.с. 97).

Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що ОСОБА_2 є її чоловіком, шлюб між ними було укладено у 2010 році. В 2017 році її чоловік пішов служити в АТО, там отримав поранення, після якого довго лікувався. Після поранення її чоловік почав вживати спиртні напої, агресивним був лише у стані алкогольного сп`яніння. В день, коли ОСОБА_4 було нанесено поранення її чоловік, будучи напідпитку, поїхав з дому на автомобілі, ключі від якої попросив у неї. 02 лютого 2020 року про затримання її чоловіка вона дізналася від свекрухи.

Свідок ОСОБА_2 від надання пояснень відмовилася у відповідності до ст.63 Конституції України.

Окрім показів потерпілих, свідків наданих в судовому засіданні, винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, повністю підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні та досліджених безпосередньо в судовому засіданні доказів, а саме:

витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 01 лютого 2020 року, згідно якого 01 лютого 2020 року до чергової частини Старобільського ВП ГУНП в Луганській області надійшло повідомлення про те, що за адресою: АДРЕСА_2 було виявлено труп ОСОБА_7 з ознаками насильницької смерті (т.2 мат. крим. пров., а.с. 1);

рапортом помічника чергового Старобільського ВП ГУНП в Луганській області про реєстрацію заяви № 442 від 01.02.2020 року ОСОБА_17 про те, що приїхавши з роботи вона вдома виявила труп знайомого ОСОБА_7 зі слідами насильницької смерті (т.2 мат. крим. пров., а.с. 3);

протоколом огляду місця події від 01 лютого 2020 року, проведеного за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого виявлено сліди папілярних ліній, які поміщено до спецпакету № 7072135, змиви РБК, недопалок цигарки зі слідами РБК, три фрагменти килима зі слідами РБК (т.2 мат. крим. пров., а.с 6-16);

фототаблицею до протоколу огляду місця події від 01 лютого 2020 року (т.2 мат. крим. пров., а.с. 17-51);

відеозаписом проведення візуального огляду місця події від 01 лютого 2020 року, що проведено за адресою: АДРЕСА_2 (т.2 мат. крим. пров., а.с. 52);

протоколом огляду місця події від 01 лютого 2020 року, проведеного за адресою: АДРЕСА_4 , в ході проведення якого виявлено підодіяльник (підковдру) та джинси зі слідами бурого кольору, які було поміщено до спец. пакету № 7272831 (т.2 мат. крим. пров, а.с. 55-58);

фототаблицею до протоколу огляду місця події від 01 лютого 2020 року, проведеного за адресою: АДРЕСА_4 (т.2 мат. крим. пров., а.с. 59-63);

висновком судово-медичної експертизи № 19, розпочатої 01 лютого 2020 року та закінченої 27 лютого 2020 року, згідно якого причиною смерті гр. ОСОБА_7 явилася механічна асфіксія від здавлення органів шиї, що підтверджується наявністю садна на передній поверхні шиї праворуч від умовної серединної лінії в середній третині, крововиливи у кінчик язика та м`які тканини кореня язика та гортані, повний поперечний перелам лівого верхнього ріжка щитоподібного хряща, зазгальноасфіктичними ознаками: крововиливи у сполучені та білкову оболонки очей, повнокров`я внутрішніх органів, рідкий стан крові, плями Тард`є під епікардом та плеврою легень, емфізема легень, а також результатом судово-гістологічної експертизи. Смерть ОСОБА_7 настала за 12-16 годин до моменту проведення експертизи трупа, травмуючих впливів було не менше чотирнадцяти. Напрямок дії травмуючого предмету в момент спричинення тілесних ушкоджень, від яких настала смерть був зліва на право, незначно зверху униз по відношенню до потерпілого. При судово-токсилогічному дослідженні крові та сечі трупа ОСОБА_7 виявлений етиловий алкоголь у концентрації у крові - 3.60%о, у сечі - 4,08о, що відповідає тяжкому алкогольному отруєнню (т.2 мат. крим. пров., а.с. 72-75);

протоколом пред`явлення трупа для впізнання від 01 лютого 2020 року, проведеного за участі потерпілої ОСОБА_1 , в ході якого потерпіла впізнала свого сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.2 мат. крим. пров., а.с. 76-77);

протоколом освідування особи ОСОБА_2 від 01 лютого 2020 року щодо відобрання змивів з кистей (т.2 мат. крим. пров., а.с. 146);

висновком судово-медичної експертизи № 16, розпочатої 01 лютого 2020 року, закінченої 03 лютого 2020 року, згідно якої у ОСОБА_2 встановлена забійна рана тильної поверхні лівої кісті в проекції 4-го пястно-фалангового суглобу, встановлене ушкодження утворилося від дії тупого твердого предмету або від взаємодії з таким незадовго (до 1 доби) до моменту проведення експертизи. За ступенем тяжкості встановлене ушкодження за своїм характером кваліфікується як легке тілесне ушкодження і не є небезпечним для життя в момент спричинення (т. 2 мат. крим. пров., а.с. 148);

протоколом отримання зразків (зрізів нігтів та вилучення піднігтьового вмісту) ОСОБА_2 для проведення експертизи від 01 лютого 2020 року (т.2 мат. крим. пров., а.с. 150);

висновком дактилоскопічної експертизи № 19/113/7/1-116е від 20 лютого 2020 року, згідно якого п`ять слідів пальців рук розмірами 10х30 м, 12х40 мм, 10х13 мм, 13х25 мм, 14х22 мм, відкопійовані відповідно, на п`ять відрізків липкої стрічки розмірами 19х75 мм, 19х68 мм, 19х46 мм, 19х37 мм, 19х38 мм, які виявлені та вилучені 01.02.2020 року в ході огляду місця події, а саме приміщення літньої кухні, розташованої на території домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_2 , за фактом умисного вбивства ОСОБА_7 , 02 липня 1984, придатні для ідентифікації особи. Сліди пальців рук розмірами 10х30 м, 12х40 мм, 10х13 мм, 13х25 мм, відкопійовані відповідно, на п`ять відрізків липкої стрічки розмірами 19х75 мм, 19х68 мм, 19х46 мм, 19х37 мм, залишені середнім та безіменним пальцями лівої руки та середнім пальцем правої руки ОСОБА_2 . Слід пальця руки розміром 14х22 мм, відкопійований на відрізок липкої стрічки розміром 19х38 мм, залишений не ОСОБА_2 , не ОСОБА_7 та не ОСОБА_6 , а іншою особою (т.2 мат. крим. пров., а.с. 193-208);

протоколом проведення слідчого експерименту від 07 лютого 2020 року, проведеного за адресою: АДРЕСА_5 , в ході якого свідок ОСОБА_6 надав детальні пояснення про події злочину та відтворив їх на місці вчинення злочину та фототаблицею до нього (т.2 мат. крим. пров, а.с. 220-249);

протоколом отримання зразків крові ОСОБА_2 для проведення експертизи від 26 лютого 2020 року (т.3 мат. крим. пров, а.с. 15);

висновком імунологічної експертизи № 17/20-і, розпочатої 19 березня 2020 року та закінченої 26 березня 2020 року, згідно якого кров на слідах на джинсах, які вилучені при огляді за місцем проживання ОСОБА_2 , може походити від особи (осіб) групи А з ізогемаглютиніном анти-В та ізосерологічною системою АВ0, що не виключає можливість походження крові від гр. ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , але виключає походження крові від гр. ОСОБА_2 (т.3 мат. крим. пров., а.с. 38-43);

висновком імунологічної експертизи № 18/20-і, розпочатої 19 березня 2020 року та закінченої 25 березня 2020 року, згідно якого кров на слідах на трьох фрагментах килимів та змиві, які вилучені при огляді місця події може походити від особи (осіб) групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0, що не виключає можливість походження крові від гр. ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , але виключає походження крові від гр. ОСОБА_2 (т. 3 мат. крим. пров., а.с. 48-52);

висновком цитологічної експертизи № 40/ц, розпочатої 18 березня 2020 року та закінченої 24 березня 2020 року, згідно якого кров на недопалку цигарки походить від чоловіка (чоловіків) з групою крові О(1) з ігогемаглютинінами анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВО, в тому числі і від підозрюваного ОСОБА_2 , даних про походження крої від потерпілого ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_6 не знайдено. Курити сигарету могли чоловік (чоловіки) видільники антигенних властивостей з групою крові А(ІІ), в тому числі і потерпілий ОСОБА_7 та свідок ОСОБА_6 (т. 3 мат. крим. пров., а.с. 54-60);

висновком цитологічної експертизи № 38/ц, розпочатої 18 березня 2020 року та закінченої 24 березня 2020 року, згідно якого при судово-медичній експертизі піднігтьового вмісту зі зрізів нігтів з рук потерпілого ОСОБА_7 виявлено кров людини, статеву приналежність якої встановити не можливо через відсутність клінічних елементів крові і клітини багатошарового плоского епітелію особи чоловічої генетичної статі та виявлено антигени А і Н ізосерологічної системи АВО, які можуть походити від особи (осіб) в крові якої (яких) дана властивість мається, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_7 , походження крові від свідка ОСОБА_6 та домішка крові підозрюваного ОСОБА_2 не виключається, якщо на момент скоєння злочину в них були пошкодження, що супроводжувалися зовнішньою кровотечею. При судово-медичній експертизі піднігтьового вмісту зі зрізів нігтів з рук підозрюваного ОСОБА_2 кров та ядровмісні епітеліальні клітини не виявлено (т. 3 мат. крим. пров., а.с. 65-72);

висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_7 від 19 березня 2020 року, згідно якого встановлені на тілі трупа ОСОБА_7 тілесні ушкодження, які привели до смерті останнього, а саме: садно на передній поверхні шиї праворуч від умовної серединної лінії в середній третині, крововиливи у кінчик язика та у м`які тканини кореня язика та гортані, повий поперечний перелам лівого верхнього ріжка щитоподібного хряща могли утворитися за обставинами, вказаними свідком ОСОБА_6 в ході проведення слідчого експерименту за його участю, тобто в результаті здавлення органів шиї рукою (т. 3 мат. крим. про., а.с. 83-85).

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 47, проведеної 27 лютого 2020 року у КНП «Сватівська обласна лікарня з надання психіатричної допомоги», ОСОБА_2 на період часу, що відноситься до діяння у тимчасово хоробливому стан не знаходився, виявляв ознаками ушкодження головного мозку травматичного ґенезу з легким когнітивним розладом (згідно з МКХ-10 F 06.7) та розладами особистості, обумовленими органічною етіологією (згідно з МКХ-10 F 07.84) на тлі простого алкогольного сп`яніння, що не позбавляло його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_2 будь-якою психічною хворобою або затримкою психічного розвитку не страждає, виявляє ознаки ушкодження головного мозку складного ґенезу (травматичного, алкогольного). Психоорганічний синдром, змішаний варіант (згідно з МКХ-10 F 08.9). Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, за психічним станом примусових заходів медичного характеру не потребує. В момент вчинення інкримінованого ОСОБА_2 кримінального правопорушення не знаходився в стані фізіологічного афекту та іншому емоційному стані, який здійснив вагомий вплив на його свідомість та діяльність. ОСОБА_2 не мав індивідуально-психічних особливостей, які б здійснили вагомий вплив на його поведінку в ситуації, що досліджується (т.3 мат. крим. пров, а.с. 23-31).

Згідно ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Аналізуючи здобуті у справі та безпосередньо досліджені в судовому засіданні докази, колегія суддів визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством та є такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченим злочинів, інкримінованих стороною обвинувачення.

Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_2 вини у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК, його винуватість у скоєнні злочину повністю доведена дослідженими під час судового розгляду доказами у кримінальному провадженні, а саме: показаннями потерпілого ОСОБА_4 , який пояснив про обставини, що передували вчиненню відносно нього злочинних дій та механізму нанесення ОСОБА_2 йому тілесних ушкоджень; показаннями свідка ОСОБА_8 , який безпосередньо був присутній під час нанесення ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, відреагував на такі дій криком та викликав медичну допомогу; показаннями свідка ОСОБА_5 , який бачив у ОСОБА_4 тілесні ушкодження та надавав потерпілому допомогу. Показання потерпілого та свідків є логічними, послідовними та сумнівів у їх достовірності не викликають, підтверджені іншими безпосередньо дослідженими доказами, а саме даними проведених оглядів місця події, під час яких було вилучено, зокрема, знаряддя злочину - ніж; протоколом слідчого експерименту від 04 червня 2018 року, проведеного за участі потерпілого ОСОБА_4 , в ході якого потерпілий ОСОБА_4 надав детальні пояснення про події злочину та відтворив їх на місці вчинення злочину; висновком судово-медичної експертизи № 32, розпочатої 14.06.2018 та закінченої 25.06.2018, згідно висновків якої тілесні ушкодження, встановлені у ОСОБА_4 могли утворитися при обставинах, вказаних ним 04 червня 2018 року під час проведення слідчого експерименту, можливе нанесення тілесних пошкоджень ОСОБА_4 ножем, вилученим під час огляду місця події та наданим на експертизу в якості речового доказу.

Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають.

Суд відхиляє доводи сторони захисту про відсутність умислу обвинуваченого на вчинення замаху на вбивство, та наявність в діях ОСОБА_2 умислу на завдання легких тілесних ушкоджень, оскільки вони не знайшли свого об`єктивного підтвердження під час розгляду справи.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.15 КК України, замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідним для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Умисне вбивство з об`єктивної сторони характеризується діянням у вигляді посягання на життя іншої людини, наслідком у вигляді смерті людини та причинним зв`язком між вказаними діянням та наслідком, а з суб`єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини і бажає або свідомо припускає її настання.

Питання про наявність умислу необхідно вирішувати, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, а також причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передували події, їхні стосунки.

На підставі об`єктивного з`ясування вищевказаних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду і оціненими у їх взаємозв`язку, суд дійшов висновку про доведеність наявності у ОСОБА_2 мотиву на вчинення інкримінованого йому злочину, який виник на ґрунті словесного конфлікту, а раптовий напад ззаду вказує на наявність прямого умислу, у той час як нанесення обвинуваченим порізу ножем в область життєво-важливого органу - шиї, вказують на пряму спрямованість умислу на позбавлення потерпілого життя.

Таким чином, колегія суддів вважає встановленим, що обвинувачений усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачав суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті потерпілого та бажав настання таких наслідків, тобто діяв з прямим умислом, направленим на позбавлення життя потерпілого і вчинив для цього усі необхідні дії, які були для нього завідомо такими, що потягнуть його смерть, що свідчить про вчинення ним закінченого замаху на злочин, в якому відсутня лише одна ознака об`єктивної сторони - суспільно-небезпечний наслідок у вигляді смерті. Те, що фактично потерпілому були нанесені тілесні ушкодження, які за ступенем тяжкості є легкими, обумовлюється не спрямованістю умислу ОСОБА_2 , а тим, що він виконав усі дії, які вважав необхідними для умисного вбивства ОСОБА_4 , але злочин не було закінчено через обставини, які не залежали від волі обвинуваченого, а саме внаслідок надання потерпілому ОСОБА_4 допомоги свідками ОСОБА_5 і ОСОБА_18 та своєчасної медичної допомоги.

Також, суд критично ставиться до показань обвинуваченого ОСОБА_2 щодо непричетності до вчинення умисного вбивства ОСОБА_7 та вважає безпідставними посилання сторони захисту щодо недоведеність вини обвинуваченого та механізму заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, оскільки вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченому п. 13 ч. 2 ст. 115 КК повністю доведена дослідженими під час судового розгляду доказами, а саме: показаннями потерпілої ОСОБА_1 , яка вказала, що у її сина ОСОБА_7 були напружені стосунки з ОСОБА_2 ; показаннями свідка ОСОБА_11 , який пояснив, що в день вчинення злочину він бачив як ОСОБА_2 зустрівся з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ; показаннями свідка ОСОБА_6 , який пояснив про обставини, що передували злочину та про заподіяння ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_7 тілесних ушкоджень; показаннями свідка ОСОБА_12 , яка пояснила про момент виявлення трупа ОСОБА_7 та вказала, що в приміщенні всюди були сліди крові. Наданим показанням суду немає підстав не вірити, оскільки показання логічні, стабільні, не суперечливі, дані незацікавленими особами, нічим не опорочені, та узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами.

Обвинувачений ОСОБА_2 вказує, що був на місці події, але не завдавав потерпілому тілесних ушкоджень, що спростовується даними протоку огляду від 01 лютого 2020 року, проведеного за місцем проживання ОСОБА_2 , в ході проведення якого виявлено, зокрема, джинси зі слідами бурого кольору, та згідно висновку імунологічної експертизи № 17/20-і від 26.03.2020 кров на слідах на вищевказаних джинсах не виключає можливість походження крові від ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , але виключає походження крові від ОСОБА_2 , що узгоджується з даними протоколу огляду від 01 лютого 2020 року проведеного на місці події, під час якого виявлено, зокрема, сліди РБК, які, згідно висновку імунологічної експертизи № 18/20-і від 25.03.2020 не виключають можливість походження крові від ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , але виключає походження крові від ОСОБА_2 .

Вищевказані докази повністю узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_6 щодо нанесення ОСОБА_2 потерпілому чисельних тілесних ушкоджень та свідка ОСОБА_12 щодо наявності на місці події множинних слідів крові, а також висновком судово-медичної експертизи № 16, розпочатої 01.02.2020-закінченої 03.02.2020, згідно якої у ОСОБА_2 встановлена забійна рана тильної поверхні лівої кісті в проекції 4-го пястно-фалангового суглобу, встановлене ушкодження утворилося від дії тупого твердого предмету або від взаємодії з таким незадовго (до 1 доби) до моменту проведення експертизи та спростовує версію ОСОБА_2 щодо не завдання потерпілому ОСОБА_7 будь-яких тілесних ушкоджень.

Висновки дактилоскопічної експертизи № 19/113/7/1-116е від 20 лютого 2020 року безпосередньо вказують на перебування ОСОБА_2 на місці злочину.

Механізм заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому встановлено судово-медичною експертизою № 19, розпочатої 01.02.2020-закінченої 27.02.2020, і підтверджений сукупністю інших досліджених судом доказів.

Враховуючи викладене, часткове визнання своєї провини ОСОБА_2 за І епізодом та невизнання обвинуваченим своєї провини за ІІ епізодом, колегія суддів розцінює як спосіб захисту від пред`явленого йому обвинувачення, оскільки доводи захисту спростовуються наведеними вище доказами, в їх сукупності, сумніватися в об`єктивності яких у суду немає підстав.

Дослідивши всі обставини даного провадження, оцінивши кожен доказ з точки зору допустимості, а сукупність зібраних доказів з точки зору їх належності та взаємозв`язку, колегія суддів дійшла висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні закінченого замаху на вбивство, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині та його дії кваліфікує за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, а також в умисному вбивстві, тобто в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчиненому особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, та його дії кваліфікує за п. 13 ч.2 ст.115 КК України.

При вирішенні питання про призначення покарання, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання; дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 колегія суддів враховує характер та тяжкість вчинених ним злочинів, які, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до особливо тяжких злочинів; фактичні обставини справи, тяжкість заподіяних злочинами наслідків, спосіб вчинення злочинів та кількість спричинених тілесних ушкоджень, його мотиви, обстановку вчинення злочинів, з урахуванням, що життя людини, відповідно до ст.ст. 3, 27 Конституції України, є найвищою соціальною цінністю і кожна людина має невід`ємне право на життя.

Також, колегія суддів бере до уваги особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується задовільно; має неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; є учасником антитерористичної операції; раніше судимий; на обліку лікаря нарколога чи психіатра не перебуває; згідно висновків судово-психіатричного експерта ОСОБА_2 хронічним психічним захворюванням, слабоумством, іншим хворобливим станом психіки не страждав, у тимчасово хворобливому стані не знаходився, виявляв ознаки ушкодження головного мозку травматичного ґенезу з легким когнітивним розладом та розладами особистості, обумовленими органічною етіологією на тлі простого алкогольного сп`яніння, що не позбавляло його здатності усвідомлювати свої дії або керувати ними. Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, примусових заходів медичного характеру не потребує.

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_2 - не встановлено.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_2 за І епізодом - вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Також, суд враховує ставлення обвинуваченого до скоєних злочинів, який у вчиненому не розкаявся; враховує думку потерпілого ОСОБА_4 , який просив призначити покарання на розсуд суду та думку потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_15 , які просили призначити обвинуваченому суворе покарання; бере до уваги, що головною метою покарання в силу вимог ст. 50 КК України є виховання та соціальна реабілітація винного, тому колегія суддів вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі. Підстав для застосування вимог ст. 69 КК України відносно ОСОБА_2 колегія суддів не вбачає та вважає, що саме таке покарання відповідає принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Також, суд враховує, що злочини ОСОБА_2 вчинив до постановлення вироку Старобільським районним судом Луганської області від 15 вересня 2020 року, яким було призначене покарання за ч. 1 ст. 162 КК України у виді штрафу в розмірі 1360 грн., та за ч. 1 ст. 185 КК України у виді 6 місяців арешту, на підставі ч. 3 ст. 72 КК України кожне покарання виконувати самостійно, тому покарання має бути призначене з урахуванням правил, передбачених ч. 4 ст. 70 КК України, застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Вирішуючи цивільні позови потерпілої ОСОБА_1 про стягнення з обвинуваченого суми заявленої шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно ч. 1 ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Частиною 1 ст. 129 КПК України передбачено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково, чи відмовляє у ньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.

За змістом ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода може відшкодовуватись грішми.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушення нормальних життєвих зв`язків, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди, колегія суддів бере до уваги ступінь та глибину душевних страждань потерпілої від втрати сина, а також негативні зміни в житті, які сталися у зв`язку із цим, значні психологічні травми та погіршення стану здоров`я, переживання та моральні страждання, тому колегія суддів приходить до висновку про задоволення цивільного позову у повному обсязі.

Застосовуючи принципи розумності, виваженості і справедливості, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 50000 грн.

На переконання колегії суддів, саме у такій сумі моральна шкода у сукупності відповідатиме характеру і обсягу спричинених страждань потерпілій та іншим негативним наслідкам, та буде компенсацією завданої моральної шкоди.

Процесуальні витрати по справі підлягають стягненню з обвинуваченого.

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 залишити без зміни до вступу вироку в законну силу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, колегія суддів,-

Постановила:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України і призначити йому покарання:

за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України - у виді 7 (семи) років позбавлення волі;

за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України - у виді 14 (чотирнадцяти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначити покарання у виді 14 (чотирнадцяти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупність злочинів, з урахуванням вироку Старобільського районного суду Луганської області від 15 вересня 2020 року, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання ОСОБА_2 у виді у виді 14 (чотирнадцяти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з дня набрання вироком законної сили, зарахувавши, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, у строк покарання термін попереднього ув`язнення з 14.05.2018 до 16.05.2018, з 12.06.2018 до 09.04.2019, з 01.02.2020 по дату набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50000 (п`ятдесят тисяч) грн. на відшкодування спричиненої моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів для проведення дактилоскопічної експертизи від 20.02.2020 року № 19/113/7-116е в розмірі 1256 (одна тисяча двісті п`ятдесят шість) грн. 08 коп. на користь держави.

Після набрання вироком законної сили, речові докази по справі: спортивну кофту темно-синього кольору торгової марки «PUMA»; чоловічу сорочку темно-коричневого кольору; шкарпетки темно-синього кольору; брюки темно-зеленого кольору; змиви речовини бурого кольору на марлевому тампоні, контрольний зразок марлі; одну пару капців темно-синього кольору; змиви з кистей лівої і правої руки та марлеві тампони; зразки крові потерпілого ОСОБА_4 ; зразки крові ОСОБА_2 ; підодіяльник (простирадло) білого кольору; джинсові брюки марки «Style 96» синього кольору; фрагмент килиму розміром 8х9 см; фрагмент килиму розміром 14х8 см; недопалок цигарки марки «Прилуки класичні 12»; змив речовини бурого кольору на марлевому тампоні разом з контрольним змивом та чистим марлевим бинтом, вилучений з поверхні дерев`яної тумби; фрагмент килиму розміром 13х12; п`ятнадцять слідів папілярних ліній, які за допомогою п`ятнадцяти відрізків СТ відкопійовані та перенесені на аркуш паперу білого кольору формату А4, які поміщені до сейф-пакету НПУ ГСУ № 0540702; зразок крові ОСОБА_6 ; зразок крові трупа ОСОБА_7 ; зразок крові ОСОБА_2 ; фрагмент тканини розміром 8х9; волосся з голови трупа ОСОБА_7 ; дактилокарту ОСОБА_2 ; дактилокарту ОСОБА_19 ; дактилокарту ОСОБА_6 , які упаковано до сейф-пакету НПУ ГСУ № 0540703; одяг трупа ОСОБА_7 , а саме: кофту, камуфльовані брюки, сорочку байкову, футболку, брюки спортивні, труси; змиви з поверхні кистей правої та лівої рук ОСОБА_2 ; зрізи нігтьових пластин з піднігтьовим вмістом пальців правої та лівої рук ОСОБА_2 ; зрізи нігтьових пластин трупа ОСОБА_7 , які перебувають на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Старобільського РВП ГУНП в Луганській області - знищити;

зрізи нігтів правої та лівої кисті з піднігтьовим вмістом ОСОБА_2 , які знаходяться в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження;

мобільний телефон марки «Nokia» моделі «1208» в корпусі сірого кольору, який знаходиться на відповідальному зберіганні потерпілого ОСОБА_4 - повернути власнику ОСОБА_4 ;

светр чорного кольору з капюшоном з написом «NIKE», брюки із тканини сірого кольору з написом «Athle», кросівки чорного кольору зі смужками біло-червоного кольору - повернути власнику ОСОБА_2 ;

розкладний ніж з рукояткою біло-рожевого кольору, який перебуває на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Старобільського РВП ГУНП в Луганській області - конфіскувати.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Сватівський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Головуючий: Судді:

______ ____ ___

А.С. Река С.М.Скрипник Л.П. Бабічева