
Справа № 602/1455/20
Провадження № 2/602/70/2021
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"09" вересня 2021 р. Лановецький районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого Радосюка А. В.
при секретарі Яблонській М. М.
з участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача – адвоката
Вальчук М. М., представника відповідача – адвоката Чеканівського В. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ланівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Лановецька державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
в с т а н о в и в :
До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Лановецька державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 . Позовні вимоги мотивує тим, що 30.01.2019 року після смерті матері він звернувся до державного нотаріуса Лановецької державної нотаріальної контори із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлої матері, на що отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку із пропуском строку, встановленого ч.1 ст. 1270, ч.2 ст.1272, ч.1 ст.1296 ЦК України. Рішенням Лановецького районного суду Тернопільської області від 25.06.2019 року позивачу визначено додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном два місяці після набрання рішенням законної сили, яке скасоване постановою Тернопільського апеляційного суду від 17.11.2020 року у зв`язку з залученням неналежного відповідача. Для отримання спадщини позивач не зміг вчасно звернутись із заявою в нотаріальну контору, бо оскільки він фактично проживав із померлою без реєстрації, то вважав, що прийняв спадщину, так як є пенсіонером, а тому має право на обов`язкову частку у спадковому майні.
В судовому засіданні представник позивача адвокат Вальчук М. М. позовні вимоги підтримала і пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача. Для оформлення своїх спадкових прав він звернувся в нотаріальну контору, однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлої матері, з мотивів пропущення ним строку на прийняття спадщини. Разом з тим, не було взято до уваги той факт, що позивач постійно проживав з покійною на момент її смерті, з 2011 року доглядав її і мав право на обов`язкову частку у спадковому майні, оскільки є пенсіонером. Вказані факти було приховано відповідачем від нотаріуса і оформлено всю спадщину на себе. В зв`язку з вищенаведеним представник позивача просить суд позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, хоча про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
В судовому засіданні представник відповідача адвокат Чеканівський В. Р. позовних вимог не визнав, просив суд в задоволенні позову відмовити, пославшись при цьому на доводи, викладені в письмовому відзиві.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Лановецької державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак на адресу суду надійшла заява, у якій вона просить розгляд справи проводити у її відсутності.
Суд, вислухавши пояснення сторін, покази свідків, з`ясувавши обставини справи, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, встановив наступні факти.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Ванжулів Лановецького району Тернопільської області, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого повторно 15 березня 2019 року Лановецьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (а.с.7).
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Ланівці Лановецького району Тернопільської області, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого повторно 15 березня 2019 року Лановецьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (а.с.8).
Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 30 січня 2019 року, державним нотаріусом Лановецької державної нотаріальної контори Джус С. З., позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно після померлої матері ОСОБА_3 у зв`язком з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини (а.с.9).
Згідно копії повідомлення Лановецької державної нотаріальної контори № 2/02-14 від 30.01.2019 року, спадкоємцем померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 є син ОСОБА_4 , який 07 серпня 2018 року подав заяву про прийняття спадщини за заповітом. Заповіт посвідчено Ванжулівською сільською радою Лановецького району Тернопільської області 22 лютого 2011 року по реєстру за номером 11, на все майно в користь ОСОБА_4 . Інші спадкоємці в нотаріальну контору не звертались, свідоцтва про право на спадщину не видані в зв`язку із смертю спадкоємця ОСОБА_4 (а.с.10).
Згідно копії довідки Ванжулівської сільської ради Лановецького району Тернопільської області № 112 від 13.03.2019 року, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 і з нею проживали слідуючі особи: син – ОСОБА_4 проживав без реєстрації ( помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ), син ОСОБА_1 , 1954 року народження, проживає, але не зареєстрований. Та більше ніхто не був зареєстрований та не проживав (а.с.11).
Згідно акта обстеження проживання ОСОБА_1 № 656, складеного комісією Ванжулівської сільської ради Лановецького району Тернопільської області 23.11.2020 року, ОСОБА_1 , 1954 року народження, дійсно з 2011 року не зареєстрований, але проживає в АДРЕСА_1 . З січня 2016 року не зареєстрований, але проживав за даною адресою ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Брати здійснювали догляд за старенькою мамою, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12).
Згідно копії державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 225237, виданого на підставі рішення сесії Ванжулівської сільської ради від 07.09.2009 року № 114, від 26.10.2009 року № 116, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,1519 га., земельна ділянка розташована в с.Ванжулів Лановецького району Тернопільської області, цільове призначення земельної ділянки – для ведення особистого селянського господарства (а.с.13).
Згідно копії державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 225236, виданого на підставі рішення сесії Ванжулівської сільської ради від 07.09.2009 року № 114, від 26.10.2009 року № 116, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,1230 га., земельна ділянка розташована в с.Ванжулів Лановецького району Тернопільської області, цільове призначення земельної ділянки – для ведення особистого селянського господарства (а.с.14).
Згідно копії державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 225235, виданого на підставі рішення сесії Ванжулівської сільської ради від 07.09.2009 року № 114, від 26.10.2009 року № 116, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,2559 га., земельна ділянка розташована в с.Ванжулів Лановецького району Тернопільської області, цільове призначення земельної ділянки – для ведення особистого селянського господарства (а.с.15).
Згідно копії державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 225234, виданого на підставі рішення сесії Ванжулівської сільської ради від 07.09.2009 року № 114, від 26.10.2009 року № 116, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,2500 га., земельна ділянка розташована в с.Ванжулів Лановецького району Тернопільської області, цільове призначення земельної ділянки – для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (а.с.16).
Згідно копії державного акта на право власності на земельну ділянку серії ТР
№ 002498, виданого на підставі розпорядження Лановецької райдержадміністрації від 05 травня № 170, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 1,78 га., земельна ділянка розташована на території Ванжулівської сільської ради Лановецького району Тернопільської області, цільове призначення земельної ділянки – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.17).
Згідно копії дубліката свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок, виданого 18 жовтня 1989 року на підставі рішення виконкому Лановецької районної Ради народних депутатів № 153 від 17 жовтня 1989 року, житловий будинок в цілому з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , дійсно належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_3 (а.с.18).
Згідно копії довідки № 72, виданої Ванжулівською сільською радою Лановецького району Тернопільської області 06.02.2019 року, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 сама одна та більше ніхто не був зареєстрований та не проживав (а.с.39).
Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом серії ННЕ № 466215, виданого 25 травня 2019 року державним нотаріусом Тернопільської районної державної нотаріальної контори, спадщина, на яку видане свідоцтво складається із житлового будинку АДРЕСА_2 , який належав ОСОБА_3 на підставі дублікату свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок, виданого на підставі рішення виконкому Лановецької районної Ради народних депутатів № 153 від 17 жовтня 1989 року, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті якої ОСОБА_4 спадщину прийняв, але не оформив своїх спадкових прав. На земельній ділянці розташований житловий будинок загальною площею 50,10 м.кв., в тому числі житловою площею 33,10 м.кв., наступні надвірні будівлі: хлів, льох, криниця. Спадкоємцем зазначеного в свідоцтві майна ОСОБА_4 , 1956 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є його дружина ОСОБА_2 (а.с.43).
Згідно копії Витягу з єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 168617307 від 30.05.2019 року, ОСОБА_2 є власником житлового будинку загальною площею 50,10 м.кв., житловою площею 33,10 м.кв., за адресою АДРЕСА_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 25 травня 2019 року (а.с.44).
Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом серії ННЕ № 466212, виданого 25 травня 2019 року державним нотаріусом Тернопільської районної державної нотаріальної контори, спадщина, на яку видане свідоцтво складається із земельної ділянки площею 0,1230 га., яка розташована в с.Ванжулів Лановецького району Тернопільської області, яка належала ОСОБА_3 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 225236, виданого на підставі рішення сесії Ванжулівської сільської ради від 07.09.2009 року № 114, від 26.10.2009 року № 116, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті якої ОСОБА_4 спадщину прийняв, але не оформив своїх спадкових прав. Спадкоємцем зазначеного в свідоцтві майна ОСОБА_4 , 1956 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є його дружина ОСОБА_2 (а.с.45).
Згідно копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 168606428 від 30.05.2019 року, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,1230 га., яка розташована в с.Ванжулів Лановецького району Тернопільської області (а.с.46).
Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом серії ННЕ № 466211, виданого 25 травня 2019 року державним нотаріусом Тернопільської районної державної нотаріальної контори, спадщина, на яку видане свідоцтво складається із земельної ділянки площею 0,2559 га., яка розташована в с.Ванжулів Лановецького району Тернопільської області, яка належала ОСОБА_3 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 225235, виданого на підставі рішення сесії Ванжулівської сільської ради від 07.09.2009 року № 114, від 26.10.2009 року № 116, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті якої ОСОБА_4 спадщину прийняв, але не оформив своїх спадкових прав. Спадкоємцем зазначеного в свідоцтві майна ОСОБА_4 , 1956 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є його дружина ОСОБА_2 (а.с.48).
Згідно копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 168601667 від 30.05.2019 року, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,2559 га., яка розташована в с.Ванжулів Лановецького району Тернопільської області (а.с.49).
Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом серії ННЕ № 466210, виданого 25 травня 2019 року державним нотаріусом Тернопільської районної державної нотаріальної контори, спадщина, на яку видане свідоцтво складається із земельної ділянки площею 0,1519 га., яка розташована в с.Ванжулів Лановецького району Тернопільської області, яка належала ОСОБА_3 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 225237, виданого на підставі рішення сесії Ванжулівської сільської ради від 07.09.2009 року № 114, від 26.10.2009 року № 116, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті якої ОСОБА_4 спадщину прийняв, але не оформив своїх спадкових прав. Спадкоємцем зазначеного в свідоцтві майна ОСОБА_4 , 1956 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є його дружина ОСОБА_2 (а.с.51).
Згідно копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 168595526 від 30.05.2019 року, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,1519 га., яка розташована в с.Ванжулів Лановецького району Тернопільської області (а.с.52).
Згідно копії трудової книжки , заповненої 25 грудня 1972 року , у трудовій книжці наявний запис про те, що ОСОБА_1 з 03.03.2004 року по 04.05.2011 року працював трактористом у філії «Лановецькийрайавтодор», звільнений з роботи за згодою сторін (а.с.60-62).
Будучи допитаним в судовому засіданні в якості свідка позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав і пояснив, що в 2011 році його мати ОСОБА_3 захворіла і він переїхав до неї. В 2016 році його брат ОСОБА_4 вийшов на пенсію і також переїхав до матері. В 2018 року мати померла і вони з братом залишилися вдвох. Вони з братом хворіли, і він не мав можливості звернутися до нотаріуса для оформлення своїх спадкових прав. Пізніше брат помер. На дев`ятий день приїхала його дружина ОСОБА_2 і її мати, які сказали, що є заповіт на брата і він успадкував все майно. Просить суд позов задовольнити.
Свідок ОСОБА_5 , який був викликаний в судове засідання за клопотанням представника позивача, в судовому засіданні показав, що він був сусідом позивача, в 2011 році позивач переїхав до матері доглядати її. Потім переїхав його брат. Після смерті матері вони з братом проживали вдвох. Позивач доглядав за братом, до нього ніхто не навідувався.
Свідок ОСОБА_6 , який був викликаний в судове засідання за клопотанням представника позивача, в судовому засіданні показав, що він був сусідом позивача, позивач доглядав за своїм братом, він з 2011 року проживав в будинку матері.
Свідок ОСОБА_7 , яка була викликана в судове засідання за клопотанням представника позивача, в судовому засіданні показала, що позивач з 2011 року проживав разом з мамою. Його брат в той час проживав в м.Тернопіль і тільки навідувався до мами. Він переїхав до мами в 2016 році, однак був хворий і все робив позивач. Мама хотіла, щоб її діти поділили спадщину порівну, ОСОБА_4 хотів оформити спадщину на себе, а потім подарувати частку братові.
Свідок ОСОБА_8 , яка була викликана в судове засідання за клопотанням представника позивача, в судовому засіданні показала, що вона є дружиною позивача, вони з чоловіком постійно приділяли увагу свекрусі. В 2018 році вона померла. Перед тим, у 2011 році чоловік розрахувався з роботи і переїхав до мами доглядати її, через деякий час туди переїхав брат, який був хворий і також потребував догляду, який здійснював позивач.
Відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до положень Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно із частиною першою статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч.1 ст.1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).
За змістом частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Статтею 29 ЦК України встановлено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
Положення статті 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.
Право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).
Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Згідно із статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено і не спростовано матеріалами справи, що позивач постійно з 2011 року і на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 проживав в АДРЕСА_1 та мав право на обов`язкову частку в спадковому майні, оскільки на момент смерті своєї матері був пенсіонером.
У визначений законом строк позивач ОСОБА_1 не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом чи про відмову від прийняття спадщини.
Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17 (провадження № 61-39308св18).
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що оскільки позивач ОСОБА_1 на момент смерті своєї матері проживав разом з нею, а отже виходячи з норм частини 3 ст.1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину, тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 29, 1220, 1222, 1241, 1268, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст.12, 81, 89, 206, 259, 263-265, 352 ЦПК України, суд,-
в и р і ш и в:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( місце проживання: АДРЕСА_3 , паспорт серії НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Лановецька державна нотаріальна контора (місце розташування: м.Ланівці, вул.Новосілка, 9 Тернопільської області, код ЄДРПОУ 02900541) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини – відмовити.
Повне судове рішення буде складене 15 вересня 2021 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Лановецький районний суд Тернопільськоїобласті.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: А. В. Радосюк
Судове рішення № 99704648, Лановецький районний суд Тернопільської області було прийнято 09.09.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 602/1455/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: