Ухвала суду № 99694160, 17.09.2021, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/9662/21

1-кс/243/1413/2021

У Х В А Л А

17 вересня 2021 року м. Слов`янськ

Слідчий суддя Слов`янського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання прокурора Слов`янської окружної прокуратури ОСОБА_2 за матеріалами досудового розслідування за№ 4202105270000025 від 03.08.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1971 КК України, про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Слов`янського міськрайонного суду звернувся прокурор Слов`янської окружної прокуратури ОСОБА_2 з клопотанням про арешт майна.

Згідно з клопотанням, сектором дізнання проводиться досудовим розслідування за фактом здійснення обробки земель сільськогосподарського призначення на території Святогірської ОТГ (колишньої Хрестищенської сільської ради) невстановленими особами без правовстановлюючих документів.

В ході досудового розслідування встановлено, що на земельній ділянці 1424282400:04:000:0560 наявні посіви озимої пшениці сорту Подолянка, що належать університету, а на земельних ділянках 1424282400:04:000:0561, 1424282400:04:000:0562, 1424282400:04:000:0601, 1424282400:04:000:0602, 1424282400:04:000:0603, 1424282400:04:000:0604, 1424282400:04:000:0605, 1424282400:04:000:0606, 1424282400:04:000:0607, 1424282400:04:000:0609, 1424282400:04:000:0610, 1424282400:04:000:0611, 1424282400:04:000:0612, 1424282400:04:000:0613, 1424282400:04:000:0614, 1424282400:04:000:0615, 1424282400:04:000:0616, 1424282400:04:000:0617, 1424282400:04:000:0640 - посіви соняшнику, що засіяні невстановленими особами. Вищезазначені земельні ділянки комунальної та державної форми власності, що на праві власності належать Святогірській міській раді та ГУ Держгеокадастру у Донецькій області, загальною площею 572,4157 га, перебувають у постійному користуванні Луганського національного аграрного університету, самовільно зайняті невідомими особами, оброблені сільськогосподарською технікою та засіяні сільськогосподарською культурою - соняшником, загальний валовий збір врожаю якого за попередньою оцінкою на кореню може скласти від 858 до 1030,3 тон. При цьому, ані власнику, ані землекористувачу вказаних земельних ділянок невідомо, хто саме здійснив засівання ґрунту вказаною сільськогосподарською культурою. Шкода, заподіяна внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, становить 2237572,98 грн. Постановами дізнавача як вищевказані земельні ділянки, так і посіви соняшника, що росте на цих ділянках, визнані речовими доказами.

Посилаючись на необхідність запобігання можливості приховування, використання, пересування речових доказів, а також на необхідність їх збереження, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), доказу факту завданої шкоди і розміру цієї шкоди, прокурор просить накласти арешт на посіви соняшнику із забороною права відчуження, користування та розпорядження, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Дослідивши документи, що додані до клопотання, слідчий суддя вважає, що подане клопотання підлягає поверненню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 7, 16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватись відповідно до закону, а отже суб`єкт який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норму закону.

Приписамист. 170 КПК Українивизначено, що: арештом є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду право на відчуження, розпорядження, користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчиненого злочину, доказом злочину. Метою арешту є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачуваний, засуджений, треті особи.

Положенням ч.1 ст.172 КПК України передбачено, що клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Прокурором у клопотанні зазначено прохання про виклик в судове засідання власників майна, землекористувачів та зацікавлених осіб, однак не ідентифіковано цих осіб, не зазначено, яких саме осіб (фізичних або юридичних) він просить викликати в судове засідання, не вказано засобів зв`язку з ними. Тобто, ця обставина позбавляє слідчого суддю можливості розглянути клопотання слідчого про арешт майна.

Окрім того, з урахуванням положень ст. ст. 2, 7 КПК України, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу дляарешту майна,яка має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

ЄСПЛ нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі Спорронг та Льонрот проти Швеції, пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21.02.1986 у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства. Отже, прокурор за змістом клопотання має зазначити, а згодом і довести як необхідність накладення арешту, так і наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Окрім того, клопотання про арешт майна прокурор обґрунтовує також необхідністю забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

У той же час згідно вимог п.4 ч.2 ст.170 та ч.6 ст. 170 КПК України можливість арешту майна для забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, передбачена лише стосовно майна підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також стосовно майна юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Однак, в клопотанні та доданих до нього матеріалах відсутні відомості та докази про те, що посіви належать особам, зазначеним у ч.6 ст. 170 КПК України.

Відповідно до положення ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст.171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

На підставівикладеного,керуючись ст.ст.132,170-172КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Слов`янської окружної прокуратури ОСОБА_2 за матеріалами досудового розслідування за№ 4202105270000025 від 03.08.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1971 КК України, про арешт майна, повернути прокурору, встановивши строк для усунення недоліків в сімдесят дві години.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя

Слов`янського міськрайонного суду ОСОБА_1