Рішення № 99698889, 08.09.2021, Приморський районний суд м. Одеси

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2021 року м. Одеса Справа № 522/13847/20

Провадження № 2/522/1002/21

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Кузнецової В.В.

за участю секретаря судового засідання – Довгань Ж.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Одеської міської ради в особі територіального відділу служби у справах дітей Одеської міської ради в Приморському районі, Приморська районна адміністрація Одеської міської ради (Орган опіки та піклування), про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та їх вихованні, визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дітьми,-

ВСТАНОВИВ:

20.08.2020 р. до суду найшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Одеської міської ради в особі територіального відділу служби у справах дітей Одеської міської ради в Приморському районі, Приморська районна адміністрація Одеської міської ради (Орган опіки та піклування), про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та їх вихованні, визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дітьми, відповідно до якої просить зобов`язати ОСОБА_2 не перешкоджати зустрічам і спілкуванню батька ОСОБА_1 у вихованні малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та визначити спосіб та порядок участі у вихованні та спілкуванні батька ОСОБА_1 з його малолітніми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановивши такі дні побачень з дітьми: щотижня з 12.00 год. суботи до 12.00 год. неділі за місцем проживання батька або дітей без присутності матері, а також у святкові дні та дні народження дітей за попередньою домовленістю з матір`ю.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він та відповідач у зареєстрованому шлюбі не перебували, однією сім`єю ніколи не проживали та не мали спільного побуту. Відносини між ними будувались на взаємній згоді, без будь-яких прав та зобов`язань, мали періодичний та мінливий характер, хоча і тривали продовж довгого часу. Від вказаних відносин мають спільних дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з матір`ю. Однак з травня 2020 року відповідач всіляко перешкоджає спілкуванню позивача з дітьми, повністю обмежує його право участі у житті дітей, перешкоджаючи у виконанні своїх обов`язків. Він позбавлений реальної можливості спілкуватись із своїми дітьми та проводити із ними час, не має змоги відстежувати в якому фізичному та моральному стані вони знаходяться, чи забезпечені вони всім необхідним для нормального розвитку, та чи потребують додаткового піклування. Він ставить інтереси доньок значно вище своїх та діє виключно заради їх блага та інтересів, та бажає приймати участь у житті дітей, мати змогу бачитись із доньками та належно виконувати свій батьківський обов`язок, проте, відповідач перешкоджає позивачу у здійсненні його права на участь у вихованні дітей, що змусило позивача звернутись до суду.

01.09.2020 р. до суду надійшла відповідь з Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області, щодо місця реєстрації відповідача.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 07.09.2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у вказаній справі, призначено підготовче судове засідання на 15.10.2020 року.

09.10.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого ОСОБА_2 просить відмовити у задоволенні позову та зазначає, що позивач достеменно знає, що фактичне її з доньками помешкання з 19.09.2020 року в АДРЕСА_1 , аж ніяк у АДРЕСА_2 , та неодноразово приїздив за цією адресою та брав дітей для спілкування без її участі за їх сумісною згодою. Крім того, діти знаходяться на повному її утриманні з травня 2020 року по серпень 2020 року, оскільки батько не надавав грошові кошти на утримання дітей. Також вказує, що вона ніколи не дозволяє собі діяти таким чином, щоб батько не міг спілкуватись зі своїми дітьми. Заперечує відповідач і ті твердження позивача, що вони однією сім`єю ніколи не проживали та не мали спільного побуту, відносини між ними будувались на взаємній згоді, без будь-яких прав та зобов`язань, мали періодичний та мінливий характер, оскільки вона має безліч фотографій де зображені вона та позивач разом з дітьми та родичами, з яких можна зробити висновок, що вони проживали єдиною родиною, мали сумісний побут, святкували дні народження, новорічні свята та інше.

15.10.2020 року у зв`язку із знаходженням судді Кузнецової В.В. на лікарняному слухання справи відкладене на 30.11.2020 року.

30.11.2020 року відповідач звернулася до суду із заявою про відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим підготовче судове засідання відкладене на 26.01.2021 року.

18.12.2020 року до суду надійшла відповідь на відзив.

26.01.2021 року у зв`язку з неявкою відповідача підготовче судове засіданні відкладене на 02.03.2021 року.

02.03.2021 року у зв`язку з неявкою в судове засідання відповідача та представника третьої особи судове засідання відкладене на 01.04.2021 року.

01.04.2021 року представник позивача звернувся до суду із заявою по відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим підготовче судове засідання відкладене на 14.05.2021 року.

14.05.2021 року представник позивача звернувся до суду із заявою по відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим підготовче судове засідання відкладене на 17.06.2021 року.

Ухвалою суду від 17.06.2021 року суд витребував з органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради висновок за заявою ОСОБА_1 про встановлення графіку спілкування з дітьми та відклав підготовче судове засідання на 15.07.2021 року.

Ухвалою суду від 15.07.2021 року закрито підготовче провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Одеської міської ради в особі територіального відділу служби у справах дітей Одеської міської ради в Приморському районі, Приморська районна адміністрація Одеської міської ради (Орган опіки та піклування), про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та їх вихованні, визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дітьми, та призначено до судового розгляду по суті на 08 вересня 2021 року.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Представник позивача надав суду заяву про долучення до матеріалів справи висновок органу опіки та піклування від 08.09.2021 року та просила провести судове засідання згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідач надала суду заяву про проведення судового засідання згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Представник третіх осіб просили розглядати справу без їх участі.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, повно та всебічно дослідивши і оцінивши обставини по справі, надані сторонами докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_3 від батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , а/з № 610 від 01.07.2010 року, реєстрація - Третій Приморський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції.

ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_4 від батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , а/з № 10186 від 02.11.2016 року, реєстрація - Одеський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі не перебували.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16.11.2020 року (справа № 522/10583/20) з гр. ОСОБА_1 стягнуто на користь гр. ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2 600,00 гривень 00 копійок, щомісячно, починаючи з 02.07.2020 року і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 2 600,00 гривень 00 копійок, щомісячно, починаючи з 02.07.2020 року і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Також судом встановлено, що сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, при цьому діти проживають із матір`ю – ОСОБА_2 .

Висновком органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 08.09.2021 року №01-11/1679/1вих вирішено зобов`язати ОСОБА_2 не перешкоджати зустрічам і спілкуванню батька ОСОБА_1 у вихованні малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Визначити способи участі ОСОБА_1 у вихованні малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом встановлення систематичних зустрічей батька з доньками:

- ІІ- ІV тиждень, у неділю з 12.00 год. – 20.00 год;

- ІІІ тиждень у суботу з 12.00 год. до неділі 15.00 год.;

- кожну середу з 15.00 год. – 20.00 год.;

- дні народження та святкові дні за попередньою домовленістю батьків, з урахуванням бажання та стану здоров`я дітей.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини ООН від 20.11.1989р. (далі Конвенція), яку було ратифіковано Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991р. та яка набула чинності для України 27.09.1991р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Згідно зі ст. 18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Тобто права та обов`язки матері та батька щодо дитини є рівними навіть тоді, коли вони не є подружжям. На обсяг батьківських прав та обов`язків не впливає та обставина, що один із батьків проживає окремо від дитини.

Згідно із ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Відповідно ст. 153 СК України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування.

Відповідно до ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ст. 159 СК України якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Форми й методи виховання дитини не повинні суперечити Конституції України (стаття 52), Конвенції про права дитини від 2 листопада 1989 року ( статті 8,12, 16, 19, 28, 31, 32, 34 , 36, 37), Декларації прав дитини, Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України "Про охорону дитинства" батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Згідно із ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини.

Конвенція про права дитини у пункті 1 ст. 9 проголосила правило, за яким дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини.

Крім того, ч. 3 ст. 9 Конвенції проголошує правило про те, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

З наведених вище норм діючого законодавства можна зробити висновок, що сторони по справі зобов`язані здійснювати свої батьківські обов`язки щодо дітей, мають право на спілкування з дітьми, їх виховання.

Інтереси дитини захищаються передусім, і не лише національним законодавством, але й нормами міжнародного права. Слід звернути увагу на положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року про те, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Таким чином, вимоги позивача щодо зобов`язання ОСОБА_2 не перешкоджати зустрічам і спілкуванню батька ОСОБА_1 у вихованні малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підлягають задоволенню.

Як вбачається із вищевказаного висновку органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради у присутності спеціалістів Служби у справах дітей Одеської міської ради у Приморському районі мати, ОСОБА_2 , зі слів доньки, ОСОБА_3 , надала письмові пояснення, в яких зазначила що вона любить батька, і хоче з ним бачитись кожну неділю з 12.00 год. - 20.00 год., але їй не приємно коли він погано відгукується про матір.

Крім того, з висновку вбачається, що ОСОБА_2 , надала пояснення в яких зазначила, що кожну неділю малолітні діти бачяться з батьком, він може приїхати за ними в будь-який час, але частіше це відбувається з 16.00-23.00. Найчастіше батько проводить з ними час в ресторані, після чого діти повертаються в сльозах. Також мати зазначила що батько налаштовує дітей проти неї.

Враховуючи побажання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та пояснення, надані ОСОБА_2 органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації, суд вважає недоцільним визначати порядок спілкування та побачень з дітьми, як цього просив позивач та забирати їх від матері на нічний час, суд дійшов висновку, що доцільним буде, з урахуванням Висновку органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 08.9.2021 року № 01-11/1679/1вих, встановити наступний час спілкування: І, ІІ, ІV тиждень, у неділю з 12.00 год. – 20.00 год; ІІІ тиждень у суботу з 12.00 год. – 20.00 год.; кожну середу з 15.00 год. – 20.00 год.; дні народження та святкові дні за попередньою домовленістю батьків, з урахуванням бажання та стану здоров`я дітей.

Відповідно до положень ч.1 ст.3, ч.1 ст.9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками в супереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно Принципу 6 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією 1386 (ХIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір`ю. На суспільство та органи публічної влади має бути покладений обов`язок щодо здійснення особливого піклування про дітей, які не мають сім`ї, та про дітей, які не мають достатніх засобів існування. Бажано, щоб багатодітним сім`ям надавалася державна або інша допомога на утримання дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).

Отже, в силу вимог ст.ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 141 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 76, 77, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_4 ), треті особи: Служба у справах дітей Одеської міської ради (ЄДРПОУ: 25427107, адреса: м.Одеса, вул. Косовська, 2-Д) в особі територіального відділу служби у справах дітей Одеської міської ради в Приморському районі (м.Одеса, вул. Канатна, 134), Приморська районна адміністрація Одеської міської ради (Орган опіки та піклування) (м.Одеса, вул. Канатна, 134), про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та їх вихованні, визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дітьми – задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_4 ) не перешкоджати зустрічам і спілкуванню батька ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ) у вихованні малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визначити способи участі ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ) у вихованні малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом встановлення систематичних зустрічей батька з доньками:

-І, ІІ, ІV тиждень, у неділю з 12.00 год. – 20.00 год;

-ІІІ тиждень у суботу з 12.00 год. – 20.00 год.;

-кожну середу з 15.00 год. – 20.00 год.;

-дні народження та святкові дні за попередньою домовленістю батьків, з урахуванням бажання та стану здоров`я дітей.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складений та підписаний суддею 17 вересня 2021 року.

Суддя В.В. Кузнецова