Рішення № 99697445, 17.09.2021, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/1078/21

2/683/751/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2021 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Сагайдак І.М.

секретаря Повзун С.В.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №683/1078/21, 2/683/751/2021 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У квітні 2021 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 17 червня 2010 року, яка утворилась станом на 16 березня 2021 року в сумі 21678 грн., з яких: 17533 грн. 45 коп. – заборгованість за тілом кредиту, 4144 грн. 55 коп. – заборгованість за простроченими відсотками.

В обґрунтування заявлених позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» посилається на те, що ОСОБА_1 , який отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, розмір якого в подальшому було збільшено до 29000 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, не виконує взятих на себе зобов`язань з повернення коштів, внаслідок чого станом на 16 березня 2021 року утворилась заборгованість на загальну суму 21678 грн., яку в добровільному порядку відповідач не сплачує.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_2 подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити на підставі письмових доказів, доданих до позовної заяви, у разі відсутності відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, до суду не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подавав.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 15 вересня 2021 року постановлено провести по справі заочний розгляд.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17 червня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» із заявою про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку, за змістом якої відповідач визнав, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, становлять укладений між сторонами договір про надання банківських послуг.

В рамках укладеного сторонами договору АТ КБ «ПриватБанк» надало відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту, який в подальшому було збільшено до 29000 грн., на платіжну картку, із базовою процентною ставкою за кредитом 3% на місяць на залишок заборгованості за кредитом.

Згідно заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку та використання кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» від 17 червня 2010 року, яку

ОСОБА_1 підписав, останній був ознайомлений з фінансовими умовами надання кредиту.

ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит і сплачувати проценти за користування кредитними коштами в розмірі базової процентної ставки за кредитом 3% на місяць на залишок заборгованості за кредитом.

Всього ОСОБА_1 одержав та не повернув позивачеві кредит в сумі 17533 грн. 45 коп.

АТ КБ «ПриватБанк» нарахувало ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором станом на 16 березня 2021 року у розмірі 21678 грн., з яких: 17533 грн. 45 коп. – заборгованість за тілом кредиту, 4144 грн. 55 коп. – заборгованість за простроченими відсотками.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Із положень ч.1 ст.638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбачено ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, є фінансовою послугою (п.6 ч.1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 року №2664-ІІІ (далі - Закон №2664-ІІІ)).

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону №2664-ІІІ (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами підприємницької діяльності на підставі договору. Договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити: 1) назву документа; 2) назву, адресу та реквізити суб`єкта підприємницької діяльності; 3) прізвище, ім`я і по батькові фізичної особи, яка отримує фінансові послуги, та її адресу; 4) найменування, місцезнаходження юридичної особи; 5) найменування фінансової операції; 6) розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків; 7) строк дії договору; 8) порядок зміни і припинення дії договору; 9) права та обов`язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; 10) інші умови за згодою сторін; 11) підписи сторін.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.546 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Із норм ст.547 ЦК України слідує, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Як передбачено ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше

майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що кредитний договір повинен бути укладений із додержанням письмової форми, тобто підписаний сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що АТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_1 уклали договір про надання банківських послуг у формі договору приєднання, за умовами якого відповідач приєднався до встановленої банком стандартної форми - Умов та Правил надання послуг у ПриватБанку.

Склавши анкету-заяву від 17 червня 2010 року, сторони визначили, що ця Заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, становлять укладений між ними договір про надання банківських послуг. При цьому ОСОБА_1 підписав довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» від 17 червня 2010 року, в якій установлено ліміт кредитування, умови збільшення ліміту кредитування та процентну ставку за користування кредитними коштами.

Таким чином, АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 у письмовій формі досягли згоди з істотних умов кредитного договору, зокрема щодо розміру, підстав і порядку нарахування процентів за користування кредитом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У порядку виконання зобов`язання за кредитним договором АТ КБ «ПриватБанк» надало ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

У свою чергу, ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитними коштами у розмірі 3% на місяць (або 36% на рік) на залишок заборгованості.

Із розрахунку заборгованості за договором кредиту (а.с.8-9) вбачається, що з серпня 2020 року ОСОБА_1 не вносить платежі на повернення кредиту, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 21678 грн., з яких: 17533 грн. 45 коп. – заборгованість за тілом кредиту, 4144 грн. 55 коп. – заборгованість за простроченими відсотками.

При цьому, із розрахунку заборгованості за договором кредиту вбачається, що з 01 квітня 2015 року процентна ставка за договором кредиту від 17 червня 2010 року визначена позивачем у розмірі 3,6% на місяць (або 43,2% на рік), з 01 квітня 2018 року - 3,5% на місяць (або 42% на рік), а з 01 серпня 2020 року – 3,4 % на місяць (або 40,8% на рік), що суперечить умовам договору кредиту від 17 червня 2010 року, підписаного ОСОБА_1 .

При цьому, матеріали справи не містять жодних належних доказів, які б свідчили, що сторони у встановленому законом порядку дійшли згоди про збільшення відсоткової ставки за кредитом з 3% на місяць до 3,6 %, 3,5% та 3,4% на місяць.

Також, із наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором кредиту вбачається, що позивачем нараховано 4144 грн. 55 коп. заборгованості за простроченими відсотками, що виникла станом на 16 березня 2021 року. При цьому, позивачем для обрахунку заборгованості за простроченими відсотками у певні періоди застосовано процентну ставку у розмірі: 84% річних (або 7% на місяць), 42 % річних (або 3,5% на місяць), 40,8% річних (або 3,4% на місяць).

Однак, матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили, що сторони у письмовій формі дійшли згоди щодо застосування відсоткової ставки у розмірі 84%, 42% та 40,8% у разі прострочення відповідачем плати за кредит.

Згідно з ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За відсутності підтверджуючих документів про умови кредитування в частині нарахування відповідачу за договором кредиту від 17 червня 2010 року процентів у розмірі 84%, 42% та 40,8% на прострочений кредит, наданий АТ КБ «ПриватБанк» розрахунок заборгованості в частині визначення розміру процентів від простроченої суми є неналежним доказом.

Отже, у цій частині позов АТ КБ «ПриватБанк» є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» слід стягнути заборгованість за кредитним договором від 17 червня 2010 року у розмірі 17533 грн. 45 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту.

При розподілі судових витрат суд відповідно до положень ст.141 ЦПК України враховує пропорційність задоволених вимог.

Позов заявлено з ціною 21678 грн., а задоволено на суму 17533,45 грн., тобто на 80,9% (17533,45 х 100 : 21678).

За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути 1836 грн. 43 коп. судового збору (2270 х 80,9%).

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 280-282 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 17 червня 2010 року, яка утворилась станом на 16 березня 2021 року в сумі 17533 грн. 45 коп., а також 1836 грн. 43 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: військова частина А 2502 м. Старокостянтинів Хмельницької області, 31100, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повне рішення складено 17 вересня 2021 року.

Суддя: