Вирок № 99710360, 20.09.2021, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1153/21

Провадження № 1-кп/352/236/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2021 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючого – судді Струтинського Р.Р.,

секретаря Іващенко К.В.,

з участю прокурора Рудого О.Б.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Любчика С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021090000000114 від 26.02.2021 р. по обвинуваченню :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, перебуваючого у фактичних шлюбних стосунках, утриманці відсутні, з вищою освітою, працюючого виконробом у ТОВ «Спецпідземінжбуд», військовозобов`язаного, депутатом не обирався, якому пам`ятка про його права вручена, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 ч. 3 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило загибель двох осіб, потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин:

26 лютого 2021 року, приблизно о 07 годині 40 хвилин, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «RENAULT KANGOO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , проїжджав ділянкою автодороги Н-09 «Мукачево-Львів», що у с. Угринів, Івано-Франківського району, Івано-Франківської області, рухаючись лівою смугою у напрямку м. Львів. Дана ділянка дороги призначена для руху транспортних засобів у двох протилежних напрямках, що мають по дві смуги для кожного з них. Протилежні потоки транспорту розділені між собою подвійною суцільною лінією дорожньої розмітки 1.3.

У цей час, попереду автомобіля марки «RENAULT KANGOO», тією ж смугою руху та в попутному з ним напрямку, рухався автомобіль марки «OPEL COMBO-C», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 . Маючи намір виконати маневр повороту ліворуч, ОСОБА_4 увімкнув покажчик лівого повороту та поступово зменшуючи швидкість руху, наблизився до розмітки 1.7, де зупинився, щоб пропустити зустрічний транспортні.

В свою чергу, водій автомобіля марки «RENAULT KANGOO» ОСОБА_1 проявив неуважність, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, а намагаючись уникнути дорожньо-транспортної пригоди, маневрував ліворуч та допустив зіткнення із задньою лівою частиною автомобіля марки «OPEL COMBO-C», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4 .

Після цього, автомобіль марки «RENAULT KANGOO» виїхав на ліву смугу зустрічного руху, де вчинив зіткнення із зустрічним автомобілем марки ВАЗ-21102, реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3 , який перевозив пасажирів ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . Внаслідок зіткнення цих транспортних засобів автомобіль ВАЗ-21102 розвернуло та відкинуло на праву смугу руху за напрямком до м. Мукачеве, де одразу відбулося його зіткнення із попутним автомобілем марки RENAULT 21 реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_6 .

При цьому ОСОБА_1 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме:

п. 1.2., згідно якого в Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів;

п. 2.3., в якому зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;

п. 10.1., який зобов`язує водія перед будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

п. 12.1., у відповідності до якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

п. 12.3., у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди;

п. 13.1., водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

У результаті порушення водієм ОСОБА_1 вказаних пунктів Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої водій автомобіля марки ВАЗ-21102 ОСОБА_3 , у відповідності до висновку експерта № 148 від 19.04.2021 р., отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з крововиливами під оболонки головного мозку, переломом кісток основи та склепіння черепа, крововиливом в м`які покриви голови, яка ускладнилася набряком та стисненням головного мозку, від яких на місці події настала його смерть; пасажир автомобіля ВАЗ-21102 ОСОБА_2 , у відповідності висновку експерта № 149 від 19.04.2021 р. отримав тілесні ушкодження у вигляді поєднаної закритої тупої травми грудної клітки, її органів, органів черевної порожнини з двобічними переломами ребер, забоями та розривами внутрішніх органів, крововиливами в плевральні та в черевну порожнини, що призвело до масивної внутрішньої крововтрати, від яких по дорозі до лікувального закладу настала його смерть.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні пред`явленого йому в обвинувальному акті злочину визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся і вибачившись перед потерпілими, дав суду показання, в яких повністю підтвердив обставини скоєного ним кримінального правопорушення вищенаведеного у вироку. Щиро розкаюється у вчиненому, дуже шкодує за наслідками скоєного. Унаслідок ДТП та постійних переживань значно погіршився стан його здоров`я. Заподіяні потерпілим злочином матеріальні та моральні збитки відшкодував в повному обсязі у добровільному порядку. Жодних претензій останні до нього не мають. Зобов`язався і в подальшоу надавати матеріальну допомогу сім`ї загиблих. Крім того, повністю відшкодував понесені по даному кримінальному провадженню судові витрати на проведення судових експертиз. Просить суд суворо його не карати.

Потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_5 подали до суду письмові заяви із змісту яких вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 дійсно відшкодував заподіяні їм матеріальні та моральні збитки в повному обсязі, претензій до останнього вони не мають. Просять суд суворо підсудного не карати та не призначати йому покарання пов`язане з ізоляцією від суспільства. Окрім того, потерпілі просили суд провести судові засідання за їх відсутності.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнав повністю, а також те, що він не оспорює фактичні обставини вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів, розуміє неможливість в подальшому оскаржувати дані фактичні обставини в апеляційному порядку, а тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, судом визнано недоцільним та обмежено обсяг доказів, що підлягають дослідженню, допитом підсудного та дослідженням доказів, які характеризують його особу. Обвинувачений та інші учасники процесу не заперечували проти обмеженого порядку дослідження доказів, при цьому суд переконався, що останні правильно розуміють зміст ст. 349 КПК України.

Таким чином, аналізуючи здобуті в судовому засіданні докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення доведено повністю, а його дії вірно кваліфіковано за ч. 3 ст. 286 КК України, так як він керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило загибель двох осіб, потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

У ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 р. «Про виконання рішеньта застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі – Суд) передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

При цьому суд обгрунтовано посилається на практику Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, суд при призначенні покарання обвинуваченому, відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також те, що покарання має бути необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, як і те, що згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Обтяжуючі відповідальність обвинуваченого обставини судом не встановлено.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає повне визнання вини ОСОБА_1 , щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування потерпілим матеріальної та моральної шкоди.

Крім того, вирішуючи питання про призначення підсудному покарання, суд приймає до уваги думку потерпілих щодо несуворості призначуваного ОСОБА_1 покарання не пов`язаного з ізоляцією від суспільства, а також враховує і те, що останній негативно ставиться до вчиненого; має постійне місце проживання, за яким позитивно характеризується; перебуває у фактичних шлюбних стосунках; працюючи займаються суспільно-корисною працею; по місцю праці характеризується позитивно; на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває; раніше до кримінальної відповідальності не притягувався; зі слів має незадовільний стан здоров`я, тобто є особою із належним рівнем соціальної зрілості, яка має легальний дохід та міцні соціальні зв`язки, що применшує передумови для подальшої протиправної поведінки.

Окрім того, згідно досудової доповіді Кам`янець-Подільського міськрайонного відділу філії ДУ «Центр пробації» у Хмельницькій області, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість ОСОБА_1 , його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення та низький рівень ризику шкоди життю та здоров`ю, орган пробації вважає, що виправлення без позбавлення волі на певний строк можливе та становить середній рівень небезпеки для суспільства (ут.ч. окремих осіб). На думку органу пробації, виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення з боку органу пробації нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, а саме проведення щомісячних індивідуально-профілактичних бесід з метою зміни прокримінального мислення та мотивування недопущення вчинення повторного кримінального правопорушення, адміністративних правопорушень та виконання обов`язків покладених судом. У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покласти на правопорушника обов`язок (відповідно до ч. 3 ст. 76 КК України) – не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Враховуючи позицію потерпілих, які просять суворо не карати ОСОБА_1 , наявність зазначених декількох обставин, що пом`якшують покарання, та дані про особу обвинуваченого, суд вважає що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції його від суспільства, а тому призначаючи основне покарання у вигляді позбавлення волі, суд застосовує щодо підсудного норми ст. 75 КК України з встановленням іспитового строку та покладенням обов`язків передбачених ст. 76 КК України. Також суд застосовує щодо обвинуваченого додаткове покарання, визначене вищевказаною частиною ст..286 КК України – позбавлення права керувати транспортними засобами. Саме таке покарання, суд вважає буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання ОСОБА_1 та попередження скоєння ним нових злочинів.

Крім того, на переконання суду, призначене покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідає також принципу співрозмірності конкретного неправомірного діяння, вчиненого ним, з покаранням призначеним останньому.

Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не закладався.

Внаслідок обрання ОСОБА_1 по даному кримінальному провадженню, згідно ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 27.02.2021 р., запобіжного заходу у виді застави, внесену заставодавцем ОСОБА_8 в розмірі 45400 грн. на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду в національній грошовій одиниці (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код одержувача (ЄДРПОУ) 26289647, банк одержувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, номер рахунку НОМЕР_5 слід повернути заставодавцю. Запобіжний захід обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_1 у виді застави в частині покладених на нього обов`язків слід скасувати.

Накладений, згідно ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 02.03.2021 р. арешт на автомобілі марки : «RENAULT KANGOO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_9 ; «RENAULT 21», реєстраційний номер НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_10 ; «OPEL COMBO – C», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_4 ; «ВАЗ – 21102», реєстраційний номер НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_11 - слід скасувати в повному обсязі.

Питання відшкодування судових витрат понесених на залучення експертів по даному кримінальному провадженні, які на момент постановлення вироку, обвинуваченим ОСОБА_1 було погашено в повному обсязі в добровільному порядку, суд не вирішує.

Питання про речові докази по даному кримінальному провадженні, суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373-374, 395 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України та призначити йому покарання – п`ять років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

На підставі ст. 75 КК України, обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування призначеного судом основного покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю три роки.

Згідно ст. 76 КК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язок періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

До вступу вироку в законну силу, обраний обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді застави в частині покладених на нього обов`язків скасувати.

Внесену по даному кримінальному провадженні заставодавцем ОСОБА_8 заставу в розмірі 45400 (сорок п`ять тисяч чотириста) грн. на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду в національній грошовій одиниці (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код одержувача (ЄДРПОУ) 26289647, банк одержувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, номер рахунку UA 158 201 720 355 259 002 000 002 265 слід повернути заставодавцю.

Накладений, згідно ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 02.03.2021 р. арешт на автомобілі марки : «RENAULT KANGOO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_9 ; «RENAULT 21», реєстраційний номер НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_10 ; «OPEL COMBO – C», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_4 ; «ВАЗ – 21102», реєстраційний номер НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_11 - скасувати в повному обсязі.

Питання відшкодування судових витрат понесених на залучення експертів по даному кримінальному провадженні, суд не вирішує.

Речові докази - автомобілі марки : «RENAULT KANGOO», реєстраційний номер НОМЕР_1 ; «RENAULT 21», реєстраційний номер НОМЕР_4 ; «OPEL COMBO – C», реєстраційний номер НОМЕР_2 ; «ВАЗ – 21102», реєстраційний номер НОМЕР_3 , повернути власникам чи особам, уповноваженим власниками на розпорядження даними транспортними засобами. CD-R диск із відеозаписом обставин ДТП наданий свідком ОСОБА_4 зберігати при матеріалах даного кримінального провадження.

Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не закладався.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку суду вручити прокурору, обвинуваченому та захисник негайно, після його проголошення.

Суддя Р.Р. Струтинський