Ухвала суду № 99714751, 02.08.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

02 серпня 2021 року Справа 160/12839/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коренев А.О., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради», Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради», Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, в якій просить:

визнати протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень в особі Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації та комунального закладу «Центру здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» щодо відмови позивачу у перерахунку та виплаті невиплаченої частини щорічної грошової допомоги до 5 травня 2020 року у розмірі 6800 грн.

зобов`язати комунальний заклад «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» здійснити перерахунок позивачу невиплаченої частини щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року у розмірі 6800 гривень (з урахуванням вже отриманої позивачем частини щорічної грошової допомоги до 5 травня у розмірі 1390 гривень), відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № З-р/2020 і статті 12 Закону № 3551-ХІІ;

зобов`язати Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації здійснити виплату позивачу невиплаченої частини щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року у розмірі 6800 гривень (з урахуванням вже отриманої позивачем частини щорічної грошової допомоги до 5 травня у розмірі 1390 гривень), відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № З-р/2020 і статті 12 Закону № 3551-ХІІ.

Крім того, позивач надана до суду заяву про поновлення строку, в якій позивач просить поновити строк на звернення до суду із вказаним позовом посилаючись на те, що про порушення свого права йому стало відомо в січні 2021 року, ознайомишсь із постановою Великої Палата Верховного Суду України, у зразковій справі 440/2722/20, а також триваючою пандемією коронавірусу.

Вивчивши подані позовні матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява подана з порушенням вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), і підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, ч.3 ст.122 цього Кодексу передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, вказані норми процесуального права визначають строки звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Як вбачається зі змісту позову, позивач просить зобов`язати відповідачів нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмір 6800,00 грн.

Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Частиною 1 статті 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановлено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги (ч.4 ст.17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту").

З огляду на вказані приписи цього Закону виплата допомоги до 5 травня є періодичним платежем, який виплачується щорічно, а отже, особа, отримуючи їх, є обізнаною щодо їх розміру і в разі незгоди має можливість оскаржити рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, які, на її думку, стали підставою для заниження розміру отримуваної нею допомоги.

Відтак, 30 вересня відповідного поточного року це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги, і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж та, яка була йому нарахована.

Дана позиція суду, в частині відліку строку з якого особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав в спірних правовідносинах, узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 06.02.2018 р. по справі № 607/7919/17 та постанові від 22.07.2021 року № 420/718/21.

Таким чином, перебіг строку звернення особи до суду з позовною вимогою про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування щорічної разової допомоги в необхідному розмірі відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" слід обраховувати саме з 30 вересня відповідного року.

Враховуючи, що позивачем оскаржуються бездіяльність відповідача щодо не виплати йому щорічної разової допомоги за 2020 рік, то перебіг строку звернення до суду починається з наступного після 30 вересня 2020 року дня, тобто з 01 жовтня 2020 року та закінчується відповідно 31 березня 2021 року.

Натомість, з даним позовом позивач звернувся до суду 26 липня 2021 року, пропустивши тим самим шестимісячний строк звернення до суду, визначений частиною 2 статі 122 КАС України.

Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Позивач не наведено поважних причин пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду через пандемією коронавірусу.

За вказаних обставин, суд вважає підстави для поновлення строку звернення з позовом до суду, які вказані позивачем у заяві, неповажними, що є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч.1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради», Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії– залишити без руху.

Встановити позивачу термін для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А.О. Коренев