Постанова № 99710387, 20.09.2021, Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Гайворонський районний суд Кіровоградської області

м.Гайворон, вул.Великого Кобзаря, 3 Кіровоградської області, 26300

_____________________________

Справа № 385/1172/21

2-а/385/18/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2021 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Панасюка І.В.,

з участю секретаря судового засідання - Стародуба В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Гайвороні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕАО №4660396 у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕАО №4660396 у справі про адміністративне правопорушення.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що 19.08.2021 року відносно ОСОБА_1 молодшим лейтенантом поліції Самолюком А.О. 1 батальйону 4 роти управління патрульної поліції в Хмельницькій області винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 19.08.2021 року серії ЕАО №4660396, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Постанова складена відносно ОСОБА_1 за те, що водій керував транспортним засобом із причепом днз. НОМЕР_1 , що не пройшов обов`язковий технічний контроль, чим порушив п. 31.3.б ПДР

Під час зупинки він пояснював інспектору, що не порушував ПДР України, оскільки згідно із реєстраційним свідоцтвом причіп та транспортний засіб не підлягає обов`язковому технічному контролю відповідно до п. 1 ч. 2 ст. Закону України «Про дорожній рух», не використовується в комерційних цілях та не відноситься до вантажних автомобілів. Але на зауваження працівник поліції не зважав, не ознайомив його з правами та доказами адміністративного правопорушення, та на місці зупинки транспортного засобу виніс постанову про накладення адміністративного стягнення.

Вказану постанову вважає протиправною та необгрунтованою, винесеною з порушенням вимог КУпАП.

Просить суд поновити строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 19.08.2021 року серії ЕАО №4660396, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 19.08.2021 року серії ЕАО №4660396 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Позивач в судове засідання не з`явився. Представник позивача надіслав до суду заяву з клопотанням розглянути справу без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Представник відповідача надіслав до суду відзив в якому позовні вимоги не визнав, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог та розглянути справу без його участі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 19.08.2021 року відносно ОСОБА_1 молодшим лейтенантом поліції Самолюком А.О. 1 батальйону 4 роти управління патрульної поліції в Хмельницькій області винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 19.08.2021 року серії ЕАО №4660396, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Постанова складена відносно ОСОБА_1 за те, що водій керував транспортним засобом із причепом днз. НОМЕР_1 , що не пройшов обов`язковий технічний контроль, чим порушив п. 31.3.б ПДР (а.с. 7).

Відповідно до копії посвідчення водія серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 має право керувати транспортними засобами категорії «А», «В», «С», «ВЕ», «СЕ» (а.с. 8), відповідно до копії свідоцтва про реєстрації транспортного засобу серії НОМЕР_3 , власником автомобіля Mercedes-Benz Vito 116 CDI, днз. НОМЕР_4 (а.с. 9) та відповідно до копії свідоцтва про реєстрації транспортного засобу серії НОМЕР_5 , власником причепа днз. НОМЕР_1 (а.с. 10) є ОСОБА_2 .

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.3 ПДР України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з п. 31.1 ПДР України, технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Відповідно до п. 31.3 «б» ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів, якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).

За керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, настає адміністративна відповідальність, передбачена ч. 3 ст. 121 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух», у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю пройшов такий контроль.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний: своєчасно подавати транспортний засіб, що підлягає обов`язковому технічному контролю, на такий контроль.

Згідно із ч. 2 ст. 33 Закону України «Про дорожній рух» обов`язок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб, які їх експлуатують, згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про дорожній рух», транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.

Згідно ч. 6 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух», періодичність проходження обов`язкового технічного контролю становить:

для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки.

Обов`язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобаллонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.

Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затверджений постановою КМУ від 30.01.2012 р. № 137, в якому визначено періодичність проходження обов`язкового технічного контролю для вантажних автомобілів незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки. Тобто, вказаний Порядок кореспондується із Закону України «Про дорожній рух».

У відповідності до ч. 3 ст. 19 Закону України «Про автомобільний транспорт» при державній реєстрації вантажних автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника (вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автомобіль-мішалка, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральник, автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо).

Відповідно Конвенції про дорожній рух, ратифікованої Україною,

Розділ 1 Стаття 1, п. s) термин "легкий прицеп" означает всякий прицеп, разрешенная максимальная масса которого не превышает 750 кг.

Як вбачається із свідоцтва про реєстрацію причеп марки «ПР», модель «KUFER» д.н.з. НОМЕР_1 , 1994 року випуску, тип - ПР-ПЛАТФОРМА-Е, повна маса 2500 кг, а маса без навантаження 500 кг, а тому такий причіп є вантажним та у відповідності до правового врегулювання підлягає обов`язковому технічному контролю з періодичністю його проходження - кожні два роки (а.с. 10).

Крім того, згідно реєстраційної картки з ІПС МВС транспортний засіб марки «ПР», модель «KUFER» д.н.з. НОМЕР_1 не проходив обов`язковий технічний контроль, тобто на вказаний транспортний засіб відсутній чинний протокол ОТК (а.с. 36).

Згідно ст.37 Закону України «Про дорожній рух», забороняється експлуатація транспортних засобів, що підлягають обов`язковому технічному контролю, але не пройшли його.

Приписами ч. 3 ст.121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, транспортний засіб причіп ПР д.н.з. НОМЕР_1 , не відноситься до транспортних засобів зазначених у ч. 2 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух», оскільки не є легковим причепом, а вантажним, тобто перебуває у експлуатації більше двох річного строку, без обов`язкового проходження технічного контролю. А відтак, підпадає під загальне правило встановлене ч. 1 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух», про обов`язковість проходження технічного контролю.

Крім того, відповідно до інформації, із сайту Моторного (транспортного) страхового бюро України, транспортний засіб ПР KUFER» д.н.з. НОМЕР_1 має страховий поліс №203743599, тип Е: причепи до вантажних автомобілів (а.с. 35).

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд, дослідивши всі докази наявні в матеріалах справи, приходить висновку про доведеність вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП та доказів, які б спростовували факт вчинення позивачем правопорушення, судом здобуто не було, а ті обставини, з яких, останній, просить скасувати постанову, на думку суду, наведені з метою уникнення від адміністративної відповідальності.

Приймаючи до уваги те, що дотримання ПДР України є невід`ємною частиною організації процесу дорожнього руху з метою створення безпеки для інших учасників дорожнього руху, уникнення дорожньо-транспортних пригод та їх наслідків, а також зважаючи на подані стороною відповідача докази, суд приходить до переконання, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, а тому постанова в справі про адміністративне правопорушення, яка відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, - є законною та обґрунтованою.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що наведені в позові обґрунтування, на думку суду, не є такими, з якими закон пов`язує можливість скасування постанови про притягнення позивача до відповідальності, стороною відповідача доводи та обґрунтування позову були спростовані, а тому суд вважає, що позовні вимоги не знайшли свого об`єктивного підтвердження в ході розгляду справи, а тому задоволенню не підлягають.

Судові витрати слід залишити за позивачем по фактично понесеним.

Враховуючи викладені обставини та керуючись ст.ст. 7, 14-1, ст. 121, 247, 258, 265, 268, 282-284, 297 КУпАП, ст.ст. 5-10, 14, 77, 139, 242-246, 250, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕАО №4660396 у справі про адміністративне правопорушення відмовити повністю.

Судові витрати залишити за ОСОБА_1 по фактично понесеним.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з моменту проголошення рішення.

Суддя: І. В. Панасюк

Дата документа 20.09.2021