Рішення № 99710440, 02.09.2021, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/1505/20

Провадження № 2/392/346/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2021 року Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі:

Головуючої: судді Кавун Т.В.,

при секретарі Стець Т.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м.Мала Виска справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

20.11.2020 року позивач звернувся до суду з позовом, посилаючись на те, що між АТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № KGCNAN08630168 від 11.07.2008 року, відповідно до умов якого банк зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 74724 грн 77 коп на термін до 10.07.2015 року, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами. Відповідно до договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, відповідач повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору. Згідно договору у випадку порушення зобов`язань за кредитним договором, відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом. Однак, відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Тому, 21.01.2015 року АТ КБ "Приватбанк" звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з відповідача. Рішенням суду від 13.07.2016 року позов задоволено. Винесення рішення судом не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін, оскільки договір діє до повного виконання сторонами зобов`язань та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов`язання. Прострочена сума заборгованості становить 33069 грн 08 коп. Тому, просять суд стягнути з відповідача на їх користь заборгованість у розмірі 23154 грн 94 коп, з яких 18281 грн 14 коп - індекс інфляції за прострочення зобов`язання, 4873 грн 80 коп - 3% річних від простроченої суми, за період з 11.07.2015 року по 13.08.2020 року.

Представник позивача надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач надіслала заяву про розгляд справи за її відсутності. Крім того, надіслала відзив на позов, відповідно до якого позов визнала частково, в сумі 8562 грн 36 коп, посилаючись на те, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних слід стягнути за три роки, що передують зверненню до суду, тобто за період з 20.11.2017 року по 13.08.2020 роки, а не з 11.07.2015 року по 13.08.2020 року, як просить позивач.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позовні вимоги підтримують у повному обсязі, посилаючись на те, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних слід від простроченої суми з дати настання терміну повернення кредиту до поточної дати вказаної у розрахунку заборгованості, отже, за період з 11.07.2015 року по 13.08.2020 року. Щодо стоків позовної давності, то кредитний договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. У матеріалах справи відсутні будь-які належні докази погашення кредитної заборгованості за договором. У зв`язку з цим, обставини, на які відповідач посилається, не відповідають дійсності, а строк позовної давності позивачем дотримано при зверненні до суду.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

11.07.2008 року між Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" і ОСОБА_1 укладено кредитно-заставний договір № KGCNAN08630168 на суму 56199 грн 97 коп, терміном до 10.07.2015 року.

Належність виконання умов укладеного кредитного договору забезпеченого порукою ОСОБА_2 .

Відповідно до умов договору, відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.

Відповідач несвоєчасно виконувала зобов`язання та допустила заборгованість за кредитним договором.

Тому, АТ КБ "Приватбанк" звернувся до Маловисківського районного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 13.07.2016 року позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" - 16888 гривень 13 копійок відсотків за користування кредитом, 4730 гривень 87 копійок нарахованої комісії за користування кредитом, 1401 гривню пені за несвоєчасність виконання зобов`язання за договором, 250 гривень штрафу (фіксована частина) та 3221 гривню 23 копійки штрафу (процентна складова), всього 26491 гривню 23 копійки. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» - 609 гривень судового збору. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» - 609 гривень судового збору. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ч.2 с.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Відповідно до ст.599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У Постанові Верховного Суду України від 26.04.2017 року у справі № 3-1522гс16 викладено правовий висновок про те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційних нарахувань та трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, то відповідно до позовних вимог щодо застосування відповідальності, передбаченої ст.625 ЦК, встановлений загальний строк позовної давності тривалістю у три роки (ст.257 ЦК). Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст.625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Отже, такі нарахування повинні бути розраховані саме в межах трирічного строку позовної давності, який передує дню звернення до суду з позовною заявою.

Позивач визначив період для стягнення інфляційних втрат та 3% річних з 11.07.2015 року по 13.08.2020 року, з позовом до суду звернувся 20.11.2020 року.

Тому, строк позовної давності слід обмежити останніми трьома роками, які передували подачі такого позову, тобто з 20.11.2017 року по 13.08.2020 року, що складає 998 день.

Прострочена сума заборгованості становить 33069 грн. 08 коп.

З урахуванням суми залишку боргу та визначеного судом строку прострочення в межах строку позовної давності, 3% річних за час прострочення грошового зобов`язання за період з 20.11.2017 року по 13.08.2020 року складає 2712 грн 57 коп, а сума інфляційних втрат - 5886 грн 85 коп, які й підлягають стягненню з відповідача.

Тому, позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись, ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором № KGCNAN08630168 від 11.07.2008 року в сумі 8599 грн 42 коп, з яких 2712 грн 57 коп - 3% річних від простроченої суми, 5886 грн 85 коп - сума інфляційних втрат, за період з 20.11.2017 року по 13.08.2020 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" сплачений судовий збір в сумі 2102 грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.В. Кавун