Рішення № 99717354, 20.09.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2021 р. № 400/2366/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:Веселинівського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), пров. Шкільний, 1, смт. Веселинове, Веселинівський район, Миколаївська область, 57001,

треті особи:ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ,

про:визнання протиправними та скасування постанов від 02.04.2021р. ВП № 65018404, ВП № 65018786,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Веселинівського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), (далі - відповідач), в якому просив суд:

визнати протиправною та скасувати Постанову Мукачівського міського відділу Визнати протиправного та скасувати Постанову Державного виконавця Веселинівського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Килевник С.В. від 02.04.2021 року в межах ВП №65018404 про стягнення виконавчого збору у розмірі 12000,00 грн.,

визнати протиправного та скасувати Постанову Державного виконавця Веселинівського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Килевник С.В. від 02.04.2021 року в межах ВП №65018786 про стягнення виконавчого збору у розмірі 12000,00 грн.

Позовну заяву мотивовано тим, що державним виконавцем 02.04.2021р. відкрито виконавче провадження №ВП 65019575 з примусового виконання виконавчого листа виданого Миколаївським апеляційним судом 23.02.2021р. по справі № 472/1103/14ц про стягнення з позивача судового збору в сумі 1758,00грн. та виконавче провадження ВП № 65018404 з виконання виконавчого листа по такій же справі щодо зобов`язання ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні належною ОСОБА_2 нежитловою будівлею, магазин-закусочна « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованою в АДРЕСА_3 , шляхом демонтажу тимчасової споруди площею 28 кв.м що розташована в АДРЕСА_3 , напроти фасадної стіни належної ОСОБА_2 нежитлової будівлі. В межах вказаних виконавчих проваджень винесено постанови ВП №65018404 від 23.02.2021 про стягнення виконавчого збору у розмірі 12000,00 грн. в межах кожного виконавчого провадження та постанову ВП №65018404 від 02.04.2021 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження - загальна сума мінімальних витрат 300,00 грн. Позивач вказала в позові, що нею виконані всі немайнові вимоги викладені у виконавчому листі виданого Миколаївським апеляційним судом 23.02.2021р. по справі № 472/1103/14ц ще до відкриття виконавчих проваджень відповідачем - ще в 2020 році, на підтвердження чого надала до справи відповідні докази, а саме - титульні листи Паспорту прив`язки тимчасової споруди 28кв.м. , що розташована в АДРЕСА_4 з відміткою про припинення дії з 15.05.2020р., витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на нерухоме майно з реєстраційними номерами 2146580948217, 2146402348217. В зв`язку з повним виконанням боржником вимог суду, позивач вважає, що відповідач протиправно виніс оскаржувані постави, оскільки вимоги суду були виконані до відкритті виконавчих проваджень.

Представником відповідача було подано відзив, відповідно до якого останній заперечує проти задоволення позовної заяви. Відповідач вказав, що ним дотримано всіх вимог Закону України «Про виконавче провадження», а позивачем в свою чергу всупереч вимогам ч.4 ст.19 вказаного вище Закону станом на 18.05.2021р. не повідомлено державного виконавця про будь-які зміни у виконанні виконавчого документу.

Від третьої особи до суду пояснень щодо позову не надходило.

Ухвалою від 27.05.2021р. суд відкрив провадження у справі № 400/2366/21 за правилами загального позовного провадження з особливостями розгляду окремих категорій справ визначених ст..287 КАС України та призначив судове засідання на 18.05.2021р., яке в подальшому за клопотанням відповідача було відкладено на 08.06.2021р.

Представники сторін в судове засідання 08.06.2021р. не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи вказане, суд вважає, що вжито всіх заходів для належного повідомлення сторін про дату, час та місце проведення судового засідання, не вбачає причин для відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом було встановлено, що 02.04.2021 року державним виконавцем Веселинівського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Килевник С.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №65019575 з примусового виконання виконавчого листа виданого Миколаївським апеляційним судом 23.02.2021р. по справі №472/1103/14ц щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1758,00 грн. на відшкодування судового збору.

В межах цього ж виконавчого провадження винесено постанови ВП №65019575 від 02.04.2021 про стягнення виконавчого збору у розмірі 175,80 грн., та постанову ВП №65019575 від 02.04.2021 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження - загальна сума мінімальних витрат 300,00 грн.

