Вирок № 99705622, 15.09.2021, Арцизький районний суд Одеської області

справа № 513/1019/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2021 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Варгаракі С.М.,

за участю: секретаря судового засідання Богдан А.І.,

прокурора Іванова Р.В.,

захисника-адвоката Манової І.М.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Арциз Одеської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42018160000000900, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.09.2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Крива Балка Саратського району Одеської області, громадянки України, що займала посаду голови Кривобалківської сільської ради, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що бажаючи отримати неправомірну вигоду за виконання покладених на неї Законом повноважень сільського голови, ОСОБА_1 , в 20 числах вересня 2018 рову, точну дату досудовим розслідуванням не встановлено, знаходячись у службовому кабінеті, розташованому в приміщенні сільської ради за адресою: с. Крива Балка Саратського району Одеської області, вул. Шкільна, 94, повідомила ОСОБА_2 , який звернувся до неї із питанням щодо виділення йому у встановленому законом порядку в оренду земельної ділянки на березі водоймища на землях вказаної сільської ради для зайняття підприємницькою діяльністю, що за винагороду у розмірі 10000 доларів США вона зможе вирішити це питання. ОСОБА_1 також запевнила ОСОБА_2 , що у разі отримання грошових коштів вона, використовуючи свої повноваження сільського голови, забезпечить вирішення цього питання та подальше укладення договору оренди земельної ділянки.

При цьому, ОСОБА_1 повідомила ОСОБА_2 , що якщо він погодиться на її умови, вона надасть вказівку землевпоряднику зазначеної сільської ради виїхати по місцю розташування бажаної земельної ділянки та провести відповідні заміри з метою визначення її площі та вирішення організаційних питань, пов`язаних із передачею її в оренду, та запропонувала ОСОБА_2 приїхати через місяць, щоб вона мала можливість вивчити правомочність прийняття сільською радою такого рішення.

У подальшому, 27.11.2018 року в обідній час, ОСОБА_2 , з метою з`ясування питання щодо можливості отримання в оренду земельної ділянки на березі водоймища с. Крива Балка Саратського району Одеської області, прибув до адміністративної будівлі Кривобалківської сільської ради, де зустрівся із ОСОБА_1 .

Під час зустрічі ОСОБА_1 , маючи умисел на отримання, шляхом вимагання неправомірної вигоди в сумі 10000 доларів США з використанням свого службового становища за передачу в оренду зазначеної земельної ділянки ОСОБА_2 , діючи з корисливих мотивів, підтвердила свою згоду на вирішення цього питання та висунула вимогу про необхідність передачі їй першої частини неправомірної вигоди у сумі 1000 доларів США до початку оформлення документів. ОСОБА_2 , не бажаючи настання негативних наслідків для нього у вигляді не передання йому у встановленому законом порядку в оренду земельної ділянки, повідомив про відсутність у нього на даний час цієї суми, але зможе передати ОСОБА_1 кошти через декілька днів.

У подальшому, 05.12.2018 року, приблизно о 12 год. 00 хв., ОСОБА_2 прибув до сільської ради за адресою: АДРЕСА_2 , де зустрівся із ОСОБА_1 , яка під час бесіди, продовжуючи реалізацію свого злочинного плану, направленого на отримання неправомірної вигоди, використовуючи своє службове становище, повторно висунула вимогу ОСОБА_2 про необхідність передати їй раніше обумовлену суму грошей.

ОСОБА_2 , усвідомлюючи, що без передання ОСОБА_1 неправомірної вигоди питання щодо виділення йому зазначеної земельної ділянки вирішене не буде, повідомив останній про наявність у нього лише 10000 грн., які він готовий їй передати. ОСОБА_1 погодилась та отримала від ОСОБА_2 10000 грн., якими у подальшому розпорядилася на власний розсуд. Також, вона повідомила ОСОБА_2 , що їй потрібно час для узгодження питання передачі в оренду та запропонувала зустрітись через деякий час.

Діючи відповідно до наявної домовленості, 17.12.2018 року в обідній час, ОСОБА_2 знову прибув до зазначеної сільської ради, де зустрівся із ОСОБА_1 , яка повідомила його про необхідність передачі їй ще 1100 грн. для потреб сільської ради, а також, що площа земельної ділянки, яку буде передано в оренду, становитиме 0,45 га.

Також, ОСОБА_1 вказала ОСОБА_2 , що для отримання земельної ділянки вказаною площею, йому необхідно зареєструватись як фізична особа-підприємець, після цього подати заяву до Кривобалківської сільської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) площею 0,25 га та заяву як фізична особа-підприємець про надання дозволу на оренду земельної ділянки площею 0,20 га.

ОСОБА_2 , бажаючи отримати у користування вказану земельну ділянку, вимушено погодився із запропонованою ОСОБА_1 пропозицією та передав останній 1100 грн., які вона отримала та в подальшому розпорядилася на власний розсуд.

Виконуючи вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зареєструвався 28.02.2019 у Великомихайлівській районній державній адміністрації Одеської області як фізична особа-підприємець. В цей же день, ОСОБА_2 телефоном повідомив про отримання статусу фізичної особи-підприємця і готовність прибути для подачі заяв на видачу земельної ділянки ОСОБА_1 , яка заявила, що у зв`язку з перебуванням на лікарняному зможе виготовити необхідні документи лише через декілька місяців, запевнивши, що підстав для хвилювання у нього не має.

Після 20 травня 2019 року, більш точну дату досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 телефоном повідомила ОСОБА_2 про одужання та запропонувала прибути до Кривобалківської сільської ради для оформлення необхідних документів стосовно вищезазначеної земельної ділянки, а також заявила про необхідність передачі ним ще 3300 грн. для потреб сільської ради.

Далі, 29.05.2019 року приблизно в обідній час, ОСОБА_2 прибув до Кривобалківської сільської ради, де в кабінеті ОСОБА_1 , в її присутності написав без зазначення дати заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) площею 0,25 га та заяву як фізична особа-підприємець про надання дозволу на оренду земельної ділянки площею 0,20 га. Разом із заявами ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 також грошові кошти у визначеній нею сумі в розмірі 3300 грн.

Отримавши заяви і грошові кошти, ОСОБА_1 повідомила ОСОБА_2 , що йому необхідно 30.05.2019 року прибути до сільради для підписання договору оренди землі площею 0,20 га та отримання рішення Кривобалківської сільської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) площею 0,25 га.

Водночас, голова Кривобалківської сільської ради ОСОБА_1 повідомила ОСОБА_2 , що договір оренди і рішення сесії сільради він отримає тільки за умов, якщо привезе наступну частину неправомірної вигоди у сумі 2000 доларів США, як неправомірну вигоду особисто для неї, а також 45930 грн. як плату за оренду земельної ділянки та податок на землю, яку має передати землевпоряднику сільської ради ОСОБА_3

ОСОБА_2 , розуміючи, що у разі не згоди із зазначеною вимогою ОСОБА_1 з останнім не буде укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,20 га та йому не буде надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки площею 0,25 га, вимушений був погодитись.

На виконання злочинних вимог голови Кривобалківської сільської ради ОСОБА_1 , 30.05.2019 року приблизно о 15 год. 00 хв., ОСОБА_2 прибув до Кривобалківської сільської ради, де особисто передав ОСОБА_1 наступну частину неправомірної вигоди в сумі 2000 доларів США, що по курсу НБУ на день передачі складало 53360 гривень НБУ.

Отримавши грошові кошти, ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел на отримання неправомірної вигоди за виконання в інтересах ОСОБА_2 дій з використанням свого службового становища, особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням, підписала та видала останньому рішення Кривобалківської сільської ради від 12.03.2019 року № 241-У1I про надання дозволу ФОП ОСОБА_2 на оренду земельної ділянки площею 0,20 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , та рішення Кривобалківської сільської ради від 12.04.2019 року № 244-У1І про надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) площею 0,25 га за адресою: АДРЕСА_4 . Крім того, ОСОБА_1 підписала, як голова Кривобалківської сільської ради, договір оренди землі з ФОП ОСОБА_2 площею 0,20 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

Після підписання зазначених документів ОСОБА_2 за вказівкою ОСОБА_1 передав раніше визначену суму у розмірі 45930 грн. землевпоряднику Кривобалківської сільської ради ОСОБА_3 , яка не була обізнана про злочинні плани ОСОБА_1 , в рахунок оплати оренди зазначеної земельної ділянки та податку на землю.

Таким чином, в період з грудня 2018 року по 30.05.2019 року ОСОБА_1 вимагала та отримала від ОСОБА_2 неправомірну вигоду на суму 67760 гривень.

У зв`язку з викладеним, своїми умисними діями, що виразилися в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди, за вчинення такою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого службового становища, поєднане з вимаганням, ОСОБА_1 , вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.

Враховуючи зазначене, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що будучи головою Кривобалківської сільської ради Саратського району Одеської області, у період з грудня 2018 року по 30.05.2019 року ОСОБА_1 вимагала та отримала від ОСОБА_2 неправомірну вигоду на загальну суму 67760 грн., за підписання та видачу останньому рішення Кривобалківської сільської ради від 12.03.2019 року № 241-У1І про надання дозволу ФОП ОСОБА_2 на оренду земельної ділянки площею 0,20 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , рішення Кривобалківської сільської ради від 12.04.2019 № 244-У1І про надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) площею 0,25 га. за адресою: АДРЕСА_4 та договору оренди землі з ФОП ОСОБА_2 площею 0,20 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

Обвинувачена ОСОБА_1 , не погодившись з пред`явленим обвинуваченням дала суду показання про те, що не порушувала закони України, нічого не вимагала і нічого не одержувала. Під час досудового слідства не давала пояснень, оскільки під час затримання працівниками поліції порушувалися її конституційні права. ЇЇ позбавили права на захист, захисника взагалі не допустили до слідчих дій, не дали можливості поговорити, почали обшук та через чотири години повідомили її сина про затримання, який подзвонив до адвоката. Співробітники не реагували на зауваження захисника, майже не подралися за дверима кабінету, адвокат сидів в кутку коридору, тому відмовився підписувати протокол. О 01 год. провели обшук вдома без ухвали, погрожували що все потрощать. О 03 год. ночі привезли до слідчого управління. З ОСОБА_2 познайомились 11 грудня 2018 року, до цього з ним не бачилася, але він представився, що він був у держадміністрації і його прислав голова адміністрації, щоб вирішити питання стосовно водоймища. Кривабалківська сільрада має 191 га землі з цього водоймища, такі ж самі мають другі сільські ради. Неодноразово писала листи, щоб орендатори сплатили орендну плату, однак жодних коштів не надходило. ОСОБА_2 сказав, що звернувся із заявою до правоохоронних органів восени, але це було у вересні 2018 року, дати на його заяві немає, є лише дата реєстрації в прокуратурі. До мене звернувся ОСОБА_2 11 грудня із заявами про виділення земельної ділянки. ОСОБА_2 є партнером Одесаводхоз, таким чином вони хотіли щоб я припинила вимагати гроші за оренду. 07 березня 2019 року вперше він просив землю для промислових цілей, тоді він написав заяву. В оренду було виділено 20 соток землі. Потім звернувся ще з однією заявою для будівництва 25 соток. 12 квітня сесія прийняла рішення. З 12 квітня до 29 травня ОСОБА_2 не приїжджав, приїхав 29 травня, йому порахували скільки він має заплатити оренду. Земельна ділянка не була надана у власність, а для розробки технічної документації. Наступного дня о 15 год. 30 хв. повідомила, що всі документи готові. Бачила, як він залишив гроші у землевпорядника, та побачивши, що я виходжу з кабінету провів до автомобіля. Потім мене затримали, жодних документів на обшук працівники правоохоронних органів не пред`явили, подзвонити адвокату не дозволили, а лише дозволили подзвонити синові. Зайшовши в приміщення кабінету, запропонували видати всі гроші, я видала 5000 євро з квитанцією. Оглядали сейф двічі, коли прийшов адвокат, знов оглядали сейф та один із працівників правоохоронних органів постійно стояв біля сейфу, відкривши двері сейфу в черговий раз, знайшли гроші. Під час прийняття рішення про виділення земельних ділянок допитували всіх депутатів на сесії. За один рік оренди ОСОБА_2 необхідно було сплатити 846 грн. та 311 грн. Грошові кошти ОСОБА_2 мені ніколи не передавав. Вважає, що відносно неї вчинена провокація хабара.

Такі показання обвинуваченої ОСОБА_1 суд, згідно ст. 23 КПК України, бере до уваги, оскільки вони є послідовними, підтверджуються іншими належними та допустимими доказами.

Суд, перевіряючи та оцінюючи доводи ОСОБА_1 щодо провокації злочину, вдався до правових позицій Європейського суду з прав людини.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 271 КПК України під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв. Здобуті в такий спосіб речі та документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.

Вказане також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Банніков проти Російської Федерації» від 04 листопада 2010 року, «Веселов та інші проти Російської Федерації» від 02 жовтня 2010 року, «Матановіч проти Хорватії» від 04 квітня 2017 року, «Раманаускас проти Литви» від 20 лютого 2018 року. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини розробив критерії для того, щоб відрізняти провокування вчинення злочину, яке суперечить ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, від дозволеної поведінки під час законних таємних методів у кримінальних розслідуваннях. Зокрема, у випадку визнання заяви про підбурювання такою, що не є явно необґрунтованою, для визнання доказів допустимими суду належить з`ясувати чи було слідство «по суті пасивним», чи був би злочин вчинений без втручання влади, чи мало місце з боку влади спонукання особи до вчинення злочину, наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування, підвищення ціни вище середньої; вагомість причин проведення оперативної закупки, чи були у правоохоронних органів об`єктивні дані про те, що особа була втягнута у злочинну діяльність і ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою. При цьому, тягар доведення того, що підбурення не було, покладається на сторону обвинувачення.

У типових справах щодо провокацій Європейський суд з прав людини зазначає, що під час здійснення спеціальних слідчих заходів виникає ризик підбурювання з боку працівників правоохоронних органів, а тому межі їх застосування мають бути чітко визначені. При цьому, ЄСПЛ усвідомлює, які труднощі виникають у поліції при пошуку та збиранні доказів під час виявлення та розслідування злочинів. Правоохоронні органи при виконанні своїх завдань все частіше змушені використовувати негласних агентів та інформаторів, вдаватися до негласних оперативно-розшукових заходів, зокрема для боротьби з організованою злочинністю й корупцією. ЄСПЛ погоджується, що такі спеціальні слідчі методи можна використовувати, якщо це необхідно для збирання доказів у цій сфері, за умови непорушення прав і зобов`язань, які випливають із міжнародних багатосторонніх спеціальних конвенцій, наприклад, стосовно прав людини. З огляду на це використання спеціальних слідчих методів, зокрема негласних заходів, саме по собі не може порушити право на справедливий судовий розгляд справи. Проте у зв`язку з тим, що при здійсненні цих заходів виникає ризик підбурювання з боку поліції, межі їх застосування мають бути чітко визначені (рішення ЄСПЛ у справі «Кестас Раманаускас проти Литовської Республіки»).

Питання щодо допустимості доказів у справі - це насамперед предмет регулювання національного законодавства і, як правило, саме національні суди уповноважені давати оцінку наявним у справі доказам. ЄСПЛ, зі свого боку, повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим (рішення ЄСПЛ у справі «Ван Мехелен та інші проти Нідерландів»).

Крім того, ЄСПЛ у вказаній справі зазначив наступне: «Підбурювання з боку поліції має місце там, де задіяні посадові особи - співробітники служб безпеки або особи, що діють за їх розпорядженням - не обмежувані фактично необхідною пасивною слідчою діяльністю, а такі, що здійснюють такий вплив на особу, як підбурювання до вчинення злочину, що в іншому випадку не був би вчинений, з метою забезпечити докази й почати карне переслідування...»

При визначенні, чи було слідство «фактично пасивним», ЄСПЛ розглядає причини проведення прихованої операції й поводження органів влади при її проведенні. При цьому, ЄСПЛ буде опиратися на те, чи були об`єктивні відомості про те, що особа була залучена в злочинну діяльність і була істотна ймовірність вчинення злочину.

У справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії» ЄСПЛ зазначив, що використання негласних агентів має бути обмеженим і забезпеченим гарантіями навіть у справах, пов`язаних із боротьбою з торгівлею наркотиками. Суспільним інтересом не можна виправдати використання доказів, здобутих шляхом підбурювання до такої діяльності з боку працівників міліції. Судом встановлено, що в цій справі необхідно визначити, чи вийшла діяльність працівників поліції за межі функцій негласних агентів. Суд також не виявив жодних доказів на підтримку аргументів Уряду про те, що заявник мав намір вчинити злочин. За таких обставин можна зробити висновок, що двоє поліцейських не обмежилися пасивним розслідуванням злочинної діяльності ОСОБА_5 де ОСОБА_6 , а навпаки, вдалися до спонукання вчинити злочин.

Аналогічною викладеній є позиція в рішенні ЄСПЛ у справі «Ваньян проти Росії»: із вимог справедливого суду за ст. 6 Конвенції випливає, що суспільний інтерес в боротьбі проти наркоторгівлі не може виправдати використання доказів, отриманих в результаті провокації міліції.

Разом з тим, ЄСПЛ не визнав провокаційними дії правоохоронних органів у справі «Мілінііне проти Литви» та зазначив, що в даній справі поліція «приєдналася» до злочинної діяльності, а не ініціювала її. Наведене вище дає підстави дійти висновку про те, що ЄСПЛ чітко розмежував межі дозволеного під час проведення правоохоронними органами негласних слідчих дій, тобто якщо вказані працівники, з метою штучного збільшення показників боротьби зі злочинністю, спеціально залучають для цього підготовлену особу, яка в подальшому під їхнім контролем активними діями провокує «злочинця» до вчинення кримінального правопорушення, то докази на підтвердження винуватості, здобуті в ході такої провокації суд зобов`язаний визнати як недопустимі, а особу обвинуваченого - виправдати. Разом з тим, коли представники правоохоронних органів обмежились пасивним спостереженням за злочинною поведінкою особи і в ході проведення негласних слідчих дій мав місце судовий контроль за дотриманням прав та свобод особи, зібрані докази будуть відповідати усім критеріям належності, допустимості та достовірності».

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, обставини кримінального провадження, суд вважає, що дії ОСОБА_2 та представників правоохоронних органів, в даному випадку, можна розцінювати як провокаційні по відношенню до обвинуваченої ОСОБА_1 .

В той же час прокурор не спростував тверджень обвинуваченої про наявність у діях працівників правоохоронних органів ознак провокації злочину, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеній у справах «Ваньян проти Росії», «Тейксейре де Кастро проти Португалії», підлягає ретельній перевірці під час судового розгляду.

В судовому засіданні прокурор не довів, що ініціатива у спілкуванні виходила саме від ОСОБА_1 , що саме остання кожного разу телефонувала і вимагала грошові кошти від ОСОБА_2 . Все це свідчить про високий ступінь активності, швидкості, наполегливості дій зі сторони свідка (заявника) ОСОБА_2 щодо обвинуваченої ОСОБА_1 , виділення для проведення спецоперації власних коштів.

При цьому доказів того, що ОСОБА_1 могла здійснювати якийсь вплив на ОСОБА_2 , або мала домовленість з депутатами, які приймали участь у сесії матеріали кримінального провадження не містять.

З відеозапису обшуку кабінету ОСОБА_1 вбачається, що обшук в сейфі проводили декілька разів, камера не фіксувала всіх осіб, які проводила обшук, і лише в черговий раз під час обшуку сейфу виявлено грошові кошти в сумі 2000 дол. США, загорнуті в папір.

Однак, з перегляду вказаної слідчої дії слідує, що ОСОБА_1 не була обізнана про місцезнаходження грошових коштів.

Аналіз показань ОСОБА_2 , досліджених письмових доказів, відтворених у судовому засіданні відео та аудіо записів розмов ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зміст відповідних процесуальних документів не дозволяють суду зробити висновок щодо відсутності провокування ОСОБА_1 .

Враховуючи ті обставини, що свідок ОСОБА_2 , як встановлено в судовому засіданні був сам ініціатором телефонних розмов, зустрічей, суд вважає, що в даному випадку в діях свідка ОСОБА_2 мала місце провокація, так як свідок ОСОБА_2 , за підтримки правоохоронних органів, впливав на обвинувачену ОСОБА_1 шляхом призначення зустрічей, телефонних розмов, а тому суд вважає, що даного кримінального провадження не було б в разі відсутності такого «зручного» свідка для правоохоронних органів, як ОСОБА_2 .

При цьому суд вважає, що оперативні дії та інші дії, зокрема, вручення коштів обвинуваченій відбулося за активного сприяння, активній організації працівниками правоохоронних органів, так як, зважаючи на досліджені об`єктивні обставини справи, у суду немає підстав об`єктивно підозрювати, що ОСОБА_1 була колись задіяна у злочинній діяльності, або схильна до вчинення злочинів.

Суд вважає, що в даному випадку дії свідка ОСОБА_2 були спрямовані на підбурювання злочину, який передбачено ч. 3 ст. 368 КК України, а тому у суду виникає непереборний сумнів у тому, що дане кримінальне провадження існувало б без дій свідка ОСОБА_2 , а тому дії свідка ОСОБА_2 суд вважає провокацією, яка порушує пункт 1 статті 6 Конвенції.

Будь-яких об`єктивних відомостей (рукописних записів), які б підтверджували заяву та показання ОСОБА_2 щодо пропозиції надати кошти не виявлено.

Захисник обвинуваченої у судовому засіданні в судовому засіданні заявила клопотання про визнання доказів, зібраних під час досудового розслідування не допустимими, вказувала, що стороною обвинувачення не надано жодного належного та допустимого доказу, на підтвердження фактів та обставин викладених у обвинувальному акті.

Так, в обґрунтування винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, сторона обвинувачення посилається на такі докази, які були безпосередньо дослідженні під час судового розгляду, а саме:

1. показання свідка-заявника ОСОБА_2 , який пояснив суду, що в приміщенні Кривобалківської сільради між ним та ОСОБА_1 відбулась розмова щодо необхідності виділення земельної ділянки біля водоймища для розведення риби. Він отримав земельну ділянку у власність площею 10 соток і 25 соток в оренду. За земельну ділянку, яку він отримав в оренду необхідно було сплатити 43 тис грн. в якості орендної плати, а за передачу у власність земельної ділянки 2000 доларів США. Зустрічався з головою сільради, один або два рази в м. Одеса з приводу того, які документи необхідні для виділення земельних ділянок та як буде відбуватися процедура. Гроші необхідно було передати ОСОБА_1 , тому в приміщенні кабінету передав їй гроші в сумі 2000 доларів США, а в бухгалтерію землевпоряднику передав 43000 грн. ОСОБА_1 повідомила, що всі документи готові та їх можна забрати. Документи були у землевпорядника. Звертався в поліцію за фактом вимагання грошових коштів в березні місяці. Гроші, які передавав це особисті гроші. Під час зустрічей здійснювався аудіо запис, обладнання на нього встановлювали працівники оперативної служби в Кривій Балці та в м. Одесі. Гроші були оглянуті та оброблені спеціальним розчином. Навесні звернувся із заявою про вимагання від нього 10000 дол. США до УСБУ в Одеській області. Були виділені земельні ділянки для ведення сільськогосподарського виробництва і для будівництва площею в оренду 0,25 га та у власність 0,10 га. Вперше викликали до УСБУ навесні 2019 року. Доступ до державної таємниці не надавали, до конфіденційного співробітництва не залучали. Фіксація зустрічей відбувалась декілька разів в період березень-травень 2019 року. В приміщенні СБУ вилучали гроші в присутності понятих, обробляли спеціальною речовиною та повертали. ОСОБА_1 повідомляла, що у разі несплати грошових коштів, рішення будуть скасовані.

- Показаннями свідка ОСОБА_8 , яка дала суду показання про те, що вона працювала депутатом Кривобалківської сільської ради з 2015 року по 2020 рік, приймала участь у сесії, на якій була виділена земельна ділянка ОСОБА_2 під будівництво будинку для інвентарю за межами населеного пункту поруч із усіма будинками, біля водойму. На другій сесії вона не була присутня.

- Показаннями свідка ОСОБА_9 , яка пояснила, що вона була депутатом минуло скликання, обвинувачена була безпосередньо її керівником. Навесні два роки тому на сесії розглядалося питання оренди річки та несплати орендної плати, у зв`язку з чим були направлені листи у відповідні установи з метою вирішення цього питання, однак жодної відповіді не надходило. Також, було звернення щодо виділення земельної ділянки для будівництва приміщення для зберігання інвентарю.

- Показаннями свідка ОСОБА_3 , яка дала свідчення про те, що вона працювала у сільській раді землевпорядником з 1983 року до 2020 року, ОСОБА_1 працювала на посаді голови Кривобалківської сільської ради. ОСОБА_2 приїжджав в сільську раду. Напередодні 8 березня він написав заяву про виділення земельної ділянки для будівництва тимчасової споруди для зберігання інвентарю. Він хотів отримати 20 соток, однак площа земельної ділянки становила 0,25 га. ОСОБА_2 приїжджав 3-4 рази спілкувався з ОСОБА_1 . Рішення про виділення земельних ділянок було прийняте, але технічну документацію ОСОБА_2 не замовляв.

- Показаннями свідка ОСОБА_10 , яка працювала у дитячому садочку, була у підпорядкуванні ОСОБА_1 . Обрана депутатом з 2014 року. Приблизно 2 роки тому на засіданні сесії було розглянуто питання щодо оренди водоймища, а пізніше були розглянуті дві заяви про виділення земельних ділянок та прийняті відповідні рішення. З чужих слів їй стало відомо, що ОСОБА_2 приїжджав до сільської ради.

- Показаннями свідка ОСОБА_11 , який був обраний депутатом сільської ради. Приблизно 2 роки тому на сесії було прийнято рішення про виділення земельної ділянки для будівництва. Жодного тиску зі сторони ОСОБА_1 не було.

- Показаннями свідка ОСОБА_12 , яка пояснила, що вона працювала в школі вчителем, була депутатом сільської ради. На сесії розглядалася заява ОСОБА_2 про надання в користування водоймища, але сільська рада такими питаннями не володіла. Потім була розглянута заява про надання земельної ділянки для будівництва, проголосували всі депутати одноголосно.

- Показаннями свідка ОСОБА_13 , яка дала свідчення про те, що влітку приблизно 2 роки тому, надійшла заява про виділення земельної ділянки по АДРЕСА_2 , за яку депутати проголосували. Особа мала сплачувати податок, але він більше на з`являвся, тому рішення було скасовано.

- Показаннями свідка ОСОБА_14 , який пояснив, що приблизно в березні місяці 2 роки тому, на сесії розглядали заяву про виділення землі біля платини. Сесія проголосувала, після несплати оренди, рішення було скасовано.

- Показаннями свідка ОСОБА_15 , яка була депутатом сільської ради в той час, коли ОСОБА_1 працювала на посаді голови Кривобалківської сільської ради, і по теперішній час є депутатом сільської ради. В березні місяці 2019 року на сесії розглядали заяву про виділення земельної ділянки для будівництва. Через деякий час особа оренду не сплачував, тому земельну ділянку забрали. Жодного тиску для вирішення питання позитивно не було.

- Показаннями свідка ОСОБА_16 , який дав показання про те, що він працював директором комунального підприємства та був депутатом попереднього скликання. Приймав участь у сесії, на якій було прийнято рішення про виділення земельної ділянки, а через деякий час цією ділянкою не користувалися, у зв`язку з чим на іншій сесії рішення скасували.

- Показаннями свідка ОСОБА_17 , яка працювала бухгалтером у дитячому садку, в березні 2019 року ОСОБА_2 писав заяву про виділення земельної ділянки біля річки для будівництва, яка була розглянута на сесії та було вирішено виділити земельну ділянку, жодного тиску під час прийняття рішення не було.

Суд вважає, що показання вказаних свідків неможливо покласти в основу обвинувачення ОСОБА_1 , оскільки вони ні прямо, ні опосередковано не підтверджують вину обвинуваченої у вчиненні правопорушення, інкримінованого їй органом досудового розслідування.

При цьому, суд звертає увагу, що прокурор не забезпечив явку в судове засідання свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , які залучалися під час проведення слідчих дій у якості понятих та могли надати в судовому засіданні пояснення щодо обставин проведення обшуків, освідування та затримання особи, зважаючи на те, що судом вживалися заходи направлені на забезпечення участі цих свідків сторони обвинувачення, шляхом направлення судової повісти та застосування приводу до вказаних осіб, проте вони в судове засідання не прибули та неодноразові приводи не виконані.

Разом з тим, суд враховує, що поняті є мешканцями м. Одеса та прибули на обшук разом із співробітниками слідчої групи та УСБУ в Одеській області, які проводили обшук. Так, відповідно до п. п. 2, 3, ч. 7 ст. 223 КПК України, обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюється з обов`язкової участю не менше двох понятих. Понятими не можуть бути особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.

А тому, не виключає сумнів те, що поняті, які прибули разом із співробітниками УСБУ та слідчими, які проводили обшук, могли бути заінтересованими в результатах кримінального провадження.

Також, судом було безпосередньо досліджено письмові докази сторони обвинувачення, які на думку прокурора, доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме:

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42018160000000900 від 27.09.2018 року з попередньою правовою кваліфікацією ч. 3 ст. 368 КК України (т. 1 а. с. 130);

- заяву ОСОБА_2 про кримінальне правопорушення без дати, зареєстрована в секретаріаті прокуратури Одеської області 27.09.2018 року за № 56753-18вх про вимагання головою с. Крива Балка Саратського району Одеської області ОСОБА_1 неправомірної вигоди у розмірі 10000 дол. США (т. 1 а. с. 134);

- заяву ОСОБА_2 про надання згоди на тимчасове обмеження його конституційних прав та проведення стосовно нього негласних слідчих (розшукових) дій (т. 1 а. с. 136);

- постанову про проведення освідування особи від 30.05.2019 року (т. 1 а. с. 191-192);

- протокол освідування особи від 30.05.2019 року (т. 1 а. с. 193-196);

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчинення злочину від 30.05.2019 року (т. 1 а. с. 197-201);

- ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 01.06.2019 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 (т. 1 а. с. 206-207);

- ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 07.06.2019 року про відсторонення ОСОБА_1 від посади голови Кривобалківської сільської ради Саратського району Одеської області (т. 2 а. с. 63, 65-70);

- ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 01.06.2019 року про надання дозволу на проведення обшуку автомобіля марки SUZUKI GRAND VITARA, червоного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (т. 1 а. с. 210-214);

- протокол обшуку від 30.05.2019 року автомобіля марки SUZUKI GRAND VITARA, червоного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та відеозапис до нього (т. 1 а. с. 215-219, 220);

- протокол огляду речей і документів від 11.06.2019 року, яким оглянуто мобільний телефон SONY XPERIA з додатками до протоколу (т. 1 а. с. 221-229);

- ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 07.06.2019 року про накладення арешту (т. 1 а. с. 230-236);

- протокол огляду речей і документів від 31.05.2019 року (т. 1 а. с. 240);

- ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 01.06.2019 року про надання дозволу на проведення обшуку у приміщенні Кривобалківської сільської ради за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а. с. 241-246);

- протокол обшуку від 30.05.2019 року та відеозапис до нього (т. 2 а. с. 1-7, 8);

- протокол огляду речей і документів від 31.05.2019 року (т. 2 а. с. 9-11);

- ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 07.06.2019 року про накладення арешту (т. 2 а. с. 12-19);

- ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 01.06.2019 року про надання дозволу на проведення обшуку за місцем мешкання голови Кривобалкіської сільської ради ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (т. 2 а. с. 20-24);

- протокол обшуку від 30.05.2019 року домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 та відеозапис до нього (т. а. с. 25-30, 31);

- протокол огляду речей і документів від 31.05.2019 року (т. 2 а. с. 32);

- ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 07.06.2019 року про накладення арешту (т. 2 а. с. 33-38);

- протокол огляду земельних ділянок АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 від 12.09.2019 року та відеозапис до нього (т. 2 а. с. 96-99);

- постанову про визнання речей та документів речовими доказами та доручення їх до матеріалів кримінального провадження від 31.05.2019 року (т. 2 а. с. 39-43);

- заяву ОСОБА_2 від 07.03.2019 року про виділення земельної ділянки (т. 2 а. с. 49);

- виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 2 а. с. 50)

- рішення Кривобалківської сільської ради № 241-У1І від 12.03.2019 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки для зберігання промислового інвентарю та техніки на території Кривобалківської сільської ради Саратського району Одеської області за адресою: АДРЕСА_3 , фізичній особі підприємцю ОСОБА_2 » (т. 2 а. с. 52);

- договір оренди землі від 20.05.2019 року, укладеного між Кривобалківською сільською радою Саратського району Одеської області в особі сільського голови ОСОБА_1 та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (т. 2 а. с. 53, 59-61, 100-102, 103-105, 115-117);

- розрахунок розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена на 20.05.2019 року (т. 2 а. с. 54);

- заяву ОСОБА_2 від 07.03.2019 року про надання дозволу на оренду земельної ділянки площею 0,20 га (т. 2 а. с. 55, 111, 113);

- заяву ОСОБА_2 від 10.04.2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) площею 0,25 га (т. 2 а. с. 56, 110, 114);

- рішення Кривобалківської сільської ради № 241-У1І від 12.03.2019 року «Про розгляд заяви фізичної особи ОСОБА_2 » (т. 2 а. с. 57, 108, 109, 129);

- рішення Кривобалківської сільської ради № 244-У1І від 12.04.2019 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) на території Кривобалківської сільської ради Саратського району Одеської області за адресою: АДРЕСА_4 , громадянину ОСОБА_2 » (т. 2 а. с. 58, 106, 107, 135);

- розпорядження сільського голови ОСОБА_1 № 20 від 04.03.2019 року «Про скликання чергової сорок першої сесії Кривобалківської сільської ради сьомого скликання відповідно до ст. 26, 42, 45 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» (т. 2 а. с. 125);

- протокол 41 сесії Кривобалківської сільської ради Саратського району Одеської області 7 скликання від 12.03.2019 року (т. 2 а. с. 126-128);

- розпорядження сільського голови ОСОБА_1 № 24 від 09.04.2019 року «Про скликання чергової сорок другої сесії Кривобалківської сільської ради сьомого скликання відповідно до ст. 26, 42, 45 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» (т. 2 а. с. 130);

- протокол 42 сесії Кривобалківської сільської ради Саратського району Одеської області 7 скликання від 12.04.2019 року (т. 2 а. с. 131-134);

- витяг з протоколу сорок шостої сесії Кривобалківської сільської ради від 15.08.2019 року (т. 2 а. с. 136-137);

- розрахунок розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена на 20.05.2019 року (т. 2 а. с. 62, 118);

- ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 19.06.2019 року про призначення судово-технічної експертизи (т. 2 а. с. 73-75).

- висновок експерта № 19-3645 від 01.08.2019 року судово-технічної експертизи документів (т. 2 а. с. 76-78);

- ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 19.06.2019 року про призначення експертизи спеціальних хімічних речовин та речовин хімічного виробництва (т. 2 а. с. 80-82);

- висновок експерта № 19-3644 від 19.08.2019 року по дослідженню спеціальних хімічних речовин (т. 2 а. с. 83-86);

- ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 29.07.2019 року про продовження строку досудового розслідування (т. 2 а. с. 90-92);

- постанову про проведення контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину від 18.10.2018 року (т. 2 а. с. 144-146, 147-149);

- клопотання прокурора про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 18.10.2018 року (т. 2 а. с. 150-151);

- ухвалу слідчого судді Апеляційного суду Одеської області від 18.10.2018 року про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії (т. 2 а. с. 152-154, 155-157);

- доручення прокурора (в порядку ст. 36 КПК України) № 04/2/4-5786т від 18.10.2018 року на виконання постанови прокурора та ухвали слідчого судді Апеляційного суду Одеської області про надання дозволу на проведення НСРД (т. 2 а. с. 158, 159);

- протокол за результатами негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: аудіо та відео контролю від 30.11.2018 року (т. 2 а. с. 160-165);

- протокол за результатами негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 07.12.2018 року (т. 2 а. с. 167-170);

- доручення прокурора (в порядку ст. 36 КПК України) № 04/2/4-2525т від 28.05.2019 року (т. 2 а. с. 172, 173);

- постанову про проведення контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину № 04/2/4-2524т від 28.05.2019 року (т. 2 а. с. 174-175, 176-177);

- протокол вилучення грошових коштів від 05.12.2018 року (т. 2 а. с. 193-194);

- протокол огляду грошових коштів від 05.12.2018 року з додатками (т. 2 а. с. 195-201);

- протокол вручення грошових коштів від 05.12.2018 року (т. 2 а. с. 202-203);

- протокол вилучення грошових коштів від 17.12.2018 року (т. 2 а. с. 204-205);

- протокол огляду грошових коштів від 17.12.2018 року з додатком (т. 2 а. с. 206-208);

- протокол вручення грошових коштів від 17.12.2018 року (т. 2 а. с. 209-210);

- протокол вилучення грошових коштів від 29.05.2019 року (т. 2 а. с. 211-212);

- протокол огляду грошових коштів від 28.05.2019 року з додатками (т. 2 а. с. 213-217);

- протокол вручення грошових коштів від 29.05.2019 року (т. 2 а. с. 218-219);

- протокол вилучення грошових коштів від 30.05.2019 року (т. 2 а. с. 220-221);

- протокол огляду грошових коштів від 30.05.2019 року з додатками (т. 2 а. с. 222-228);

- протокол вручення грошових коштів від 30.05.2019 року (т. 2 а. с. 229-230);

- протокол вилучення грошових коштів від 30.05.2019 року (т. 2 а. с. 231-232);

- протокол огляду грошових коштів від 30.05.2019 року з додатками (т. 2 а. с. 233-250, т. 3 а. с. 1-5);

- протокол вручення грошових коштів від 30.05.2019 року (т. 3 а. с. 6-7);

- протокол вилучення грошових коштів від 30.05.2019 року (т. 3 а. с. 8-9);

- протокол вручення грошових коштів від 30.05.2019 року (т. 3 а. с. 10-11);

- протокол огляду та помітки грошових коштів від 30.05.2019 року з додатками (т. 3 а. с. 12-18);

- протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 26.06.2019 року (т. 3 а. с. 20-21);

- клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 03.12.2018 року (т. 3 а. с. 22-25);

- ухвалу слідчого судді Апеляційного суду Одеської області від 04.12.2018 року про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (т. 3 а. с. 26-29, 30-33);

- доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ч. 3 ст. 40 КПК України від 05.12.2018 року (т. 3 а. с. 34-35, 36-37);

- протокол за результатами негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: аудіо та відео контролю від 26.12.2018 року (т. 3 а. с. 38-41);

- протокол за результатами негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: аудіо та відео контролю від 31.01.2019 року (т. 3 а. с. 41-47);

- протокол за результатами негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: аудіо та відео контролю від 07.12.2018 року (т. 3 а. с. 49-54);

- протокол за результатами негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: аудіо та відео контролю від 11.12.2018 року (т. 3 а. с. 56-63);

- клопотання про надання дозволу на продовження проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 30.01.2019 року (т. 3 а. с. 65-68);

- ухвала слідчого судді Одеського апеляційного суду від 31.01.2019 року про надання дозволу на продовження проведення негласних слідчих (розшукових) дії (т. 3 а. с. 69-73, 74-78);

- клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 30.01.2019 року (т. 3 а. с. 79-82);

- ухвала слідчого судді Одеського апеляційного суду від 31.01.2019 року про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дії (т. 3 а. с. 83-86, 87-90);

- доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ч. 3 ст. 40 КП України від 01.02.2019 року (т. 3 а. с. 91-92, 93-94);

- клопотання про надання дозволу на продовження проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 03.05.2019 року (т. 3 а. с. 95-98);

- ухвала слідчого судді Одеського апеляційного суду від 06.05.2019 року про надання дозволу на продовження проведення негласних слідчих (розшукових) дії (т. 3 а. с. 99-103, 104-108);

- доручення оперативному підрозділу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40 КП України від 07.05.2019 року (т. 3 а. с. 109-110, 111-112);

- протокол за результатами негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: аудіо та відео контролю від 05.06.2019 року (т. 3 а. с. 113-119);

- протокол за результатами негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: аудіо та відео контролю від 05.06.2019 року (т. 3 а. с. 121-127);

- протокол за результатами негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: аудіо та відео контролю від 05.06.2019 року (т. 3 а. с. 129-135);

- доручення від 23.09.2019 року у кримінальному провадженні № 42018160000000900 від 27.09.2018 року за ч. 3 ст. 368 КК України (т. 3 а. с. 137);

- повідомлення про завершення досудового розслідування від 24.09.2019 року (т. 3 а. с. 138);

- повідомлення щодо проведених негласних слідчих (розшукових) дій під час яких були тимчасово обмежені конституційні права ОСОБА_1 (т. 3 а. с. 140).

У судовому засіданні був прослуханий аудіо запис за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, зафіксований на DVD-R диску № 65/4/52-1929т (т. 2 а. с. 171).

Також, в судовому засіданні були досліджені відеозаписи аудіо, відео контролю відносно ОСОБА_1 , зафіксовані на DVD+R-дисках № 65/4/52-1912т (т. 2 а. с. 166), № 65/4/52-1973т (т. 3 а. с. 42), № 65/4/52-1986т (т. 3 а. с. 48), № 65/4/52-/1936т (т. 3 а. с. 55), № 65/4/52-1965т (т. 3 а. с. 64), № 65/4/52-546т (т. 3 а. с. 120), № 65/4/52-547т (т. 3 а. с. 128).

Крім того, у судовому засіданні судом неможливо було відтворити відеозапис аудіо, відео контролю відносно ОСОБА_1 , зафіксований на DVD+R-дисках № 65/4/52-550т, доданий до протоколу за результатами негласних слідчих (розшукових) дій від 05.06.2019 року.

З метою відтворення вказаного відеозапису, судом було направлено лист до УСБУ в Одеській області для забезпечення явки в судове засідання старшого оперуповноваженого в ОВС № 1 відділу ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області Марченко О.В. або будь-якого спеціаліста УСБУ в Одеській області з відповідною аудіо-відео технікою для дослідження в судовому засіданні результатів аудіо та відео фіксації спеціальними технічними засобами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, однак співробітник УСБУ в Одеській області в судове засідання не з`явився.

В судовому засіданні було оглянуто визнані під час досудового розслідування речові докази.

За клопотанням сторони захисту в судовому засіданні було допитано в якості свідка ОСОБА_20 , який свідчив про те, що 30.05.2019 року приблизно о 18 год. він знаходився у м. Арциз, по дорозі додому йому зателефонував син ОСОБА_1 , який повідомив, що мама у сільській раді, її затримали, попросив поїхати до сільської ради. Коли він приїхав до сільської ради, працівник правоохоронних органів запропонував, щоб він сказав ОСОБА_1 , щоб вона видала гроші, бо буде гірше. Зайшовши в кабінет сільського голови, де були працівники поліції, надав ордер. Працівники правоохоронних органів оглядали сейф, в цей час він сидів спиною до сейфу, а ОСОБА_1 сиділа за столом. Один з правоохоронців повідомив, що знайшов пакунок з грошима, у зв`язку з чим ОСОБА_1 почала обурюватися, що цей пакунок вони самі кинули, оскільки вони двічі оглядали сейф, а на третій раз знайшли гроші. Через деякий час ОСОБА_1 вивели в кабінет секретаря сільської ради, але його біля дверей той самий працівник правоохоронних органів зупинив та не пустив до кабінету. Десь біля 01 год. ночі слідча запропонувала підписати протокол обшуку, але він відмовився, оскільки він не був присутнім з початку обшуку, його відсторонили та він не бачив, що відбувалося під час обшуку, у зв`язку з чим не міг виконувати свої обов`язки захисника. Потім поїхали додому, де також проводили обшук, документів на обшук не надали, проводили обшук у його робочих документах.

Крім того, за клопотанням сторони захисту в судовому засіданні було допитано в якості свідка ОСОБА_21 , яка пояснила, що вона працювала на посаді охоронця в сільській раді, коли ОСОБА_1 займала посаду голови Кривобалківської сільської ради. 2 роки тому в кінці травня місяця, вона о 17 год. 00 хв. прийшла на роботу, але знаходилася в коридорі разом з іншими працівниками сільради. Чула, що хтось шумів в кабінеті ОСОБА_1 , потім в кабінеті секретаря. Пізніше приїхав ОСОБА_20 , його вигнали, примушували щось підписати, але він відмовлявся.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами передбаченими цим Кодексом.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення приходить до висновку, що в судовому засіданні не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримання, що не дає суду можливість переконатися «поза розумним сумнівом» у доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

До такого висновку суд прийшов виходячи з наступного.

Так, відповідно до п. 18-19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» слідує, що при розгляді кримінальних справ суд має суворо додержуватись закріпленого у ч. 1 ст. 62 Конституції України принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

При цьому неприпустимо покладати на обвинуваченого (підсудного) доведення своєї невинуватості.

Статтею 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості та підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором.

Визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини обвинувальним вироком суду.

Європейський суд з прав людини у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» вказував, що рівень певності, якого має досягати суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», є важливим для постановлення справедливого рішення.

Отже, обвинувачення повинно довести «кожний факт», пов`язаний із злочином, щоб «не існувало жодної розумної підстави для сумнівів». Правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого по суті означає, що жодна з сумнівних обставин не може бути покладена в основу обвинувальних тез по справі, тобто воно висуває вимогу повної і безумовної доведеності обвинувачення. Ця вимога має на меті охорону законних інтересів обвинуваченого і служить гарантією досягнення істини у справі.

Таким чином, правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого виступає гарантією не тільки для обвинуваченого, воно служить також гарантією досягнення мети правосуддя. Завдяки даному правилу досягається об`єктивна істина, так як обвинувачення ґрунтується тільки на безсумнівних доказах і безспірних фактах.

Згідно з ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого, що узгоджується з практикою ЄСПЛ в справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1988 року (п.146), де Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості» вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» слідує, що «згідно зі ст. 62 Конституції обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом. Докази повинні визнаватись такими, що одержані незаконним шляхом тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами».

Так, в ході судового розгляду кримінального провадження обвинувачена ОСОБА_1 заперечувала вчинення нею інкримінованого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме заперечувала факт вимагання та одержання нею неправомірної вигоди за виділення земельних ділянок ОСОБА_2 .

Вказану позицію обвинуваченої та її заперечення щодо причетності до вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, суд зобов`язаний взяти до уваги на підставі ч. 3 ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України, враховуючи, що така позиція не спростовується належними та допустимим доказами наданими стороною обвинувачення.

В судовому засіданні від захисника обвинуваченої надійшло клопотання про визнання недопустимими зібраних у провадженні доказів щодо ОСОБА_1 , через порушення права на захист, неналежний процесуальний порядок отримання доказів, неналежну фіксацію ходу і результатів слідчих дій.

Відповідно до вимог ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Частиною 1 статті 373 КПК України визначено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Крім того, ч. 3 ст. 373 КПК України передбачено, що обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно з положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, конституційними принципами закладеними у ст. 62 Конституції України та загальних засадах кримінального провадження визначених ст. 7 КПК України гарантовано, що кожна людина має право на справедливий розгляд справи, не може бути піддана кримінальному покаранню поки не буде визнана винною в законному порядку; обвинувачення не може ґрунтуватися на отриманих незаконним шляхом доказах чи припущеннях, а обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановлюється лише за умови, якщо під час судового розгляду вина підсудного у скоєні конкретного злочину повністю доведена належними, допустимими доказами, які безпосередньо досліджені у судовому засіданні із застосуванням принципу змагальності сторін у поданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 29.06.1990 року № 5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» визнано неприпустимим обвинувальний ухил при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь підсудного. Коли зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.

Частина 5 статті 9 КПК України передбачає, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Зокрема, суд оцінюючи всі докази за даним кримінальним провадженням в їх сукупності, враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів (п.53 рішення Європейського Суду з прав людини від 20.09.2012 року у справі «Федорченко та Лозенко проти України»). Також, має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п. 86 рішення Європейського Суду з прав людини від 11.07.2013 року у справі «Вєренцов проти України»).

В п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року в справі «Кобець проти України» визначено, що доведення «поза розумним сумнівом» має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. За відсутності таких ознак не можна констатувати, що вину доведено поза розумним сумнівом.

