Рішення № 99692125, 17.09.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/7794/21

Справа № 367/1679/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2021 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Зуєвич Л.Л.,

за участю секретаря судового засідання - Кушніра Р.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (участі) учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» /далі - ТОВ «ФК «Еліт Фінанс»/ (код ЄДРПОУ: 40340222; адреса: 03035, місто Київ, пл. Солом`янська, буд. 2), треті особи: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович /далі - приватний нотаріус Личук Т.В./ (адреса: 76014, м. Івано-Франківськ, вул. Коновальця Євгена, буд. 433, кім. 28-29), приватний виконавець виконавчого округу Київської області Валявський Олександр Анатолійович /далі - приватний виконавець Валявський О.А./ (адреса: 08292, Київська обл., м. Буча, вул. Нове Шосе, 3), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

Позов та його обґрунтування

09.03.2021 через систему «Електронний суд» вказана позовна заява за підписом представника позивача - адвоката Жуковим Д.О. (діє на підставі ордеру) надійшла до Ірпінського міського суду Київської області.

В позові ставиться питання про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису № 6241, вчиненого 17.12.2020 приватним нотаріусом Личук Т.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» заборгованості за період з 26.08.2020 по 22.10.2020 у розмірі 488 334,68 грн за кредитним договором № 209/П/40/2007-840 від 24.10.2007.

Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що зазначений виконавчий напис приватного нотаріуса Личук Т.В. вчинено з порушенням вимог чинного законодавства.

Зокрема, зазначає, що 02.03.2021 ОСОБА_1 (позивач) дізнався про блокування його карткового рахунку згідно постанови приватного виконавця Валявського О.А. у виконавчому провадженні 64691510.

03.03.2021 позивач ознайомився з матеріалами виконавчого провадження та дізнався, що підставою для його відкриття стала заява ТОВ «ФК «Еліт фінанс» (відповідач), до якої було додано виконавчий напис приватного нотаріуса Личука Т.В. про стягнення з позивача заборгованості за період з 26.08.2020 по 22.10.2020 у розмірі 488 334,68 грн за кредитним договором № 209/П/40/2007-840 від 24.10.2007, укладеним з АТ «Надра банк».

Позивач вказує, що дійсно, між позивачем та АТ «Надра банк» 14 років тому було укладено відповідний кредитний договір «Автопакет» (далі - «Договір»), згідно п. 1.1. якого його предметом було надання 8 019,00 доларів США (гривневий еквівалент 40 500,00 грн згідно п. 3.1.2.).

За умовами п. 1.1.4. Договору Банк надає Позичальнику Кредит з терміном погашення до 18.10.2014.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплаті процентів, у разі прострочення повернення чергової частини.

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 15.07.2013 у справі № 368/1183/13-ц задоволено позовні вимоги АТ «Надра банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за цим кредитним договором стягнуто солідарно 64 556,61 грн.

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 05.02.2021 у справі № 368/1183/13-ц замінено стягувача за вказаним судовим рішенням з АТ «Надра банк» на ТОВ «ФК «Еліт фінанс». У видачі дубліката виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення - відмовлено, що мотивовано закінченням присічного строку на це.

Як вбачається з сукупності наведених обставин, сума заборгованості позивача ОСОБА_1 , яка вказана у оскаржуваному виконавчому написі не є безспірною, а вимоги стягувача є неправомірними.

Вважає оскаржуваний виконавчий напис незаконним та таким, що не підлягає виконанню з огляду на наступні обгрунтування.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Звертає увагу, що з огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майно. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

У відповідності до підпункту 2.3 пункту 2 глави 16 розділу II Порядку вчиненні виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору виконавчий напис здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланої письмової вимоги про усунення порушень. При цьому повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Також вказує, що жодного повідомлення позивач не отримував від нотаріуса та від відповідача, що свідчить про грубе порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису.

Рух справи

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 15.03.2021 справу передано за підсудністю до Солом`янського районного суду міста Києва.

13.05.2021 вказана справа надійшла до Солом`янського районного суду міста Києва з супровідним листом Ірпінського міського суду Київської області від 30.04.2021.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2021 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 24.05.2021 вказану позовну заяву прийнято до провадження, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні).

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надійшло.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України /далі - ЦПК України/).

Щодо правової позиції відповідача

Станом на день винесення рішення відзив на позовну заяву не надійшов.

При цьому, суд враховує, що наявними в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлень підтверджується отримання відповідачем ухвали суду від 24.05.2021, яка направлялась відповідачу разом з копією позовної заяви та всіма додатками до неї.

Зазначеним підтверджується, що станом на день винесення рішення відповідачу відомо про існування даного судового провадження.

Строк, встановлений для надання відзиву на позовну заяву сплив (навіть з урахуванням строку поштового обігу). При цьому будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо предмета спору.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що 24.10.2007 між ОСОБА_1 та АТ «Надра банк» було укладено кредитний договір «Автопакет», згідно п. 1.1. якого його предметом було надання 8 019,00 доларів США (гривневий еквівалент 40 500,00 грн згідно п. 3.1.2.) (а.с. 7).

За умовами п. 1.1.4. Договору Банк надає Позичальнику Кредит з терміном погашення до 18.10.2014.

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 15.07.2013 у справі № 368/1183/13-ц задоволено позовні вимоги АТ «Надра банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за цим кредитним договором стягнуто солідарно 64 556,61 грн.

