Рішення № 99702153, 15.09.2021, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/1358/21

Провадження №2/173/702/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2021 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючого – судді Петрюк Т.М.

При секретареві – Рудовій Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального провадження, в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Верхньодніпровської міської ради , треті особи, що не заявляють самостійних вимог: комунальне підприємство «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації», приватний нотаріус Вільногірського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Савельєва Г.В., про визнання права власності в порядку спадкування -

ВСТАНОВИВ:

22.07.2021 року до суду звернулася позивач ОСОБА_1 , з позовом про визнання права власності в порядку спадкування до відповідача Верхньодніпровської міської ради, треті особи, що не заявляють самостійних вимог КП «Верхньодніпровське БТІ», приватний нотаріус Вільногірського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Савельєва Г.В.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 23.07.2021 року відкрите провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального провадження в підготовче судове засідання на 15.09.2021 року

15.09.2021 року закінчене підготовче судове засідання. Справа призначена до розгляду на 15.09.2021 року

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось відповідно до положень ст. 247 ЦПК України.

Згідно поданої позовної заяви позивач просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на садибний житловий будинок літера А-1, площею 143.0 кв.м., з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті чоловіка, ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік, ОСОБА_2 .

Після смерті чоловіка залишилось спадкове майно, яке складається із садибного житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті чоловіка вона звернулася до приватного нотаріуса Вільногірського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Савельєвої Г.В із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вищезазначений житловий будинок, але постановою приватного нотаріуса Вільногірського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Савельєвою Г.В від 27.05.2021 року їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на будинок, що й стало підставою звернення до суду.

В судове засідання позивач не з`явилася, подавши заяву про розгляд справи у її відсутність, згідно якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач - представник Верхньодніпровської міської ради в судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи у його відсутність. Будь –яких заперечень з приводу задоволення позовних вимог суду не надав.

Треті особи, що не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Вільногірського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Савельєва Г.В представник КП «Верхньодніпровське БТІ» в судове засідання не з`явились, про дату час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з`ясувавши зміст позовних вимог, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами виникли правовідносини, що виникають із права власності на нерухоме майно. Способом захисту порушених цивільних прав позивачем визначено визнання права власності, з яким погоджується суд. Даний спосіб захисту порушених прав передбачений ст. 16, ЦК України.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік позивачки, ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть та копією свідоцтва про укладення шлюбу.

Після смерті чоловіка залишилось спадкове майно, яке складається із садибного житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті чоловіка позивач звернулася до приватного нотаріуса Вільногірського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Савельєвої Г.В., із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вищезазначений житловий будинок, але постановою приватного нотаріуса Вільногірського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Савельєвою Г.В від 27.05.2021 року позивачеві відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на будинок що підтверджується копією постанови нотаріуса.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України – право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч.1 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК - право власності вважається набутим правомірним, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Судом встановлено, що чоловік позивача побудував вищезазначений садовий будинок в 1991 році, що підтверджується даними технічного паспорту на будинок.

Абзацом 2 п. 9 розділу V «Прикінцеві положення» ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року № 3038-VI передбачається, що збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 9 квітня 2015 року індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 300 квадратних метрів, а також господарські (присадибні) будівлі і споруди загальною площею до 300 квадратних метрів не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

Виходячи з вищевикладеного, судом встановлено, що так як садовий будиночок був побудований покійним чоловіком позивача в 1991 році, що підтверджується даними технічного паспорта на будинок, тобто до 05.08.1992 року, то введення його в експлуатацію не потребується, так як на будинок складений технічний паспорт за результатами технічної інвентаризації. Тобто побудований будинок не є самочинним будівництвом.

Таким чином судом встановлено, за життя у покійного ОСОБА_2 , виникло право власності на побудований житловий будинок, яке він не оформив в установленому порядку не отримавши свідоцтва про право власності на даний будинок.

Підстави припинення права власності передбачені ст. 346, 378 ЦК України, ст. 140 ЗК України, але ці норми не містять таку правову підставу припинення права власності, як смерть власника та нездійснення ним реєстрації права власності на майно, яке ним вже отримане.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України – спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1268, 1269 ЦК України спадкоємці за законом чи за заповітом мають право прийняти спадщину або не прийняти її.

Судом встановлено, що позивач є дружиною померлого ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу та спадкоємцем за заповітом . Інших спадкоємців судом не встановлено. Крім того судом встановлено, що позивачці видане свідоцтво про право на спадщину від 27.05.2021 року на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1221085500:02:003:0021 , тобто на земельну ділянку на якій розташований спадковий житловий будинок, право власності на який просить визнати позивач.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та визнати за спадкоємцем – позивачем ОСОБА_1 , право власності в порядку спадкування заповітом на садибний житловий будинок літера А-1, площею 143.0 кв.м., з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті чоловіка, ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Понесені судові витрати в сумі 908.00 грн.. покласти на позивача, оскільки суд не вбачає вини відповідача у порушенні прав позивача.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до Верхньодніпровської міської ради , треті особи, що не заявляють самостійних вимог: комунальне підприємство «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації», приватний нотаріус Вільногірського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Савельєва Г.В., про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 право власності в порядку спадкування за заповітом на садибний житловий будинок літера А-1, площею 143.0 кв.м., з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті чоловіка, ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908.00 грн. покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.

Повний текст рішення виготовлений 15.09.2021 року.

Суддя Петрюк Т.М.

Направлене до ЄДРСР: 20.09.2021 року

Дата набрання законної сили 19.10.2021 року