Рішення № 99695172, 13.09.2021, Городоцький районний суд Львівської області

441/1333/20 2/441/100/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2021 Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Яворської Н.І.,

за участю секретаря Цап І.М.,

за участю позивача – ОСОБА_1 , та його представника ОСОБА_2 ,

за участю відповідача - ОСОБА_3 , та його представника – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Городок Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,-

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2020 року позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просив стягнути з ОСОБА_3 на його користь матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 65632 грн. 43 коп. та грошові кошти у розмірі 20000 грн. 00 коп. в якості відшкодування моральної шкоди, а також судові витрати у вигляді судового збору за подання позовної заяви та витрати за надання правничої допомоги, всього поросив стягнути з відповідача 85632 грн.43 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав на те, що 15.02.2020 сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій належний йому автомобіль отримав механічні пошкодження. Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_3 . Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди його автомобіль зазнав механічних пошкоджень, в результаті яких йому було заподіяно збиток розмір якого складає 237 762 грн. 76 коп. Ринкова вартість КТЗ складає 168 264 грн.10 коп.

На підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів йому було виплачене страхове відшкодування в розмірі 99000 грн..

З огляду на зазначені обставини, йому має бути відшкодована шкода, завдана внаслідок ДТП, у розмірі 65632 грн. 43 коп., яка не відшкодована страховою. Крім того, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди йому було завдано моральної шкоди, яку він оцінив в 20000,00 грн. Так, в момент зіткнення із автомобілем відповідача, він зазнав сильних душевних страждань, які потім спричинили стрес та сильні емоційні страждання також витрати пов`язані з відновленням психічного стану через фактичну втрату транспортного засобу, витрачанням особистого часу на страхові компанії, вимушені поїздки громадським транспортом в умовах карантину.

Враховуючи той факт, що відповідач не відшкодовував йому досі різницю завданої шкоди пошкодженого автомобіля, просив в судовому порядку стягнути з відповідача зазначені суми.

23.08.2020 Ухвалою Городоцького районного суду Львівської області відкрито провадження у даній справі.

22.09.2020 відповідач направив відзив на позовну заяву та просив в позові відмовити за безпідставністю заявлених вимог.

10.12.2020 до справи залучено ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

В судовому засіданні представник позивача та позивач підтримали позовні вимоги посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та у відповіді на відзив на позов і просили задовольнити такі в повному обсязі. При цьому,позивач пояснив, що автомобіль у розбитому стані продав за 6000 грн., як металобрухт, така вартість металобрухту була визначена записами в протоколі ПАТ «НСК «ОРАНТА» та страховим актом.

Щодо понесеної ним моральної шкоди, додав, що в першу чергу, переживання було обумовлено, тим, що того дня, разом з ним в машині знаходився його малолітній син та дружина. Він дуже злякався за їх життя. Не міг відійти від стресу дуже тривалий час, почуття того, що з його сином могло щось трапитись не покидає його й досі. Це спричинило безсоння, нічні кошмари та постійний внутрішній страх за життя своєї дитини, що значно вплинуло на його продуктивність в роботі, сімейному житті та побуті. Також, внаслідок ДТП було пошкоджено його автомобіль, що позбавило його можливості використовувати його за призначенням. Це викликало жорсткі зміни в його розкладі, адже на час карантину йому довелось користуватись громадським транспортом, щоб дістатись до роботи, що погано позначилось на його сні, який і так, після ДТП, був дуже не спокійний та моторошний. Такі зміни спричинили погіршення самовідчуття його гідності, адже він витрачав час на консультації юриста перебував у стресі та напруженні.

Представник відповідача та відповідач в судовому засіданні заперечували проти позовних вимог позивача та просили відмовити в їх задоволенні в повному обсязі. При цьому, наголосили, що позивач продав автомобіль ще до звернення до суду з позовом, не надав суду жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував вартість зносу автомобіля і вартість з врахуванням зносу на момент ДТП, не встановлено яка ринкова вартість автомобіля після ДТП, експертом вартість збитку не встановлювалась, працівник «НСК «ОРАНТА» який складав акт та визначав розмір збитку не є експертом, про кримінальну відповідальність не попереджався, вартість збитку, вважають завищеною та нічим не підтвердженою. Посилаючись на ч.2 ст.30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик або відповідач мали право на отримання залишків автомобіля, якщо його продано як металобрухт.

Крім того просили взяти до уваги, що згідно договору купівлі - продажу автомобіля укладеного як продавцем ОСОБА_1 та покупцем ОСОБА_5 , автомобіль оцінений в 133 998 грн., а згідно розрахунку страхового відшкодування дійсна вартість транспортного засобу вказана як 168264 грн. 10 коп. за такого, страхова компанія повинна була відшкодувати 34 366 грн., а фактично відшкодували 99 000 грн., з огляду на таке відповідач не повинен відшкодовувати матеріальну шкоду.

Також просили відмовити у задоволенні вимог щодо моральної шкоди завданої позивачу, оскільки встановлений ним розмір не підтверджений доказами, та за позовні вимоги в цій частині не було сплачено судового збору. Наголосили на тому, що позивач керуючи автомобілем не дотримався встановленої швидкості руху.

Представник третьої особи ПАТ «НАСК «Оранта» просив розглядати справу у відсутності їх представника, також довідкою повідомили, що ОСОБА_6 , який складав протокол огляду транспортного засобу 24.02.2020 та визначав перелік пошкоджень автомобіля після ДТП, не є експертом відповідно до визначення ЗУ «Про судову експертизу». Відзиву на позов не подав.

Вислухавши сторони, свідків, представників сторін,вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні було встановлено, що 15.02.2020 о 19 год. 30 хв. у с. Бартатів, на 18 км+150 м автодороги М-11 Львів-Шегині Городоцького району Львівської області, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: «Фольксваген Гольф» р.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та транспортним засобом «Фольксваген Пассат Б5» д. р.н. НОМЕР_2 яким керував ОСОБА_1 ..

Постановою Городоцького районного суду Львівської області від 23.03.2020 у справі про адміністративне правопорушення №441/445/20 ОСОБА_3 був визнаний винним в скоєному ДТП і на нього накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. Дана постанова скасована не була і набрала законної сили .

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, обставини дорожньо-транспортної пригоди, зокрема щодо винуватості ОСОБА_3 не потребують доказування, оскільки вони встановлені постановою суду по вищевказаній справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили.

У зазначеній дорожньо-транспортній пригоді, автомобілю «Фольксваген Пассат Б5» д. р.н. НОМЕР_3 який належав ОСОБА_1 були спричинені механічні пошкодження.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Звертаючись до суду позивач вказав, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди йому спричинена матеріальна шкода у розмірі 168264 грн. 10 коп., у зв`язку з пошкодженням належного йому автомобіля.

При цьому, як вказав позивач, а відповідачі не заперечували проти цього, цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована страховою компанією, на підтвердження чого йому був виданий відповідний Поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, внаслідок чого страховик сплатив позивачу страхове відшкодування в розмірі 99000,00 грн.

На підтвердження заявлених позивачем вимог суду було надано Протокол (акт) огляду транспортного засобу складений 24.02.2020 представником ПАТ НАСК «Оранта» Добрянським І.О. та розрахунок збитку в якому зазначено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Фольксваген Пассат Б5» д.н.з. НОМЕР_3 з урахуванням зносу, становить 95 366 грн.73 коп. із записом, що ринкова вартість КТЗ 168 264 грн.10 коп., квитанцію про перерахування йому 99000 грн. страхового відшкодування. ( а.с.8-17).

Також в судовому засіданні був допитаний в якості свідка позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ..

При цьому ОСОБА_1 пояснив, що автомобіль не ремонтував, а 22.04.2020 після ДТП, яке мало місце 15.02.2020 продав автомобіль ОСОБА_5 з пошкодженнями отриманими при ДТП, за встановленою ціною металобрухту – за 6000 грн. Натепер до ОСОБА_5 претензій не має, оцінка вказана у договорі купівлі-продажу 133998 грн. така визначена на час укладення договору купівлі продажу та перереєстрації автомобіля, який вже було відремонтовано ОСОБА_5 ..

Свідок ОСОБА_5 суду показав, що дійсно придбав автомобіль у ОСОБА_1 як металобрухт за 6000 грн., відремонтував його і при офіційній реєстрації договору купівлі-продажу ціна транспортного засобу «Фольксваген Пассат Б5» д.н.з. НОМЕР_3 , який придбав у ОСОБА_1 складала 133998 грн. Для ремонту придбавав сам запчастини які були необхідні для відновлення автомобіля після ДТП. Перереєстровували автомобіль після його повного ремонту.

Отже, судом встановлено, що на теперішній час автомобіль «Фольксваген Пассат Б5» д.н.з. НОМЕР_3 , який належав позивачу ОСОБА_1 вже проданий як металобрухт за 6000 грн., та його оцінка на момент продажу визначена в розмірі 133 998 грн., яка підтверджена свідками та Договором купівлі-продажу 4648/2021/2405276 від 27.01.2021 (а.с.235).

Більш того, зазначені обставини, зокрема щодо того, що автомобіль позивача вже відремонтований покупцем, визнав і сам представник позивача, зазначивши, що автомобіль вже й проданий.

Отже, ці обставини не підлягають доказуванню в порядку ч. 1 ст. 82 ЦПК України, згідно якої обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи виграти на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Разом з тим, враховуючи ту обставину, що автомобіль позивача вже продано, й відремонтовано останнім не представлено суду належних доказів, в порядку § 1 Глави 5 Розділу 1 чинного ЦПК України, для підтвердження своїх реальних збитків, які він поніс для відновлення належного йому автомобіля .

Більш того, відповідно до п. 15 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження. Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону № 1961-IV, який згідно зі статтею 8 ЦК (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно же з положеннями ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Зокрема з представлених суду доказів випливає, що розмір збитку позивача визначено у більшому розмірі, 168 264 грн.10 коп., ніж ринкова вартість такого автомобіля, оскільки з договору купівлі – продажу № 4648/2021/2405276 від 27.01.2021 (а.с.235) випливає, що оцінка відремонтованого автомобіля визначена сторонами в розмірі 133 998 грн.

Таким чином, в порядку ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», автомобіль позивача має вважатися фізично знищеним.

В свою чергу, згідно з роз`ясненнями ч. ч. 2-3 п. 9 Постанови Пленум Верховного Суду України від 27.03.1992 за № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно від форм власності, судам слід враховувати, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов`язку надати річ того ж роду і якості, виправити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі, застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди. Як при відшкодуванні в натурі, так і при відшкодуванні заподіяних збитків грішми потерпілому на його вимогу відшкодовуються неодержані доходи у зв`язку з заподіянням шкоди майну. Постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Але представник позивача та позивач, в судовому засіданні повідомили, що автомобіль останнього вже проданий та відремонтований покупцем.

Тобто, з вищевказаного випливає, що автомобіль позивача не є фізично знищеним, що ставить під сумнів наданий позивачем протокол огляду транспортного засобу та розрахунок, який здійснювався представником ПАТ НАСК «Оранта» Добрянським І.О., який не є експертом, з приводу визначення спричиненої шкоди внаслідок пошкодження належного йому автомобіля, тим більше, що доказів на підтвердження його реальних збитків, оскільки автомобіль вже відремонтований, суду не представлено, а саме: накладних, чеків, квитанції тощо.

З урахуванням зазначеного, суд вважає необґрунтованими позовні вимоги позивача в частині стягнення на його користь матеріальної шкоди.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п. 22.3 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Зокрема встановленим є той факт, що з вини ОСОБА_3 було пошкоджено належний позивачеві автомобіль, внаслідок чого був порушений його звичний уклад життя, перенесені душевні хвилювання і стрес. До того ж в його автомобілі під час ДТП перебував його малолітній син та дружина, що значно посилило його душевні хвилювання. Тому, з урахуванням вимог розумності і справедливості, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, враховуючи характер порушення прав позивача та глибину його душевних страждань, в наслідок пошкодження належного йому транспортного засобу, що потребувало від нього додаткових зусиль для організації свого життя, суд приходить до висновку, що необхідно стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в заявленому розмірі 20000 грн. 00 коп.

Крім того, підлягають до задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1500 грн.(а.с.20).

Питання судового збору суд вирішує відповідно до вимог ст.141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись, ст. ст. 16, 22, 23, 1166, 1187, 1190, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 9 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 року, ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, 229, 247, 258-259, 263-265, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 20000 грн. 00 коп. та 840 грн. 80 коп. судового збору, 1500 грн. за надання професійної правничої допомоги, а всього разом – 22340 грн. 80 коп.(двадцять дві тисячі триста сорок грн. 80 коп.).

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави – 840 грн. 80 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:

ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

ОСОБА_3 проживає в АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

ПАТ «національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д.

Повний текст рішення складено 16 вересня 2021 року.

Суддя: Наталія ЯВОРСЬКА