Ухвала суду № 99721349, 20.09.2021, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/8436/19

провадження № 1-кп/405/292/19

УХВАЛА

20.09.2021 м. Кропивницький

Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого - судді Майданнікова О.І.,

при секретарі Волошиній І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.09.2019 за № 12019120020007353 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, маючого середню освіту, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, маючого на утриманні малолітню доньку 2003 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не одноразово судимого, останній раз 26.11.2018 вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда за ч.3 ст.185, ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

за участі:

прокурора Воробей Н.М.,

захисника Мазуренка Ю.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

встановив:

прокурором в судовому засідання заявлено клопотання, у якому просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 строк дії застосованого запобіжного заходу - тримання під вартою на 60 днів, мотивуючи тим, що на даний час наявні ризики, передбачені п.1 та п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема, обвинувачений може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення. В обґрунтування своєї позиції прокурор зазначив, що ОСОБА_1 неодноразово судимий, однак належних висновків останній для себе не зробив, що свідчить про обґрунтованості того, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі може продовжити злочинну діяльність. Разом з тим, вказав, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення під час іспитового строку, обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, санкція якого передбачає арешт на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк, а тому враховуючи тяжкість покарання що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим за вчинення кримінального правопорушення, у якому він обвинувачується, останній може переховуватися від суду.

Захисник та обвинувачений заперечували щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки заявлені раніше ризики перестали існувати, а висунуте ОСОБА_1 обвинувачення є безпідставним, у зв`язку з чим просили застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступного.

Відповідно до положень ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Частиною 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Так, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки (п. 5 ч. 2ст.183 КПК України).

Встановлено, що ухвалою слідчого судді від 31.10.2019 до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід - тримання під вартою строком на 60 днів, строк дії якого продовжувався неодноразово, останній раз ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28.07.2021 (строк дії до 25.09.2021 включно).

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує, що останній раніше судимий, має не зняті та непогашені у встановленому законом порядку судимості за вчинення умисних, корисливих злочинів, органом досудового розслідування обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення вчиненого в період іспитового строку, яке згідно ст.12 КК України є нетяжким злочином, санкція якого передбачає максимальну межу покарання до 5 років позбавлення волі, не працює. Відомостей про наявних сталих соціальних зв`язків суду не надано.

Також суд вважає, що допустимими підставами для взяття й утримання особи під вартою є наявність з боку підозрюваного загрози - повторне вчинення злочину (рішення ЄСПЛ від 02.10.2014 р. у справі «Воляник проти України»).

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

За таких обставин суд прийшов до переконання про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Вирішуючи питання про можливістю застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу у відповідності до позиції сторони захисту судом враховується, що раніше встановлені ризики продовжують існувати, не надання обвинуваченим відомостей про житло в якому він може на законних підставах перебувати, зокрема під домашнім арештом, відсутність місця роботи, що виключає зміну запобіжного заходу альтернативному триманню під вартою.

Враховуючи обставини кримінального провадження, суд вважає, що наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого. Інші запобіжні заходи на переконання суду не забезпечать належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні обвинуваченого під вартою, а тому клопотання прокурора підлягає задоволенню з продовженням відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

При цьому, відповідно до положень ч. 5 ст.182, ч. 3-4 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважає можливим визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» визначено, що у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня складає - 2270 гривень.

Беручи до уваги суспільну небезпеку кримінального правопорушення, в скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_1 , його особу, матеріальний стан, суд приходить до висновку щодо визначення застави у розмірі 22 700 гривень, що відповідає 10 прожитковим мінімумам для працездатних осіб та узгоджується зі змістом ст. 182 КПК України.

У разі внесення обвинуваченим ОСОБА_1 визначеної застави, на нього відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слід покласти визначені ч. 5 ст. 194 КПК обов`язки, а саме: прибувати за викликом до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177,178, 183, 369, 376 КПК України, суд,-

постановив:

задовольнити клопотання прокурора щодо продовження раніше застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) днів, тобто з 20.09.2021 до 18.11.2021 включно.

Визначити розмір застави в десять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме в сумі - 22 700 гривень, яка може бути внесена на рахунок отримувача № UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, призначення платежу: застава за ОСОБА_1 у кримінальному провадженні від 24.09.2019 за №12019120020007353.

В разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_1 до 18.11.2021 включно виконувати наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч. 10 ст. 182 КПК України.

Строк дії ухвали визначити до 18 листопада 2021 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Кіровограда протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.

Суддя Олексій Іванович Майданніков