Рішення № 99704691, 10.09.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2021 Справа №607/13546/21

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

за участі секретаря судового засідання Киреньки Г. Я.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Кондрат Л. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДПО18 № 993155 від 26 липня 2021 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції (далі – УПП в Тернопільській області ДПП) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДПО18 № 993155 від 26 липня 2021 року.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що 26 липня 2021 року приблизно о 13 год. 45 хв. по вул. Київська 9, м. Тернополя працівниками патрульної поліції було винесено постанову про накладення стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДПО18 № 993155 відносно нього про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП за керування транспортним засобом без права керування. Вказану постанову ОСОБА_1 вважає незаконною, необґрунтованою та невмотивованою за наступних підстав. У 1986 році позивач пройшов курси навчання водіїв та отримав посвідчення водія (категорії А, В, С), що підтверджено медичною довідкою виданою Тернопільською п–к серія 2МДИ № 470368 від 11 лютого 2008 року. У 2015 році під час заміни водійського посвідчення на новий взірець (пластик) працівником сервісного центру МВС України в Тернопільській області було допущено технічну помилку та у посвідченні водія ОСОБА_1 нового зразка не було вписано, що він має право керувати транспортними засобами категорії А, хоча в базі МВС України це зазначено. 26 липня 2021 року ОСОБА_1 придбав для власного користування мопед марки «HONDA DIO» номерний знак НОМЕР_1 та переганяв його за місцем свого проживання. Приблизно о 13 год. 45 хв., коли він рухався по вул. Київська, м. Тернополя, його безпричинно зупинили працівники патрульної поліції та під час перевірки документів повідомили, що позивач не має права керувати таким транспортним засобом, оскільки у його посвідченні водія немає категорії А. ОСОБА_1 пояснив поліцейським, що в нього категорія А відкрита, але помилково не записана у наявне посвідчення водія, у чому працівник поліції переконався, перевіривши по базі МВС Україна. 27 липня 2021 року позивач звернувся у сервісний центр МВС України у Тернопільській області для виготовлення нового водійського посвідчення та виправлення помилки, яка була допущена працівником сервісного центру МВС України в Тернопільській області у 2015 році.

З огляду на зазначене, позивач ОСОБА_1 просить суд постанову серія ДПО № 993155 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 26 липня 2021 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 126, частиною 2 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення скасувати і закрити провадження у справі.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 серпня 2021 року відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до УПП в Тернопільській області ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДПО18 № 993155 від 26 липня 2021 року.

20 серпня 2021 року судом зареєстровано відзив представника відповідача УПП в Тернопільській області ДПП, у якому остання просить суд відмовити у задоволенні позову, покликаючись на п. 2.9в) ПДР України, згідно якого водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС. Також звертає увагу, що позивач здійснював заміну посвідчення водія ще у 2015 році, а мопед марки HONDA DIO придбав 26 липня 2021 року, відтак в нього було достатньо часу для заміни посвідчення водія з помилкою перед здійсненням купівлі транспортного засобу. Твердження позивача про те, що спірна постанова містить «перекручені, недійсні та вигадані працівником поліції» обставини не спростована ним жодним належним і допустимим доказом.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача Кондрат Л. Р. у судовому засіданні позов не визнала з підстав, викладених у письмовому відзиві, просить відмовити у його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши докази, дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково з огляду на наступне.

Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 993155 від 26 липня 2021 року, ОСОБА_1 26 липня 2021 року о 13 год. 45 хв. в м. Тернопіль, вул. Київська, 9 керував транспортним засобом HONDA DIO д.н.з. НОМЕР_1 , не зареєстрованому в уповноваженому органі МВС, чим порушив вимоги п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України, при цьому не мав права керування таким транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.1 а) ПДР України, чим скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч. 6 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Як вбачається із медичної довідки серії 2МДИ № 470368, виданої 11 лютого 2008 року ОСОБА_1 не має медичних протипоказань до керування транспортними засобами категорій А, В, С.

27 липня 2021 року ОСОБА_1 видано посвідчення водія серії НОМЕР_2 із відмітками про категорії А1, А, В1, В, С1, С, СЕ.

Відтак, до правовідносин між сторонами підлягають застосуванню наступні норми права.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно–правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь–яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до частини третьої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь–якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ч. 2 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до вимог п. 2.1а) Правил дорожнього руху (далі – ПДР), затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Зі змісту позовної заяви вбачаться та в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 не заперечує, що він 26 липня 2021 року приблизно о 13 год. 45 хв. по вул. Київська, 9, м. Тернополя керував мопедом Honda Dio, д.н.з. НОМЕР_1 , який придбав того ж дня, та у зв`язку з чим не зареєстрував цей транспортний засіб в уповноваженому органі МВС на час складення оскаржуваної постанови.

Згідно з пунктом 2.13 ПДР транспортні засоби належать до таких категорій: А – мотоцикли, у тому числі з боковим причепом, та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом 50 куб.см і більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше.

Тобто, транспортний засіб марки Honda моделі Dio, д.н.з. НОМЕР_1 , належить до категорії А.

ОСОБА_1 документований посвідченням водія серії НОМЕР_2 , видане 27 липня 2021 року ТСЦ 6141, за яким він з 28 квітня 1995 року по 27 липня 2051 року має право керувати транспортними засобами категорії А1, A, В1, B, C1, C, а з 12 березня 2021 року по 27 травня 2051 року – СЕ.

