Рішення № 99720223, 20.09.2021, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/1070/21

Провадження №2-о/193/57/21

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

20 вересня 2021 року сел.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Шумська О.В.

секретаря судового засідання Мельникової Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, про встановлення факта, що має юридичне значення,-

ВСТАНОВИВ:

20 вересня 2021 року до суду звернувся заявник з вищевказаною заявою. В обгрунтування заяви вказує, що він з 10 листопада 1984 року по 18 грудня 1986 року проходив військову службу в Збройних силах, згідно довідки, виданої військовим комісаром Софіївського районного ТЦК та СП №65 від 15.07.2021 року.

З 23.03.1985 року по 17.12.1986 року заявник проходив службу в складі діючої армії в період бойових дій в Демократичній республіці Афганістан.

10 листопада 1986 року, відповідно Указу Президії Верховної Ради СРСР ОСОБА_1 було нагороджено медаллю «За відвагу», що підтверджується Посвідченням до медалі - К №473943, виданого 25 листопада 1986 року . Але при заповненні даного посвідчення російською мовою помилково було зазначено прізвище заявника як « ОСОБА_1 » замість вірного « ОСОБА_1 », що не відповідає даним паспорта № НОМЕР_1 , в якому власне ім`я заявника зазначено як ОСОБА_1 .

Заявник в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, заявлені вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в судове засідання не з`явився.

Оскільки сторони у судове засідання не з`явились, заявник подав заяву про розгляд справи у його відсутність, тому відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши заяву та додані матеріали, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦК України, суд розглядає справи про встановлення факту, а саме: належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документів, не збігаються з прізвищем, ім`ям , по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно роз`яснень, наведених у пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року № 5: на підставі п.6 ст.273ЦПК суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв`язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв`язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 з 10 листопада 1984 року по 18 грудня 1986 року проходив військову службу в Збройних силах, згідно довідки, виданої військовим комісаром Софіївського районного ТЦК та СП №65 від 15.07.2021 року(а.с.13).

З 23.03.1985 року по 17.12.1986 року заявник проходив службу в складі діючої армії в період бойових дій в Демократичній республіці Афганістан(а.с.11).

10 листопада 1986 року, відповідно Указу Президії Верховної Ради СРСР ОСОБА_1 було нагороджено медаллю «За відвагу», що підтверджується Посвідченням до медалі - К №473943, виданого 25 листопада 1986 року(а.с.12) . Але при заповненні даного посвідчення російською мовою помилково було зазначено прізвище заявника як « ОСОБА_1 » замість вірного « ОСОБА_1 », що не відповідає даним паспорта № НОМЕР_1 , в якому власне ім`я заявника зазначено як ОСОБА_1 .

Згідно даних паспорта, прізвище ім`я по батькові заявника - ОСОБА_1 (а.с.2).

Таким чином, факт належності посвідчення до медалі повністю доведений доказами в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги заявника обґрунтовані, законні та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 81, 264, 265, 319 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, про встановлення факта, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт приналежності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення до медалі - НОМЕР_2 , виданого 25 листопада 1986 року Президією Верховної Ради СРСР, на підставі Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 листопада 1986 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.В.Шумська