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 05.02.2021 у справі № 368/1183/13-ц замінено стягувача за вказаним судовим рішенням з АТ «Надра банк» на ТОВ «ФК «Еліт фінанс». У видачі дубліката виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення - відмовлено, що мотивовано закінченням присічного строку.

17.12.2020, за заявою ТОВ «ФК «Еліт фінанс», приватним нотаріусом Личук Т.В. вчинено виконавчий напис № 6241 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» заборгованості за період з 26.08.2020 по 22.10.2020 у розмірі 488 334,68 грн за кредитним договором № 209/П/40/2007-840 від 24.10.2007 (а.с. 6).

02.03.2021 приватним виконавцем Валявським О.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64691510 (а.с. 26) за виконавчим написом приватного нотаріуса Личук Т.В. № 6241 та в межах зазначеного виконавчого провадження постановою приватного виконавця від 02.03.2021 винесено постанови про арешт коштів та арешт майна боржника (а.с. 43-44).

Звертаючись в суд з позовом ОСОБА_1 посилається на те, що приватним нотаріусом Личук Т.В. при вчиненні виконавчого напису було порушено вимоги закону, оскільки був вчинений за відсутності доказів про безспірність заборгованості та на підставі нотаріально не посвідчено договору.

Мотиви суду

За загальним правилом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у главі 14 Закону України «Про нотаріат» та главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595).

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Згідно зі ст. 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 1.1., 1.2., 3.2., 3.5. глави 16 «Вчинення виконавчих написів» розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999.

Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку.

Пунктом 2 розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 до Переліку, визнано незаконними та нечинними, а саме:

визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 рішення суду залишено без змін.

Суд враховує в якості рекомендаційних/консультаційних роз`яснень викладене у п. 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі» за змістом якого визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Таким чином, застосуванню при вирішенні спору підлягає постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 від 29.06.1999 (в редакції постанови КМУ від 29.11.2001).

Пунктом 1 зазначеного Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Підпунктом 5.1. пункту 5 глави 16 «Вчинення виконавчих написів» розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, встановлено, що виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.

Таким чином, після скасування внесених постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 до Переліку змін виконавчий напис міг бути вчинений лише за умови подання оригіналу нотаріально посвідченого договору чи його дублікату, що має силу оригіналу.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Суд враховує, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 17.12.2020, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14.

Слід зазначити, що сам договір, укладений з позивачем, був нотаріально не посвідчений.

Таким чином, подані відповідачем для вчинення виконавчого напису документи не відповідали вказаним вимогам Переліку.

Отже, оскільки укладений з позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, то наявні підстави для визнання відповідного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з зазначеним.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.10.2020 у справі № 172/1652/18 (провадження № 61-16749св19), де, зокрема, зазначено наступне: «укладений між банком та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».

З огляду на наведене, вбачається, що нотаріус вчинив оскаржуваний виконавчий напис на підставі кредитного договору, який не був нотаріально посвідчений, з огляду на що, позов підлягає задоволенню.

Крім того, суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2019 у справі № 916/3006/17 (провадження № 12-278гс18) вказала, що строк для звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, передбачений ст. 88 Закону України «Про нотаріат», безпосередньо пов`язаний з позовною давністю, встановленою ЦК України. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Отже, загальний строк для звернення стягувача до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису становить не більше трьох років з дня виникнення у стягувача права вимоги до боржника незалежно від суб`єктного складу сторін у правовідносинах, тобто цей строк підлягає застосуванню й у відносинах між юридичними особами. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено іншу позовну давність, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Велика Палата Верховного Суду у зазначеній постанові аналізувала інші відносини і вказувала на подібність строку зазначеного у ст. 88 Закону України «Про нотаріат» зі строком позовної давності, який визначений ст. 256 ЦК України в контексті застосування єдиного трирічного строку для захисту прав як фізичних так і юридичних осіб.

Дійсно, строк визначений у ст. 88 Закону України «Про нотаріат» відноситься до строків захисту цивільних прав, однак це не свідчить про розповсюдження на нього правил ст. 264 ЦК України щодо переривання перебігу позовної давності.

Позовну давність слід відрізняти від інших видів строків захисту цивільних прав. Так, не є позовною давністю строк для вчинення виконавчих написів та деякі інші строки. До вказаних строків правила глави 19 ЦК України про зупинення, переривання, поновлення позовної давності не застосовуються.

Таким чином, суд приходить висновку, що оскаржуваний виконавчий напис нотаріуса вчинено поза межами трирічного строку, передбаченого ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та перериватися чи поновлюватися такий строк не може, оскільки він є присічним.

Щодо судового збору

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням задоволення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 362,00 грн (908,00+454,00) судового збору, сплаченого за подання позовної заяви та заяви про забезпеченя позову у справі (а.с. 37, 46).

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2-13, 76-83, 89, 141, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Валявський Олександр Анатолійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 17.12.2020, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарасом Володимировичем (адреса: 76014, м. Івано-Франківськ, вул. Коновальця Євгена, буд. 433, кім. 28-29), зареєстрований в реєстрі за номером 6241, щодо стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (код ЄДРПОУ: 40340222; адреса: 03035, місто Київ, пл. Солом`янська, буд. 2) заборгованості за період з 26.08.2020 по 22.10.2020 у розмірі 488 334,68 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (код ЄДРПОУ: 40340222; адреса: 03035, місто Київ, пл. Солом`янська, буд. 2) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1 362,00 грн (одна тисяча триста шістдесят дві гривні).

Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) або через відповідний суд (п. 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).

Суддя Л. Л. Зуєвич