Рішення № 99695539, 06.09.2021, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/1172/19

Провадження № 2/455/296/2021

РІШЕННЯ

Іменем України

06 вересня 2021 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області

у складі: головуючого – судді Пошивака Ю.П.,

секретар судового засідання Шайда Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду - залі судових засідань, цивільну справу №455/1218/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

22.08.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс», про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, посилаючись на те, що працював на посаді лісничого Стрільбицького лісництва у ДЛГП «Галсільліс». Наказом в.о. директора ДЛГП «Галсільліс» ОСОБА_2 №30 від 22.05.2019 року його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за невиконання службових обов`язків і допущення самовільних рубок в Стрільбицькому лісництві.

Вважає даний наказ незаконним та таким, що підлягає скасуванню, так як з тексту наказу не зрозуміло, в чому полягало порушення трудової дисципліни, відсутнє нормативне посилання, а саме: роботодавець не вказав назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно – правового акта чи акта локального нормоутворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності. Не вказано, що саме з його вини було здійснено самовільну рубку, чи будь – яке інше порушення норм чинного законодавства України. Підставою цього наказу вказаний рапорт лісника обходу №6 Стрільбицького лісництва ОСОБА_3 , в якому він повідомляє про виявлену під час обходу масову самовільну рубку дерев в урочищі «Кобила». Даний факт був закріплений актом раптової ревізії №1 від 04.03.2019 року. У цей же день помічником лісничого Стрільбицького лісництва Хить В.М. було складено акт огляду місця вчинення порушення лісового господарства. Саме у цей день, 04.03.2019 року, керівництво ДЛГП «Галсільліс» повинне було дізнатися та дізналося про виявлення можливого (якого не було) дисциплінарного проступку.

Оскаржуваний наказ був виданий 22.05.2019 року, а отже з порушенням строку на притягнення до дисциплінарної відповідальності, визначеного КЗпП України.

Просить визнати незаконним та скасувати наказ Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» (код ЄДРПОУ 30742131) за №30 від 22.05.2019 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Також, 03.09.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що з 02.07.2008 року він працював на посаді лісничого Стрільбицького лісництва у ДЛГП «Галсільліс». Пунктом 1 наказу в.о. директора ДЛГП «Галсільліс» ОСОБА_4 №34 від 02.07.2019 року його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, а наказом в.о. директора ДЛГП «Галсільліс» ОСОБА_5 №75-К від 13.08.2019 року притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення.

Вважає дані накази незаконними та такими, що підлягають скасуванню. Підставою для винесення догани став акт перевірки стану ведення лісового господарства та виробничо-господарської діяльності Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» від 24.06.2019 року, так як вбачається зі змісту оскаржуваного наказу, його притягнуто до відповідальності за події, які мали місце 2018 року, а відтак, із моменту виявлення проступку пройшло більше року, крім цього, ні в оскаржуваному наказі, ні в акті перевірки стану ведення лісового господарства та виробничо-господарської діяльності Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» від 24.06.2019 року не наведено календарних дат виявлення незаконних рубок на території Стрільбицького лісництва. Поряд з цим, він майже 6 місяців 2018 року перебував на лікарняному та у відпустці, отже не може нести відповідальності за події в період його непрацездатності та перебування у відпустці.

Разом з тим, оскаржуваний наказ №34 від 02.07.2019 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, включає в себе період так званої незаконної рубки з 01.01.2019 року та до 02.07.2019 року, тобто період 2019 року.

У свою чергу, наказом Старосамбірського ДГЛП «Галсільліс» №30 від 22.05.2019 року його притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за невиконання службових обов`язків і допущення самовільних рубок в Стрільбицькому лісництві. Підставою для видачі даного наказу став рапорт лісника обходу №6 Стрільбицького лісництва ОСОБА_3 , в якому він повідомляє про виявлену під час обходу масову самовільну рубку дерев в урочищі «Кобила», та закріплений актом раптової ревізії №1 від 04.03.2019 року.

Отже, його було притягнуто двічі за одне і теж саме порушення, а саме: 22.05.2019 року та 02.07.2019 року. Разом з тим, його ніхто не викликав для надання будь-яких пояснень перед винесенням оскаржуваного наказу №34 від 02.07.2019 року і такі пояснення ним не надавалися. Окрім цього, у наказі про звільнення не наведено жодного посилання на пункти та норми посадової інструкції лісничого Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс», які могли бути порушеними з його боку, наказ не містить чіткого формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, не наведені ґрунтовні підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, не встановлено та не зазначено час та дату вчинення і час та дату виявлення самого проступку, а також не наведено обґрунтування обрання такого виду дисциплінарної відповідальності як звільнення. Тобто наказ про звільнення ґрунтується виключно на непідтверджених припущенням роботодавця. Незаконні дії керівництва Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» викликали у нього значні душевні болі та страждання. Внаслідок цього, протягом тривалого часу він перебуває у стані стресу, погіршився сон та апетит. Будучи безробітним не може забезпечити належний рівень життя своїй малолітній дочці. Ця обставина принижує його честь та гідність і викликає депресивний та апатичний стан. А відтак, враховуючи характер та обсяг фізичних, душевних і психічних страждань, їх тривалість, із відповідача в його користь підлягає стягненню моральна шкода.

Просить визнати незаконним та скасувати пункт 1 наказу Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» №34 від 02.07.2019 року в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани лісничого Стрільбицького лісництва. Визнати незаконним та скасувати наказ Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» №75-К від 13.08.2019 року «Про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення ОСОБА_1 ». Поновити його на посаді лісничого Стрільбицького лісництва Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс». Стягнути з Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 5098.98 гривень, розрахунок якого провести станом на дату постановлення рішення суду Стягнути з Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» на його користь завдану моральну шкоду в розмірі 10000,00 гривень та судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою судді від 06.09.2019 року провадження у справі №455/1172/19 відкрито, підготовче засідання призначено на 15 годину 00 хвилин годину 26.08.2020 року.

Наказом від 10.07.2020 року суддю ОСОБА_6 відраховано зі штату Старосамбірського районного суду Львівської області у зв`язку з її смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З огляду на вказані обставини, на підставі розпорядження керівника апарату суду Волошина І.С. №147/07/2020 від 15.07.2020 року по даній справі був призначений повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Призначення не відбулося, оскільки не вистачало потрібної кількості суддів для розподілу справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2020 року справу передано для розгляду судді Пошиваку Ю.П.

Ухвалою судді від 05.10.2020 року дану справу прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання на 15 годину 00 хвилин 11 грудня 2020 року.

Ухвалою судді від 11.09.2019 року позовна заява у справі №455/1218/19 була залишена без руху з надання строку для усунення недоліків.

20.09.2019 року позивачем недоліки позову усунуто.

Ухвалою судді від 30.09.2019 року справу №455/1218/19 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10 годину 30 хвилин 22.11.2019 року.

22.10.1019 року від представника відповідача в.о. директора Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» Домініка П.П. надійшов відзив на позовну заяву, в якому вимоги ОСОБА_1 Страросамбірське ДЛГП «Галсільліс» заперечили повністю, посилаючись на те, що ОСОБА_1 був прийнятий на роботу на посаду лісничого Стрільбицького лісництва Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» відповідно до наказу № 66 від 06.08.2018 року. Відповідно до наказу Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» №30 від 22.05.2019 року, за невиконання службових обов`язків і допущення самовільних рубок на території Стрільбицького лісництва на підставі рапорту лісника обходу №6 ОСОБА_7 враховуючи надані пояснення лісничого Стрільбицького лісництва ОСОБА_1 , лісничому ОСОБА_1 , було оголошено догану.

Відповідно до Наказу Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» №34 від 02.07.2019 року ОСОБА_1 за допущення незаконних рубок на території Стрільбицького лісництва за (2018 -2019 роки ) було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. Даний наказ був виданий на підставі Акту перевірки стану ведення лісового господарства та виробничо-господарської діяльності Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» від 24,06.2019 року. З даним наказом ОСОБА_1 був ознайомлений про свідчить його підпис на наказі №34 від 02.07.2019 року.

Відповідно до таблиці 5, розділу охорона і захист лісу Акту перевірки стану ведення лісового господарства та виробничо-господарської діяльності Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» від 24.06.2019 року вказано про те, що на території Стрільбицького лісництва протягом січня - червня 2019 року було виявлено 10 випадків самовільних рубок загальною кубомасою 197,44 м3, сума збитків склала - 1177210,00 гривень. Зі змісту наказу №34 від 02.07.2019 року вбачається те, що ОСОБА_1 було притягнуто за події які мали місце також і у січні - червні 2019 року.

Вважають, що лісничим Стрільбицького лісництва Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» ОСОБА_1 , не вжито жодних заходів, щодо недопущення незаконних рубок на території Стрільбицького лісництва. ОСОБА_1 будучи на посаді лісничого Стрільбицького лісництва, не має на меті забезпечення охорони лісів від незаконних рубок та запобігання злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового господарства. Позивачем проігноровано пункт 5.1. посадової інструкції лісничого, а саме: збереження, своєчасне відновлення лісових ресурсів, а саме забезпечення охорони лісів від самовільних порубок деревини.

На підставі службової записки ОСОБА_8 від 06.08.2019 року ОКС ЛГП «Галсільліс» видало наказ № 34-д від 08.08.2019 року у якому зобов`язало в.о. директора Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» за безконтрольність, за неналежну охорону лісу від самовільних рубок дерев у ввірених працівниками територіях притягнути до дисциплінарної відповідальності лісничого Стрільбицького лісництва - ОСОБА_1 та лісника обходу №2.3.- ОСОБА_9 .

Зазначили, що ОСОБА_1 було притягнуто за різні порушення, які мали місце у різний час року, що підтверджує систематичність невиконань посадових обов`язків лісничим Стрільбицького лісництва.

Своїм наказом №75 -к від 13 серпня 2019 року Старосамбірське ДЛГП «Галсільліс» на підставі наказу ОКС ЛГП «Галсільліс» №34 - д від 08.08.2019 року, наказ Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» №30 від 22 травня 2019 року, №34 від 02.2019 року, притягнуло до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення ОСОБА_1 .

Вважають, що Старосамбірським ДЛГП «Галсільліс» при звільненні з роботи лісничого ОСОБА_1 дотримано усі норми трудового законодавства. Бездіяльність лісничого Стрільбицького лісництва Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» Клепака.В.В. призводить до шкідливих наслідків, а саме: незаконних порубок дерев, які завдають майнової шкоди підприємству.

Вимогу позивача про відшкодування на його користь моральної шкоди також вважають такою, що не підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 до суду не надано жодного допустимого чи належного доказу, щодо існування такої моральної шкоди, наявності причинно-наслідкового зв`язку між шкодою та самим протиправним діянням, а також вини останнього в її заподіянні.

Тому просять у позові ОСОБА_1 до Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» про визнання незаконним та скасування пункту 1 наказу Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» №34 від 02.07.2019 року, про визнання незаконним та скасування наказу Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» №75 від 13.08.2019 року, поновлення на роботі, виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 5098,98 грн та моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн – відмовити. судові витрати покласти на Позивача.

Ухвалою суду від 22.11.2019 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду на 14 годину 00 хвилин 28.10.2020 року.

Наказом від 10.07.2020 року суддю ОСОБА_6 відраховано зі штату Старосамбірського районного суду Львівської області у зв`язку з її смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З огляду на вказані обставини, на підставі розпорядження керівника апарату суду Волошина І.С. №257/07/2020 від 17.07.2020 року по даній справі був призначений повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Призначення не відбулося, оскільки не вистачало потрібної кількості суддів для розподілу справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2020 року справу передано для розгляду судді Пошиваку Ю.П..

Ухвалою судді від 01.10.2020 року дану справу прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання на 14 годину 00 хвилин 11.12.2020 року.

Ухвалою суду від 11.12.2020 року об`єднано в одне провадження цивільні справи №455/1218/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди та №455/1172/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс», про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Присвоєно об`єднаним справам номер - 455/1172/19, провадження №2/455/311/2020.

Ухвалою суду від 11.12.2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.03.2021 року на 14 годину 30 хвилин, яке було перепризначено у зв`язку з перебуванням головуючого по справі на лікарняному на 05.07.2021 року на 14 годину 00 хвилин, яке було неодноразово відкладено.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Медвідь В.О. позов підтримали з підстав зазначених у позовній заяві та просили його задовольнити.

Представники відповідача: ОСОБА_5 та адвокат Тетерка В.І. в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися завчасно та з узгодженням часу та дати судового засідання, однак 03.09.2021 року адвокат Тетерка В.І. на електронну адресу суду вчергове надіслав клопотання про відкладення розгляду справи.

Клопотання представника відповідача – адвоката Тетерка В.І. про відкладення розгляду справи суд відхиляє та вважає можливим розглядати справу у відсутності представників відповідача ОСОБА_5 та адвоката Тетерка В.І., оскільки відкладення розгляду справи потягне за собою порушення процесуальних строків визначених для розгляду справи.

За положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 Цивільного процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Окрім того, судом зазначається, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасника справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Окрім того, відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

З огляду на викладене, враховуючи обізнаність сторони відповідача про розгляд справи, з врахуванням вимог п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, клопотання позивача та його представника, які наполягали на розгляді справи по суті, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності в судовому засіданні належним чином повідомлених представників відповідача ОСОБА_5 та адвоката Тетерка В.І.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній письмові докази, приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Статтею 5-1 КЗпП України визначено гарантії забезпечення права громадян на працю.

Так, держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи (пункт 6 частини 1 статті 5-1 КЗпП України).

Частиною другою статті 2 КЗпП України передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Відповідно до статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є, зокрема, розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41), або на вимогу профспілкового, чи іншого органу, уповноваженого на представництво трудовим колективом (стаття 45).

При звільненні працівника з підстав, передбачених цією нормою закону, організація повинна навести конкретні факти допущеного ним невиконання обов`язків, зазначити, коли саме вони мали місце, які проступки вчинив працівник після застосування до нього стягнення та коли.

Відповідно до положень статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Згідно пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного та громадського стягнення.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» (зі змінами та доповненнями), за передбаченими пунктом 3 статті 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (стаття 151 КЗпП України).

У пункті 22 вищевказаної постанови роз`яснено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, пункту 1 статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.

До застосування дисциплінарного стягнення, відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 149 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що наказом №55-к від 02.07.2008 ОСОБА_1 був прийнятий на посаду виконучого обов`язки лісничого Стрільбицького лісництва, а наказом №1-д від 15.01.2009 року позивача було призначено на посаду лісничого Стрільбицького лісництва (а.с.13, справа 455/1218/19).

Посадовою інструкцією лісничого Ст.Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» передбачено, що лісничий належить до категорії керівників і службових осіб, призначається і звільняється з посади у встановленому чинним трудовим законодавством відповідно до умов визначених Статутом підприємства, прямо підпорядковується директору підприємства, заміщає його помічник або особа призначена наказом директора підприємства і т.д. (а.с.68, справа 455/1218).

Відповідно до пункту 3 посадової інструкції лісничого Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» лісничий:

Здійснює керівництво виробничою діяльністю лісового господарства лісництва.

Забезпечує:

- роботу лісової охорони і робітників на виконання всіх видів лісогосподарських робіт;

- виконання планових завдань, раціональне використання робочої сили; роботи по заготівлі лісового насіння, вирощування посадметеріалу, проведення рубок догляду, трелювання та вивозку деревини; складання документації на виконання роботи; додержання правил відпуску деревини, освічення місць рубок, раціональне використання лісосировинних ресурсів; проведення ревізій лісових обходів і довіреного майні лісникам;

- складання актів про лісопорушення на ліс порушників, накладення арешту на незаконно добутий лісоматеріал, затримання лісопорушників; проведення відводів головного користування і рубок пов`язаних з веденням лісового господарства; облік і звітність виробничої діяльності і товаро-матеріальних цінностей, лісничому видається клеймо встановленого зразка.

Здійснює керівництво роботою по створенню здорових і безпечних умов праці працівників лісництва, в зв`язку з чим зобов`язаний: здійснювати постійний контроль за дотриманням робітниками встановлених вимог експлуатації машин і механізмів, використання засобів захисту; регулярно проводити оперативний контроль по охороні праці, виявлені недоліки заносити в журнал оперативного контролю; забезпечувати виконання приписів та пропозицій органів нагляду за охороною праці; забезпечувати своєчасне повідомлення про нещасні випадки; проводити пропаганду питань з охорони праці, створивши куток по техніці безпеки; забезпечити усунення причин, які призводять до нещасних випадків; проводити навчання та перевірку знань охорони праці, інструктажі: первинний, потворний, позаплановий, цільовий; організовувати згідно з правилами і встановленими нормами безоплатну видачу робітниками засобів особистого захисту; правильно оформляти допуск до роботи тимчасових робітників і до робіт з підвищеною безпекою; свосчасно проводити медогляди робітників і заборонити допуск до роботи осіб, які не пройшли своєчасно медогляд.

Відповідно до пункту 4 посадової інструкції лісничого, лісничий ОСОБА_1 має право:

Затримувати в установленому порядку осіб, винних у лісопорушеннях і правил мисливства; подавати пропозиції на прийняття та звільнення працівників; подавати пропозиції про накладання стягнень на працівників за виробничі недоліки та порушення трудової дисципліни.

Згідно пункту 5.1. посадової інструкції лісничого Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс»

5.1. Лісничий несе відповідальність:

за правильне ведення всіх видів лісогосподарської діяльності лісництва; збереження, своєчасне лісовідновлення лісових ресурсів; додержання встановленої технології, проведення робіт у лісництві; своєчасне доведення до виконавців робочих планів і графіків проведення робіт; додержання працівниками трудової і виробничої дисципліни, правил охорони праці і техніки безпеки; виконання обов`язків, передбачених даною інструкцією і Положенням «Про Державну лісову охорону»; неналежне виконання або перевиконання своїх посадових обов`язків, передбачених даною посадовою інструкцією, у межах визначених чинним трудовим законодавством України.

правопорушення, здійснені в процесі виконання своєї діяльності, - у межах, визначених чинним трудовим законодавством України; нанесені матеріальні збитки в межах, визначених чинним трудовим і цивільним законодавством України.

Актом раптової ревізії №1 лісового обходу №6 Стрільбицького лісництва Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» від 04.03.2019 року та польовою переліковою відомістю самовільно зрізаних дерев встановлено, що в кварталі №№20, 21, 22, 23 виділах №46, 48, 50 Стрільбицького лісництва виявлено самовільну рубку 97 дерев породи: «ялиця», «сосна», «смерека», «модрина», «бук лісовий», «липа звичайна», «черешня» - загальною кубомасою 164,53 м куб. Розмір заподіяної шкоди становить 850041,74 гривень (а.с.9-11, справа №455/1172/19).

З акту огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 04.03.2019 року в обході №6 кварталу №20 виділах №№46, 48, 50 Стрільбицького лісництва Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» виявлено незаконну рубку 97 дерев породи: «ялиця», «сосна», «смерека», «модрина», «бук лісовий», «липа звичайна», «черешня» - загальною кубомасою 164,53 м куб. (а.с.12, справа 455/1172/19).

З рапорту лісника обходу №6 Стрільбицького лісництва ОСОБА_3 відомо, що ним виявлено лісопорушення в кварталі 20 урочище «Кобила» вчинені жителями с.В.Лінина. Лісопродукція частково знищена, а частково вивезена в напрямку с.В.Лінина. Деталі вказані в рапорті від 16-20 березня 2019 року (а.с.7, справа №455/1172/19).

Із письмового пояснення ОСОБА_1 щодо лісового обходу №6 Стрільбицького лісництва Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» відомо, що самовільну рубку деревини жителі с.Велика Лінина і продукцію від самовільної рубки реалізували на дві незаконні пилорами в с.В.Лінина. Від себе додав, що Стрільбицьке лісництво розміщене на території Великолінинської сільської ради (а.с.6, справа №455/1172/19).

Відповідно до наказу Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» №30 від 22.05.2019 року, за невиконання службових обов`язків і допущення самовільних рубок на території Стрільбицького лісництва на підставі рапорту лісника обходу №6 ОСОБА_10 було оголошено догану (а.с.5, справа №455/1172/19).

Відповідно до таблиці 5, розділу охорона і захист лісу Акту перевірки стану ведення лісового господарства та виробничо-господарської діяльності Старосамбірського ДЛГП Галсільліс» від 24.06.2019 року, на території Стрільбицького лісництва протягом січня - червня 2019 року було виявлено 10 випадків самовільних рубок загальною кубомасою 197,44 м3, сума збитків склала - 1177210,00 гривень.

Відповідно до Наказу Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» №34 від 02.07.2019 року ОСОБА_1 за допущення незаконних рубок на території Стрільбицького лісництва за 2018 -2019 роки ) було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

Згідно службової записки в.о. провідного інженера з охорони і захисту лісу обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» ОСОБА_8 від 06.08.2019 року, при проведенні перевірки, щодо незаконних рубок деревини у Стрільбицькому лісництві встановлено, що 31.07.2019 року під час патрулювання обходу №2-3 Стрільбицького лісництва Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» ОСОБА_9 було виявлено незаконну рубку дерев (білої ялиці) у кількості 10 шт. Загальна кількість незаконного порубу лісу склала 24.36 м3, на загальну суму заподіяної шкоди 161307,06 гривень.

При проведенні перевірки в.о. проводного інженера з охорони і захисту лісу ОСОБА_8 05.08.2019 року в обході №2-3 у кварталі №4 Стрільбицького лісництва разом з лісничим ОСОБА_1 , помічником лісничого ОСОБА_11 та лісником обходу №2-3 ОСОБА_9 виявлено незаконно зрізані дерева у кількості 4 штути кубомасою 7.1. м3, шкода заподіяна лісовому господарсту складає 51555,80 гривень.

Зі змісту службової записки ОСОБА_8 від 06.08.2019 року вбачається, що дерева трелювались колісним трактором Т-40, про що свідчать виявлені сліди. Деревина була стрельована вниз по наявній дорозі , до прибудинковії території, яка знаходиться на окраїні лісу, де і була розкряжована і відвантажена у невідомому напрямку. На несучих конструкціях будинку знаходились камери відео реєстрації, за словами лісничого ОСОБА_1 , якому належить дана ділянка відмовився надати матеріали відео реєстрації посилаючись на те, що у разі надання свідчень про лісопорушників його майну і йому буде загрожувати небезпека.

На підставі службової записки ОСОБА_8 від 06.08.2019 року ОКС ЛГП «Галсільліс» видало наказ № 34-д від 08.08.2019 року в якому зобов`язало в.о. директора Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» за безконтрольність, за неналежну охорону лісу від самовільних рубок дерев у ввірених працівниками територіях притягнути до дисциплінарної відповідальності лісничого Стрільбицького лісництва - ОСОБА_1 та лісника обходу №2.3. - ОСОБА_9 .

Відповідно до наказу Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» № 75-к від 13.08.2019 року «Про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення на ОСОБА_1 » який виданий на підставі наказів №30 від 22.05.2019 року та № 34 від 02.07.2019 року лісничого Стрільбицького лісництва за грубе порушення трудової дисципліни було звільнено з роботи за пунктом 3 ст.40 Кодексу законів про працю України.

Надаючи правову оцінку вимогам позивача про визнання незаконним та скасування наказу Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства «Галсільліс» за №30 від 22.05.2019 року про притягнення до дисципланарної відповідальності ОСОБА_1 суд враховує, що строк для застосування дисциплінарного стягнення, визначений статтею 148 КЗпП України, яка передбачає, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Верховний Суд у Постанові від 07.10.2019 у справі №718/801/17 висловив правову позицію щодо питання застосування строку дисциплінарного стягнення передбаченого ч. 1 ст. 148 КЗпП України. Зокрема зазначив, що "відповідно до частини першої статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не враховуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці. Суд звернув увагу, що «ця норма передбачає обчислення місячного строку для застосування дисциплінарного стягнення з дня виявлення саме проступку як такого. Тобто під виявленням проступку розуміється не лише виявлення факту (певного діяння), а й встановлення працівника, який учинив ці діяння, протиправність цих діянь, вину працівника, наявність шкідливих наслідків, причинного зв`язку між правопорушенням та шкідливими наслідками».

Судом встановлено, що підставою цього наказу був рапорт лісника обходу №6 Стрільбицького лісництва ОСОБА_3 , в якому він повідомляє про виявлену під час обходу масову самовільну рубку дерев в урочищі «Кобила». Даний факт був закріплений актом раптової ревізії №1 від 04.03.2019 року. У цей же день помічником лісничого Стрільбицького лісництва Хить В.М. було складено акт огляду місця вчинення порушення лісового господарства. Тобто саме, 04.03.2019 року, відповідач - ДЛГП «Галсільліс» повинен був дізнатися та дізнався про виявлення дисциплінарного проступку, а відтак наказ Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства «Галсільліс» за №30 від 22.05.2019 року про притягнення до дисципланарної відповідальності ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення за вказане порушення накладено ОСОБА_1 поза межами місячного строку, який визначений частиною першою статті 148 КЗпП України тому є незаконним і підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог позивача про визнання незаконним та скасувати п.1 наказу Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства «Галсільліс» за №34 від 02.07.2019 року про притягнення до дисципланарної відповідальності ОСОБА_1 , то суд вважає їх підставними, оскільки статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення. Також, слід зазначити, що строк для застосування дисциплінарного стягнення, визначений статтею148 КЗпП України, яка передбачає, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

З матеріалів справи відомо, що ОСОБА_1 перебував на лікарняному:

із 27.12.2017 року по 05.01.2018 року - листок непрацездатності АДВ № 064547;

із 15.01.2018 року по 24.01.2018 року - листок непрацездатності АДВ № 065871;

із 25.01.2018 року по 09.02.2018 року - листок непрацездатності АДВ № 095843:

із 10.02.2018 року по 19.02.2018 року - листок непрацездатності АДВ № 095976;

із 05.03.2018 року по 23.03.2018 року - листок непрацездатності АДВ № 064702;

із 02.04.2018 року по 11.04.2018 року - листок непрацездатності АДВ № 382773;

із 04.05.2018 року по 18.05.2018 року - листок непрацездатності АДВ № 064754;

із 29.05.2018 року по 07.06.2018 року - листок непрацездатності АДВ № 296016.

А також перебував у відпустці:

із 10.01.2018 року по 06.02.2018 року - наказ № 3-К від 10.01.2018 року;

із 16.04.2018 року по 15.05.2018 року - наказ № 26-К від 16.04.2018 року:

із 25.07.2018 року по 07.08.2018 року - наказ № 59-К від 25.07.2018 року.

Крім цього, ні в оскаржуваному наказі, ні в Акті перевірки стану ведення лісового господарства та виробничо - господарської діяльності Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» від 24.06.2019 року не наведено (не зазначено) календарних дат виявлення незаконних рубок на території Стрільбицького лісництва.

З акту не зрозуміло яка ж саме шкода була завдана, оскільки відсутня розбивка по місяцях із зазначенням незаконно вирубленої кубомаси деревини та розміру завданої шкоди. Крім того, зі змісту наказу №34 від 02.07.2019 року вбачається те, що ОСОБА_1 було притягнуто за події які мали місце також і у січні - червні 2019 року, а за 2019 рік позивач вже притягнутий доганою за травень 2019 року. Тобто, адміністративне стягнення, яке було накладено на позивача 02.07.2019 року, охоплює також факти, за які його вже було піддано стягненню. Тобто в наказі про накладення дисциплінарного стягнення не конкретизовано за які саме порушення, вчинені у 2019 році, ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Крім того, якщо позивача притягнуто за порушення, вчинені у 2018 року, то сплинуло 6 місяців з дня вчинення правопорушення.

А відтак наказ Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» №34 від 02.07. 2019 року також є незаконним та підлягає скасуванню.

Оскільки суд прийшов до висновку про визнання незаконним та скасування наказів Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» №30 від 22.05. 2019 року та №34 від 02.07.2019 року, то вимога ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу Старосамбірського дочірнього підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» за №75-К від 13.08.2019 року «Про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення ОСОБА_1 » підлягає задоволенню, так як згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного та громадського стягнення. А в даному випадку ознаки систематичності відпали.

Також вдповідно до роз`яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» (зі змінами та доповненнями), за передбаченими пунктом 3 статті 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (стаття 151 КЗпП України).

Окрім того, в Постанові Верховного Суду від 22 травня 2020 року, справа N 638/5175/17, провадження N 61-14464 ск18, зазначено: «Отже, судам при розгляді справ указаної категорії належить виходити з того, що при звільненні працівника з підстав, передбачених цією нормою закону, роботодавець має навести конкретні факти допущеного ним невиконання обов`язків, зазначити, коли саме вони мали місце, які проступки вчинив працівник після застосування до нього стягнення та коли. Чи передував безпосередньо звільненню дисциплінарний проступок, за який застосовувалися інші заходи дисциплінарного чи громадського стягнення, та чи можна вважати його вчинення систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або Правилами внутрішнього трудового розпорядку."

У справах, в яких оспорюється незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення, саме роботодавець повинен довести, що застосування таких заходів стягнення відбулося без порушення законодавства про працю (Постанова Верховного Суду від 22 травня 2020 року, справа N 638/5175/17).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд вважає, що наказ про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення у вищезазначеному вигляді не відповідає вимогам трудового законодавства, зокрема у ньому не зазначено, коли мало місце і в чому конкретно полягає порушення позивачем трудових обов`язків.

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності. Виконання всіх цих вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду зазначеною у Постанові від 22.07.2020 року у справі № 554/9493/17.

Згідно ч.1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підставі працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Крім того, відповідно до ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 5 розділу ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 пункту 8 Порядку).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац 3 пункту 8 Порядку). (Правова позиція Верховного Суду України у справі № 6-419цс16 від 14.09.2016 року).

Відповідно до довідки від 2019 рік позивачу нараховано заробітну плату в сумі 5189,99 гривень, а за липень 2019 року – 7407,49 гривень, що разом складає 12597,48 гривень.

Середньоденний заробіток ОСОБА_1 , обрахований із заробітної плати за червень 2019 року та за липень 2019 року, розраховується наступним чином:

У червні 2019 року було 18 робочих днів, у липні 2019 року - 23 днів. Разом 41 день.

Середньоденна заробітна плата становить: 12597,48:41 = 307,25 гривень.

Розмір середнього заробітку позивача ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу за період з 13.08.2019 року по 06.09.2021 рік з врахуванням кількості робочих днів відповідно у 2019, 2020, 2021 роках, становить: 516 x 307,25 = 158541 гривня.

Даний розрахунок середнього заробітку зроблений з врахуванням розрахунку викладеного у Постанові ВС від 09 грудня 2020 року у справі №404/7811/15-ц.

В позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь завдану йому незаконним звільненням моральну шкоду в розмірі 10000,00 гривень.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За приписами ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.3 та ч.4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Як визначено ст.ст. 77,78 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, тобто обставин, що підтверджують заявлені вимоги.

Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється статтею 237-1 КЗпП України, яка передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», (із відповідними змінами) розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. А відповідно до п. 13 даної Постанови судам роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно до правової позиції викладеної у Постанові Верховного Суду від 13 серпня 2020 року у справі № 127/16375/19, провадження 61-7321св20, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Верховним Судом також зазначено, що компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом поновлення на роботі, а має самостійне юридичне значення.

Відповідно до положень статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

В якості правової підстави для стягнення моральної шкоди позивач зазначає факт неправомірного притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Суд зауважує, що факти вчинення правопорушень, за які на позивача накладені дисциплінарні стягнення згідно із наказами є наявними, однак самі рішення про притягнення позивача ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності скасовані у зв`язку з порушенням процедури їх прийняття, тобто, рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності було скасовано не з реабілітуючих його становище обставин, зокрема у зв`язку з відсутністю складу дисциплінарного проступку, чи події дисциплінарного проступку, а отже не можливо стверджувати, що позивач поніс душевні переживання у зв`язку з відсутністю в його діях дисциплінарного проступку.

Крім того, суд зауважує, що у цивільному судочинстві, на відміну від адміністративного, тягар доказування факту наявності моральної шкоди та її розміру лежить саме на позивачеві, а не на відповідачеві. Однак позивач належними та допустимими доказами не довів суду факт наявності моральної шкоди, як одного із обов`язкових елементів цивільного правопорушення.

Зокрема, посилаючись на та, що він є одруженим та батьком малолітньої доньки, а відтак будучи безробітним внаслідок незаконних дій Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» не може забезпечити належний рівень життя своїй дитині та дружині.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач належними та допустимими доказами не довів факт завдання моральної шкоди, а отже у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

На підставі викладених норм права, враховуючи зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, про часткове задоволення позовних вимог.

Питання щодо розподілу судових витрат між сторонами підлягає вирішенню у відповідності із ч.6 ст.141 ЦПК України.

Одночасно, у відповідності до п. 2, 4 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає до негайного виконання рішення в частині поновлення на роботі.

Керуючись ст. 43 Конституції України, ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. ст. 2, 5-1, 36, п.3 ч. 1 ст. 40, ст.ст. 147, 147-1, 148, 149, ч. 1 ст. 233, ст. 234, ст.ст. 235, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 81, 127, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» за №30 від 22.05.2019 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності лісничого Стрільбицького лісництва ОСОБА_1 .

Визнати незаконним та скасувати пункт 1 наказу Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» №34 від 02.07.2019 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани лісничого Стрільбицького лісництва ОСОБА_1 .

Визнати незаконним та скасувати наказ Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» №75-К від 13.08.2019 року «Про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення на ОСОБА_1 ».

Поновити ОСОБА_1 на посаді лісничого Стрільбицького лісництва Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс».

Стягнути з Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс», юридична адреса: м. Старий Самбір, вулиця Коцюбинського, будинок №6, Львівської області, поштовий індекс 82000, код ЄДРПОУ - 30742131, в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 158541 (сто п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот сорок одна) гривня 00 копійок.

Стягнути з Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс», юридична адреса: м. Старий Самбір, вулиця Коцюбинського, будинок №6, Львівської області, поштовий індекс 82000, код ЄДРПОУ - 30742131, в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , судові витрати в розмірі 2305 (дві тисячі триста п`ять) гривень 20 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Допустити до негайного виконання рішення в частині поновлення на роботі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи за правилами п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України через Старосамбірський районний суд Львівської області до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Дата складання повного судового рішення – 16.09.2021 року.

Суддя Ю.П.Пошивак