Рішення № 99696000, 10.09.2021, Братський районний суд Миколаївської області

Справа № 471/345/21

Провадження №2/471/181/21

Номер рядка звіту 67

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2021 р.

Братський районний суд Миколаївської області

в складі:

головуючого судді – Гукової І.Б.,

за участю секретаря – Кравченко Л.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду смт. Братське цивільну справу № 471/181/21 за позовною заявою № 471/345/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Відділ соціального захисту населення та захисту прав дітей виконавчого комітету Новомар`ївської сільської ради Братського району Миколаївської області, орган опіки та піклування Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батька у вихованні дитини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Братська районна державна адміністрація про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батька у вихованні дитини.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що вони з відповідачем є батьками малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розлучення дитина залишилася проживати з матір`ю, яка перешкоджає його участі у спілкуванні з дитиною та його вихованні. Він звертався до органу опіки та піклування, висновком якого було визначено спосіб його участі у вихованні дитини, однак, на час звернення до суду відповідачка не в повній мірі виконує висновок та іноді перешкоджає його зустрічам з дитиною. Тому він просить суд зобов`язати відповідача не чинити перешкоди його спілкуванню та вихованню дитини та визначити наступні способи участі у вихованні дитини: кожні треті суботу та неділю місяця в межах населеного пункту проживання сина, без присутності матері; в святкові та день народження дитини за бажанням сина; серпень місяць кожного року за місцем перебування позивача з метою оздоровлення та відпочинку сина без присутності матері.

Під час судового засідання позивач свої вимоги підтримав, суду пояснив, що після розлучення дитина проживає з матір`ю в Кіровоградській області, мати не завжди надає змогу бачитися йому з дитиною. Крім цього, в селі, де зараз проживає син, не має громадських закладів, де б вони могли поспілкуватися без присутності матері. Забрати дитину до себе, він не може, так як відповідачка наголошує, що син ще малий і для нього це буде стрес. Однак, він як батько хоче та має право приймати участь у вихованні свого сина, дитину мають право бачити інші родичі з боку батька. Крім цього, дитина росте і в майбутньому приїжджати до батька не буде таким проблематичним. Тому він просить суд задовольнити його позовні вимоги.

Відповідач у судовому засіданні фактично не заперечувала проти позовних вимог, на обґрунтування не бажання віддавати на тривалий термін сина до батька, суду пояснила це віком дитини, те що дитина ходе в перший клас, але погодилася з тим, що батько має право на участь у вихованні сина.

Ухвалою суду від 09.06.2021 року до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, було залучено Кетрисанівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області, якою суду було надано висновок, яким визначено спосіб участі батька у вихованні дитини, ідентичний позовним вимогам.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.

З 11 серпня 2012 року по 25 січня 2017 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_4 , батьками якого є позивач та відповідач.

Рішенням Білоцерковського міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2017 року з позивача стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Син проживає разом з матір`ю ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2 .

Згідно з характеристикою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дитина проживає з матір`ю, дитина активна, ініціативна, добра, схильна прийти на допомогу, розвинена на свій вік.

Згідно висновку Кетрисанівської сільської ради, мати «не має наміру перешкоджати батькові у спілкуванні з сином, проте ОСОБА_5 не виявляє бажання зустрічатися з ним. Окрім того, мати боїться відпускати сина на тривалий час до м. Біла Церква, оскільки він жодного разу не залишався без мами та не змінював свого місця фактичного проживання, проте, задля інтересів дитини, його розвитку та забезпечення права дитини на спілкування з батьком, не заперечує щодо налагодження контакту батька з сином та періодичних візитів ОСОБА_5 до батька в м. Біла Церква».

Згідно акту обстеження житлових умов позивача, останній облаштував для сина дитячу кімнату за місцем свого проживання, оскільки має намір бачитися з сином.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою, десятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі статями 18, 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У пункті 1 статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з пунктом 3 статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За статтею 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до частин першої-третьої статті 157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно зі статтею 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання.

Частинами першою та другою статті 159 СК України передбачено, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Окрім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі, й на рівномірне виховання батьками.

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Olsson v. Sweden» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).

Отже, визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суди мають враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини.

Визначаючи способи участі батька у спілкуванні та вихованні дитини, необхідно надавати системну оцінку фактам та обставинам, які впливають на ухвалення певного рішення, зокрема, суд має враховувати, у першу чергу, інтереси дитини, які не завжди можуть відповідати її бажанням, з урахуванням віку, стану здоров`я, психоемоційного стану.

Отже, враховуючи вищевикладене, вік дитини, те що дитина навчається у першому класі, враховуючи позицію сторін та інтереси дитини, права батьків по відношенню до дитини, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, та визначити наступний спосіб участі батька у вихованні дитини: кожні треті суботу та неділю місяця в межах населеного пункту проживання сина, без присутності матері; будь-який літній місяць кожного року за місцем перебування батька з метою оздоровлення та відпочинку сина без присутності матері.

З відповідача на користь позивача також слід стягнути судові витрати.

Керуючись ст.ст. 259, 264, 265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Відділ соціального захисту населення та захисту прав дітей виконавчого комітету Новомар`ївської сільської ради Братського району Миколаївської області, орган опіки та піклування Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батька у вихованні дитини - задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визначити такі способи участі ОСОБА_1 у спілкування та вихованні сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно такого графіку побачень:

- кожну третю суботу та неділю місяця в межах населеного пункту проживання сина без присутності матері;

- будь-який літній місяць кожного року за місцем перебування ОСОБА_1 з метою оздоровлення та відпочинку сина без присутності матері.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати понесені при сплаті судового збору у розмірі 908 (дев`ясот вісім) гривень 00 коп.

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Треті особи: Відділ соціального захисту населення та захисту прав дітей виконавчого комітету Новомар`ївської сільської ради Братського району Миколаївської області, місце знаходження: вул. Данила Галицького, 24, с. Новомар`ївка Братського району Миколаївської області, код ЄДРПОУ 04376009;

орган опіки та піклування Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, місце знаходження: вул. Шкільна, 47, с. Кетрисанівка Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 04365508.

Рішення суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Братський районний суд Миколаївської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення рішення, а в разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 16.09.2021 року.

СуддяІ.Б. Гукова