Як вбачається із медичної довідки серії 2МДИ № 470368, виданої 11 лютого 2008 року ОСОБА_1 не має медичних протипоказань до керування транспортними засобами категорій А, В, С.

Абзацом третім пункту 27 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340 передбачається, що, зокрема, посвідчення водія, видане до набрання чинності Законом України від 24 вересня 2008 року № 586–VI (586–17) «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», може бути обміняне на нове згідно з пунктами 25 і 26 цього Положення. При цьому в новому посвідченні водія зазначаються категорії: А1, А – відповідає категорії А; В1, В – відповідає категорії В; С1, С – відповідає категорії С; D1, D – відповідає категорії D; BЕ – відповідає категоріям В і Е; C1E, СЕ – відповідає категоріям C і Е; D1E, DЕ – відповідає категоріям D і Е; Т – відповідає категорії Трамвай, Тролейбус.

Як зазначено позивачем та не заперечується представником відповідача ОСОБА_1 у 2015 році обміняв своє водійське посвідчення на новий взірець. Однак працівником сервісного центру МВС України було допущено технічну помилку та не зазначено у новому водійському посвідченні ОСОБА_1 про право керування ним транспортними засобами, що належать до категорії А.

27 липня 2021 року позивачу було видано нове посвідчення водія, у якому на виконання вищевказаних норм зазначено категорії А1, А, В1, В, С1, С а також те, що з 28 квітня 1995 року до 27 липня 2051 року він має право керувати транспортними засобами категорії А.

У матеріалах справи відсутні будь–які докази, які б вказували на те, що не зазначення у посвідченні водія ОСОБА_1 , яке йому було видане у 2015 році категорії А було здійснено з вини позивача, а відтак суд виходить з того, що відсутність такого запису на час складення оскаржуваної постанови мала місце внаслідок помилки, а відтак ОСОБА_1 станом на 26 липня 2021 року мав право керувати транспортним засобом категорії А.

За таких обставин керування ОСОБА_1 26 липня 2021 року о 13 год. 45 хв. по вул. Київська, 9, м. Тернополя транспортним засобом Honda Dio, д.н.з. НОМЕР_1 не становило адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом).

Зважаючи на зазначене, суд вважає, що у випадку, який розглядається, відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 126 КУпАП.

Пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП встановлено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП, суд дійшов наступного.

Згідно ч. 6 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У відповідності до вимог п. 2.9 в) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС.

За правилами ст. 255 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь–які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото– і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото– і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Таким чином, вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем слід було довести протиправність правопорушення (проступку), зокрема суб`єктивну сторону інкримінованого йому правопорушення.

При цьому, доведеність вини позивача підлягає доказуванню шляхом збирання та перевірки доказів, передбачених ст. 251 КпАП України.

Крім цього, у відповідності до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь–які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується – повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача – суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв`язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб`єкта владних повноважень, ч. 4 ст. 70 КАС України, зобов`язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Виходячи зі змісту висновків Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, що викладені у пп. 36, 37 постанови від 23 жовтня 2019 року по справі № 357/10134/17, візуальне спостереження працівником поліції за порушенням не може бути доказом порушення.

Оглядом матеріалів відеозапису, приєднаних представником відповідача до відзиву на позовну заяву судом не встановлено доказів відсутності державної реєстрації транспортного засобу марки Honda моделі Dio, д.н.з. НОМЕР_1 , зокрема державного номерного знаку. На вказаному відеозаписі зафіксовано спілкування працівників поліції із позивачем ОСОБА_1 , та процедуру складання постанови про накладення адміністративного стягнення. Крім того, працівники поліції не перевірили доводи позивача про те, що транспортним засіб ним придбаний у цей же день, а тому він не міг бути зареєстрований з об`єктивних причин, що вказує на відсутність у ОСОБА_1 умислу на вчинення правопорушення передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, а відтак суб`єктивної сторони та складу цього адміністративного правопорушення.

Відповідно до правил ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, на відповідача покладено обов`язок доказування правомірності складення оскаржуваної постанови.

Однак, представником УПП в Тернопільській області ДППне надано належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП для притягнення останнього до адміністративної відповідальності з дотриманням визначеної законом процедури.

Тому, суд приходить до висновку, що відповідачем вказаний обов`язок не виконано і не спростовано доводів позивача про неправомірність винесення оскаржуваної постанови.

У відповідності до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Разом з тим, способи судового захисту порушених прав, свобод або законних інтересів осіб у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені ст. 286 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на те, що судом встановлено наявність у ОСОБА_1 документу на право керування транспортними засобами категорії А, а також відсутність належних та допустимих доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, суд у відповідності до вимог п. 2 ч. 3 ст. 286 КАС України приймає рішення про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДПО18 № 993155 від 26 липня 2021 року та надіслання справи на новий розгляд до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції.

На підставі наведеного, керуючись статтями 173–77, 90, 205, 241–246, 255, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДПО18 № 993155 від 26 липня 2021 року – задовольнити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДПО18 № 993155 від 26 липня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 та ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 гривень – скасувати, а матеріали справи надіслати на новий розгляд до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції.

У задоволенні решти вимог позову – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ: 40108720, адреса місцезнаходження: вул. Котляревського, буд. 24, м. Тернопіль, 46003.

Головуючий суддяО. Я. Герчаківська