Ухвала суду № 99693538, 16.09.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/24253/20

Провадження № 1-кп/127/942/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Курбатової І.Л.,

при секретарі Коваль О.В.,

за участю прокурора Ліщук О.М.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників Руденко М.А., Таранова М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, відомості про які внесено 07 серпня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020020030000784, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурор Ліщук О.М. заявила клопотання про продовження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Обґрунтовуючи дане клопотання, прокурор посилалася на тяжкість обвинувачення та міру можливого покарання, репутацію обвинувачених та їх соціальні зв`язки, що у сукупності свідчать, що ризики раніше встановлені судом продовжують існувати та не зменшились. Крім цього, прокурор зазначила, що застосування інших більш м`яких запобіжних заходів до обвинувачених є недоцільними та малоефективними.

Захисник Таранов М.М. просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора. Наголосив, що в минулому судовому засіданні надавав документи, які підтверджують, що на утриманні ОСОБА_2 перебуває дружина та діти, обвинувачений має постійне місце проживання за яким характеризується позитивно, ніколи в розшуку не перебував. Зазначив, що обвинувачений повідомив, що буде з`являтися в усі судові засідання, а проживання ОСОБА_2 в Одеській області жодним чином не буде перешкодою для явки в судові засідання. Вказане свідчить про відсутність підстав для продовження строку тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав свого захисника.

Захисник Руденко М.А. заперечила щодо задоволення клопотання прокурора, вказавши, що її підзахисний не має на меті впливати на свідків. Крім того, потерпілі допитані та не повідомляли, що ОСОБА_1 впливав на них та не висловлювали свої побоювання, що він впливатиме на них у випадку перебування на волі. Наголосила, що усі речові докази вилучені та находяться у камері зберігання речових доказів. До того ж, її підзахисний має постійне місце проживання в м. Одесі та зобов`язується з`являтися на усі виклики до суду.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав свого захисника.

Вирішуючи клопотання прокурора, суд виходить із наступного.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.07.2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 19.09.2021 року.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Доцільність продовження тримання обвинувачених під вартою встановлюється судом при доведені наявності ризиків у кримінальному проваджені на відповідній стадії судового провадження.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Перелік ризиків у кримінальному проваджені визначений Законом, їх види є незмінними для будь-якої стадії кримінального переслідування.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи питання продовження тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , суд погоджується із стороною захисту про відсутність ризику знищити, сховати чи спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки усі речові докази у справі знаходяться у камері зберігання речових доказів, а документи - в матеріалах справи.

Проте, на переконання суду, інші наведені прокурором ризики продовжують існувати та не зменшилися.

Так, прокурором доведено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні 5 епізодів тяжких корисливих злочинів, що підтверджується суттю самого обвинувачення. За твердженням прокурора саме зазначена кількість епізодів обвинувачення свідчить про факт того, що ОСОБА_1 може продовжити злочинну діяльність. Суд приймає вказаний довод до уваги, проте оцінює його не відокремлено, а в сукупності з іншими даними, доведеними прокурором. Так, згідно обвинувачення, ОСОБА_1 діяв з корисливою метою, іншого джерела доходу він не мав та не має, має не зняту та не погашену судимість, що в сукупності із обвинуваченням дійсно свідчить про факт того, ОСОБА_1 зможе продовжити злочинну діяльність, оскільки буде потребувати джерел до існування, а іншого виду отримання коштів він не має.

Згідно доказів у справі ОСОБА_1 перебував у місті Вінниці тимчасово, виключно для вчинення кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, поважних причин та правових підстав для перебування у м. Вінниці не мав та не має. В нього відсутнє місце проживання на території м. Вінниці, будь-які правові та соціально-стримуючі фактори у місті де проводиться судовий розгляд відсутні. Проте, на переконання суду, проживання обвинуваченого в іншому обласному центрі, далеко від м. Вінниці, може стати причино його переховування від суду. Так, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 не працює і, як наслідок, не має джерел для існування, а тим паче для здійснення витрат на прибуття до суду з м. Одеси. Відтак, вказане свідчить, що ОСОБА_1 не зможе виконувати процесуальний обов`язок явки до суду на першу вимогу.

До того ж, всі свідки у справі ще не допитані, а тому залишається актуальним ризик впливу на останніх з боку ОСОБА_1 .

Розглядаючи можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, суд не вважає, що будь-який інший більш м`який запобіжний захід буде достатнім для гарантування належної поведінки обвинуваченого.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що ризики продовжують існувати, не зменшились, а достатнім для їх запобігання запобіжним заходом є тримання обвинуваченого під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не будуть гарантувати належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, в зв`язку з чим дію запобіжного заходу доцільно продовжити на 60 діб.

Вирішуючи питання щодо продовження строків тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 суд приймає до уваги наступне.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні 5 епізодів тяжких корисливих злочинів за попередньою змовою із ОСОБА_1 , що підтверджується суттю самого обвинувачення. Санкція ч.3 ст. 185 КК України передбачає покарання до 6 років позбавлення волі. Вказане, а також та обставина, що ОСОБА_2 є особою раніше неодноразово судимою, свідчить про наявність ризику вчинення ОСОБА_2 іншого кримінального правопорушення, ризику переховування останнього від суду в разі перебування на волі та перешкоджання кримінальному провадженні іншим чином.

Суд також зазначає, що наявність міцних соціальних зв`язків та постійного місця проживання не є гарантією того, що раніше судимий обвинувачений усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у випадку визнання його винуватим, не вживатиме заходів щодо уникнення цього покарання.

Крім цього, суд звертає увагу, що ОСОБА_2 взагалі не має постійного місця проживання у м. Вінниці. Згідно із обвинувальним актом адресою місця проживання ОСОБА_2 є АДРЕСА_1 . Згідно доказів у справі ОСОБА_2 перебував разом із ОСОБА_1 у місті Вінниці тимчасово, поважних причин, обґрунтованої мети для перебування у м. Вінниці не мав та не має. Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 не працює і, як наслідок, не має джерел для існування, а тим паче для здійснення витрат на прибуття до суду з Одеської області. Відтак, вказане свідчить, що ОСОБА_2 не зможе виконувати процесуальний обов`язок явки до суду на першу вимогу.

Крім того, залишається актуальним ризик впливу на свідків з боку ОСОБА_2 показання яких є важливими, як для сторони обвинування, так і для сторони захисту.

Розглядаючи можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, суд не вважає, що будь-який інший більш м`який запобіжний захід буде достатнім для гарантування належної поведінки обвинуваченого.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що ризики продовжують існувати, не зменшились, а достатнім для їх запобігання запобіжним заходом є тримання обвинуваченого під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не будуть гарантувати належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, в зв`язку з чим дію запобіжного заходу доцільно продовжити на 60 діб.

Одночасно із вказаним прокурор просила визначити обвинуваченим розмір застави.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи наведене, з метою забезпечення принципу змагальності у даному кримінальному провадженні, суд приймає рішення про визначення застави ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Разом з тим, застосування застави у меншому розмірі, ніж той який був визначений при обранні запобіжного заходу, суд вважає за неможливе з огляду на сукупність ризиків у кримінальному провадженні та необхідності забезпечення завдань кримінального судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 183, 194, 331 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 - продовжити на 60 діб, починаючи з 16.09.2021 року до 14.11.2021 року, включно.

На підставі п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі вісімдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 181600,00 гривень.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

1)прибувати по першому виклику до суду на визначений час;

2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;

3)повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 - продовжити на 60 діб, починаючи з 16.09.2021 року до 14.11.2021 року, включно.

На підставі п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначити ОСОБА_2 заставу у розмірі вісімдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 181600,00 гривень.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

1)прибувати по першому виклику до суду на визначений час;

2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;

3)повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Роз`яснити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме те, що якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію ухвали направити до ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Суддя: