Ухвала суду № 99714638, 20.09.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

20 вересня 2021 р. Справа № 120/11342/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Богоніс М.Б., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Мале підприємство «Гарант» до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

УСТАНОВИВ

У Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Мале підприємство «Гарант» до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон від 08.07.2011 № 3674-VI).

Згідно із п.п. 1, 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - судовий збір сплачується в розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2021 становить 2270,00 грн.

Як видно із матеріалів позовної заяви позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення від 01.10.2020 № 1986640/13330124.

Відтак, позивач (юридична особа) за подання до адміністративного суду позову, що містить одну вимогу немайнового характеру повинен сплатити судовий збір в розмірі 2270,00 грн.

Проте, до матеріалів позовної заяви позивачем не долучено доказів про сплату судового збору у вказаному розмірі, що свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України, після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, зокрема, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.

За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк (ч. 2 ст. 122 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, перебіг строку для звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен дізнатися», що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку позивача знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Зі змісту позовної заяви встановлено, що предметом оскарження є рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області від 01.10.2020 № 1986640/13330124 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем до позовної заяви подано клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Обґрунтовуючи клопотання позивач зазначив такі підстави для поновлення строку звернення до суду:

- до спірних правовідносин підлягає застосуванню строк звернення до суду - 1095 днів з моменту коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, відповідно до правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду 17.07.2019 у справі № 640/46/19;

- запровадження з 12.03.2020 на усій території України карантину, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19";

- смерть головного бухгалтера.

Щодо твердження позивача про застосування строку звернення до суду - 1095 днів з моменту коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, то такі оцінюються критично, з огляду на таке.

Як зазначає позивач, у постанові Верховного Суду від 17.07.2019 у справі № 640/46/19 був викладений висновок про те, що незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження, строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів.

Однак позивачем не враховано, що у постанові від 02.07.2020 по справі № 1.380.2019.006119 Верховний Суд відступив від вказаного висновку, дійшовши висновку, що у справах цієї категорії застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами Кодексу адміністративного судочинства України, а не Податковим кодексом України.

Суд касаційної інстанції зазначив, що строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень, як досудового порядку вирішення спору, визначається ч. 1 ст. 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 20.11.2020 у справі № 1.380.2019.006517, від 16.12.2020 у справі № 520/3902/2020, від 12.02.2021 у справі № 380/5397/20.

Враховуючи, що доказів використання позивачем процедури адміністративного оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних до суду не надано, строк звернення до адміністративного суду з позовом, з урахуванням ч. 2 ст. 122 КАС України та зазначених висновків Верховного Суду, становить шість місяців та обчислюється з дня отримання платником податків оскаржуваних рішень в електронній формі. При цьому відповідне рішення надсилається платнику податків у день його прийняття, а дата надіслання зазначається у квитанції.

Отже, шестимісячний строк звернення позивача до суду із позовом про визнання протиправним та скасування рішення від 01.10.2020 № 1986640/13330124 сплив 01.04.2021.

Однак, із відмітки поштового відділення на конверті в якому надіслано позовну заяву до суду встановлено, що позов здано на пошту з метою направлення до Вінницького окружного адміністративного суду 10.09.2021, тобто із пропущенням шестимісячного строку звернення до суду.

Щодо твердження позивача про запровадження з 12.03.2020 на усій території України карантину, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", що перешкодило вчасно звернутися до суду, то такі оцінюються критично, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" N 1645-III від 06 квітня 2020 року, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020, постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами від 25.03.2020), на всій території України запроваджено карантин із встановленням ряду заборон та певних обмежень.

02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX.

Пунктом 9 цього Закону розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3 такого змісту:

"3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Таким чином, з дня набрання чинності Законом № 540-IX процесуальні строки в адміністративному судочинстві, зокрема строк розгляду адміністративної справи, а також строки подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення тощо, автоматично продовжено на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Втім, 17.07.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року № 731-IX.

Вказаним законом з метою удосконалення норм Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України в частині перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), внесено зміни до деяких законодавчих актів України.

Зокрема, пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України викладено в такій редакції:

"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Крім того, пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 731-IX визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Отже, з набранням чинності Законом № 731-IX продовження процесуального строку, в тому числі строку для подання позовної заяви, здійснюється судом за заявою учасника справи і лише у випадку, якщо неможливість вчинення певної процесуальної дії у визначений строк зумовлена карантинними обмеженнями.

Тобто право учасника справи на продовження процесуального строку з підстав, передбачених Законом № 731-IX, не є абсолютним, і особа, яка звертається до суду з відповідним клопотанням, повинна належним чином обґрунтувати наявність цих підстав.

Закон № 731-IX удосконалив раніше прийняті норми щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину для того, щоб, з однієї сторони, запобігти випадкам зловживання процесуальними правами недобросовісними учасниками справи та, відповідно, затягування розгляду справи під приводом діючого карантину, а з іншої через процедуру продовження судом процесуального строку забезпечити гарантування прав учасників справи, якщо їх реалізація ускладнена у зв`язку з карантинними обмеженнями. При цьому можливість продовження процесуального строку законодавцем віднесено на розсуд суду, залежно від обставин конкретної справи.

Суд зауважує, що посилаючись на неможливість своєчасного звернення до суду з мотивів запровадження в Україні карантину, позивач жодним чином не обґрунтовує того, які саме карантинні обмеження та у який спосіб унеможливили пред`явлення ним позовної заяви у період з 01.10.2020 по 01.04.2021.

Позивачем не наведено обґрунтувань щодо поважності пропуску строку звернення до суду із цим позовом у взаємозв`язку вищезазначених часових інтервалів, враховуючи, що з моменту виникнення права на звернення в суд до подання позовної заяви (10.09.2021) сплинув значний проміжок часу. Позивачем не зазначено про поважні причини пропуску строку, які були об`єктивною перешкодою для звернення до суду із цим позовом, не пояснено їх зв`язок з обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином та не надано доказів, які б підтверджували вказане. Тому, підстави для задоволення клопотання про поновлення строку звернення до суду відсутні.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалах від 29.04.2021 у справі № 754/11751/20, від 28.04.2021 у справі № 200/14482/19-а.

Окрім того, слід звернути увагу й на те, що карантинні заходи запроваджено 11.03.2020 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", однак це не перешкоджало позивачу сформувати та направити на реєстрацію податкову накладну від 22.09.2020 та пояснення від 25.09.2020.

Крім того, карантинні заходи на цей час ще не припинено, проте, це не перешкодило позивачу звернутись з цим позовом до суду.

Щодо твердження позивача про смерть головного бухгалтера ОСОБА_1 29.09.2020, то ця обставина жодним чином не впливають на перебіг строку звернення до суду, так як рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято 01.10.2020.

При цьому з наданих позивачем документів встановлено, що головний бухгалтер ОСОБА_1 була звільнена із підприємства 23.09.2020, тобто на момент прийняття оскарженого рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 01.10.2020 вона в ТОВ МП «Гарант» не працювала.

Підсумовуючи встановлені при розгляді заяви обставини, суд доходить висновку про відсутність у позивача дійсних, об`єктивних чи непереборних перешкод або труднощів для своєчасного звернення до суду з позовом.

Причини на які зіслався позивач мотивуючи клопотання про поновлення строку звернення до суду не є поважними та не можуть бути підставою для задоволення заяви.

Як зазначалося, згідно ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску

Частиною 1 статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відтак, позивачу встановлюється десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для подання заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав (за їх наявності) та доказів поважності причин пропуску строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене та враховуючи невідповідність позовної заяви вимогам статей 160, 161 КАС України, позов слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків у спосіб подання до суду:

- документу який підтверджує сплату судового збору у сумі 2270,00 грн. Реквізити для сплати судового збору: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 37979858, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.

- заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав, разом із доказами які вказують на поважність причин пропуску процесуального строку.

Керуючись ст. 160, 161, 169, 171, 248, 256 КАС України,

УХВАЛИВ

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Мале підприємство «Гарант» до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу у 10 - ти денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

3. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Богоніс Михайло Богданович