Рішення № 99709995, 06.09.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/3846/21

Провадження № 2/185/2344/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

06 вересня 2021 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Зінченко А.С., за участю секретаря Молчанової Н.Ю., представника позивача - Нагорного Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 185/3846/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія 'КІФ" , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" , про визнання кредитного договору недійсним,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Нагорний Б.В., звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія 'КІФ" , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" , про визнання кредитного договору недійсним.

Позовна заява мотивована тим, що 11.11.2020 на його мобільний телефон надійшло повідомлення про несанкціоноване зняття коштів з його карток, він заблокував відповідні банківські картки, потім почали приходити повідомлення про спробу відновлення його сім- картки. За даним фактом позивач звернувся до правоохоронних органів. З 04.12.2020 почали приходити смс - повідомлення про погашення боргу за кредитним договором. Наприкінці березня 2021 року надійшло чергове повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором № 5052227 від 11.11.2020 від ТОВ «Фінансова компанія «Кіф» до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал». На адвокатський запит було отримано копії кредитного договору, договору відступлення прав вимоги та інформаційну довідку про перерахування кредитних коштів. Зазначає, що він жодних кредитних договорів не укладав, кредитний договір № 5052227 від 11.11.2020 він не підписував в ніякому виді, в тому числі і електронному, ніколи не телефонував до відповідача, не реєструвався на його сайті, і не виконував жодних дій для укладення кредитного договору, кредитні кошти не отримував, жодних рахунків в «Форвард банк» не відкривав, і не отримував пластикових карток. З посилання на ЦК України, ЗУ «Про електронну комерцію» просить визнати кредитний договір № 5052227 від 11.11.2020 недійсним, стягнути з відповідача судові витрати, а саме судовий збір та 4000 грн. витрати на правничу допомогу.

24.05.2021 ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

09.08.2021 ухвалою суду витребувано докази у справі.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити, дав пояснення відповідно до позову, зазначив, що номер мобільного телефону, зазначений в кредитному договорі № 5052227 від 11.11.2020, анкеті належить позивачу, але його намагались взломати, з цього приводу позивач звертався до поліції, але відповіді з поліції він не надав, так як в ЄРДР відомості не внесені, винних осіб не встановлено. Вимоги за спірним кредитним договором дійсно відступлені від відповідача до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», договір відступлення він не надав, так як не вважає за необхідне, вважає, що відповідач є належним. Відповідачем надано довідку про відсутність кредитних договорів між сторонами станом на 10.06.2021 та відсутність вимог до позивача, просить позов задовольнити. Дав згоду на проведення заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, відзив на позовну заяву не подав.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, про причину неявки суду не повідомила.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія 'КІФ" та ОСОБА_1 11.11.2020 було укладено кредитний договір № 5052227, відповідно до умов якого позичальник надав позивачу кредит в розмірі 3 000 грн. на умовах строковості, зворотності та платності на 24 дні, до 04.12.2020 зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1,98 % в день від суми виданого кредиту. Надання кредитку здійснюється шляхом перерахування кредитором коштів на банківській рахунок позичальника, зазначений ним при заповненні заявки на сайті кредитора. Договір підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором LL878566 / ОСОБА_2 / (а.с. 16-18)

До договору додано анкету з особистими даним позивача: ОСОБА_1 , телефон НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 , вік 35, серія і номер паспорту НОМЕР_3 , дата видачі 10.10.2002, підписану електронним підписом з одноразовим ідентифікатором LL878566 / ОСОБА_2 /, зазначено, що підпис відтворено шляхом використання позичальником свого логіна та пароля . (а.с. 20)

Відповідно до інформаційної довідки № 327/04 від 23.04.2021 ТОВ «Платежі Онлайн», як оператор послуг платіжної інфраструктури повідомляє, що на сайті LOVILAVE.COM.UA через платіжний сервіс «platon» була проведена успішна транзакція типу «виплата» 3000 грн. 11.11.2020, видача по договору 5052227 на картку НОМЕР_4 «Форвад Банк». (а.с. 21)

Ухвала суду про витребування доказів від 09.08.2021 в повному обсязі АТ «Банк Форвард» не виконана, надана лише інформація листом № 12/3-02-3307 від 31.08.2021, що станом на 25.08.2021 відсутні будь-які відкриті рахунку на ім`я ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія 'КІФ" від 10.06.2021 станом на 10.06.2021 жодних кредитних договорів з позивачем укладено не було, товариство не має жодних вимог до позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За положеннями ст. 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти: правочини між юридичними особами; правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою ст. 206 цього Кодексу; правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених ч. 1 ст. 206 цього Кодексу; інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Згідно з ч.1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У справі встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія 'КІФ" та ОСОБА_1 11.11.2020 було укладено кредитний договір № 5052227, відповідно до умов якого позичальник надав позивачу кредит в розмірі 3 000 грн. на умовах строковості, зворотності та платності на 24 дні, до 04.12.2020 зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1,98 % в день від суми виданого кредиту. Надання кредитку здійснюється шляхом перерахування кредитором коштів на банківській рахунок позичальника, зазначений ним при заповненні заявки на сайті кредитора. Договір підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором LL878566 / ОСОБА_2 / Відповідно до п. 6.15 договору зазначено, що цей договір є електронним документом створеним і збереженим в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та перетвореним електронними засобами у візуальну форму (а.с. 16-18).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» та п. 2.1.3. Правил, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 12 вказаного закону передбачено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Кодексу, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному у письмовій формі.

Отже, оспорюваний правочин було укладено в електронній формі та підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно до ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За частинами 1, 2, 4 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Звернувшись до суду із вказаними позовними вимогами, представник позивача вказував, що позивач не підписував кредитний договір, не отримував грошових коштів.

Однак, всупереч вимогам ст. 12, 81 ЦПК України, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин. Позивачем та його представником не доведено, та не надано жодного доказу, того що позивач не вчиняв відповідних дій для укладання договору в електронній формі та не підписував його за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, при цьому підтверджено належність позивачу, зазначеного в договорі номеру мобільного телефону.

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Матеріали справи не містять будь-яких належних доказів, що сторонніми особами були вчинені шахрайські дії щодо позивача, укладено кредитний договір без його згоди та знято грошові кошти.

Довідка відповідача про те, що станом на 10.06.2021 жодних кредитних договорів з позивачем укладено не було та товариство не має жодних вимог до позивача, не підтверджує не укладення спірного кредитного договору позивачем, так як позивачем в позові зазначено, та представником позивача в судовому засіданні підтверджено, що вимоги за спірним кредитним договором в березі 2021 року були відступлені відповідачем ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал».

Ухвала суду про витребування доказів від 09.08.2021 в повному обсязі АТ «Банк Форвард» не виконана, надана лише інформація листом № 12/3-02-3307 від 31.08.2021, що станом на 25.08.2021 відсутні будь-які відкриті рахунку на ім`я ОСОБА_1 . Інформації чи належала, належить ОСОБА_1 картка НОМЕР_4 , чи відкривались раніше на його ім`я рахунки суду не надано.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Доказів відступлення прав вимоги за спірним договором відповідачем до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» сторонами суду не надано, але позивачем зазначено про це в позові, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» зазначено як третю особу, та підтверджено наявність обставин відступлення прав вимоги представником позивача в судовому засіданні. За обставин належного відступлення прав вимоги за спірним кредитним договором відповідачем до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», в березні 2021 року відбулась заміна сторони у зобов`язанні та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» як новий кредитор набув статусу сторони за спірним кредитним договором від 11.11.2020, отже є належним відповідачем у справі про визнання цього договору недійсним.

Як вбачається зі змісту ст. ст. 51, 175 ЦПК України, на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі.

Звертаючись до суду із позовом про визнання недійсним кредитного договору позивач визначив відповідачем ТОВ "Фінансова компанія 'КІФ" , а ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» визначив третьою особою. В судовому засіданні представником позивача не було заявлено клопотань про заміну відповідача, та було зазначено, що на його думку відповідач ТОВ "Фінансова компанія 'КІФ" є належним навіть за умов відступлення прав вимоги в березні 2021, як первісний кредитор.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

З урахуванням принципу диспозитивності, суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

За приписами ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вказаних норм закону позивач, звертаючись до суду з позовом повинен довести факт порушення невизнання чи оспорення його прав свобод чи інтересів саме вказаним ним відповідачем. При цьому слід вважати, що заявлені позовні вимоги до неналежного відповідача задоволені судом бути не можуть, оскільки вказане слід вважати порушенням вимог процесуального закону, за якими суд не в змозі вирішувати та задовольняти позов без особи, яка повинна відповідати за позовом, прав, обов`язків, інтересів якої такий прямо стосується (належного відповідача).

Аналізуючи зібрані у справі докази, суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія 'КІФ" , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" , про визнання кредитного договору недійсним.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що він має право звернутися до суду з позовом до належного відповідача.

Керуючись ст. 12,13,81,89,259,265,280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія 'КІФ" , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" , про визнання кредитного договору недійсним - відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КІФ", ЄДРПОУ 42359240, місцезнаходження: 61072, м. Харків, вул. Отакара Яроша, 24Б.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя А. С. Зінченко