Ухвала суду № 99696177, 08.09.2021, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/1223/21

Провадження № 2-о/945/48/21

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

08 вересня 2021 року м.Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Войнарівський М.М. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа - Приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Бороздіна Олена Геннадіївна, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю на час відкриття спадщини, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Миколаївського районного суду Миколаївської області з заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю на час відкриття спадщини, заінтересована особа - Приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Бороздіна Олена Геннадіївна.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Заява містить перелік документів та інших доказів, що додаються до позовної заяви. При цьому, будь - які вказівки на докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності) позовна заява не містить. позивачу слід зазначити щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких ним додано до позовної заяви та засвідчити їх відповідно до визначеного порядк.

Обгрунтовуючи заявлені вимоги, заявник ОСОБА_1 посилалася на те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є племінником її чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Також у заяві заявник ОСОБА_1 вказувала на те, що з 02 липня 2004 року, а саме, з часу укладання шлюбу між нею та її чоловіком і по день смерті, разом з ними постійно проживав однією сім`єю ОСОБА_2 . При цьому, жодного доказу, що підтверджує вказані обставини, заявник у заяві не зазначає та до заяви не додає.

Крім цього заява не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які заявник поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, а також підтвердження заявника про те, що ним не подано іншої заяви з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 1 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір»за подання до суду заяви у справах окремого провадження, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заявник, на підтвердження сплати судового збору до позовної заяви, додала квитанцію № 0.0.2084664613.1 від 12 квітня 2021 року. При цьому, як слідує з довідки головного спеціаліста Миколаївського районного суду Миколаївської області від 14 липня 2021 року, вказана квитанція поєднанна зі справою №945/590/21 та кім того по вказаній вище справі ухвалою суду від 06.05.2021 року судовий збір заявнику повернуто.

Отже, квитанція № 0.0.2084664613.1 від 12 квітня 2021 року не може вважатися належним доказом сплати судового збору під час подання даної позовної заяви.

Таким чином, ОСОБА_1 при зверненні до суду 14 липня 2021 року з заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю на час відкриття спадщини не сплачений судовий збір.

Також, зі змісту заяви ОСОБА_1 слідує, що метою встановлення факту постійного проживання заявника з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю, є оформлення спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 .

Згідно з положеннями ст. 1261 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Згідно зі ст. 1263 ЦК України у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно з положеннями ст. 1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

У п`яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім`ї.

Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім`ї спадкодавця, але не менш як п`ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.

При цьому, у заяві заявник ОСОБА_1 не зазначає жодних відомостей щодо кола осіб, які є або можуть бути спадкоємцями після смерті ОСОБА_2 . Відомостей про їхню відсутність заява також не містить.

Крім того, заінтересованою особою у заяві заявник зазначає Приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Бороздіну Олену Геннадіївну, однак нотаріальний орган у даній категорії справ не може бути заінтересованою особою, виходячи з такого.

Згідно з положеннями ст. 9 Закону України «Про нотаріат» нотаріус та посадова особа органу місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, не вправі вчиняти нотаріальні дії на своє ім`я і від свого імені, на ім`я і від імені свого чоловіка чи своєї дружини, його (її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер), а також на ім`я і від імені працівників даної нотаріальної контори, працівників, що перебувають у трудових відносинах з приватним нотаріусом, або працівників даного виконавчого комітету. Посадові особи органу місцевого самоврядування не вправі вчиняти нотаріальні дії також на ім`я і від імені даного виконавчого комітету. У зазначених випадках нотаріальні дії вчиняються в будь-якій іншій державній нотаріальній конторі, у приватного нотаріуса чи у виконавчому комітеті іншого органу місцевого самоврядування. Посадові особи, перелічені у статті 40 цього Закону, не вправі посвідчувати заповіти та довіреності на своє ім`я і від свого імені, на ім`я і від імені свого чоловіка або своєї дружини, його (її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер). Нотаріальні і прирівняні до них дії, вчинені з порушенням встановлених цією статтею правил, є недійсними.

Таким чином, нотаріус не може мати спільних інтересів з особами, які звернулися до нього за вчиненням нотаріальної дії.

У пункті 18 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» також роз`яснено, що у справах про спадкування нотаріуси не є заінтересованими особами і не повинні залучатися до участі у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, оскільки позовну заяву подано без додержання вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовну заяву належить залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків.

Керуючись ч. ч. 1 - 3 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Бороздіна Олена Геннадіївна, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю на час відкриття спадщини - залишити без руху, надавши позивачу десятиденний строк для усунення недоліків, який рахується з дня вручення позивачу копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. М. Войнарівський