Також суд, розглядаючи вказане кримінальне провадження, використовує правову позицію щодо визнання винності особи «поза розумним сумнівом» та визначення «стандартів доказування», яку висловив Верховний Суд у своїй постанові від 04 липня 2018 року по справі № 688/788/15-к (провадження № 51-597км17), згідно зі змістом якої обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме: винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод» 1950 р. та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права».

Так, у справі «Барбера, Meссeгу и Хабардо против Іспанії» (Barbera, MesseguandJabardo v. Spain) від 6.12.1998 р. (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний скоїв злочин, який ставиться йому в провину; обов`язок доведення лежить на обвинуваченні, і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого. Європейський суд з прав людини також підкреслив, що за змістом пункту 2 статті 6 Конвенції, докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, повинні відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Згідно вимог частини 1 статті 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

У відповідності до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність, чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Згідно з ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Статтею 87 КПК України визначено перелік діянь, за наявності яких суд зобов`язаний визнати істотними порушення прав людини і основоположних свобод, що мають своїм наслідком визнання отриманих доказів недопустимими. При цьому, вказаних перелік не є вичерпним.

Згідно з вимогами ст. 91 КПК доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення, час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Обов`язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК України випадках, - на потерпілого.

У відповідності до ст. 92 КПК України на сторону обвинувачення покладається обов`язок доказування не лише обставин, передбачених ст. 91 КПК України, а й обов`язок доказування належності та допустимості поданих доказів.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 2 рп/2011 від 20.10.2011 року визнаватися допустимими і використовуватися як докази у кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

В процесі дослідження письмових доказів, якими прокурор доводить обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 368 КК України встановлено наступне.

Так, доказами винуватості особи прокурор зазначає витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 42018160000000900 від 27.09.2018 року, долучений до матеріалів судового провадження.

Відповідно до Положення про порядок ведення Єдиного Реєстру досудових розслідувань до Реєстру вносяться відомості про: час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;прізвище, ім`я, по батькові керівника прокуратури, органу досудового розслідування, слідчого, прокурора, який вніс відомості до Реєстру та/або розпочав досудове розслідування та/або здійснює досудове розслідування чи процесуальне керівництво; відомості про об`єднання та виділення матеріалів відповідно до ст. 217 КПК України, та інше. Відомості з Реєстру надаються у вигляді витягу в порядку, встановленому КПК України. До витягу з Реєстру включається інформація про:номер та дату реєстрації кримінального провадження (виділення матеріалів досудового розслідування); дату надходження заяви, повідомлення та дату і час внесення відомостей про заяву, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Реєстру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, наслідок розслідування кримінального правопорушення; прізвище, ім`я, по батькові потерпілого, заявника (найменування юридичної особи та ідентифікаційний код Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (далі ЄДР); короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;орган досудового розслідування;прізвище, ім`я, по батькові слідчого (слідчих) органів досудового розслідування, працівника (працівників) підрозділів детективів та внутрішнього контролю Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування, та прокурора (прокурорів), який (які) здійснює(ють) процесуальне керівництво.

Між тим, як вбачається з витягу з кримінального провадження № 42018160000000900 від 27.09.2018 року, дослідженого в ході судового розгляду, в порушення вимог Положення про порядок ведення єдиного Реєстру досудових розслідувань у ньому не вказано ні анкетних даних особи, яка була заявником чи потерпілим у провадженні, ні короткого викладу обставин кримінального правопорушення. Вказаний документ містить дані лише про те, що 27.09.2018 року до ЄРДР внесені відомості , що службова особа (без зазначення місця роботи, прізвища такої особи) вимагає неправомірну вигоду за передачу у користування майна. Відтак, у вказаному витягу відсутня будь-яка інформація, що дає можливість зробити висновок про причетність саме ОСОБА_1 до вчинення вказаного кримінального правопорушення.

Суд вважає, що слідство у справі про вимагання неправомірної вигоди розпочато без будь-якої конкретизації та інформації про те, хто, за що вимагає, де, у кого і при яких обставинах. Тобто, слідство розпочато у спосіб, який дозволяв провокацію і вибір учасників, в тому числі маніпуляції із заявником та визначення майбутнього підозрюваного.

Так, із заяви ОСОБА_2 про кримінальне правопорушення без зазначення дати, вбачається що вона подана до прокурори Одеської області з приводу того, що голова Кривобалаківської сільської ради ОСОБА_1 вимагає в нього неправомірну вигоду у розмірі 10000 дол. США за укладення договору оренди земельної ділянки у межах населеного пункту. Однак, в судовому засіданні ОСОБА_2 повідомив суду, що заяву про вчинення правопорушення він написав в УСБУ в Одеській області, однак у матеріалах справи будь-які письмові звернення до СБУ від заявника відсутні. Обставини подання заяви свідок ОСОБА_2 належно пояснити не зміг.

При детальному дослідженню змісту заяви ОСОБА_2 (т. 1 а. с. 134) вбачається, що з неї неможливо встановити дату звернення заявника до правоохоронних органів, оскільки дата написання вказаної заяви відсутня. Це в свою чергу свідчить про те, що вказана заява оформлена із недотриманням вимог чинного законодавства України.

Із проставленого штампу на вказаній заяві, слідує, що вона була зареєстрована 27.09.2018 року за № 56753-19вх. В той же час, якщо вважати, що заява була подана в день її реєстрації, то вказані відомості лише додатково свідчать про те, що вищезазначені показання свідка ОСОБА_2 є неправдивими, оскільки виходячи із його показань, він звернувся із заявою до УСБУ в Одеській області навесні в березні місяці 2019 року навіть не зважаючи на те, що вказаній частині він надав суперечливі показання, останній однозначно звернувся із вказаною заявою до Прокуратури Одеської області.

Також, суд звертає увагу, що дана заява виготовлена друкованим способом, а не власноруч написана ОСОБА_2 та не містить дати її складання.

Так, відповідно до вимог, закріплених у п. 4 розділу ІІІ Інструкції про порядок розгляду звернень і запитів та особистого прийому громадян в органах прокуратури України, затвердженої Наказом Генеральної прокуратури України № 357 від 20.12.2017 року, яка була чинною на момент звернення ОСОБА_2 із заявою про кримінальне правопорушення до прокуратури Одеської області, звернення громадян мають бути оформленні згідно з вимогами статті 5 Закону України «про звернення громадян». У зверненні зазначаються прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина та викладається суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення має бути надруковано або написано від руки розбірливо і чітко, підписано заявником (групою заявників) із зазначенням дати.

Звернення громадян, оформленні без дотримання вимог статті 5 Закону України «Про звернення громадян», із відповідними роз`ясненнями не пізніше як через десять днів від дня їх надходження повертаються заявникам відповідальними підрозділами, керівниками місцевих прокуратур або їх першими заступниками та заступниками, керівниками структурних підрозділів цих прокуратур, крім випадків, передбачених ч. 1 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян».

Тобто з цього слідує, що вищезазначена заява ОСОБА_2 , адресована прокуратурі Одеської області, повинна була бути повернута заявнику, оскільки вона оформлена без дотримання вищезазначених норм законодавства, відсутня дата її подачі. Однак, в порушення зазначених норм законодавства, незважаючи на відсутність дати у вказаній заяві, вона була прийнята та розглянута в подальшому. Це в свою чергу свідчить, що вказана заява була зареєстрована з порушенням вимог чинного, на той момент законодавства.

Крім того, свідок ОСОБА_2 під час допиту показав, що звернувся із заявою про кримінальне правопорушення до СБУ, натомість із змісту вказаної заяви вбачається, що вона адресована прокуратурі Одеської області.

Ці обставини в сукупності, на думку суду, обґрунтовано ставлять під сумнів достовірність та неупередженість у написанні заяви ОСОБА_2 , а тому всі сумніви тлумачаться судом на користь обвинуваченої.

Показання свідка ОСОБА_2 в частині подання заяви про кримінальне правопорушення містять суперечності і не узгоджуються щодо часу, місця та обставин подання та реєстрації заяви про кримінальне правопорушення, а тому судом ставиться під сумнів обґрунтованість розпочатого 27.09.2018 року досудового розслідування, а також проведених після цього слідчих дій.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_2 про кримінальне правопорушення, зареєстрована з порушенням вимог чинного законодавства України, тобто отримана не в порядку, передбаченому чинним кримінальним процесуальним законодавством, з її змісту неможливо встановити дату звернення ОСОБА_2 із вказаною заявою, а тому виходячи із положень, закріплених у ч. 1 ст. 86 КПК України, вказаний доказ визнається судом недопустимим.

Суд також не може визнати допустимим доказом протокол освідування з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 241 КПК України чітко передбачено, що у кримінальному провадженні освідування може бути проведено виключно щодо підозрюваного, свідка чи потерпілого. Метою ж освідування перелічених вище осіб, є виявлення на їхньому тілі слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет. Юридичною підставою проведення освідування підозрюваного є відповідна постанова прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом (ст. 110, ч. 2 ст. 241 КПК України). Фактичною підставою для прийняття рішення про освідування є наявність зафіксованих у матеріалах кримінального провадження даних про те, що на тілі певної особи є особливі прикмети чи сліди злочину, виявлення чи засвідчення наявності яких має значення для кримінального провадження.

З наданої прокурором постанови про освідування особи (т. 1 а. с. 191-192) вбачається, що вона прийнята ще до фактичного затримання обвинуваченої, тобто прийнята ще до того, як ОСОБА_1 набула статусу підозрюваної. З вказаного слідує, що постанова прокурора про освідування не була прийнята згідно із законом, як це передбачено ст. 110 КПК України, оскільки за правилами ст. 241 КПК України освідування може бути проведено виключно щодо підозрюваного, свідка чи потерпілого. Крім того, у прокурора не було фактичних підстав для прийняття такого рішення, оскільки на момент винесення постанови прокурор ще навіть і не знав чи відбудеться передача грошей взагалі.

Незважаючи на вимоги ст. 241 КПК України, прокурор у кримінальному провадженні Мерет М.Д. шляхом складання відповідної постанови призначив освідування ОСОБА_1 ще до того, як остання набула будь-який статус у кримінальному провадженні. Про вказане свідчить зміст самої постанови, яка прийнята у м. Одесі (в той час як події відбувалися у с. Крива Балка Саратського району Одеської області, прокурор Мерет М.Д. участь в слідчих та процесуальних діях 30.05.2019 року не приймав, процесуальний статус ОСОБА_1 у постанові не зазначено).

Тобто, вказане рішення прокурором прийняте у позапроцесуальний спосіб, шляхом реалізації прокурором своїх повноважень, не передбачених КПК України, оскільки надавати доручення на проведення освідування особи, яка не має статусу підозрюваного, свідка чи потерпілого прокурор не має права.

З огляду на наведене, враховуючи позапроцесуальний спосіб призначення освідування ОСОБА_1 , подальше проведення слідчої дії на підставі постанови прокурора, яку той не мав права виносити, є незаконним і таким, що суперечить вимогам КПК України.

Згідно протоколу освідування особи (т. 1 а. с. 193) з виправленнями дати його складання, проведеного в період з 16 год. 00 хв. до 16 год. 15 хв. із застосуванням технічних засобів фіксації, в присутності понятих ОСОБА_18 та ОСОБА_19 було проведено освідування ОСОБА_1 . При освітленні долонь рук ультрафіолетовим освітлювачем світіння не виявлено. Після чого, проведено змиви з лівої та правої рук.

Разом із тим, в судовому засіданні 18 листопада 2020 року під час дослідження відеозапису доданого до протоколу обшуку автомобіля, було встановлено, що на одному носії знаходяться відеозапис освідування особи, відеозапис затримання особи та відеозапис обшуку автомобіля. З оглянутого відеозапису (т. 1 а. с. 220), який має дуже низьку якість звуку та відео зображення, випливає, що ОСОБА_1 було оголошено слідчим постанову прокурора про проведення освідування, із якою ОСОБА_1 ознайомилася під підпис. Однак, на відеозаписі відсутня інформація про складання протоколу за наслідками освідування та ознайомлення із протоколом ОСОБА_1 . Навпаки, відеозапис підтверджує, що одразу після освідування ОСОБА_1 розпочалось затримання ОСОБА_1 , після якого одразу розпочався обшук автомобіля.

Також, змістом протоколу освідування особи від 30.05.2019 року та відеозапису даної слідчої дії встановлено, що захисник до проведення даної слідчої дії не залучався.

З урахуванням доктрини «плодів отруйного дерева», суд визнає також недопустимими протокол освідування особи від 30.05.2019 року.

Відповідно до протоколу затримання ОСОБА_1 від 30 травня 2019 року о 16 год. 10 хв. фіксація здійснювалася з використанням відеокамери SONY HD HDR - PE 410, носій інформації micro SD розміром 16 GB. В протоколі зазначено, що вказаний носій інформації є невід`ємною частиною протоколу, однак під час дослідження в судовому засіданні протоколу затримання особи від 30.05.2019 року, жодного відеозапису до нього долучено не було, що є порушенням ст. ст. 107 КПК України.

Відеозапис затримання ОСОБА_1 був долучений до одного з протоколів обшуку та містився на одному носії з відеозаписом освідування та обшуку автомобіля.

Крім того, з моменту затримання, в силу вимог ч. 1 ст. 42 КПК України, ОСОБА_1 мала гарантоване Конституцією України право на захист, проте, скористатись ним не могла з вини слідчих. Так, згідно ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, а згідно ч. 3 вказаної норми, підозрюваний має право бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, передбачені цим Кодексом, а також отримати їх роз`яснення та на першу вимогу мати захисника; не говорити нічого з приводу підозри або у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання.

В ході освідування, затримання та обшуку автомобіля та службового кабінету затримана ОСОБА_1 декілька разів зверталась до слідчого з вимогою надати їй захисника, однак слідчий повідомив затриману, що її син повідомить адвоката про її затримання, захисника буде надано пізніше, оскільки тривають слідчі дії. ОСОБА_1 висловила своє зауваження слідчому, що їй не надали ні адвоката ні можливість зателефонувати адвокату, проте, слідчий проігнорував її і не звернув увагу на ці порушення прав затриманої.

Європейський Суд з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» у п. 263 зазначив, що забезпечення доступу до захисника на ранніх етапах є процесуальною гарантією права не свідчити проти себе та основною гарантією недопущення поганого поводження, відмічаючи особливу вразливість обвинуваченого на початкових етапах провадження, коли він потрапляє у стресову ситуацію і одночасно стикається з дедалі складнішими положеннями кримінального законодавства. У п. 264 цього рішення згадано, що формально застосувавши до заявника адміністративне затримання, а фактично поводячись із ним як із підозрюваним у вчиненні злочину, міліція позбавила його доступу до захисника…

Подібне порушення права на захист мало місце і у цій справі. Слідчі поліції та оперативні працівники служби безпеки фактично затримали ОСОБА_1 і всупереч її волі залучили до процесуальних дій обшуку і освідування, які провели з порушенням процесуального законодавства. При цьому, ОСОБА_1 не було надано адвоката, а навпаки її прохання залучити захисника були проігноровані, при цьому були вилучені її особисті речі, отримано зразки змивів з її рук та обшукано службове приміщення.

Викладене однозначно свідчить про порушення права на захист ОСОБА_1 , яка правомірно з моменту затримання і початку обшуку автомобіля вимагала участі адвоката у всіх процесуальних діях.

Враховуючи вимоги закону, а також вищевказане, суд дійшов висновку, що слідчий провів затримання та освідування особи, а також обшук автомобіля та обшук службового кабінету за відсутності захисника на участі якого наполягала затримана, оскільки захисник прибув вже під час проведення обшуку в службовому кабінеті.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 15.11.2012 р. у справі «Гриненко проти України» Суд констатував порушення п. 1 та підп.«с» п.3 ст. 6 Конвенції про право на вільний вибір захисника, в зв`язку з тим, що під час досудового розслідування залучений заявником захисник не брав участі у проведенні тих чи інших процесуальних дій.

Вплив обмеження прав підозрюваної на захист під час досудового розслідування на розгляд під час судового провадження має враховуватись судом також згідно практики Європейського суду з прав людини.

Зокрема, в п. 57 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 р. у справі «Лазаренко проти України» Суд в обґрунтування порушення п. 1 ст. 6 у поєднанні з підп. «с» п. 3 ст. 6 Конвенції зазначив, що «національні суди проігнорували обмеження права заявника на захист під час первісної стадії попри те, що заявник зазначав про це у касаційній скарзі до Верховного Суду України, та те, що відповідно до національного законодавства воно становило істотне порушення кримінально-процесуального закону, яке передбачало скасування вироку. Цей недолік не міг бути виправлений ані юридичною допомогою, наданою заявнику пізніше, ані змагальним характером подальшого провадження (п. 58 рішення ЄСПЛ від 27 листопада 2008 року у справі «Салдуз проти Туреччини»; пункти 39-41 рішення ЄСПЛ від 31 березня 2009 року у справі «Плонка проти Польщі»).

Відтак, при вирішенні питання про процесуальні наслідки порушення права особи на захист, суд керується положеннями, закріпленими у ст. 87 КПК України, відповідно до ч. 1 якої недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. При цьому ч. 2 аналізованої норми передбачає, що одним із діянь, у разі існування яких суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, є, зокрема, порушення права особи на захист.

Враховуючи, що затримання ОСОБА_1 , освідування, обшуки автомобіля та службового кабінету були проведені з істотними порушеннями вимог КПК України, гарантованого права на захист, з вільним вибором захисника, протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 30.05.2019 року, суд оцінює як недопустимий доказ в розумінні ч. 1 ст. 87 КПК України.

Фактичне затримання особи без участі адвоката є порушенням права на захист, а тому докази отримані при такому затриманні є недопустимими. Зазначене кореспондується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 4 червня 2020 року у справі № 744/499/19 (провадження № 51-1168км20).

Судом досліджено дані протоколу огляду речей і документів від 11.06.2019 року, згідно якого оглянуто мобільний телефон марки SONY XPERIA сірого кольору, ІМЕІ НОМЕР_2 , ІМЕІ НОМЕР_3 , сім-картка мобільного оператора ПрАТ «Київстар» з номером телефону НОМЕР_4 та сім-картка мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна» з номером телефону, в якому містяться наступні відомості:

28.05.2019 року о 18 год. 52 хв. здійснено вхідний дзвінок абонента із номером НОМЕР_5 ;

28.05.2019 року о 09 год. 35 хв. пропущений дзвінок від абонента із номером НОМЕР_5 ;

27.05.2019 року о 14 год. 11 хв. здійснено вхідний дзвінок абонента із номером НОМЕР_5 ;

23.05.2019 року о 19 год. 12 хв. здійснено вхідний дзвінок абонента із номером НОМЕР_5 ;

22.05.2019 року об 11 год. 25 хв. здійснено вхідний дзвінок абонента із номером НОМЕР_5 ;

22.05.2019 року об 11 год. 14 хв. здійснено вхідний дзвінок абонента із номером НОМЕР_5 ;

22.05.2019 року об 11 год. 14 хв. здійснено вихідний дзвінок на номер абонента НОМЕР_5 ;

22.05.2019 року об 11 год. 14 хв. здійснено вихідний дзвінок на номер абонента НОМЕР_5 ;

22.05.2019 року о 10 год. 30 хв. здійснено вхідний дзвінок абонента із номером НОМЕР_5 ;

22.05.2019 року о 09 год. 03 хв. здійснено вхідний дзвінок абонента із номером НОМЕР_5 ;

21.05.2019 року о 13 год. 31 хв. здійснено вхідний дзвінок абонента із номером НОМЕР_5 ;

21.05.2019 року о 13 год. 29 хв. здійснено вхідний дзвінок абонента із номером НОМЕР_5 ;

21.05.2019 року о 13 год. 15 хв. здійснено вхідний дзвінок абонента із номером НОМЕР_5 ;

21.05.2019 року о 13 год. 10 хв. здійснено вхідний дзвінок абонента із номером НОМЕР_5 .

Дана обставина є свідченням прояву ініціативи щодо спілкування саме абонента з номером НОМЕР_5 , а не ОСОБА_1 , як і відсутні докази вимагання нею неправомірної вигоди.

Надаючи правову оцінку наданому представником державного обвинувачення доказу - протоколу обшуку від 30.05.2019 року автомобіля марки SUZUKI GRAND VITARA, червоного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , суд констатує, що його було складено з порушенням вимог процесуального законодавства, з огляду на таке.

В протоколі хоча і зазначено час проведення обшуку з 16 год. 00 хв. до 23 год. 02 хв., однак вказаний час містить виправлення без відповідних відміток «виправленому вірити».

Крім того, на першій сторінці протоколу обшуку від 30.05.2019 року зазначено, що процесуальну дію проводить т.в.о. старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Іванова І.Ю., однак з відеозапису долученого до протоколу вбачається, що обшук проводили співробітники УСБУ в Одеській області Слюсаренко В.Б. , Мороз О.В. , Марченко О.В. , Остапенко І.Ю. , Пономарьов А. О , Балакон О.Г. в присутності слідчої, яка лише складала протокол обшуку, слідча особисто обшук не проводила.

Також, в порушення вимог ст. 236 КПК України було порушено право ОСОБА_1 на захист, так як до вказаної слідчої дії не було відразу допущено захисника.

Судом також встановлено, що вказаний протокол складено без належного оформлення додатків.

Згідно з нормами ст. 105 КПК України особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки.

Додатками до протоколу, зокрема, може бути відеозапис процесуальної дії.

Додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.

Під час дослідження в судовому засіданні відеозапису, доданого до протоколу обшуку автомобіля, судом встановлено, що на конверті з флеш носієм зроблений напис про його зміст без зазначення дати, він не опечатаний і не містить підписів слідчого, понятих, інших осіб, які брали участь у виготовленні додатків, зокрема, особи, яка здійснювала відеозапис. Крім того, було встановлено, що відеозапис стосується обшуку приміщення Кривобалківської сільської ради.

До матеріалів провадження в порушення вимог ч. 3 ст. 105 КПК України не долучено додатків належним чином виготовлених, упакованих, а також засвідчених підписами уповноваженої особи та інших осіб, які брали участь у слідчій дії, у зв`язку з чим додаток до протоколу обшуку від 30.05.2019 року автомобіля марки SUZUKI GRAND VITARA, червоного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 суд також визнає недопустимими доказами.

З підстав проведення обшуку автомобіля не уповноваженими особами, неналежного оформлення додатків до протоколу, порушення права особи на захист суд визнає недопустимими доказами протокол обшуку автомобіля від 30.05.2019 року та додатки до нього.

З підстав неналежного оформлення протоколу обшуку від 30.05.2019 року приміщення Кривобалківської сільської ради та протоколу обшуку від 30.05.2019 року домоволодіння ОСОБА_1 , неналежного оформлення додатків до протоколів у вигляді відеозаписів та відсутність підписів на конвертах, у яких містилися носії з відеозаписами, проведення обшуків не уповноваженими на те особами, за відсутності адвокат з самого початку обшуку приміщення Кривобалківської сільської ради суд визнає їх недопустимим доказами.

Також, суд звертає увагу, що під час дослідження в судовому засіданні відеозапису, доданого до протоколу обшуку приміщення Кривобалківської сільської ради, було встановлено, що відеозапис стосується обшуку домоволодіння.

Дані, встановлені з протоколу обшуку від 30.05.2019 року приміщення Кривобалківської сільської ради, де з сейфу, який знаходився в робочому кабінеті ОСОБА_1 вилучено грошові кошти в сумі 2000 доларів США, не свідчать про той факт, що ці гроші було отримано ОСОБА_1 .

Крім того, не можуть бути доказами винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України також протокол обшуку від 30.05.2019 року, в якому зафіксований обшук домоволодіння ОСОБА_1 , оскільки не виявлено жодних речей та предметів, що мають значення для кримінального провадження, тому наданий суду документ не встановлює наявність чи відсутність обставин, викладених у обвинувальному акті.

Суд не приймає до уваги добровільну згоду ОСОБА_1 на проведення обшуків, як на підставу для проникнення до володіння особи без ухвали слідчого судді.

Як уже зазначив Касаційний кримінальний суд у постанові від 12 лютого 2019 року у справі № 159/451/16-к (провадження № 51-1173км18), для зсування допустимості доказів, отриманих під час огляду житла чи іншого володіння особи, якщо наявність ат/або добровільність згоди володільця ставиться стороною під сумнів, суд має виходити із сукупності всіх обставин, що супроводжували цю слідчу дію, враховуючи, але не обмежуючись, наявністю письмової згоди.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що обвинувачена ОСОБА_1 надала письмову згоду на проникнення до автомобіля та житлового будинку, в протоколах лише міститься запис про її добровільну згоду безпосередньо перед обшуками, тому не можна стверджувати, що вона була здатна усвідомлювати правові наслідки такої згоди.

Постанова про проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинна містити обов`язкові реквізити, як це передбачено ст. 251 КПК України, тобто у вказаному процесуальному документі, складеному від імені прокурора, повинно бути викладено мотивоване рішення або розпорядження, прийняте ним у ході здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення.

В матеріалах справи міститься постанова прокурора № 04/2/4-5779т від 18 жовтня 2018 року про проведення контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину та постанова прокурора № 04/2/4-2524т від 28.05.2019 року про проведення контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину, які всупереч вимогам п. 5 ч. 1 ст. 251 КПК України не містять відомості про особу, що буде проводити цю НСРД та обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в інший спосіб.

За таких обставин суд не може прийняти як належний доказ постанову прокурора № 04/2/4-5779т від 18 жовтня 2018 року про проведення контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину та постанову прокурора № 04/2/4-2524т від 28.05.2019 року про проведення контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину.

Щодо протоколів про результати негласних слідчих (розшукових) дій, а саме аудіо та відео контролю особи від 30.11.2018 року, 07.12.2018 року, 11.12.2018 року, 26.12.2018 року, 31.01.2019 року, 05.06.2019 року, 05.06.2019 року, 05.06.2019 року та додатків до них - відеозаписів цих негласних слідчих (розшукових) дії, то слід зазначити, що у згаданих протоколах не вказується, хто саме здійснював відео зйомку і за допомогою якого технічного пристрою (зокрема, відсутні відомості щодо марки, моделі, серійного номера відеокамери та цифрового носія інформації) і де у теперішній час зберігаються оригінальні примірники технічних носіїв інформації, зафіксованої НСРД, що суперечить вимогам п. 1 ч. 3 ст. 104, ч. 2 ст. 266 КПК України та пунктам 4.1., 4.8. Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, що затверджена наказом від 16.11.2012 року № 114/1042/516/1199/936/1687/5, що є суттєвим оскільки унеможливлює встановити технологічні властивості відеофонограми (чи є відеофонограма оригіналом або копією, ознаки монтажу, порушення безперервності запису, стирання, обрізання тощо). Крім того, це унеможливлює встановлення судом характеристик технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовувалися при проведенні цих НСРД, умови та порядок їх використання.

Крім того, в матеріалах справи також відсутні процесуальні рішення чи акти (зокрема, протоколи) про вручення ОСОБА_2 технічної апаратури, якою проводилась відео зйомка, та про подальше вилучення її у ОСОБА_2 .

Також, із наданих суду показань свідка ОСОБА_2 вбачається, що під час зустрічей із обвинуваченою ОСОБА_1 за його участі у проведенні негласних слідчих (розшукових) дій працівники СБУ встановлювали на нього камеру і після закінчення вказаних дій самі знімали з нього камеру.

Відповідно до ч. 2, п. 1 ч. 3 ст. 104 КПК України у випадку фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів про це зазначається у протоколі.

Згідно ч. 1 ст. 252 КПК України фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цих Кодексом. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки.

У відповідності до п. 1.11.2 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні аудіо-, відеоконтроль особи (ст. 260 КПК України) полягає в негласній (без відома особи) фіксації та обробці із використанням технічних засобів розмови цієї особи або інших звуків, рухів, дій, пов`язаних з її діяльністю або місцем перебування тощо.

Системний аналіз вказаних норм чинного закону свідчить про те, що при проведенні такого виду негласних слідчих (розшукових) дій як аудіо та відео контроль особи, обов`язково повинен бути складений протокол вручення, а потім і протокол повернення засобів аудіо та відео контролю, які повинні, зокрема, містити характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, котрі застосовуються при проведенні процесуальної дії, що в подальшому дає змогу суду оцінити отримані в результаті проведення аудіо та відео контролю особи докази з точки зору їх допустимості.

Проте, під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано та в матеріалах кримінального провадження відсутні протоколи огляду та вручення ОСОБА_2 технічних засобів спецтехніки, якими фіксувалися негласні слідчі (розшукові) дії з обов`язковим зазначенням їх виду та номеру, придатності до використання, що складається при врученні відповідних технічних засобів особі, яка має надавати неправомірну вигоду з метою документально закріпити факт її вручення цій особі. Також, не надані протоколи вилучення (повернення) у ОСОБА_2 технічних засобів аудіо та відео контролю після проведення негласних слідчих (розшукових) дій, їх огляду.

При цьому, відсутність вищезазначених протоколів вручення та протоколів повернення засобів аудіо та відео контролю за результатами проведення таких негласних слідчих (розшукових) дій як аудіо та відео контроль особи та контроль за вчинення злочину, свідчить про істотне порушення вимог КПК України при проведенні таких негласних слідчих дій та фіксації їх результатів, що виключає можливість використання результатів, отриманих при проведенні вказаних негласних слідчих (розшукових) дій, в якості допустимих доказів.

При дослідженні судом з`ємних накопичувачів інформації, які надані прокурором у паперових конвертах і які є додатками до протоколів НСРД було встановлено, що на конвертах, відсутні будь-які підписи.

З огляду на викладене, враховуючи, що стороною обвинувачення суду не зазначено, яким чином та з якого пристрою відеозапис був зроблений та перенесений на диск, а також не надано в якості додатків відповідних технічних носіїв інформації зафіксованої слідчої дії, які б містили підписи слідчого та інших осіб, які брали участь у їх виготовленні, додатки не упаковані належним чином, відповідно до вимог чинного законодавства, суд вважає, що вказані докази сторони обвинувачення не відповідають чинному кримінально-процесуальному законодавству, а тому є недопустимими.

Таким чином, матеріали НСРД не містять даних ані про технічні засоби, за допомогою яких здійснювалося проведення аудіо та відео контролю особи, ані відомостей про осіб, які проводили такі заходи або були залучені до них, ані відомостей про вилучення цих технічних засобів та носіїв первинної інформації.

З огляду на наведене, суд вважає, що участь ОСОБА_2 у негласних слідчих (розшукових) діях аудіо та відео контролі особи та проведення ним під час цих негласних слідчих (розшукових) дії відео зйомки було процесуально незаконним.

Крім того, при залученні до проведення негласних слідчих (розшукових) дій інших осіб, які не є працівниками правоохоронних органів, слідчий або прокурор повинен винести відповідне процесуальне рішення (постанову).

Відповідно до ч. 1 ст. 275 КПК України під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій слідчий має право використовувати інформацію, отриману внаслідок конфіденційного співробітництва з іншими особами, або залучати цих осіб до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, передбачених цим Кодексом.

На досліджених в судовому засіданні відеозаписах (додатках до протоколів про результати негласних слідчих (розшукових) дій, а саме аудіо та відео контролю особи) видно, що саме ОСОБА_2 здійснював відео зйомку прихованою камерою.

У постановах прокурора № 04/2/4-5779т від 18 жовтня 2018 року про проведення контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину та постанова прокурора № 04/2/4-2524т від 28.05.2019 року про проведення контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину, наявних в матеріалах справи, у резолютивній частині відсутні вказівки про залучення ОСОБА_2 на умовах конфіденційного співробітництва до проведення контролю за вчиненням злочину та до негласних слідчих (розшукових) дії - аудіо та відео контролю особи, в межах яких і здійснювалась відео зйомка.

З урахуванням дослідженого протоколу про результати негласних слідчих (розшукових) дій, а саме аудіо та відео контролю особи від 30.11.2018 року та відео запису зустрічі стає не зрозуміло, чому розмову між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зафіксовано 27.11.2018 року, а матеріали знаходяться на оптичному носії інформації типу DVD-R «Verbatim», № 65/4/52-1912т від 23.11.2018 року. Зазначена невідповідність в датах говорить про те, що фіксація розмови між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 27.11.2018 року здійснювалась з порушеннями ст. 107 КПК України на оптичний диск 23.11.2018 року.

Відповідно до ст. 252 КПК України фіксація результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом (ст. ст. 103-107 КПК України). За результатами проведення негласної слідчої дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Проведення негласних слідчих (розшукових) дій може фіксуватися за допомогою технічних та інших заходів.

В силу ч. 2, п. 1 ч. 3 ст. 104 КПК України у випадку фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів про це зазначається у протоколі. В протоколі повинні міститися відомості про характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання.

Згідно вимог цієї статті у вступній частині протоколу повинна бути інформація про особу, яка проводить процесуальну дію, та всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії.

Відповідно до ст. 105 КПК України особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки. Додатки до протоколів повинні бути належним чином упаковані з метою надійного збереження, а також засвідченні підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовлені та/або вилученні таких додатків.

В силу вимог ст. 106 КПК України протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її проведення або безпосередньо після її закінчення. До складу слідчої (розшукової) дії входять також дії щодо належного упакування речей і документів та інші дії, що мають значення для перевірки результатів процесуальної дії.

Згідно ч. 3 ст. 107 КПК України у матеріалах кримінального провадження зберігаються оригінальні примірники технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії.

Як зазначено, протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається суб`єктом, що безпосередньо її виконував, цією ж особою до протоколу долучаються додатки.

Під час судового розгляду та дослідження письмових доказів було встановлено, що у наданих стороною обвинувачення суду протоколах НСРД не вказані особи, які фактично проводили процесуальну дію НСРД та особи, що брали участь у проведенні заходу, не визначений їх статус, права та обов`язки, відсутні власні підписи.

Також, у протоколах не визначено, ким саме та під час якої процесуальної дії був виготовлений оптичний носій DVR-R (чи є він оригінальним примірником), що були долучені до протоколів дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів та що послужило джерелом інформації, зафіксованої на даних носіях.

Оптичні носії DVR-R не опечатані належним чином, не містять підписів осіб, які брали участь у створенні носіїв, а також не містять номеру примірника, статті Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, підпис, його розшифрування та посаду особи, яка надала гриф секретності, як вимагають ст. ст. 105, 106 та ст. 252 КПК України, що заздалегідь ставить під сумнів достовірність наявної там інформації.

З протоколу за результатами негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: аудіо та відео контролю від 05.06.2019 року вбачається, що зафіксована розмова, яка відбулася між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме:

«…Заявник: (пишет на бумажке суммы и передает ОСОБА_1) Короче вот так оно получается? Сейчас, извиняюсь, сейчас, секунду.

Заявник ответил на телефонный звонок, в этот момент ОСОБА_1 рассмотрев бумажку ложит ее обратно на стол и утвердительно говорит: Да все.

Заявник: (заявитель берет бумажку на ней видны цифры, внизу 2000 и знак долларов) Так, хорошо, тогда получается, я вам дам, а вы там уже разберетесь?...».

«…Заявник: Я понял. А это вам или это им, вот это первое? (протягивает снова ей бумажку з цифрами)

ОСОБА_1 : Нет, вот это им, (забирает бумажку и ставит палец возле надписи 2000 дол.) мне вот это (возвращает ему бумажку)…».

Однак, під час дослідження відео запису, долученого до вказаного протоколу за результатами негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: аудіо та відео контролю не видно, що саме було написано на аркуші паперу та на що вказувала ОСОБА_1 , що свідчить про те, що зміст інформації оптичного носія не відповідає інформації, викладеної у відповідному протоколі за результатами негласних слідчих (розшукових) дій, оскільки, особа яка складала ці протоколи, на свій розсуд інтерпретувала та дала свою оцінку фактам та подіям записаним на оптичному носії, чим грубо порушила норми процесуального закону.

Таким чином, надані суду протоколи дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів, додатки до них не відповідають вимогам цих норм КПК України, зокрема в них та в наданих прокурором суду матеріалах кримінального провадження відсутні дані про первинний носій інформації, його технічні характеристики, з якого перенесено аудіо запис розмов, які фіксувалися в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Дослідивши у судовому засіданні надані стороною обвинувачення протоколи НСРД, окрім вищезазначених порушень встановлено, що відповідно ч. 3 ст. 252 КПК України протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками повинні бути передані прокурору не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій.

30 травня 2019 року ОСОБА_1 було затримано слідчим і у подальшому стосовно неї був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави. Відповідно з цього часу негласні слідчі (розшукові) дії підлягали припиненню.

Однак, протокол за результатами негласних слідчих (розшукових) дій № 65/4-7888 від 30.11.2018 року до прокуратури Одеської області був направлений значно пізніше ніж через 24 години, а саме 24.07.2019 року, тобто через більше ніж 7 місяців, що свідчить про порушення вимог ч. 3 ст. 252 КПК України.

Протоколи за результатами негласних слідчих (розшукових) дій № 65/4-7888 від 30.11.2018 року, № 65/4-8235 від 26.12.2018 року, № 65/4-672 від 04.02.2019 року, № 65/4-2881 від 06.06.2019 року, № 65/4-2882 від 06.06.2019 року, № 65/4-2883 від 06.06.2019 року до прокуратури Одеської області були направлені значно пізніше ніж через 24 години, а саме 24.07.2019 року, що свідчить про порушення вимог ч. 3 ст. 252 КПК України.

Відомості про те, коли надійшли протоколи за результатами негласних слідчих (розшукових) дій № 65/4-8020т від 07.12.2018 року та № 65/4-8073т від 11.12.2018 року до прокуратури Одеської області в матеріалах відсутні, оскільки прокурором не надано суду супровідного листа.

Крім того, 05.06.2019 року старшим оперуповноваженим в ОВС 1 відділу ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області Марченко О.В. складено протокол за результатами негласних слідчих (розшукових) дій, а саме аудіо та відео контролю, яким зафіксована зустріч ОСОБА_2 з обвинуваченою ОСОБА_1 , під час якої ОСОБА_2 передав грошові кошти в сумі 2000 дол. США ОСОБА_1 . Як зазначено в протоколі, до нього доданий диск DVD-R «Verbatim» № 65/4/52-2881т від 23.05.2019 року.

Згідно ч. 4 ст. 252 КПК України прокурор вживає заходів щодо збереження, отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні.

Проте, в судовому засіданні неможливо було відтворити вказаний відеозапис, що в свою чергу беззаперечно вказує на те, що стороною обвинувачення не були вжиті необхідні заходи щодо забезпечення збереження і цілісності одержаних матеріалів (захист від несанкціонованого втручання, деформації, розмагнічування, знебарвлення, стирання тощо), законність джерела походження даних не доведено при тому, що в протоколі відсутня інформація про технічні засоби, обладнання, які застосовувалися в ході проведення зазначеної негласної слідчої (розшукової) дії, що є грубим порушенням кримінального процесуального законодавства та свідчить про недопустимість вказаного протоколу за результатами НСРД.

З огляду на викладене, враховуючи, що стороною обвинувачення суду не зазначено, яким чином та з якого пристрою відеозаписи були зроблені та перенесені на диски, а також не надано в якості додатків відповідних технічних носіїв інформації зафіксованої слідчої дії, які б містили підписи слідчого та інших осіб, які брали участь у їх виготовленні, суд вважає, що вказані докази сторони обвинувачення не відповідають чинному кримінально-процесуальному законодавству, а тому є недопустимими.

Також, прокурором наведені дані доручення оперативному підрозділу на проведення негласних слідчих дій від 05.12.2018 року, яким старший слідчий СУ ГУНП в Одеській області Грибанова К.А. просить заступника начальника Управління - начальника ГВБКОЗ УСБУ в Одеській області Романько П.С. доручити співробітникам ГВБКОЗ УСБУ в Одеській області провести негласні слідчі (розшукові) дії на підставі ухвали апеляційного суду Одеської області № 9159 щодо ОСОБА_1 .

Проте за своїм змістом вказаний документ не містить твердження уповноваженого слідчого про прийняття рішення про доручення оперативному підрозділу у відповідності до вимог ч. 6 ст. 246 КПК України здійснити зазначені слідчі (розшукові) дії, за своїм змістом містить клопотання до керівника оперативного підрозділу, що не передбачено КПК України, тобто вказаний документ не можна розцінювати саме як доручення слідчого.

Як на доказ підтвердження висунутого ОСОБА_1 обвинувачення прокурором представлений суду та долучений до справи протокол за результатами негласних слідчих (розшукових) дій, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж № 65/4-8019т від 07.12.2018 року, а також матеріальний носій інформації - оптичний диск DVD-R «Verbatim», що додається як додаток до протоколу від

Судом був безпосередньо досліджений аудіо запис (аудіофонограма) під час судового засідання. Оцінюючи в порядку ст. 94 КПК України дані докази, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність вказаного аудіозапису (аудіофонограми) - з точки зору їх взаємозв`язку із протоколом № 65/4-8019т від 07.12.2018 року, суд приходить до наступних висновків.

Стороною обвинувачення у судовому засіданні не надано суду доказів, що особи, які зафіксовані на вказаному аудіо записі насправді є ОСОБА_2 та обвинувачена ОСОБА_1 .

Так, у протоколі № 65/4-8019т від 07.12.2018 року, який було складено та підписано старшим оперуповноваженим в ОВС 1 відділу ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області Марченко О.В. зазначено про те, що зафіксована телефонна розмови відбувається між ОСОБА_2 та обвинуваченою ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що припущення старшого оперуповноваженого в ОВС 1 відділу ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області Марченко О.В. в протоколі за результатами негласних слідчих (розшукових) дій, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж № 65/4-8019т від 07.12.2018 року про належність голосу обвинуваченій та іншим особам не базується на спеціальних знаннях, оскільки фоноскопічна експертиза голосів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по справі на етапі досудового розслідування не проводилась. Таким чином, суд позбавлений можливості зробити висновок про те, що зазначені в протоколі голоси, належать саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а не будь-яким іншим особам.

Також, під час судового розгляду було досліджено протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 26.06.2019 року.

Вивчивши вищезазначений протокол встановлено, що на виконання постанов прокурора № 04/2/4-5779т від 18 жовтня 2018 року та № 04/2/4-2524т від 28.05.2019 року про проведення контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину старшим оперуповноваженим в ОВС 1 відділу ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області Марченко О.В. проведено НСРД з метою отримання доказів злочинної діяльності та повного викриття схеми одержання неправомірної вигоди службовою особою.

Відповідно ч. 3 ст. 252 КПК України протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками повинні бути передані прокурору не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій. 30.05.2019 року ОСОБА_1 була затримана слідчими і у подальшому стосовно неї був обраний запобіжний захід у вигляді взяття під варту. Відповідно з цього часу негласні слідчі (розшукові) дії підлягали припиненню. Однак, цей протокол було складено лише 26.06.2019 року, що свідчить про порушення вимог ч. 3 ст. 252 КПК України.

Крім іншого, Європейський суд з прав людини застосував у своїй практиці, зокрема в рішеннях у справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» різновид доктрини «плодів отруєного дерева»: коли визнаються недопустимими не лише докази, які безпосередньо отримані внаслідок порушення, а також і докази, які не були б отримані, якби не були отримані перші. Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими.

Таким чином, похідними від постанов прокурора № 04/2/4-5779т від 18 жовтня 2018 року та № 04/2/4-2524т від 28.05.2019 року про проведення контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину є протокол від 26.06.2019 року про результати проведення контролю за вчиненням злочину складений старшим оперуповноваженим в ОВС 1 відділу ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області Марченко О.В. , який був отриманий стороною обвинувачення всупереч порядку, передбаченому КПК України, а відтак в силу ст. ст. 86, 87 КПК України є недопустимим і таким, що не може свідчити про існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення.

Також, прокурором був наданий суду протокол огляду та помітки грошових коштів від 30.05.2019 року.

Вивчивши зазначений протокол встановлено, що його складено старшим оперуповноваженим в ОВС 1 відділу ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області Марченко О.В., на підставі постанов прокурора № 04/2/4-5779т від 18 жовтня 2018 року та № 04/2/4-2524т від 28.05.2019 року про проведення контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину, помічено грошові кошти, видані ОСОБА_2 . Усього було помічено 20 купюр загальною сумою 2000 доларів США.

Зазначені купюри були помічені спеціальним засобом - препаратом «Світлячок - М» та після ідентифікації повинні бути повернуті ОСОБА_2 .

Викликає сумнів, що за 4 хвилини можливо скопіювати та обробити спеціальною хімічною речовиною 20 грошових купюр.

Також, під час судового розгляду прокурором було надано як належні і допустимі докази - протоколи вилучення грошових коштів від 05.12.2018 року, від 17.12.2018 року, від 29.05.2019 року, від 30.05.2019 року, протоколи огляду грошових коштів від 05.12.2018 року, від 17.12.2018 року, від 29.05.2019 року, від 30.05.2019 року, протоколи вручення грошових коштів від 05.12.2018 року, від 17.12.2018 року, від 29.05.2019 року.

Із протоколу вилучення грошових коштів від 30.05.2019 року, протоколу вручення грошових коштів від 30.05.2019 року, а також протоколу огляду та помітки грошових коштів 30.05.2019 року вбачається, що купюри номіналом 100 доларів США з серійними номерами НЕ39401015D та HC428743383A ОСОБА_2 не вручали та під час огляду приміщення Кривобалківської сільської ради не вилучали, речовими доказами не визнавалися та на огляд суду не були надані.

Згідно з ч. 1 ст. 273 КПК України, за рішенням керівника органу досудового розслідування, прокурора під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть бути використані заздалегідь ідентифіковані (помічені) засоби. У даному кримінальному провадженні вказана процесуальна дія оформлена звичайними протоколами огляду, вилучення та вручення грошових коштів. Разом із тим, дані процесуальні дії, відповідно до ч. 1 ст. 273 КПК України відносяться до негласних слідчих (розшукових) дії, відтак повинні відбуватись шляхом складення відповідного протоколу про хід та результати негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину, а не протоколами огляду, вилучення та вручення грошових коштів, протоколом огляду та помітки грошових купюр, як це зроблено у даному випадку.

Крім того, судом встановлено, що зміст постанов № 04/2/4-5779т від 18 жовтня 2018 року та № 04/2/4-2524т від 28.05.2019 року про проведення контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину суперечить змісту протоколів вилучення, протоколів огляду, протоколів вручення та протоколу огляду та помітки грошових коштів в частині призначення грошових коштів, вручених ОСОБА_2 , оскільки в постановах прокурор зазначає, що вказані кошти вручаються з метою отримання доказів злочинної діяльності голови Кривобалківської сільської ради Саратського району Одеської області ОСОБА_1 , а у протоколах старший оперуповноважений Марченко О.В. зазначає - голови Кривобалківської сільської ради без зазначення прізвища, що є неприпустимим, оскільки огляд та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - коштів є процесуальною дією, яка входить до складу негласної слідчої (розшукової) дії, зокрема контролю за вчиненням злочину, а тому зміст протоколів вказаної процесуальної дії повинен відповідати змісту постанов про контроль за вчиненням злочину. Це в свою чергу обґрунтовано ставить під сумнів достовірність відомостей, викладених у вищезазначених протоколах.

При цьому, не зазначення у протоколах огляду, вилучення, вручення та протоколі огляду та помітки грошових коштів конкретної особи (осіб), для якої призначаються заздалегідь ідентифіковані засоби - грошові кошти, відсутність будь-якої конкретизації щодо вказаної особи (осіб), унеможливлює перевірку судом наявності рішення прокурора про проведення НСРД відносно конкретної особи.

Також, не зважаючи на те, що у вищезазначених протоколах міститься інформація про те, що гроші, які вручалися ОСОБА_2 є його грошима, доказів на підтвердження даного факту стороною обвинувачення суду не надано.

Суд, дослідивши зміст вищезазначених протоколів огляду, вилучення та вручення грошових коштів встановив, що вони виконані змішаним друковано-рукописним способом, зокрема віддруковано не лише бланк, а й прізвище та ініціали заявника, понятих, суму неправомірної вигоди із зазначенням усіх купюр, в тому числі серійні номери грошових купюр. Разом з тим, рукописно вписано лише число складання протоколу, час коли процесуальна дія розпочалася та закінчилася.

При цьому, до вказаних протоколів додані додатки: ксерокопії всіх купюр на аркушах формату А4. В той же час в протоколах відсутня інформація за допомогою якої спеціальної копіювальної техніки були зроблені копії купюр (вид, марка, модель, взагалі будь-які відомості з приводу даної копіювальної техніки).

З огляду на викладене, в ході судового розгляду встановлено, що походження грошей, які використовувалися при проведенні НСРД - контроль за вчиненням злочину у формі імітування обстановки, в матеріалах кримінального провадження не зазначено, документів про їх приналежність ОСОБА_2 стороною обвинувачення суду не надано. Будь-які, передбачені законом докази, які підтверджують походження даних грошових коштів, а саме: де, коли, в якій установі та за яких обставин вони були отримані, з якою метою, кому належать, в матеріалах кримінального провадження відсутні. Це в свою чергу позбавляє суд можливості встановити той факт на яких законних підставах вказані грошові кошти були використані під час проведення НСРД - контроль за вчиненням злочину у формі імітування обстановки, дана інформація має значення для перевірки результатів процесуальної дії, а тому є грубим порушенням кримінального процесуального законодавства і відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України не може визнаватися допустимим доказом.

Неправомірним є також участь понятих під час вилучення та вручення грошових коштів, оскільки вони не є співробітником СБУ, при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій, якими є вилучення та вручення грошових коштів, оскільки до їх проведення вони прокурором не залучалися, у зв`язку з чим дані, що містяться у вказаних протоколах не можна вважати здобутими в порядку та спосіб, передбачений КПК України, що тягне за собою визнання цих процесуальних дій недійсними та визнання даних, що містяться у протоколах вилучення грошових коштів від 05.12.2018 року, від 17.12.2018 року, від 29.05.2019 року, від 30.05.2019 року, протоколах огляду грошових коштів від 05.12.2018 року, від 17.12.2018 року, від 29.05.2019 року, від 30.05.2019 року, протоколах вручення грошових коштів від 05.12.2018 року, від 17.12.2018 року, від 29.05.2019 року, протоколі огляду та помітки грошових коштів від 30.05.2019 року недопустимими доказами.

Європейським судом з прав людини (далі ЄСПЛ) у справах «Гефген проти Німеччини», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України» сформульована доктрина «плодів отруйного дерева» (fruit of the poisonous tree) . Відповідно до цієї доктрини, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж («Гефген проти Німеччини»).

На думку ЄСПЛ, надається оцінка допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно.

У рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» ЄСПЛ зазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.

У рішеннях по справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» ЄСПЛ застосував різновид доктрини «плодів отруйного дерева», яка полягає в тому, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, яких не були б отримано, якби не було отримано перших. Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими.

Враховуючи, що суд визнав недопустимим доказом протокол обшуку від 30.05.2019 року, в якому зафіксовані результати проведення обшуку в приміщенні Кривобалківської сільської ради, з додатком до нього у вигляді копії відеозапису обшуку, протокол обшуку від 30.05.2019 року, в якому зафіксовано обшук автомобіля, з додатком до нього у вигляді копії відеозапису обшуку, протокол обшуку від 30.05.2019 року, в якому зафіксовано обшук домоволодіння ОСОБА_1 , з додатком до нього у вигляді копії відеозапису обшуку, слід визнати недопустимими доказами і вилучені під час обшуків речові докази.

В ч. 5 ст. 101 КПК України зазначено, що висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимими.

Враховуючи вищевикладене, практику Європейського суду з прав людини, а також, що процесуальні дії у вигляді огляду, вилучення, вручення, огляду та помітки грошових коштів, освідування ОСОБА_1 , а також обшук в автомобілі, обшук приміщення Кривобалківської сільської ради, обшук в домоволодінні ОСОБА_1 , проведені з порушенням вимог чинного законодавства, судом дані речові докази визнаються недопустимими і як наслідок висновок експерта № 19-3645 судово-технічної експертизи від 01.08.2019 року, а також висновок експерта № 19-3644 криміналістичної експертизи по дослідженню спеціальних хімічних речовин від 19.08.2019 року суд визнає недопустимими доказами.

Стосовно долучених до матеріалів справи документів, які характеризують особу обвинуваченої, суд приходить до переконання, що вони ніяким чином не підтверджують наявності вини ОСОБА_1 , тому також не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку.

Дослідженні судом докази, якщо виключити з них недопустимі докази, на переконання суду, є недостатніми для визнання винуватості обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй злочину.

Інших доказів причетності ОСОБА_1 до інкримінованого злочину, прокурор не надав, та в матеріалах справи такі відсутні.

У судових засіданнях обвинувачена ОСОБА_1 наполягала на своїй непричетності до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення, ці показання не були спростовані прокурором, відтак вказані показання ОСОБА_1 , які повністю узгоджуються із вже наведеним раніше, суд визнає достовірним та допустимим доказом у справі.

За таких обставин, враховуючи, що інших належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів прокурором під час судового розгляду суду не надано, суд, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, прийшов висновку, що стороною обвинувачення поза розумним сумнівом не доведено винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а тому вона підлягає виправданню за вказаною статтею, в зв`язку з не доведенням вчинення нею вказаного правопорушення, згідно п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України.

Відносно ОСОБА_1 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави в розмірі 153680 грн. Обвинувачена була звільнена з-під варти 03.06.2019 року у зв`язку з внесення застави 01.06.2019 року.

Таким чином, запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_1 у вигляді застави підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

На підставі викладеного, а також враховуючи те, що підстав для звернення застави, внесеної за обвинувачену ОСОБА_1 судом не встановлено, суд вважає за необхідне після набрання вироком суду законної сили повернути суму застави особі, яка її внесла.

Судові витрати у зв`язку з проведенням експертизи спеціальних хімічних речовин та судово-технічної експертизи документів в сумі 3925,00 грн. - віднести на рахунок держави.

Питання про речові докази вирішується на підставі ст. 100 КПК України.

Речові докази: предмет неправомірної вигоди: грошові кошти в сумі 2000 дол. США, а саме: 20 купюр номіналом 100 доларів США: HA05645967B, HB67551709B, AB11181068F, KB69292118C, HK01240769B, KB81421193M, KF19680800D, DB47942968D, HF09102428А, KB67341106I, AB05737784G, HF40212921С, HE50204968B, KF18457571A, KB08539918F, FB71611091B, AG04738473C, KF31042508A, які упаковані в паперовий конверт, який міститься в поліетиленовому пакеті з биркою грошові кошти у сумі 2000 дол. США - після набрання вироком законної сили повернути власнику ОСОБА_2 .

Речові докази: змиви з правої руки, які упаковані в паперовий конверт, який міститься в поліетиленовому пакеті з биркою змиви з правої руки; змиви з лівої руки, які упаковані в паперовий конверт, який міститься в поліетиленовому пакеті з биркою змиви з лівої руки; зразок спец барвника, який упакований в паперовий конверт, який міститься в поліетиленовому пакеті з биркою зразок спец барвника; бланк накладної, яка упакована в паперовий конверт на якому міститься надпис: «Бланк накладної, вилучений у приміщенні службового кабінету голови Кривобалківської сільської ради ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вилучено 30.05.2019 року за адресою: АДРЕСА_2 »; паперовий конверт № 3 з надписом: «Мобільний телефон SONY XPERIA вилучений в ході обшуку автомобіля SUZUKI GRAND VITARA 30.05.19 КП 42018160000000900»; файл з прикріпленим аркушем з надписом № 303 та 19-3644; аркуш паперу, в якому були загорнуті грошові кошти в сумі 2000 дол. США, який міститься в паперовому конверті з надписом: «Аркуш паперу в якій були загорнуті грошові кошти в сумі 2000 доларів США…» - після набрання вироком законної сили знищити.

Речові докази: грошові кошти в сумі 5000 євро, які упаковані в поліетиленовий пакет № 7198376 Головного СУ Національної поліції України - після набрання вироком законної сили повернути власнику ОСОБА_1 ; грошові кошти в сумі 1797 грн., які упаковані в поліетиленовий пакет № 7186688 Головного СУ Національної поліції України - після набрання вироком законної сили повернути власнику; грошові кошти в сумі 45930 грн., які упаковані в паперовий конверт з надписом: «Грошові кошти вилучені у кабінеті землевпорядника Кривобалківської сільської ради 30.05.2019 в сумі 45930 грн.» - після набрання вироком законної сили повернути власнику; грошові кошти в сумі 5700 грн. та 10 дол. США, які упаковані в паперовий конверт № 2 з надписом: «Грошові кошти вилучені в ході обшуку автомобіля SUZUKI GRAND VITARA НОМЕР_1 30.05.19 КП 42018160000000900» - після набрання вироком законної сили повернути власнику; грошові кошти в сумі 14000 грн., які упаковані в паперовий конверт з надписом: «Грошові кошти в сумі 14000 грн., які вилучені 30.05.2019 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 - після набрання вироком законної сили повернути власнику; грошові кошти в сумі 23112 грн., які упаковані в паперовий конверт № 1 з надписом: «Вилучено в ході обшуку автомобіля SUZUKI GRAND VITARA НОМЕР_1 належать ОСОБА_28 30.05.19 КП 42018160000000900» - після набрання вироком законної сили повернути власнику; грошові кошти в сумі 8799 грн., які упаковані в паперовий конверт з надписом: « Грошові кошти в сумі 8799 грн. вилучені 30.05.2019 року у кабінеті землевпорядника Кривобалківської сільської ради ОСОБА_3 , яка пояснила, цю частину грошових коштів отримала від осіб для внесення на рахунок в якості сплати податків» - після набрання вироком законної сили повернути власнику.

Речові докази: особову справу № 1 Кривобалківського сільського голови ОСОБА_1 , яка упакована у поліетиленовий пакет з надписом: «особова справа голови Кривобалківської сільської ради. Вилучена 30.05.2019 в рамках ЄРДР № 42018160000000900 від 27.09.2018» та особу справу № 4 спеціаліста землеупорядника Кривобалківської сільської ради ОСОБА_3 , яка упакована у поліетиленовий пакет - після набрання вироком законної сили повернути власнику.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 07.06.2019 року на:

- грошові кошти в сумі 2000 доларів США номіналом по 100 доларів кожна з наступними серійними номерами: HE36401015D, HA05645967B, HB67551709B, AB11181068F, KB69292118C, HK01240769B, KB81421193M, KF19680800D, HC428743383A, DB47942968D, HF09102428А, KB67341106I, AB05737784G, HF40212921С, HE50204968B, KF18457571A, KB08539918F, FB71611091B, AG04738473C, KF31042508A;

- грошові кошти в сумі 5000 євро купюрами наступним номіналом по 100 євро з серійними номерами: S18870627544, N26207378148, S18809606383, X14168601704, X18378433469, S18880628551, S18880628542, S18870627535, S18870627553, N26111213193, S22114881232, X00482861549, X13724701454, Х08554589318, X14346709904, S18880628587, S18870627562, S18880628569, X12792823742, S18880628596, купюри номіналом 50 євро з серійними номерами: RC2378373313, SA2153833088, EB2892086118, SA4180166024, SE2232131725, RB1781313872, V47050525723, UC6099853555, EB6897671496, WA5689543123, WA5988004975, SC8286468312, PB3279853591, S73588296166, SD7051097252, EB5257039293, S47219989903, S33674726635, SD6179300039, RA0443664357, V28728744214, X83599575401, S33592627204, RA0333592908, V57981783064, X72322072985, ZB4683382215, SA1352676344, SA1041263843, SB8148608815, UB6408611345, SD2091084941, WA8420113297, WA3399607261, SC4249225317, SD1129662542, X84428192909, PB1704142276, RB0359009348, RA2982220737, PB1074984307, PB1051118575, V42617764687, RA1934038878, RC0411214297, WA4109657266, WA5018569201, B0508568031, RA0103841475, WA5018569201, EB0508568031, RA01038441475, R50623568021, WA5426275744, EB1975790196, WA0737145082, RC2441561953, WA2960818966, RC11722l5012, EB5708278386, RB2426034596, RA0151605384;

- грошові кошти в сумі 1797 грн. купюрами наступним номіналом та серійними номерами номіналом 100 гривень: УЄ0966772, УП8770759, УЖ1356242, УM1845164, VИ4701044, УЄ0967581, УА714130, УB2906339, УЗ1085514, УА0322089, УД8178380, УЙ045бб74, УE1542029, УA6268176, УШ2119215, номіналом 50 гривень наступними серійними номерами: CB1559742, номіналом 20 гривень CA9516625, ЮА3458874, TE2853811, номіналом 10 гривень наступними серійними номерами: ЦГ597855И, ЦЕ7865635, ЮА60086б49, ЮА0696685, ЮА0696684, ЮА0696687, ЮА0696692, ЮА0696693, ЮА696694, ЮА0696688, ЮА0696689, ЮА0696690, номіналом 5 гривень з серійними номерами: TA2538008, СЖ7640586, УЖ5188718, ЮЄ0142691, УД591476З, СЖ2593280, ПД0840852, ЮЄ0142692, номіналом 1 гривня з серійними номерами: КИ1015010, УИ6609994, УЛ8594944, УБ2966916, УЙ2630466, ПД636721, УУ4085519;

- незаповнений бланк накладної;

- аркуш паперу формату A4;

- особову справу голови Кривобалківської сільської ради ОСОБА_1 на 139 арк.;

- грошові кошти в сумі 45930 гривень купюрами наступним номіналом та серійними номерами: номіналом 500 гривень: BB9684856, ЛА0282366, ЗГ6019440, BE6993962, ФБ5046698, ФЗ2172654, ЛВ563097, УИ9039748, ВБ0299683, ВЖ9221504, ЗГ7280417, ФЗ8955931, ЛГ8693008, СБ2685267, УБ3190753, ЗЗ4128539, ЗГ8558248, ЗД2829446, ФЖ1144991, УИ8908811, УЖ6455613, УИ2334240, УД8821500, УД3681057, МА4254999, ЛГ1623928, УИ8671856, ГН3633172, ВВ4926974, УБ4375567, СД0581696, СБ5863490, ВБ3677339, ВЕ0723659, ФД3888169, ЗИ8632584, ВА6461812, УЗ1252907, ХГ78768411, ЛД3880080, БН2495728, ЗД8882866, СГ2652725, ВБ5931713, ВБ5931713, МВ2055812, ЗГ3997762, ФБ1821715, ВА0682533, ЗД1708262, ЛВ0455619, ЛБ1550712, ЗЗ4535218, ВЕ7697778, ЛА3321283, ЛГ4974698, СБ1985157, ФГ5739735, ВХ9588511, ВЕ9210026, ФЗ9400734, ФЖ3719611, МВ7401844, ВЕ9040923, МА3221661, СГ0728262, ЛА1251442, УЗ0394319, ФБ8325352, ВЕ4301565, УБ5380380, ЛИ0948498, ЛГ0067115, ВФ1188156, ФБ072021, ВВ8274978, ЛИ8399432, СГ6767598, ФБ0751647, ВЕ4098320, ВИ2915507, УЖ5512179, ВГ0733476, БР3488509, СД0027634, МА0286354, ФЖ7892220, 3Г5090204, ЛД3968532, ЗД0133864, CЗ0243922, номіналом 100 гривень серійними номерами СБ5226489, ЕИ0609985, MЗ1818407, ВБ4764922, номіналом 20 гривень серійними номерами TЄ4711667, номіналом 5 гривень з серійним номером ЮЄ3736497, номіналом 2 гривні з серійними номерами CЄ2568811, ВИ3634141, номіналом 1 гривня з серійним номером ПГ9631160,

- грошові кошти в сумі 8799 грн.;

- особову справу спеціаліста-землевпорядника Кривобалківської сільської ради ОСОБА_3 на 90 арк.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 07.06.2019 року на грошові кошти в сумі 14 000 грн. купюрами наступним номіналом та серійним номером: номіналом 500 гривень: BA8679687, ФБ1758897, ГНЗ226631, ЛЗ2509773, BX6411935, BB1828078, ВГ9639254, ЗИ1466730, УЗ5331027, МБ0764419, ЗИ8326235, ФЖ5942216; номіналом 200 гривень серійними номерами: ХБ2139998, KM3921272, УБ4451435, ХИ2084580, КЖ6580792, ТЖ4136553, BЄ9093877, УИ2223546, KЄ5294610, ЕШ8595324, EB9310016, TЄ5919258, МБ2720029, МБ0437652, УM5709231, EA7359755, КИ7902138, УC9180914, ЗД4936076, ЕИ2327156, ХБ3016133, СГ81575З7, CA4510759, КЖ5153825, ЗB1296113, КЖ6847239, ХГ3381941, ЄИ9285801, ПЄ6074903, КЛ6212591, ЗБ4512388, KB8674938, УH8592598, EE2251472, УЙ8135248, KЛ4637492, УX3326243, ЄФ7736205,CK1907139, КД1511З75.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 07.06.2019 року на: грошові кошти в сумі 23112 грн. купюрами з наступним номіналом та серійними номерами: номіналом 500 гривень серійними номерами ФГ6962421, ВД9111100, ПГ5767058, УД9424332, ВЖ4253580, ВЗ5333946, УБ0500840, ФЗ2944899, УЖ9621978; AA2996063, БН6500601, УЗ9450605, СЖ7371883, ВВ4525966, ВГ4759565, ГТ1196633, СБ0160293, ФТ8664539, МБ8173975, ВІ5869413, ЗГ6467308, МА3345889, ВІ4911504, МБ7940268, ВД2393209, СД0737425, ЗБ1090617, ФБ9413688, ФЖ4221973, БР0754862, УЖ0803169, ВВ6789506, ЛГ5133616, УІ3019141, СД7918958, СГ1363606, МВ7556627, ФЗ0614429, ХЄ8675172, номіналом 200 гривень серії УГ4051271, УД0288781, АВО711481, СИ1985026, СГ9807759, АА8462684, УМ7865108, ЄА4961978, В071481, СМ1985026, СГ9807759, АА8462684, УМ7865108, ЄА4961978, АД0312576, УЛ4642527, УП4547657, ХЄ1131779, EІ5107236, УС77021З2, номіналом 100 гривень серії МЄ0417605, ЗЕ6548568, номіналом 50 гривень cepiї ФЕ3274594, номіналом 20 гривень cepiї СЖ8025969, ПЗ5702151, номіналом 10 гривень cepiї ДЗ1594668, ХД2694725, номіналом 2 гривні серії CІ4519543; номіналм 500 гривень з серійними номерами УБ7377559, УЖ8245256, УД3892567, ЗГ6717009, ПЗ3443600, ВХ8087928, УБ6395429, номіналом 200 гривень з серійними номерами УГ2920569, ЄЧ9799799, СМ8751494, УГ8594503, КЗ3193164, ЄБ4962467, ПБ5444365, ХЄ9751411, ХД1020961, СН3540112, ПГ5169076, номіналом 5 доларів США з серійними номерами МВ48315738А, МВ48315744А; змиви з правої руки та лівої руки ОСОБА_1 .

На підставі ст. ст. 368-371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та виправдати її у зв`язку з недоведеністю вчинення нею кримінального правопорушення.

До набрання вироку законної сили міру запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_1 - скасувати.

Заставу, призначену відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 01.06.2019 року у розмірі 153680 (сто п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок та внесену 01 червня 2019 року громадянином ОСОБА_29 за ОСОБА_1 , відповідно до квитанції № 0.0.1370192559.1 від 01.06.2019 року АТ КБ «ПриватБанк» - після набрання вироку законної сили повернути заставодавцю.

Судові витрати у зв`язку з проведенням Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз спеціальних хімічних речовин та судово-технічної експертизи документів в сумі 3925 (три тисячі дев`ятсот двадцять п`ять) гривень - віднести на рахунок держави.

Речові докази: предмет неправомірної вигоди: грошові кошти в сумі 2000 дол. США, а саме: 20 купюр номіналом 100 доларів США: HA05645967B, HB67551709B, AB11181068F, KB69292118C, HK01240769B, KB81421193M, KF19680800D, DB47942968D, HF09102428А, KB67341106I, AB05737784G, HF40212921С, HE50204968B, KF18457571A, KB08539918F, FB71611091B, AG04738473C, KF31042508A, які упаковані в паперовий конверт, який міститься в поліетиленовому пакеті з биркою грошові кошти у сумі 2000 дол. США - після набрання вироком законної сили повернути власнику ОСОБА_2 .

Речові докази: змиви з правої руки, які упаковані в паперовий конверт, який міститься в поліетиленовому пакеті з биркою змиви з правої руки; змиви з лівої руки, які упаковані в паперовий конверт, який міститься в поліетиленовому пакеті з биркою змиви з лівої руки; зразок спец барвника, який упакований в паперовий конверт, який міститься в поліетиленовому пакеті з биркою зразок спец барвника; бланк накладної, яка упакована в паперовий конверт на якому міститься надпис: «Бланк накладної, вилучений у приміщенні службового кабінету голови Кривобалківської сільської ради ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вилучено 30.05.2019 року за адресою: АДРЕСА_2 »; паперовий конверт № 3 з надписом: «Мобільний телефон SONY XPERIA вилучений в ході обшуку автомобіля SUZUKI GRAND VITARA 30.05.19 КП 42018160000000900»; файл з прикріпленим аркушем з надписом № 303 та 19-3644; аркуш паперу, в якому були загорнуті грошові кошти в сумі 2000 дол. США, який міститься в паперовому конверті з надписом: «Аркуш паперу в якій були загорнуті грошові кошти в сумі 2000 доларів США…» - після набрання вироком законної сили знищити.

Речові докази: грошові кошти в сумі 5000 євро, які упаковані в поліетиленовий пакет № 7198376 Головного СУ Національної поліції України - після набрання вироком законної сили повернути власнику ОСОБА_1 ; грошові кошти в сумі 1797 грн., які упаковані в поліетиленовий пакет № 7186688 Головного СУ Національної поліції України - після набрання вироком законної сили повернути власнику; грошові кошти в сумі 45930 грн., які упаковані в паперовий конверт з надписом: «Грошові кошти вилучені у кабінеті землевпорядника Кривобалківської сільської ради 30.05.2019 в сумі 45930 грн.» - після набрання вироком законної сили повернути власнику; грошові кошти в сумі 5700 грн. та 10 дол. США, які упаковані в паперовий конверт № 2 з надписом: «Грошові кошти вилучені в ході обшуку автомобіля SUZUKI GRAND VITARA НОМЕР_1 30.05.19 КП 42018160000000900» - після набрання вироком законної сили повернути власнику; грошові кошти в сумі 14000 грн., які упаковані в паперовий конверт з надписом: «Грошові кошти в сумі 14000 грн., які вилучені 30.05.2019 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 - після набрання вироком законної сили повернути власнику; грошові кошти в сумі 23112 грн., які упаковані в паперовий конверт № 1 з надписом: «Вилучено в ході обшуку автомобіля SUZUKI GRAND VITARA НОМЕР_1 належать ОСОБА_28 30.05.19 КП 42018160000000900» - після набрання вироком законної сили повернути власнику; грошові кошти в сумі 8799 грн., які упаковані в паперовий конверт з надписом: « Грошові кошти в сумі 8799 грн. вилучені 30.05.2019 року у кабінеті землевпорядника Кривобалківської сільської ради ОСОБА_3 , яка пояснила, цю частину грошових коштів отримала від осіб для внесення на рахунок в якості сплати податків» - після набрання вироком законної сили повернути власнику.

Речові докази: особову справу № 1 Кривобалківського сільського голови ОСОБА_1 , яка упакована у поліетиленовий пакет з надписом: «особова справа голови Кривобалківської сільської ради. Вилучена 30.05.2019 в рамках ЄРДР № 42018160000000900 від 27.09.2018» та особу справу № 4 спеціаліста землеупорядника Кривобалківської сільської ради ОСОБА_3 , яка упакована у поліетиленовий пакет - після набрання вироком законної сили повернути власнику.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 07.06.2019 року на грошові кошти в сумі 2000 доларів США номіналом по 100 доларів кожна з наступними серійними номерами: HE36401015D, HA05645967B, HB67551709B, AB11181068F, KB69292118C, HK01240769B, KB81421193M, KF19680800D, HC428743383A, DB47942968D, HF09102428А, KB67341106I, AB05737784G, HF40212921С, HE50204968B, KF18457571A, KB08539918F, FB71611091B, AG04738473C, KF31042508A; грошові кошти в сумі 5000 євро купюрами наступним номіналом по 100 євро з серійними номерами: S18870627544, N26207378148, S18809606383, X14168601704, X18378433469, S18880628551, S18880628542, S18870627535, S18870627553, N26111213193, S22114881232, X00482861549, X13724701454, Х08554589318, X14346709904, S18880628587, S18870627562, S18880628569, X12792823742, S18880628596, купюри номіналом 50 євро з серійними номерами: RC2378373313, SA2153833088, EB2892086118, SA4180166024, SE2232131725, RB1781313872, V47050525723, UC6099853555, EB6897671496, WA5689543123, WA5988004975, SC8286468312, PB3279853591, S73588296166, SD7051097252, EB5257039293, S47219989903, S33674726635, SD6179300039, RA0443664357, V28728744214, X83599575401, S33592627204, RA0333592908, V57981783064, X72322072985, ZB4683382215, SA1352676344, SA1041263843, SB8148608815, UB6408611345, SD2091084941, WA8420113297, WA3399607261, SC4249225317, SD1129662542, X84428192909, PB1704142276, RB0359009348, RA2982220737, PB1074984307, PB1051118575, V42617764687, RA1934038878, RC0411214297, WA4109657266, WA5018569201, B0508568031, RA0103841475, WA5018569201, EB0508568031, RA01038441475, R50623568021, WA5426275744, EB1975790196, WA0737145082, RC2441561953, WA2960818966, RC11722l5012, EB5708278386, RB2426034596, RA0151605384; грошові кошти в сумі 1797 грн. купюрами наступним номіналом та серійними номерами номіналом 100 гривень: УЄ0966772, УП8770759, УЖ1356242, УM1845164, VИ4701044, УЄ0967581, УА714130, УB2906339, УЗ1085514, УА0322089, УД8178380, УЙ045бб74, УE1542029, УA6268176, УШ2119215, номіналом 50 гривень наступними серійними номерами: CB1559742, номіналом 20 гривень CA9516625, ЮА3458874, TE2853811, номіналом 10 гривень наступними серійними номерами: ЦГ597855И, ЦЕ7865635, ЮА60086б49, ЮА0696685, ЮА0696684, ЮА0696687, ЮА0696692, ЮА0696693, ЮА696694, ЮА0696688, ЮА0696689, ЮА0696690, номіналом 5 гривень з серійними номерами: TA2538008, СЖ7640586, УЖ5188718, ЮЄ0142691, УД591476З, СЖ2593280, ПД0840852, ЮЄ0142692, номіналом 1 гривня з серійними номерами: КИ1015010, УИ6609994, УЛ8594944, УБ2966916, УЙ2630466, ПД636721, УУ4085519; незаповнений бланк накладної; аркуш паперу формату A4; особову справу голови Кривобалківської сільської ради ОСОБА_1 на 139 арк.; грошові кошти в сумі 45930 гривень купюрами наступним номіналом та серійними номерами: номіналом 500 гривень: BB9684856, ЛА0282366, ЗГ6019440, BE6993962, ФБ5046698, ФЗ2172654, ЛВ563097, УИ9039748, ВБ0299683, ВЖ9221504, ЗГ7280417, ФЗ8955931, ЛГ8693008, СБ2685267, УБ3190753, ЗЗ4128539, ЗГ8558248, ЗД2829446, ФЖ1144991, УИ8908811, УЖ6455613, УИ2334240, УД8821500, УД3681057, МА4254999, ЛГ1623928, УИ8671856, ГН3633172, ВВ4926974, УБ4375567, СД0581696, СБ5863490, ВБ3677339, ВЕ0723659, ФД3888169, ЗИ8632584, ВА6461812, УЗ1252907, ХГ78768411, ЛД3880080, БН2495728, ЗД8882866, СГ2652725, ВБ5931713, ВБ5931713, МВ2055812, ЗГ3997762, ФБ1821715, ВА0682533, ЗД1708262, ЛВ0455619, ЛБ1550712, ЗЗ4535218, ВЕ7697778, ЛА3321283, ЛГ4974698, СБ1985157, ФГ5739735, ВХ9588511, ВЕ9210026, ФЗ9400734, ФЖ3719611, МВ7401844, ВЕ9040923, МА3221661, СГ0728262, ЛА1251442, УЗ0394319, ФБ8325352, ВЕ4301565, УБ5380380, ЛИ0948498, ЛГ0067115, ВФ1188156, ФБ072021, ВВ8274978, ЛИ8399432, СГ6767598, ФБ0751647, ВЕ4098320, ВИ2915507, УЖ5512179, ВГ0733476, БР3488509, СД0027634, МА0286354, ФЖ7892220, 3Г5090204, ЛД3968532, ЗД0133864, CЗ0243922, номіналом 100 гривень серійними номерами СБ5226489, ЕИ0609985, MЗ1818407, ВБ4764922, номіналом 20 гривень серійними номерами TЄ4711667, номіналом 5 гривень з серійним номером ЮЄ3736497, номіналом 2 гривні з серійними номерами CЄ2568811, ВИ3634141, номіналом 1 гривня з серійним номером ПГ9631160, а також грошові кошти в сумі 8799 грн.; особову справу спеціаліста-землевпорядника Кривобалківської сільської ради ОСОБА_3 на 90 арк.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 07.06.2019 року на грошові кошти в сумі 14 000 грн. купюрами наступним номіналом та серійним номером: номіналом 500 гривень: BA8679687, ФБ1758897, ГНЗ226631, ЛЗ2509773, BX6411935, BB1828078, ВГ9639254, ЗИ1466730, УЗ5331027, МБ0764419, ЗИ8326235, ФЖ5942216; номіналом 200 гривень серійними номерами: ХБ2139998, KM3921272, УБ4451435, ХИ2084580, КЖ6580792, ТЖ4136553, BЄ9093877, УИ2223546, KЄ5294610, ЕШ8595324, EB9310016, TЄ5919258, МБ2720029, МБ0437652, УM5709231, EA7359755, КИ7902138, УC9180914, ЗД4936076, ЕИ2327156, ХБ3016133, СГ81575З7, CA4510759, КЖ5153825, ЗB1296113, КЖ6847239, ХГ3381941, ЄИ9285801, ПЄ6074903, КЛ6212591, ЗБ4512388, KB8674938, УH8592598, EE2251472, УЙ8135248, KЛ4637492, УX3326243, ЄФ7736205,CK1907139, КД1511З75.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 07.06.2019 року на грошові кошти в сумі 23112 грн. купюрами з наступним номіналом та серійними номерами: номіналом 500 гривень серійними номерами ФГ6962421, ВД9111100, ПГ5767058, УД9424332, ВЖ4253580, ВЗ5333946, УБ0500840, ФЗ2944899, УЖ9621978; AA2996063, БН6500601, УЗ9450605, СЖ7371883, ВВ4525966, ВГ4759565, ГТ1196633, СБ0160293, ФТ8664539, МБ8173975, ВІ5869413, ЗГ6467308, МА3345889, ВІ4911504, МБ7940268, ВД2393209, СД0737425, ЗБ1090617, ФБ9413688, ФЖ4221973, БР0754862, УЖ0803169, ВВ6789506, ЛГ5133616, УІ3019141, СД7918958, СГ1363606, МВ7556627, ФЗ0614429, ХЄ8675172, номіналом 200 гривень серії УГ4051271, УД0288781, АВО711481, СИ1985026, СГ9807759, АА8462684, УМ7865108, ЄА4961978, В071481, СМ1985026, СГ9807759, АА8462684, УМ7865108, ЄА4961978, АД0312576, УЛ4642527, УП4547657, ХЄ1131779, EІ5107236, УС77021З2, номіналом 100 гривень серії МЄ0417605, ЗЕ6548568, номіналом 50 гривень cepiї ФЕ3274594, номіналом 20 гривень cepiї СЖ8025969, ПЗ5702151, номіналом 10 гривень cepiї ДЗ1594668, ХД2694725, номіналом 2 гривні серії CІ4519543; номіналм 500 гривень з серійними номерами УБ7377559, УЖ8245256, УД3892567, ЗГ6717009, ПЗ3443600, ВХ8087928, УБ6395429, номіналом 200 гривень з серійними номерами УГ2920569, ЄЧ9799799, СМ8751494, УГ8594503, КЗ3193164, ЄБ4962467, ПБ5444365, ХЄ9751411, ХД1020961, СН3540112, ПГ5169076, номіналом 5 доларів США з серійними номерами МВ48315738А, МВ48315744А, змивів з правої руки та лівої руки ОСОБА_1 .

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Арцизький районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення вироку надіслати його копію учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя

Арцизького районного суду С.М. Варгаракі