Крім того, 02.04.2021 року державним виконавцем Веселинівського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Килевник С.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №65018404 з примусового виконання рішення Миколаївського апеляційного суду про: зобов`язання ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні належною ОСОБА_2 нежитловою будівлею, магазин-закусочна « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованою в АДРЕСА_3 , шляхом демонтажу тимчасової споруди площею 28 кв.м що розташована в АДРЕСА_3 , напроти фасадної стіни належної ОСОБА_2 нежитлової будівлі.

В межах цього ж виконавчого провадження винесено постанови ВП №65018404 від 02.04.2021 про стягнення виконавчого збору у розмірі 12000,00 гри. та постанову ВП №65018404 від 02.04.2021 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження - загальна сума мінімальних витрат 300,00 грн.

Також, 02.04.2021 року державним виконавцем Веселинівського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Килевник С.В. винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №65018786 з примусового виконання виконавчого листи №472/1103/14ц виданого 23.02.2021 року Миколаївським апеляційним судом про: зобов`язання ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні належною ОСОБА_2 нежитловою будівлею, магазин-закусочна « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованою в АДРЕСА_3 , шляхом демонтажу тимчасової споруди площею 12 кв.м. що розташована в АДРЕСА_3 напроти фасадної стіни належної ОСОБА_2 нежитлової будівлі.

В межах цього ж виконавчого провадження винесено постанови ВП №65018786 від 02.04.2021 про стягнення виконавчого збору у розмірі 12000,00 грн. та постанову ВП №65018786 від 02.04.2021 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження - загальна сума мінімальних витрат 300,00 грн.

Як вказав позивач в позові, всі зазначені вище постанови ним отримано 03.04.2021 року рекомендованим листом.

Оскаржувані постанови ОСОБА_3 вважає незаконними та такими, що підлягають скасуванню, тому звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.

Згідно зі ст.1 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-УШ "Про виконавче провадження" (далі - Закон України "Про виконавче провадження") виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" на виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 16 ч.3 ст.18 цього ж Закону передбачено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, врегульований ст.63 Закону України "Про виконавче провадження", за змістом ч.1-3 якої за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч.6 ст.26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У свою чергу, ст.75 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.

Так, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання (ч.1 ст.75 Закону України "Про виконавче провадження").

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження".

Приписами ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Виконавчий збір не стягується:

- за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

- у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

- якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

- за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

- у разі виконання рішення приватним виконавцем;

- за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

За такого правового врегулювання та обставин справи, суд зазначає, що виконавчий збір за своєю правовою природою не є санкцією, що застосовується за невиконання рішення суду. Виконавчий збір є платою за вчинення дій, пов`язаних з примусовим виконанням виконавчого документу, що здійснюються органами державної виконавчої служби, тобто є державним збором (платою) за таку процедуру.

Відповідно до ст. 40 та 42 Закону передбачено порядок винесення постанови про стягнення виконавчого збору, зокрема ч.3 ст.40 Закону унормовано, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.37 цього Закону, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч.4 ст.42 Закону на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження (до яких ч.1 ст.42 Закону відносить також виконавчий збір) виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Тобто, підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника коштів є здійснення державним виконавцем дій з фактичного виконання рішення органами державної виконавчої служби, а розмір виконавчого збору обраховується як 10 відсотків від фактично стягнутої суми.

Аналіз вищенаведених норм Закону України "Про виконавче провадження" дає підстави для висновку, що обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору є: 1). Фактичне виконання судового рішення; 2). Вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень. Законодавець чітко визначив, що виконавчий збір стягується з фактично стягнутої суми; розмір виконавчого збору вираховується з фактично стягнутої суми.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем не було здійснено фактичного стягнення заборгованості, а також не було вжито жодних заходів, щодо стягнення з позивача суми заборгованості.

Крім того, позивачем в межах виконання виконавчого листа виданого Миколаївським апеляційним судом 23.02.2021р. по справі №472/1103/14ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1758,00 грн. на відшкодування судового збору сплачено на держказначейський рахунок Веселинівського районного відділу державної виконавчої службі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) 1758,00 грн., (в межах виконання ВП №650195750), що підтверджується копією квитанції від 06.04.2021р. (а.с.21), а також сплачено на цей же рахунок ще 1758,00 грн. на сплату мінімальних витрат по ВП №65018404 та ВП №65018786 (квитанція від 06.04.2021р., а.с.22).

Виконання позивачем виконавчого листа виданого Миколаївським апеляційним судом 23.02.2021р. по справі № 472/1103/14ц про зобов`язання ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні належною ОСОБА_2 нежитловою будівлею, магазин-закусочна « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованою в АДРЕСА_3 , шляхом демонтажу тимчасової споруди площею 28 кв.м що розташована в АДРЕСА_3 , напроти фасадної стіни належної ОСОБА_2 нежитлової будівлі, підтверджується паспортом прив`язки тимчасової споруди (а.с.15, в межах виконання виконавчого провадження ВП № 65018404).

Таким чином, позивачем виконано рішення суду в 2020 році в частині усунення позивачем перешкоди у користуванні належною ОСОБА_2 нежитловою будівлею, магазин-закусочна « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованою в АДРЕСА_3 , шляхом демонтажу тимчасової споруди площею 28 кв.м що розташована в АДРЕСА_3 , напроти фасадної стіни належної ОСОБА_2 нежитлової будівлі, тобто ще до відкриття виконавчого провадження 23.02.2021р.

Отже, постанови Державного виконавця Веселинівського районного відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управлінн Міністерства юстиції (м.Одеса) Килевник С.В. в межах ВП №65018404 та ВП №65018786 примусового виконання про стягнення виконавчого збору у розмірі 12000,00 грн. винесені відповідачем з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, відповідачем всупереч ч.3 ст.40 Закону України "Про виконавче провадження", було винесено оскаржувану постанову про стягнення виконавчого збору через 9 місяців після повернення виконавчого листа. Нормою статті встановлено, що така постанова про стягнення виконавчого збору виноситься не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа.

Відповідачем у відзиві не заперечується факт порушення строку на винесення вищезгаданої постанови.

За своїм призначенням виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення за умови, що такі заходи призвели до виконання.

Відповідно до п.20 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012р., у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені першою частиною статті 40 Закону.

При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу чи поверненні виконавчого документа до суду, який його видав, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначається підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягнутої суми, якщо за виконавчим документом проводилось стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.

Відповідно до вказаного підпункту у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу виконавець вказує результати виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робить відмітку про суму стягнутого виконавчого збору, тим самим законодавець підтверджує, що виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на користь стягувача суми.

При стягненні виконавчого збору відповідно до ч.3 ст.40 Закону без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою, створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.

Аналогічна правова позиція міститься у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2020 року у справі № 2540/3203/18.

Враховуючи викладене, у суд приходить до висновку, що у державного виконавця були відсутні підстави для винесення оскаржуваних позивачем постанов про стягнення виконавчого збору від 02.04.2021р. в межах виконавчих проваджень № 65018404 та ВП № 65018786, а тому такі постанови не відповідають вимогам ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Більше того, суд зазначає, що відповідно до положень ч. 1 ст. 40 Закону, у разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

У зв`язку з чим, враховуючи вимоги чинного законодавства, відсутність фактичного виконання виконавчого документу в примусовому порядку та ту обставину, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 02.04.2021 року винесені з порушеннями норм процесуального права та підлягають скасуванню в порядку ст. 74 Закону, суд зауважує, що інші постанови, які винесені на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, а саме постанови від 02.04.2021 року про відкриття виконавчого провадження №65018404, ВП № 65018786 та постанова від 02.04.2021р. року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 65018786 та ВП № 65019575, є похідними та також підлягають скасуванню.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч.1 ст.72 та ст.73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:- письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

У відповідності до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сума судового збору сплачена позивачем при поданні позовної заяви підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Веселинівського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) (пров. Шкільний, 1, смт. Веселинове, Веселинівський район, Миколаївська область, 57001, код ЄДРПОУ 34226821) задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Державного виконавця Веселинівського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Килевник С.В. від 02.04.2021 року в межах ВП №65018404 про стягнення виконавчого збору у розмірі 12000,00 грн.

3. Визнати протиправного та скасувати Постанову Державного виконавця Веселинівського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Килевник С.В. від 02.04.2021 року в межах ВП №65018786 про стягнення виконавчого збору у розмірі 12000,00 грн.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Веселинівського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) (пров. Шкільний, 1, смт. Веселинове, Веселинівський район, Миколаївська область, 57001, код ЄДРПОУ 34226821) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 608,00 грн., сплачений квитанцією від 06.04.2021р. за № 0.0.2077689861.1.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов