Рішення № 99694398, 14.09.2021, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/319/21

Провадження № 2/307/96/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2021 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Сойми М.М., за участю секретаря с/з Ваш Е.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , де третя особа, що не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача: Буштинська селищна рада Тячівського району Закарпатської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , де третя особа, що не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача: Буштинська селищна рада Тячівського району Закарпатської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме: житловим будинком АДРЕСА_1 .

Свої вимоги позивач мотивує тим, що вона є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , згідно Свідоцтва про право приватної власності на нерухоме майно за №251 від 16 жовтня 2008 року. В будинку позивача, крім відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані також син позивача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Однак, відповідач ОСОБА_2 вже більше 12 років не проживає у її будинку, а проживає у власному будинку, за адресою: АДРЕСА_2 . На даний час реєстрація місця проживання відповідачки у належному їй будинку перешкоджає їй вільно володіти, розпоряджатися та користуватися ним в повному обсязі або відчужити його та отримувати субсидії на житлово-комунальні послуги. Просить визнати відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право на користування житловим будинком АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 та її представник – адвокат Гримут Т.В. в судове засідання не з`явилися, позаяк представник позивача – адвокат Гримут Т.В. подала суду заяву про розгляд справи в їх відсутності, при цьому позовні вимоги підтримала в повному обсязі з мотивів, викладених в позовній заяві та просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася з невідомої суду причини, хоч належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи за місцем її реєстрації, відзив на позовну заяву не подала, а тому суд на підставі ст. 223 ЦПК України справу розглянув у її відсутності на підставі письмових доказів, що є у матеріалах справи.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Буштинська селищна рада Тячівського району Закарпатської області в судове засідання не з`явився, хоч належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, по невідомій суду причині, а тому суд на підставі ст. 223 ЦПК України справу розглянув у відсутності представника на підставі письмових доказів, що є у матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити, виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 являється власницею житлового будинку АДРЕСА_3 , який їй належить в цілій частині на праві приватної власності, згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно за №251 від 26 червня 2008 року, виданого виконкомом Вонігівської сільської ради на підставі рішення виконкому від 26 червня 2008 року за №3, та згідно витягу Тячівського РПТІ про реєстрацію права власності на нерухоме майно №20765373 від 31 жовтня 2008 року (а.с. 8,12).

Згідно довідки Вонігівської сільської ради №450 від 29 вересня 2020 року до складу сім`ї позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканки АДРЕСА_1 , входить її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.10)

Відповідачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , також зареєстрована у вказаному будинку, проте фактично не проживає там більше 12 років, що підтверджено довідкою виконавчого комітету Вонігівської сільської ради за №451 від 29 вересня 2020 року та актом обстеження житлово-побудових умов позивача (а.с. 9,10,11).

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 1 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч.1 ст.383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Згідно ст.405 ЦК України, члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до ст. 71 ЖКУ, суд може визнати особу такою, що втратила право користування житловим приміщенням, якщо доведено, що вона не користується цим приміщенням більше шести місяців без поважних причин.

Відповідно до ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Відповідно до ч.1 ст.71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Згідно ст.72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.

Конституцією України (ст.41) та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17 липня 1997 року відповідно до Закону від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 p., Першого протоколу та протоколів N 2, N 4, N 7 та N 11 до Конвенції" закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (статті 316,317,319,321 ЦК).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 більше 12 років року не проживає у належному позивачу на праві власності будинку АДРЕСА_1 , тобто понад встановлений законом строк, збереження права користування ним, поважних причин не проживання чи перешкод їй у користуванні таким, суду не надано.

За таких обставин, відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України відповідач ОСОБА_2 є такою, що втратила право користування вказаним житловим будинком.

Враховуючи викладене та той факт, що відповідач не проживає у спірному будинку понад шість місяців без поважних причин і втратила право на користування житловим будинком, то суд вважає, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати у сумі 908,00 гривень.

Керуючись ст. ст. 223, 247, 258, 259, 263-265, ЦПК України, ст. ст. 150, 156, 162, 167 ЖК України, ст. 405 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право на користування житловим будинком АДРЕСА_1 .

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір в розмірі 908,00 (Дев`ятсот вісім гривень 00 копійок) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання), при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу 13 «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Буштинська селищна рада Тячівського району Закарпатської області, адреса розташування: смт.Буштино, вул. Головна, 91, Тячівського району, Закарпатської області.

Повний текст рішення складено 14 вересня 2021 року.

Головуюча суддя : М. М. Сойма