Рішення № 99710219, 20.09.2021, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/1682/21

Провадження №: 2-о/0343/34/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2021 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді – Тураша В. А.,

секретаря – Лукань О.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду в м.Долина справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Вигодська селищна рада Калуського району про встановлення факту , що має юридичне значення, суд -

В С Т А Н О В И В:

Заявниця ОСОБА_1 просить ухвалити рішення, яким встановити факт, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня своє смерті постійно проживала однією сім`єю більше п`яти років разом з нею, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Судові витрати залишити за нею.

Свої вимоги мотивує тим, що вона, ОСОБА_1 , після придбання 17.02.2002 року будинку, який розташований в АДРЕСА_1 , разом із сім`єю переїхали до нього де вони і проживають по даний час.

Поряд із ними у будинку АДРЕСА_2 проживала ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Оскільки з 2002 року, з моменту переїзду її сім`ї с. Старий Мізунь, у них із ОСОБА_2 склалися добросусідські стосунки, то вони стали товаришувати.

Так як ОСОБА_2 не мала ні дітей, ні чоловіка, то вони разом садили город, заготовляли сіно, купляли продукти, проводили спільне святкування релігійних свят і особистих дат та іменин. З віком стан здоров`я ОСОБА_2 погіршувався, а тому, з 2010 року вона та чоловік купляли їй медикаменти та піклувались про її здоров`я. В останні роки вони також повністю підтримували її будинок у задовільному стані: латали дах, фарбували вікна, прибирали у будинку, чистили димоходи, косили подвір`я, ремонтували огорожу, допомагали у господарстві. Оскільки вони проживали у селі, то дрова купляли та упорядковували теж спільно, купили їй електроплиту. На час ремонтних робіт ОСОБА_2 проживала у них. На їх кухні завжди були її столові прибори, оскільки тривалий час (більше п`ять років) готовили їжу спільно. Її сусідка постійно приймала ванну у них, та відпочивала після неї, вона забезпечувала її гарячою та питною водою. Вона із чоловіком запрошували ОСОБА_2 повноцінно перейти до їх домівки, однак вона відмовлялася, обґрунтовуючи це тим, що хоч і поважає та любить їх, але бажає жити та померти у своєму будинку. У їх сім`ї завжди було місце для ОСОБА_2 , оскільки вони були пов`язані спільним побутом.

Таким чином живучи разом із ОСОБА_2 , вони стали однією сім`єю в наслідок чого у них виникли взаємні права та обов`язки. В останні роки ОСОБА_2 вже не готувала їжу, а для неї робили це вона та її доньки.

З 2016 року здоров`я ОСОБА_2 погіршилось, тому вона змушена була прикласти зусиль для відновлення її здоров`я, а саме була проведена її госпіталізація та клінічне лікування, про що свідчать квитанції.

На жаль, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на 81 році життя померла.

Всі витрати на її поховання понесла вона, як єдина близька особа.

ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 будь яких родичів не мала, оскілки сім`ї не створила, а тому спадкоємців першої, другої та третьої черги не має.

З метою оформлення спадщини на належний ОСОБА_2 на праві власності житловий будинок АДРЕСА_2 , вона звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Проте у прийнятті заяви про прийняття спадщини, було відмовлено, так як нею не надано документів на підтвердження родинних зв`язків із померлою, тому було рекомендовано звернутися до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю із спадкодавцем.

Заявниця, ОСОБА_1 , в судовому засіданні вимоги, викладені в заяві підтримали, зіславшись на вищезазначені обставини, просили заяву задоволити.

Представник заінтересованої особи: Вигодської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області в судове засідання не з?явився, хоч про час та місце слухання справи був належним чином повідомлений судом. В Долинський районний суд поступила заява , в якій селищний голова п.М.Мацалак зазначив, що Вигодська селищна рада заперечень до позову не має. Просить розглянути справу №343/1682/21 за позовом ОСОБА_1 про встановлення факту , що має юридичне значення за відсутності представника Вигодської селищної ради (а.с.19).

Суд, вислухавши пояснення заявниці, оцінивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважає, що заяву слід задоволити, виходячи з наступного:

Згідно з ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання

Відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод чи інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У відповідності до вимог ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в абз. 2 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Як вбачається з роз`яснень, викладених у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до вимог ст. 318 ЦПК України, у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено, зокрема, який факт заявник просить встановити та з якою метою. Мета встановлення факту - це ті наслідки, настання яких бажав би заявник.

Для заявниці встановлення факту проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини не менше п`яти років має юридичне значення, оскільки дозволить реалізувати їй право на прийняття спадщини, як спадкоємця четвертої черги за законом у встановленому законом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 3 СК України, особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки - складають сім`ю.

У п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Головною ознакою проживання спадкоємця однією сім`єю зі спадкодавцем є систематичне ведення з ним спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності. При цьому важливою, проте не основною ознакою, є проживання в одному приміщенні зі спадкодавцем. Такими особами можуть бути й інші родичі спадкодавця, причому ними можуть також особи однієї статі зі спадкодавцем, або особи, які взагалі не пов`язані спорідненням зі спадкодавцем.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 03.06.99 №5-рп/99, зазначив, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Згідно з ч.1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до вимог статті 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали із спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

У відповідності до вимог ч.ч.1,6 ст.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду

України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р.).

Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах про спадкування” №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю.

У п. 23 вищевказаної Постанови вказано, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 14.07.2021 року підтверджує, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.7).

Після її смерті відкрилася спадщина. З метою її прийняття ОСОБА_3 звернулася до приватного нотаріуса Долинського районного нотаріального округу Барабаш Р.С. із заявою про прийняття спадщини.

Згідно повідомлення вих.№169/02-14 приватного нотаріуса Калуського РНО Івано-Франківської області Барабаш Р. від 21.08.2021, для прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 необхідно звернутися в суд для встановлення факт спільного проживання, ведення спільного господарства та встановлення черговості спадкування за законом (а.с.13).

Відповідно до копії довідки № 1375/02-14 виданої Вигодською селищною радою 28.07.2021 , ОСОБА_3 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 як сусідка займалась похованням одинокої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка з 1990 року і до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживала одна за адресою АДРЕСА_2 . Заповіт покійною ОСОБА_2 не складався.

Копія довідки № 1376/02-14 видана Вигодською селищною радою 28.07.2021 , свідчить про те, що ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 з 2002 року постійно проживала, вела спільне господарство і постійно до дня смерті доглядала за ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , та здійснила її поховання за адресою АДРЕСА_2 (а.с.11).

Про те, що ОСОБА_1 , проводила поховання ОСОБА_2 , свідчать рахунки ПП ОСОБА_5 , від 14.07.2021 (а.с.20-21), в яких відображені витрати, які понесла заявниця ОСОБА_1 на поховання ОСОБА_2 .

Таким чином, в ході судового розгляду факт, що має юридичне значення, а саме той факт що заявниця, як того вимагає положення ст. 1264 ЦК України, проживала постійно зі спадкодавцем ОСОБА_2 , однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, знайшов своє підтвердження.

З огляду на викладене, виходячи з інтересів особи щодо захисту її права на спадкування, зважаючи на те, що заявниця немає іншої можливості, окрім як в судовому порядку, встановити факт постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, враховуючи позицію селищного голови Вигодської селищної ради п.М.Мацалака, викладену в заяві, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту , що має юридичне значення, підлягає задоволенню, оскільки вимога її законна, обґрунтована та доказово підтверджена письмовими доказами, які в свою чергу є послідовними та логічними, а тому не викликають сумніву в їх правдивості.

Таким чином, встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем породжує для

заявниці юридичні наслідки, вона зможе реалізувати своє право на оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 у встановленому законом порядку, як спадкоємець четвертої черги, яка згідно зі ст. 1264 ЦК України, має таке право на спадкування за законом, як така, що проживала зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення по справі в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі викладеного, ст.ст. 15, 1216-1218, 1223, 1258, 1264 ЦК України, ст. 3 СК України, керуючись статтями 258, 259, 263-265, 256, 315, 319, 352-355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Вигодська селищна рада про встановлення факту , що має юридичне значення - задоволити.

Встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла – ІНФОРМАЦІЯ_4 , не менше як 5 (п`ять) років до часу відкриття спадщини.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано-Франківської області.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителька АДРЕСА_3 .

Заінтересована особа: Вигодська селищна рада Калуського району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 04355875 смт Вигода вул.Д.Галицького,75 Калуського району Івано-Франківської області, 77552.

Суддя: