Рішення № 99707067, 17.09.2021, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/3099/20

Провадження № 2/552/1363/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.09.2021 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

Головуючого судді - Турченко Т.В.

при секретарі - Сороці Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання,-

В С Т А Н О В И В:

До Київського районного суду м.Полтави звернулося ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання. В позовній заяві вказували на те, що відповідачі проживають за адресою: АДРЕСА_1 та користуються послугами підприємства по забезпеченню тепловою енергією у вигляді опалення та централізованого гарячого водопостачання, але не розраховуються за вказані послуги, в зв`язку з чим утворилась заборгованість за період з 01.10.2016 року по 01.05.2020 року в сумі 23508,72 грн., яку просять стягнути з відповідачів на користь підприємства.

30.09.2020 року судом винесено заочне рішення, яким стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які проживають за адресою АДРЕСА_1 , за період з 01.10.2016 року по 01.05.2020 рік на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства “Полтаватеплоенерго» в розмірі 21597,79 грн., індексу інфляції в сумі 1201,61 грн., 3% річних в сумі 709,32 грн., а всього 23508,72 грн. А також стягнуто судовий збір в розмірі 700,67 грн. з кожного.

16.06.2021 року ухвалою суду скасовано вищевказане заочне рішення, а справу призначено до розгляду в спрощеному порядку.

03.08.2021 року від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Зогаль О.М. надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Прийняти нове рішення у справі, яким зобов`язати ОСОБА_1 одноособову сплатити основний борг в сумі 13 347,61 грн. за послуги ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» за період з 01.10.2016 року по 31.07.2019 рік. Розподілити між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 сплату основного боргу в сумі 8 250,18 грн. за послуги ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» за період з 01.10.2019 року по 01.05.2020 рік в рівних частинах та зобов`язати ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» окремо провести розрахунок інфляційних втрат, 3% річних від суми боргу, на суму основного боргу 13347,61 грн. та суму основного боргу 8 250,18 грн. станом на 30.04.2020 рік.

09.08.2021 року позивачем ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» надано відповідь на відзив, в якій зазначили, що співвласник квартири повинен сплачувати витрати на утримання квартири, навіть якщо відсутні договірні відносини щодо розподілу цих витрат та співвласник не користувався відповідними послугами, а тому підприємство вважає, що позовні вимоги, щодо стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 з співвласників квартири ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В судовому засіданні представник позивача за дорученням ОСОБА_6 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечувала щодо солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за послуги з теплопостачання, проте не заперечувала щодо субсидіарного стягнення заборгованості.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та їх представник ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи згоду представника позивача ОСОБА_6 , відповідача ОСОБА_1 , а також наявні у справі докази, суд приходить до висновку про розгляд справи за відсутності відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та їх представника ОСОБА_7 .

Суд, заслухавши представника позивача ОСОБА_6 , відповідача ОСОБА_1 , вивчивши та дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками квартири АДРЕСА_2 .

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 16.03.2007 року вищевказана квартира на праві спільної часткової власності належить відповідачам по 1/3 частини кожному.

Крім того, судом встановлено, що позивач ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» в період з 01.10.2016 року по 01.05.2020 рік надавав послуги з теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , але плата за послуги не вносилася, а тому на даний час існує заборгованість за вказаний період в розмірі 21 597,79 грн.

При цьому розрахунок вартості послуг відповідає затвердженим тарифам.

Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами. Статтями 64, 68 ЖК України передбачено обов`язок відповідачів своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Статтею 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Судом встановлено, що договір між сторонами про надання послуг з теплопостачання не укладався, але підприємство «Полтаватеплоенерго» надавало та продовжує надавати з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідачів в свою чергу такі послуги отримували, отримують та від них не відмовляються.

Для звільнення від оплати комунальних послуг особа повинна відмовитись у встановленому порядку від таких послуг, а не посилатися на підступність договору, дана правова позиція передбачена постановою Верховного суду України від 18.03.2019 року № 210/5796/16-ц.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Згідно з постановою Верховного Суду від 19.08.2020 року у справі №703/2200/15-ц співвласник квартири повинен сплачувати витрати на утримання квартири, навіть якщо відсутні договірні відносини щодо розподілу цих витрат та співвласник не користується відповідними послугами.

Статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Оскільки відповідачі покладені на них як споживачів обов`язки належним чином не виконували, за отримані послуги не сплачували, суд приходить до висновку, що з відповідачів підлягає стягненню сума заборгованості за послуги з теплопостачання за період з 01.10.2016 року по 01.05.2020 рік в розмірі 21 597,79 грн.

При вирішенні питання щодо стягнення 3 % річних та розрахованої суми інфляції суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулює Закон України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 10 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач зобов`язаний у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, установлених ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) вимагати сплату грошей за надані послуги.

Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Закріплена ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, встановлених у ч. 2 ст. 625 ЦК України.

В своїй позовній заяві позивач просить солідарно стягнути з відповідачів заборгованість за послуги з теплопостачання, 3% річних та індекс інфляції.

Відповідно до практики Верховного суду України, а саме постанови від 20.09.2018 року у справі №522/7683/13-ц, постанови від 04.11.2015 року в справі 6-734цс15 та постанови від 01.09.2020 року у справі №352/2163/13-ц в разі належності квартири декільком особам на праві спільної сумісної власності або спільної часткової власності, позовні вимоги мають бути пред`явлені до кожного з них про стягнення за житлово-комунальні послуги у розмірах, що відповідають їх часткам у праві спільної сумісної/часткової власності. Крім тих випадків, коли між співвласниками досягнуто домовленості щодо утримання квартири і визначено уповноваженого власника квартири.

Враховуючи те, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками квартири АДРЕСА_2 та кожному з них належить 1/3 часки в даній квартирі, а також те, що між співвласниками не досягнуто згоди щодо утримання квартири. А також на даний час відповідачі не сплатили заборгованість за послуги з теплопостачання.

Тому з відповідачів на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" підлягає стягненню в субсидіарному порядку сума заборгованості за послуги теплопостачання, отримані за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.10.2016 року по 01.05.2020 в розмірі 21 597,79 грн. по 7 199,26 грн. з кожного та 3 % річних в сумі 709,32 грн. по 236,44 грн. з кожного та нарахований індекс інфляції в розмірі 1201,61 грн. по 400,54 грн. з кожного.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Тому з відповідачів на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати в розмірі 700,67 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 264, 265, 280 ЦПК України, ст. ст. 264, 525, 526 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» заборгованість за послуги з централізованого опалення, що утворилась за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.10.2016 року по 01.05.2020 рік в сумі 7 199,26 грн., індекс інфляції в розмірі 400,54 грн., 3% річних в сумі 236,44 грн. та 700,67 грн. судового збору, а всього: 8 536,91 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» заборгованість за послуги з централізованого опалення, що утворилась за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.10.2016 року по 01.05.2020 рік в сумі 7 199,26 грн., індекс інфляції в розмірі 400,54 грн., 3% річних в сумі 236,44 грн. та 700,67 грн. судового збору, а всього: 8 536,91 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» заборгованість за послуги з централізованого опалення, що утворилась за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.10.2016 року по 01.05.2020 рік в сумі 7 199,26 грн., індекс інфляції в розмірі 400,54 грн., 3% річних в сумі 236,44 грн. та 700,67 грн. судового збору, а всього: 8 536,91 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Учасники справи:

1.Позивач: Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства “Полтаватеплоенерго», м. Полтава, вул. Комарова, 2а, НОМЕР_1 в філії Полтавське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 331467, ЗКПО 03338030.

2.Відповідачі:

I.ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

II. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

III. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення виготовлено 20.09.2021 року.

Головуючий суддя Т.В.Турченко