Рішення № 99702155, 15.09.2021, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/535/21

Провадження №2/173/487/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2021 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючого– судді Петрюк Т.М.

При секретареві – Рудовій Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального провадження, в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і Верхньодніпровської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Верхньодніпровська державна нотаріальна контора про встановлення фату належності правовстановлюючого документу визнання права власності в порядку спадкування -

ВСТАНОВИВ:

22.03.2021 року до суду звернувся позивач ОСОБА_1 , з позовом про встановлення фату належності правовстановлюючого документу визнання права власності в порядку спадкування до відповідачів ОСОБА_2 , і Верхньодніпровської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Верхньодніпровська державна нотаріальна контора.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 24.03.2021 року позовна заяв залишена без руху та позивачеві наданий строк для усунення виявлених судом недоліків.

07.06.2021 року позивачем усунені виявлені судом недоліки.

27.07.2021 року отримана довідка про реєстрацію місця проживання відповідача – фізичної особи

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 29.07.2021 року відкрите провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального провадження в підготовче судове засідання на 15.09.2021 року

15.09.2021 року проведене підготовче судове засідання. Справа призначена до розгляду на 15.09.2021 року.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось відповідно до положень ст. 247 ЦПК України.

Згідно поданої позовної заяви позивач просить встановити факт належності ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 правовстановлюючого документу - свідоцтва про право власності на житло, виданого виконкомом міської ради народних депутатів 20 лютого 1997 року та визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті батька.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3 , який на момент смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті батька залишилось спадкове майно, яке складається з квартири АДРЕСА_2 . Право власності померлого на зазначену квартиру підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 20 лютого 1997 року виданим виконкомом міської ради народних депутатів.

Проте за життя батько не зареєстрував право власності на вищевказану квартиру у органі, що здійснювали реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

В лютому 2021 року він вирішив оформити спадщину належним чином та звернувся до державного реєстратора Верхньодніпровської міської ради Дніпропетровської області з заявою про проведення державної реєстрації права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1

04.02.2021 року державним реєстратором прав на нерухоме майно йому було відмовлено у проведенні державної реєстрації спадкового майна оскільки у правовстановлюючому документі були виявлені розбіжності у написанні по батькові його батька « ОСОБА_4 » і « ОСОБА_5 »

18.02.2021 він звернувся до Верхньодніпровської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадину на вищевказане майно але постановою державного нотаріуса Верхньодніпровської державної нотаріальної контори від 18.02.2021 року йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв`язку з тим, що право власності на спадкове майно не зареєстроване за спадкодавцем, що й стало підставою звернення до суду.

В судове засідання позивач не з`явився, подавши заяву про розгляд справи у його відсутність,згідно якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач, ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явилась, про дату час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Відповідач - представник Верхньодніпровської міської ради в судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи у його відсутність. Будь –яких заперечень з приводу задоволення позовних вимог суду не надав.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог: державний нотаріус Верхньодніпровської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, про дату час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з`ясувавши зміст позовних вимог, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами виникли правовідносини, що виникають із права власності на нерухоме майно. Способом захисту порушених цивільних прав позивачем визначено визнання права власності, з яким погоджується суд. Даний спосіб захисту порушених прав передбачений ст. 16, ЦК України.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача, ОСОБА_3 , який на момент смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть та копією свідоцтва про народження .

Після смерті батька залишилось спадкове майно, яке складається в тому числі, з частки на квартиру АДРЕСА_2 . Право власності померлого на частку зазначеної квартири підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 20 лютого 1997 року видане виконкомом міської ради народних депутатів.

Проте за життя батько не зареєстрував право власності на вищевказану квартиру у органі, що здійснював реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

В лютому 2021 року позивач вирішив оформити спадщину належним чином та звернувся до державного реєстратора Верхньодніпровської міської ради Дніпропетровської області з заявою про проведення державної реєстрації права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1

04.02.2021 року державним реєстратором прав на нерухоме майно позивачеві було відмовлено у проведенні державної реєстрації спадкового майна оскільки у правовстановлюючому документі були виявлені розбіжності у написанні по батькові його батька « ОСОБА_4 » і « ОСОБА_5 »

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України - Суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті

Оцінюючи надані заявником докази, суд вважає за можливе встановити факт належності померлому ОСОБА_3 , свідоцтва про право власності житло, а саме: на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 від 20 лютого 1997 року, виданому виконавчим комітетом Верхньодніпровської міської ради народних депутатів, оскільки прізвище і власне ім`я зазначеної в свідоцтві про право власності на житло особи повністю співпадають з прізвищем і власним іменем ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вищезазначене свідоцтво про право власності на житло було видане саме ОСОБА_3 , а не іншій особі. До цього часу будь-яка інша особа не заявила про своє право власності на зазначену в свідоцтві про право власності житло квартиру і не оспорила право власності ОСОБА_3 , на вищевказане нерухоме майно. Крім того по батькові « ОСОБА_4 » і « ОСОБА_5 » є співзвучними та розцінюються судом як неправильний переклад по батькові померлого на українську мову.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає, що факт належності ОСОБА_3 , зазначеного вище свідоцтва про право власності на житло, а саме квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , знайшов своє підтвердження в процесі розгляду справи.

За даних обставин суд вважає за можливе встановити факт належності ОСОБА_3 , померлому, ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтва про право власності на житло, а саме квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 від 20 лютого 1997 року виданого виконавчим комітетом Верхньодніпровської міської ради народних депутатів.

Встановлення факту належності вищезазначеного свідоцтва про право власності потрібно заявникові для оформлення спадщини на спадкове майно.

В іншому порядку встановити факт належності даного свідоцтва заявник немає можливості, оскільки власник житла помер.

Вирішуючи питання про визнання за позивачем права власності в порядку спадкування суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України – право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч.1 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК - право власності вважається набутим правомірним, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Судом встановлено, що покійний батько позивача був співвласником вищевказаної квартири. Оскільки згідно свідоцтва право власності на житло, а саме квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 від 20 лютого 1997 року виданого виконавчим комітетом Верхньодніпровської міської ради народних депутатів вбачається, що вищевказана квартира належить на праві спільної сумісної власності: ОСОБА_3 . ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_1 .

Таким чином частка померлого ОСОБА_3 , у вищевказаній квартирі складає ј її частину, що входить до складу спадкового майна, що відкрилась після смерті ОСОБА_3

18.02.2021 позивач звернувся до Верхньодніпровської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадину на вищевказане майно але постановою державного нотаріуса Верхньодніпровської державної нотаріальної контори від 18.02.2021 року йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв`язку з тим, що право власності на спадкове майно не зареєстроване за спадкодавцем.

Судом встановлено, за життя у покійного ОСОБА_3 , виникло право власності на ј частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 на підставі вищевказаного свідоцтва про право власності на житло.

Підстави припинення права власності передбачені ст. 346, 378 ЦК України, ст. 140 ЗК України, але ці норми не містять таку правову підставу припинення права власності, як смерть власника та нездійснення ним реєстрації права власності на майно, яке ним вже отримане.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України – спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1268, 1269 ЦК України спадкоємці за законом чи за заповітом мають право прийняти спадщину або не прийняти її.

Судом встановлено, що позивач є сином померлого ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження та спадкоємцем за законом.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе визнати за спадкоємцем – позивачем ОСОБА_1 , право власності в порядку спадкування за законом на ј частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Понесені судові витрати по сплаті судового збору в загальній сумі 1 929 грн. 07 коп., покласти на ОСОБА_1 оскільки судом не встановлено вину відповідачів у порушенні прав позивача.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і Верхньодніпровської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Верхньодніпровська державна нотаріальна контора про встановлення фату належності правовстановлюючого документу визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити частково.

Встановити факт належності правовстановлюючого документу, свідоцтва про право власності на житло, виданого виконкомом міської ради народних депутатів 20 лютого 1997 року, виданого на ім`я ОСОБА_3 - ОСОБА_8 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_1 право власності в порядку спадкування за законом на ј частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору в загальній сумі 1 929 грн. 07 коп., покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованою за адресою АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_1 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.

Повний текст рішення виготовлений 15.09.2021 року.

Суддя Петрюк Т.М.

Направлено до ЄДРСР: 20.09.2021 року

Дата набрання законної сили 19.10.2021 року